Гроші тижня. Арешт майна Порошенка, подарунок АМКР від прокуратури, ринкові наслідки протестів у Казахстані, кримінальний кейс Theranos

9 січня, 12:50
Мартенівський цех АМКР (Фото:АрселорМіттал Кривий Ріг)

Мартенівський цех АМКР (Фото:АрселорМіттал Кривий Ріг)

НВ Бізнес обрав головні новини економіки, найцікавіші заяви та показові цифри тижня, що минає.

Порошенку зробили неприємний подарунок на Різдво

6 січня Печерський суд заарештував усе майно Петра Порошенка, зокрема й акції у низці приватних компаній. Під арешт потрапило майно, яке належить безпосередньо п’ятому президентові України.

Відео дня

У партії Європейська солідарність, лідером якої залишається Порошенко, заявляли, що арешт наклали також на активи та рахунки Прямого та 5 каналів, хоча з листопада минулого року ці активи Порошенку не належать.

У Державному бюро розслідувань ці заяви спростували та заявили, що арешт накладено лише на майно, корпоративні права, власником яких, згідно з відповідними державними реєстрами, є Порошенко.

Натомість адвокат Порошенка Ігор Головань стверджує, що активи телеканалів, які раніше належали експрезиденту, все-таки заарештували. Він додав «скріншоти ухвали про арешт і прокурорське клопотання» і додав, що власники ТОВ Вільні медіа подаватимуть апеляцію на арешт активів і вимагатимуть розслідування.

Інвестняня у погонах та арешт рахунків АМКР

На початку тижня в ArcelorMittal Кривий Ріг заявили про арешт прокуратурою всіх рахунків підприємства у межах розслідування щодо рентних платежів.

Натомість, у прокуратурі заявили, що заарештовували лише окремі рахунки підприємства. У відомстві додали, що арешт стосувався рахунків, з яких нібито не провадилися відрахування зі сплати податків, зборів та інших загальнообов’язкових платежів, а також виплати заробітної плати.

Втім в АМКР заявили, що зарплатний рахунок все-таки був заморожений, а правоохоронні органи «паралізували роботу підприємства». На підприємстві додали, що заморожування рахунків ставить під загрозу своєчасну виплату зарплати понад 20 000 працівників — це як населення невеликого міста.

Протести в Казахстані: біткоїн та акції Kaspi падають, уран дорожчає

Першого тижня після Нового року в Казахстані розгорілися масові протести через зростання цін на автогаз удвічі. У деяких регіонах країни паливо є основним для заправки авто.

Протести досить швидко переросли з мирних у насильницькі, багато бізнесів у країні постраждали від мародерства. Через протести в країні почали відключати інтернет, в результаті люди не могли розраховуватися банківськими картками, а до банкоматів вишиковувалися черги. Аеропорти Алмати (захопили протестувальники на кілька годин), Актау та Актобе припиняли роботу через протести .

6 січня в країні було припинено роботу всіх банків, а також обмінників, брокерів, мікрофінансових організацій, KASE та інших фінструктур.

На тлі масових протестів у Казахстані, куди після заборони видобутку біткоїна в Китаї перебралися багато майнерів, курс біткоїна впав майже на 7%. За показником видобутку біткоїна Казахстан посідає друге місце у світі. Також обвалилася вартість Ethereum та інших криптовалют. Станом на ранок 9 січня курс біткоїна й Ethereum продовжує знижуватися: перший торгується трохи нижче за $42 тисячі за монету, курс Ethereum — на рівні $3200.

Окрім біткоїна не пощастило також акціям місцевих компаній, що торгуються на Лондонській біржі. Так, місцевий фінтех-гігант Kaspi, який має амбіції щодо виходу на український ринок, за день втратив 30% вартості.

Акції місцевого Народного ощадного банку Казахстану (Halyk Bank) втратили 20% за день, а акції найбільшого видобувача урану в Казахстані — Казатомпрому — втратили 10% вартості.

Водночас, ціни на уран навпаки зросли майже на 8% на тлі протестів, оскільки центральноазійська країна є найбільшим світовим виробником урану.

Також 6 січня в уряді Казахстану заявили про запровадження держрегулювання цін на автогаз (підвищення яких і стало причиною протестів), бензин і дизель на 180 днів. Зупинити протести це не допомогло і президент республіки Касим-Жомарт Токаєв попросив «про допомогу» країни Організації Договору колективної безпеки ( ОДКБ).

Для боротьби з протестувальниками свої війська до країни відправили РФ, Білорусь, Вірменія та Киргизстан оча останній спочатку відмовлявся це робити). Наскільки охоче війська ОДКБ виходитимуть із Казахстану після придушення протестів — інше питання.

20 років за обман на краплю крові

Присяжні визнали Елізабет Голмс, засновницю медичного стартапу Theranos, який обіцяв технологію проведення складних аналізів всього за краплиною крові з пальця, винною за 4 з 11 обвинувачень у шахрайстві.

Провину Голмс визнали за трьома пунктами обвинувачення у банківському шахрайстві та одним пунктом обвинувачення у змові для шахрайства за фактами брехні інвесторам компанії для залучення грошей. За чотирма іншими пунктами обвинувачення, які стосуються обману користувачів, присяжні визнали Голмс невинуватою. Ще за трьома пунктами обвинувачення присяжні не змогли ухвалити рішення. Ці пункти може розглянути інший склад журі.

Тепер Голмс загрожує до 20 років ув’язнення з можливістю відбути термін одночасно (а не один за одним, що збільшило б загальний термін ув’язнення).

New York Times зазначає, що вирок вирізняється своєю рідкісністю — мало кого з керівників технологічних компаній обвинувачували у шахрайстві. Ще менше підприємців було засуджено за такими обвинуваченнями.

Вирок може вплинути на те, наскільки оптимістично керівники різних стартапів Кремнієвої долини розписуватимуть майбутнє своїх проєктів потенційним інвесторам.

Польща спростила життя деяким українцям

Президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, який спрощує працевлаштування іноземців, зокрема — українців. Серед зазначених у законі послаблень — можливість працювати на підставі декларації про отримання роботи, але без дозволу на роботу, не 6 місяців, а два роки.

Послаблення торкнуться не лише українців, а й громадян чотирьох інших пострадянських країн — Білорусі, Росії, Грузії, Вірменії та Молдови.

Таке рішення поляків може ускладнити життя українським роботодавцям і посилити конкуренцію за працівників.

Україна, Польща та примара арбітражу

Україна та Польща ще досі не можуть домовитися про потрібну українській стороні кількість дозволів на вантажні автоперевезення. На сьогодні Україна має 160 тис. дозволів і заявляє про необхідність відновлення рівня 200 тис. дозволів.

За словами віцепрем'єрки Ольги Стефанішиної, ситуація погіршується тим, що Росія та Білорусь отримали додаткові дозволи від Польщі до кінця року, а щодо України таке рішення ухвалено не було.

Водночас Стефанішина вважає, що ситуацію ще можна вирішити без звернення до міжнародного арбітражу.

Яблука розбрату

Польські постачальники яблук звинуватили у несплаті компанію T.B.Fruit (виробник соків Galicia) українського бізнесмена Тараса Барщовського. У звинуваченні йдеться про загальну суму в кілька мільйонів злотих.

У самій T.B.Fruit кажуть, що всі зобов’язання перед постачальниками виконали, а джерелом опублікованої інформації про несплату нібито є «невелика група незадоволених працівників», яких компанія скоротила в кінці сезону.

Івахіву та Лагуру дозволили збільшити частки

Антимонопольний комітет дозволив акціонерам компанії WOG Holding Limited Степану Івахіву та Сергію Лагуру збільшити свої частки до 50%. У компанії повідомили, що бізнесмени «планують скористатися переважним правом з викупу 25% у компанії».

Станції Ахметова дали вугілля

Представниця української делегації у ТКГ з питань Донбасу Вікторія Страхова 5 січня повідомила, що для Луганської ТЕС здійснили постачання перших 60 вагонів вугілля з РФ. Як написала сама Страхова у коментарях до посту, паливо доправили з шахти Обухівської у Ростовській області.

Цифри тижня

До $100 тисяч за монету може подорожчати біткоїн за прогнозами Goldman Sachs.

На 25% впав транзит газу до Європи через Україну 2021 року.

На $12,35 млрд Україна експортувала зернових культур минулого року. Це на 31,1% більше за показники 2020-го.

До 36,1% зріс річний рівень інфляції в Туреччині. Це рекордний показник за 19 років, які Реджеп Таїп Ердоган перебуває при владі.

Цитати тижня

«З Казахстану не йде (вугілля, — ред.). Є укладений контракт Центренерго на 660 тис. т казахського вугілля протягом осінньо-зимового періоду. Але, знову ж таки, через відповідні дії Російської Федерації відбувається блокування транзиту російською територією», — заявив міністр енергетики Герман Галущенко.

«Я пропоную повернутися до цього питання ближче до літа 2022 року, тоді я зможу назвати конкретні дати», — віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина про перспективи промислового безвізу з ЄС.

Редактор: Люба Балашова

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X