Гроші тижня: Реванш Коломойського і Курченка, нова покупка Ахметова і угода Фірташа, ціна конфлікту Гройсмана і Коболєва

20 квітня 2019, 09:15

НВ Бізнес вибрав економічні новини на минулому тижні, які не варто пропускати.

Судовий натиск Коломойського

18 квітня Окружний адмінсуду Києва визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку. Розглянувши справу за позовом бізнесмена Ігоря Коломойського до Нацбанку, Кабміну, Фонду гарантування вкладів фізосіб і Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, суд визнав протиправними рішення відповідачів, наслідком яких стала націоналізація фінустанови, і визнав недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу державою акцій банку. У суді заявили, що відповідач не довів наявність підстав для віднесення ПриватБанку до категорії неплатоспроможних. 19 квітня стало відомо, що суд також скасував рішення НБУ від 13 грудня 2016 року, яким визначено перелік пов’язаних з банком фізичних і юридичних осіб.

Відео дня

У НБУ і Мінфіні заявили, що подадуть апеляцію. Перший заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова підкреслила, що законність рішень очевидна і зворотна процедура в цьому питанні неможлива, адже для цього немає ні правових, ні економічних підстав.

У Нацбанку вважають, що в разі зміни власника держава змушена буде забрати 155 млрд грн, які витратила на докапіталізацію ПриватБанку після націоналізації. Як наслідок, він стане банкрутом, що призведе до ліквідації з виплатою понад 100 млрд грн вкладникам. Ці гроші Нацбанку доведеться надрукувати, що істотно прискорить інфляцію, заявив голова НБУ Яків Смолій на засіданні РНБО. Він також повідомив, що історія з ПриватБанком тисне на валютний курс. 18 квітня на відкритті міжбанку курс продажу долара був на рівні 26,94 грн/$, купівлі - 26,91 грн/$, а на закритті - 26,85 і 26,81 грн/$ відповідно. Крім цього, єврооблігації України впали на 0,6−1,4% на новинах про ренаціоналізацію Приватбанку і санкції РФ.

Ризик кримінальної справи або відставка. Що вибере Коболєв

17 квітня під час засідання Кабінету Міністрів України його голова Володимир Гройсман пригрозив ініціювати відставку голови НАК Нафтогаз України Андрія Коболєва, якщо компанія відмовиться до 24 квітня оголосити про зниження ціни на газ для населення з 1 травня. У Нафтогазі заявляють, що не можуть цього зробити, тому що зобов’язані керуватися постановою № 867 від 19 жовтня 2018 року, якою затверджено положення про покладання спеціальних зобов’язань на суб'єктів ринку природного газу. Цим документом на Нафтогаз покладено обов’язок продавати газ населенню за фіксованою ціною, при розрахунку якої враховується вартість газу в Європі і понижуючий коефіцієнт. З 1 травня коефіцієнт збільшиться, тобто вже через два тижні газ може подорожчати.

3 квітня в зв’язку з падінням ринкових цін на газ Кабмін прийняв постанову № 293, що передбачає, що НАК продає газ побутовим споживачам за ціною, яка визначається як середня арифметична ціна газу, за якою Нафтогаз пропонує газ промисловим споживачам за умови попередньої оплати, але не дорожче, ніж за ціною, встановленою Кабміном. Наприклад, в квітні НАК продає газ промисловості за передоплатою по 7,2 грн/куб. м (з ПДВ), а для населення ціна становить 8,5 грн/куб. м, тобто на 1,4 грн вище. У травні розрив збільшиться ще більше. У Нафтогазі вже повідомили, що ціна для населення складе 8,6 грн/куб. м. Ринкова ціна в травні, за даними Української енергетичної біржі, буде на рівні 6,9 грн/куб. м.

У НАК заявили, що не можуть виконати постанову № 293, оскільки вона суперечить постанові № 867, але в уряді думають інакше. Гройсман заявив, що ціни, визначені за формулою з постанови № 867, зараз не повинні застосовуватися, оскільки ринкові ціни нижчі. Такої ж думки дотримуються і в Міненерго. У НАК відзначають, що невиконання постанови № 867 загрожує посадовим особам компанії кримінальною відповідальністю.

Для населення ситуація полегшується тим, що опалювальний сезон закінчився ще на початку квітня і до жовтня населення буде споживати мало газу.

Курченку відкрили шлях для реваншу

4 квітня Верховний суд скасував постанову від 22 серпня минулого року про закриття апеляційного провадження у справі про передачу державі нерухомого майна, яке належало ПАТ Одеський нафтопереробний завод. Скаргу на закриття виробництва подала кіпрська компанія Empson Limited, яка володіє 99,57% акцій НПЗ. Її пов’язують з бізнесменом Сергієм Курченком, який втік з України. Скарга Empson Limited буде призначена до нового розгляду в апеляційному суді.

Завод, який Курченко купив в 2013 році, передали в управління держпідприємству Укртранснафтопродукт в листопаді 2015 року. Empson Limited оскаржила це рішення, але 22 серпня 2018 року суд закрив провадження і повернув скаргу, пославшись на закінчення слідства у справі. Влітку 2017 року завод був конфіскований. Кабмін передав його в управління Фонду державного майна.

У Ахметова справи йдуть все краще

18 квітня Антимонопольний комітет України дав згоду Metinvest BV, материнській компанії групи Метінвест, що входить до групи СКМ бізнесмена Ріната Ахметова, на придбання контрольної частки ПрАТ Дніпровський коксохімічний завод (раніше — Євраз-Дніпродзержинський КХЗ). В АМКУ підкреслили, що це може призвести до монополізації і суттєвого обмеження конкуренції на ринках кам’яновугільного поглинального масла, коксового горіха, коксової дрібниці і пеку. У зв’язку з цим комітет наклав на Metinvest BV ряд додаткових зобов’язань на 3 та 7 років.

В АМКУ підкреслили, що продовжують вивчати питання про можливі порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Metinvest у вигляді здійснення концентрації без отримання дозволу комітету і можуть оштрафувати групу, якщо зберуть достатньо доказів. Видання Наші гроші писало, що Метінвест де-факто взяв під контроль Дніпровський коксохім ще в 2013-му. Про це, зокрема, свідчить те, що основними акціонерами заводу з кінця 2013 року є офшорні компанії, пов’язані зі структурами Ахметова. Крім того, керівні посади на підприємстві зайняли особи, пов’язані зі структурами олігарха. Заявку на отримання дозволу на придбання заводу група Метінвест подала восени 2015 року. Наші гроші відзначають, що за концентрацію без дозволу АМКУ міг би оштрафувати Метінвест на суму до $590 млн.

Фірташ продав Санкт-Петербург

За інформацією НВ Бізнес, девелоперська компанія Інтергал-Буд за $15 млн придбала столичний готель Санкт-Петербург у Group DF Дмитра Фірташа. Він з 2014 року перебуває в Австрії, чекаючи рішення судів різних інстанцій про екстрадицію до США, де проти нього ведеться розслідування за звинуваченням у корупції. Джерела НВ Бізнес розповіли, що на місці готелю з’явиться чотиризірковий готель. Завершити всі роботи планується через два роки.

Нерезиденти скуповують ОВДП

Нерезиденти за підсумками проведених Мінфіном у вівторок первинних аукціонів збільшили свій портфель облігацій внутрішньої держпозики України (ОВДП) на 5,41 млрд грн — до нового рекордного рівня 30,88 млрд грн, повідомили в Нацбанку. Майже весь приплив вкладень нерезидентів знову припав на гривневі папери, обсяг яких в їх власності досяг 30,08 млрд грн. В цілому з початку 2019 року обсяг ОВДП у власності нерезидентів збільшився на 24,54 млрд грн, або в 4,9 разу.

У НБУ відзначили, що не бачать в цій ситуації ризиків, і підкреслили, що в минулому році нерезиденти також купували українські держоблігації на початку року і виходили з них в середині року. Максимального рівня їх портфель ОВДП досяг у другій половині березня (14.6 млрд грн), після чого почав знижуватися. В НБУ наголосили, що зараз приплив капіталу відбувається виключно в державні боргові інструменти. Ризики виникали б у разі припливу короткострокового боргового капіталу в приватний сектор, адже це могло б призвести до перегріву споживчого попиту.

Російське ембарго

Прем'єр-міністр Дмитро Медведєв заявив 18 квітня, що РФ з 1 червня вводить заборону на експорт в Україну нафти та нафтопродуктів, а також розширює заборону на ввезення деяких українських товарів. Згідно з відповідною постановою, російським компаніям не можна буде експортувати в Україну сиру нафту і сірі нафтопродукти, нафтовий кокс, бітум та інше. За спецдозволами, що видаються міністерством економічного розвитку, може вивозитися дизельне паливо, скраплений газ, вугілля та інше.

У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України назвали введені Росією обмеження цілком очікуваними. У відомстві заявили, що обговорять, як мінімізувати негативні наслідки для економіки.

За інформацією Консалтингової групи А-95, поставки дизельного палива з Росії в 2018 році забезпечили 40% українського ринку дизельного палива. У минулому році з Росії було імпортовано 2,597 млн т. Імпорт зрідженого вуглеводневого газу в 2018 році склав 503 тис. т або 29% обсягу ринку. Також Росія поставляє в Україну бітум, мазут, мастила і нафтохімічну сировину.

Їхні звичаї

Засновник Alibaba Джек Ма під час виступу перед співробітниками компанії назвав «величезним благословенням» для молодих співробітників можливість працювати в режимі 996 (з 9 ранку до 9 вечора шість днів на тиждень). «Дозвольте мені запитати: якщо ви не витрачаєте більше часу і енергії, ніж інші, як можете добитися успіху, якого хочете?» — підкреслив він. Ця заява викликала дискусію. Співробітники технологічних компаній почали розповідати про приклади надмірних вимог в деяких компаніях. Джек Ма у відповідь зазначив, що критика є очікуваною. На його думку, світові не вистачає «правдивих слів, які змушують людей думати».

Arnd Wiegmann / Reuters
Фото: Arnd Wiegmann / Reuters
Показати ще новини
Радіо НВ
X