Олігарх плюс. Як і чому Рінат Ахметов збільшив свої статки всупереч окупації Донбасу

30 березня 2019, 13:06

За час президентства Петра Порошенка в країні залишилося лише двоє мільярдерів, справи яких йдуть все краще і краще. Це найбагатший українець Рінат Ахметов і сам глава держави, пише журнал НВ.

П`ять років тому Петро Порошенко, серед обіцянок якого була і деолігархізація, отримав на позачергових виборах більшість голосів: 55% виборців, стоячи в кабінках для волевиявлення, віддали перевагу саме йому. І власник Roshen, не доводячи справу до другого туру, очолив країну.

Відео дня

Порошенко дійсно може похвалитися тим, що в країні пройшла деолігархізація: початківець молодоолігархів Сергій Курченко втік до РФ, скандальний газовий посередник і король хімічної промисловості Дмитро Фірташ опинився під арештом в Австрії, тріо дніпровських мільярдерів на чолі з Ігорем Коломойським — умовна група Приват — позбулися свого головного активу, ПриватБанку, а також втратили вплив на ряд інших серйозних структур з державною участю. А мільярдер Віктор Пінчук продовжив свій шлях мецената і скромного громадського діяча, який проте багато витрачає на свої євроінтеграційні ініціативи. Президент якоюсь мірою навіть деолігархізував самого себе, віддавши свої активи в управління стороннім фінансистам.

Але в країні є ще один мільярдер, для бізнесу якого президентство Порошенка виявилося відмінним часом для зростання бізнесу, — Рінат Ахметов, найбагатший українець.

Дивно, але там, де інші лише втрачали, йому на руку грало все: вдала кон’юнктура на світових ринках металу, державні тарифи на електроенергію, санкції проти російських компаній і державні ж інвестиції в інфраструктуру.

В результаті Ахметов не тільки збільшив свої статки, що скоротилися було п’ять років тому на тлі падіння цін і великої заборгованості бізнесів його групи СКМ, але й почав масово скуповувати активи.

У віртуальній скарбничці колишнього донецького мільярдера з’явилися нові обленерго, шахти, сонячні електростанції, металургійні заводи, хімічне виробництво. І якщо станом на 1 травня 2016-го міжнародне агентство Bloomberg оцінювало статок Ахметова в $ 4,26 млрд, то зараз він складає вже $ 6,23 млрд.

Ряд аналітиків і політиків вважають, що ренесанс у власника футбольного клубу Шахтар відбувся не просто так. "У Ахметова і Порошенка прагматичні відносини, які визначаються взаємною економічної вигодою", — впевнений Анатолій Октисюк, політичний аналітик експертного центру Дім демократії.

Роттердам животворящий

Початок президентського терміну Порошенка став для найбагатшого українця часом втрат: події 2014 року на Донбасі коштували Ахметову багато чого. Шість його металургійних заводів і 11 енергетичних підприємств залишилися на непідконтрольній території. А в особняку власника Шахтаря в Донецьку оселився Олександр Захарченко, один з лідерів сепаратистів, який був убитий в серпні минулого року.

Негативний тренд для бізнесу Ахметова, викликаний військовими та економічними потрясіннями, зламався в травні 2016 року. Саме в цей час в країні з подачі Нацкомісії з регулювання сфери енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) почала працювати формула Роттердам+, за якою розраховується ціна вугілля.

Формула зашила в тариф на електроенергію вартість доставки вугілля з нідерландського порту. Хоча у випадку з контрольованими Ахметовим теплоелектростанціями вугілля їхало з його ж українських шахт.

За оцінкою Вікторії Войціцької, народного депутата від Самопомочі, яка спеціалізується на енергетиці, Роттердам+ приніс Ахметову більше 30 млрд грн чистого прибутку, який він інакше б не отримав.

Депутат Вікторія Войціцька вважає, що завдяки формулі, придуманій в НКРЕКУ, структури Ріната Ахметова отримали мільярдні прибутки (Фото: НВ)
Депутат Вікторія Войціцька вважає, що завдяки формулі, придуманій в НКРЕКУ, структури Ріната Ахметова отримали мільярдні прибутки / Фото: НВ

Чому основним вигодонабувачем став саме багатющий українець? Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики, знає відповідь: за його підрахунками, енергетичний холдинг Ахметова ДТЕК контролює 85% видобутку вугілля і 80% ринку теплової електроенергії. 

НКРЕКП у 2016-му очолював Дмитро Вовк, призначений на цю посаду главою держави. Вовк — колишній співробітник інвесткомпанії ICU, відомої тим, що працює з активами самого Порошенка.

"З кишень споживачів в кишені Ахметова рікою ллються і будуть литися гроші", — говорить Войціцька. На її думку, Ахметов — найбільший бенефіціар п’ятирічного правління Порошенка.

"Досвід Роттердам+ свідчить, що регулятор іноді прихильніше ставиться до монополістів, ніж до споживачів", — уточнює Дмитро Яблоновський, експерт Центру економічної стратегії (ЦЕС).

У СКМ, керуючої компанії Ахметова, НВ пояснили: Роттердам  цілком законний. У країні і ціноутворення на газ відбувається за тим же принципом, уточнили там, але нікого це чомусь не обурює.

Вигідна Ахметову тарифна політика призвела ще й до того, що енергетичний холдинг мільярдера продає в Україні електроенергію на 40% дорожче, ніж в Європі. Так, в лютому Енергоринок, вітчизняний державний скупник електроенергії, купував її, зокрема й у ДТЕК, за ціною 2167 грн за МВт/год. В той час як Угорщина, 90% експорту електроенергії в яку контролюють структури Ахметова, закуповувала її по 1530 грн за МВт/год.

А ще й тарифи вугільних електростанцій за роки правління Порошенка стали в три рази вище тарифу атомних станцій, зазначає Герус. І це теж зіграло на руку власнику Шахтаря.

У грудні минулого року Антимонопольний комітет (АМКУ) не знайшов ніяких зловживань ДТЕК на ринку енергетики. Хоча холдинг контролює його "вугільну" частину на чотири п’ятих, а порогом, за яким починається монополія, офіційно вважається частка в 35%.

В АМКУ тоді пояснили: вони рахують частку на широкому ринку, а не на окремих його сегментах. Зараз коментувати це питання в комітеті відмовилися.

Схожу з АМКУ позицію займають і в СКМ: в прес-службі компанії НВ пояснили, що частка ДТЕК у загальному виробництві електроенергії не перевищує 26% і компанія ніяк не може впливати на ціну ресурсу.

Якщо оцінювати ситуацію таким чином, то питань до ДТЕК дійсно не може бути: на атомні станції в минулому році припало 50,1% виробництва електроенергії, на теплові — 37,7%, на гідро — 8,9%, а на "сонце, вітер, біомасу" — ще 1,5%.

Але ряд експертів упевнені: АМКУ пора перестати розглядати весь ринок в цілому, — пора визначати монополістів у кожному сегменті.

А Войціцька розповіла: після того, як проти позитивного для ДТЕК рішення комітету виступила антимонопольний держуповноважений Світлана Панаіотіді, над нею нависла загроза звільнення. "Виглядає так, ніби позиція АМКУ щодо ДТЕК кимось штучно сформована", — ділиться своїми спостереженнями депутат від Самопомочі.

Структури Ахметова взялися розширювати свою частку ще й на ринку дистрибуції електроенергії. Так, на початку січня цього року ДТЕК купив 94% акцій Київобленерго і 68% акцій Одесаобленерго у російської компанії VS Energy. За підрахунками Геруса, угоди обійшлися мільярдерові приблизно в $250 млн.

Ще раніше, в серпні 2017-го, ДТЕК скупив міноритарні частки в п’яти збутових компаніях — Дніпробленерго, Дніпроенерго, Київенерго, Донецькобленерго і Західенерго, наростивши свою частку в них до 100%. У цих угодах тільки акції Дніпрообленерго були куплені за ринковою ціною, інші — суттєво дешевше ринкової, каже Герус.

"Купивши вчора обленерго з однією прибутковістю, завтра Рінат Леонідович [Ахметов] завдяки новій політиці регулятора зможе отримати на порядок більшу прибутковість цих активів", — додає Войціцька.

Після всіх цих операцій ДТЕК контролюватиме 57% передачі і збуту електроенергії в країні. "Це безпрецедентна ситуація, коли один олігарх отримує в свою власність таку кількість критичної інфраструктури", — підкреслює Герус.

Оскільки в Україні діє найвищий зелений енерготариф у Європі — він приблизно втричі вище середньоєвропейського, — Ахметов активний і на ринку зеленої енергетики. ДТЕК вже експлуатує найбільшу в країні Ботієвську вітряну електростанцію (ВЕС), а також будує Приморську ВЕС. Крім того, енергетичний холдинг Ахметова запустив Трифонівську і Нікопольську сонячні електростанції, причому остання — найбільша в Україні.

Яблоновський з ЦЕС зазначає, що Ахметов — основний бенефіціар пільг на імпорт обладнання для зеленої енергетики. Збереження чинного тарифу замість введення аукціонів також грає йому на руку, говорить аналітик.

Всі описані вище "успіхи і везіння" дозволили ДТЕК вибратися з багатомільярдних збитків.

У 2015-му компанія показала мінус 37,4 млрд грн, роком пізніше — мінус 6,7 млрд, 2017-й завершила з чистим збитком в 2,92 млрд грн. Зате за минулий рік ДТЕК отримав 5,25 млрд грн чистого прибутку.

Партнер № 1

Не тільки в енергетиці справи у Ахметова йдуть відмінно. Ще більш приголомшливі успіхи демонструє Метінвест — холдинг, який об’єднує активи Ахметова в гірничо-металургійному секторі. У минулому році його прибуток досяг 32,7 млрд грн. Зростання в порівнянні з попереднім роком склало натхненні 93%. Багато в чому мільярдерові допомогла сприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках. Але не тільки.

У перші роки правління Порошенка Метінвест отримав серйозний удар — шість його метзаводів опинилися на окупованих територіях Донбасу. Але холдинг зумів компенсувати втрати. За даними Concorde Capital, в серпні 2018-го Метінвест придбав за $ 421 млн контрольний пакет в Шахтоуправління Покровське — найбільшому виробнику коксівного вугілля в країні. Причому спочатку борги цього підприємства скупила вже згадана інвесткомпанія ICU, а потім Покровське перейшло до Метінвесту. У прес-службі Ахметова кажуть же, що Метінвест купив тільки 24,99% акцій Шахтоуправління Покровське і Свято-Варваринської збагачувальної фабрики за $190 млн.

До успіхів ахметівських металургів, як це зазвичай і буває з компаніями найбагатшого українця, доклали руку і чиновники. Йдеться про взаємини Метінвесту і держкомпанії Укрзалізниця (УЗ).

Завдяки державному ціноутворенню тарифи на перевезення залізної руди, важливої для Метінвесту, в 1,8 разу дешевше, ніж, наприклад, для зерна. І це не випадковість, а правило: саме за переліком товарів СКМ тарифи УЗ в середньому нижче, ніж інші, говорить Яблоновський з ЦЕС.

Холдинг Ахметова виграє не тільки від більш дешевої доставки своєї продукції. Йому дістаються ще й самі товарні вагони, які для інших компаній країни стали дефіцитом.

"Коли ми звертаємося в УЗ з проханням надати вагони, нам відповідають, що всі вагони пішли СКМ", — скаржиться у розмові з НВ топ-менеджер великої української агрокомпанії.

В УЗ залишили без відповіді прохання НВ пояснити, чому перевезення руди коштує дешевше перевезення зерна і чому держкомпанія не прагне заробити більше на дорогому зерні, вважаючи за краще віддавати вагони під дешеву руду.

У прес-службі ж СКМ зазначили: група теж страждає від дефіциту вагонів, ніяких преференцій не отримує і змушена часом переплачувати, щоб отримати можливість перевезти товар.

Володимир Шульмейстер, екс-заступник міністра інфраструктури, все ж упевнений: УЗ прихильна до СКМ. Відбувається це тому, що в УЗ працюють люди, які лобіюють інтереси Ахметова. Є вони, на його думку, і в самому Міністерстві інфраструктури.

Крім того, до Ахметова вельми прихильна державна Адміністрація морських портів (АМП) та її структурні одиниці. Так, найбільший порт країни — Південний, на 90%, за даними видання Дзеркало тижня, обслуговує вантажі СКМ.

"Практично весь вантажопотік порту Південний — це вантажопотік Ахметова, туди більше нікого не пускають", — розповів НВ Шота Хаджішвілі, голова Асоціації морських агентств України. При цьому, за його словами, в порту абсолютно реально в ручному режимі отримати знижку до 30% на перевалку вантажу.

З 2014-го практично весь прибуток, який заробляла АМП, йшов на днопоглиблення порту Південний, розповідає Шульмейстер. Ці роботи допоможуть порту прийняти судна більшої тоннажності — це саме те, що, на думку експерта, і потрібно бізнесу найбагатшого українця.

У 2015-му СКМ намагалася взяти порт Південний в концесію, однак Мінінфраструктури заблокував операцію. Шульмейстер, який працював тоді в міністерстві, пояснює: закон про концесію, що діяв на той момент, був написаний так, що зменшив би прибуток від порту для держави в п’ять разів.

Майстер-клас того, як працює лобі Ахметова у Верховній раді, дав у кінці минулого року лідер Радикальної партії Олег Ляшко. За даними Економічної правди, в ніч ухвалення бюджету на нинішній рік цей кандидат і парламентарій, до якого неймовірно лояльні ЗМІ найбагатшого українця і керівництво його підприємств, вніс дві невеликі, але важливі для Метінвесту поправки. По-перше, Ляшко запропонував підняти ренту на видобуток залізної руди всього на 0,8% — до 8,8%. Хоча МВФ пропонував українській владі підвищити цей податок куди істотніше. Крім того, український Мінфін хотів закріпити цю ставку назавжди, але лідер радикалів — і це по-друге — вніс таку правку, що підвищену ренту прийняли терміном всього на рік.

Санкції теж допомагають

У грудні 2017 року Кабмін ввів економічні санкції проти Росії. Зокрема, заборонив ввезення російських добрив для аграріїв. У список потрапив сульфат амонію — засіб, якого сильно потребують грунти північної України.

Російський імпорт становив близько 50% українського ринку сульфату. І в серпні минулого року в цю спорожнілу нішу рушила кіпрська компанія UMG Holding Limited, що входить до групи СКМ: вона заснувала компанію Українські мінеральні добрива (УМД).

УМД поставила собі за мету заробляти на продажах сульфату амонію на внутрішньому ринку. Для Ахметова все зійшлося в цій ідеї, адже сульфат — це побічний продукт коксохімічного виробництва, яким володіє Метінвест. УМД займеться лише тим, що буде це добриво зберігати, гранулювати, пакувати і продавати.

Потужності УМД дозволяють зайняти третину українського ринку, а це близько 720 млн грн на рік, підрахували у Всеукраїнській аграрному раді.

Ахметову пощастило ще в одному несподіваному випадку — з Укртелекомом, монополістом фіксованого телефонного зв’язку в країні. Це підприємство в минулому році заробило 474 млн грн чистого прибутку, а головне — залишилося під крилом найбагатшого українця.

Купуючи Укртелеком на приватизаційному аукціоні в 2011 році, СКМ взяла на себе зобов’язання влити в компанію додаткові гроші — $ 450 млн, а також побудувати і передати для потреб уряду лінію захищеного зв’язку. Однак нічого з цього не було зроблено, що й дозволило Фонду держмайна піти в суд у спробі повернути Укртелеком державі. Однак спочатку Госпсуд Києва, а тепер і апеляційна інстанція залишили його нинішньому власникові.

"Ахметов залишається чи не єдиним олігархом, який навчився заробляти разом з Порошенком", — резюмує політолог Октисюк.

Читайте повну версію цього матеріалу в свіжому номері журналу НВ - №11 від 28 березня 2019 року

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X