Гроші тижня: зниження ціни на газ, пеня за борги з комуналки, дивіденди ПриватБанку, збитки від Коломойського і різкий зліт Блаватника

4 травня 2019, 09:15

НВ Бізнес вибрав економічні новини минулого тижня, які не варто пропускати.

Газ, пеня, MNP: що змінилося для споживачів з 1 травня

З 1 травня ціна на газ для населення і теплової генерації знижена на 303 грн — з 8550 грн до 8247 грн за тисячу кубометрів. Зниження пов’язане з тим, що в квітні Нафтогаз і Кабмін погодили новий механізм формування ціни: якщо ринкова ціна газу для промислових споживачів нижча за встановлену в постанові Кабміну від 19 жовтня 2018 року № 867, ціна для населення також знижується. Якщо ж ринкова ціна газу для промисловості буде вищою за визначений урядом рівень, то ціна для населення залишиться на цьому рівні.

Відео дня

Крім того, 1 травня почав діяти новий закон Про житлово-комунальні послуги. За словами віце-прем'єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, документ запускає ринок житлово-комунальних послуг і встановлює чіткі правила взаємовідносин між споживачами і постачальниками послуг. Закон, зокрема, передбачає, що в разі несвоєчасної оплати комунальних послуг споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Ще одна важлива зміна — запуск з 1 травня послуги збереження номера при зміні оператора (MNP). Щоб нею скористатися, абоненту потрібно подати заявку новому оператору на його сайті або в фірмовому магазині. Процес перенесення триватиме до 3-х годин. Абонент отримає нову SIM-карту зі старим номером.

ПриватБанк і Коломойський: перші дивіденди і зростання збитків від пов’язаних з екс-акціонерами кредитів

ПриватБанк повідомив, що вперше з часів націоналізації в кінці 2016 року виплатить державі в особі Міністерства фінансів дивіденди — 11,52 млрд грн, або 90% чистого прибутку за 2018 рік. При цьому держава щорічно виплачує 12,5 млрд грн відсотків за облігаціями внутрішньої держпозики, які були випущені для порятунку банку, підкреслив фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. Дохід банку дещо менше, адже частина ОВДП була монетизована Нацбанком.

На цьому тижні був опублікований річний звіт ПриватБанку. Згідно з ним, кредитний портфель ПриватБанку, який класифікується як пов’язаний з попередніми акціонерами, на 31 грудня 2018 року оцінювався в 212,795 млрд грн. Це на 27,2 млрд грн більше, ніж на кінець 2017 року (185,575 млрд грн). Станом на 31 грудня 2018 року ці кредити займали 73% від загального клієнтського кредитного портфеля банку. «Станом на 31 грудня 2018 року група визнала збитки в 209,453 млрд грн резерву під очікувані кредитні збитки за цими кредитами», — йдеться у звіті.

Крім того, 2 травня вийшло нове інтерв'ю одного з екс-власників Приватбанку Ігоря Коломойського, в якому він в черговий раз заявив про незаконність націоналізації. Коментуючи свій намір отримати $2 млрд компенсації, бізнесмен заявив, що мова йде про гроші екс-власників, які нібито були інвестовані в банк за 25 років. За його словами, попередні акціонери хочуть отримати компенсацію таким чином, «щоб були і вовки ситі, і вівці цілі, тобто щоб український народ від цього не постраждав». Коломойський підкреслив також, що перед націоналізацією ніякого договору між ними і державою укладено не було. «Якби був договір, ми б його виконували», — зазначив він.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

«Дешевий газ» від Путіна і Медведчука

27 квітня президент РФ Володимир Путін заявив, що «Україна отримує газ вдвічі дорожче, ніж могла б отримувати». Він стверджує, що якщо не буде транзиту російського газу через українську газотранспортну систему до Європи, не буде і реверсних поставок газу з Європи в Україну. Очільник Кремля додав, що «реверс віртуальний». На його думку, «ніякого реального реверсу немає».

Заяву Путіна прокоментував голова Нафтогазу Андрій Коболєв. Він сприйняв висловлювання російського президента як початок переговорів про продовження транзиту російського газу через ГТС України. На думку Коболєва, слова Путіна — «артпідготовка перед тристоронніми переговорами в травні». Голова Нафтогазу спростував заяву російського президента про віртуальний реверс. Коболєв підкреслив, що НАК досі не може використовувати віртуальний реверс, оскільки Газпром відмовляється надати необхідні для цього шиппер-коди.

30 квітня прем'єр РФ Дмитро Медведєв заявив, що всі пропозиції щодо прямих поставок газу Україні, що пролунали в березні на його зустрічі з одним із засновників Опозиційної платформи — За життя Юрієм Бойком і головою політради цієї партії Віктором Медведчуком, залишаються в силі. За словами Медведєва, пропозиції «застосовні до нового українського керівництва».

На зустрічі в Москві в березні голова Газпрому Олексій Міллер заявив, що компанія готова провести переговори щодо укладення нового контракту на поставку російського газу в Україну, за яким «ціна для кінцевого споживача на українському ринку буде десь на чверть нижче нинішнього рівня цін». У Нафтогазі у відповідь зазначили, що Стокгольмський арбітраж рішенням від 22 грудня 2018 року, яке Росія відмовляється виконувати, вже знизив вартість російського газу для України. У березні вона була б на 48% нижче, ніж передбачена в первісній версії контракту.

Крім того, на цьому тижні в Газпромі вперше визнали, що можуть не встигнути закінчити будівництво газопроводу Північний потік-2 до закінчення транзитного договору з Нафтогазом.

IPO WeWork: велике, але ризиковане

Найбільша в світі мережа коворкінгів WeWork, яка працює в 27 країнах, має намір провести первинне розміщення акцій (IPO). Вона була заснована в 2010 році. У 2018-му загальна кількість користувачів досягла 401 тис. осіб. Її збиток склав $1,9 млрд при виторзі $1,8 млрд. З моменту заснування компанія залучила $12 млрд інвестицій, більшість з них — від японського SofBank. У січні банк збирався купити контрольний пакет акцій за $16 млрд, але в останній момент відмовився. Bloomberg зазначав у березні, що європейські банки не хочуть фінансувати компанію, тому що побоюються, що бізнес-модель WeWork, заснована на оренді, може не спрацювати, якщо орендна плата впаде. У січні цього року компанія оцінювалася в $47 млрд. Таким чином, її розміщення стане другим за обсягом в 2019 році після Uber. Первинну заявку на IPO WeWork подала ще в грудні 2018 року. В кінці квітня вона подала в Комісію США з цінних паперів і бірж оновлений документ.

Велике злиття на нафтогазовому ринку Європи

1 травня німецький концерн BASF і LetterOne закрили операцію зі злиття їх нафтогазових активів — Wintershall Holding GmbH і DEA Deutsche Erdoel AG. BASF, власник Wintershall, отримав 67% Wintershall DEA, а LetterOne російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Германа Хана і Олексія Кузьмичова, яка контролювала DEA, — решту 33%. Відповідно до прес-релізу, Wintershall Dea є провідною незалежною нафтогазовою компанією в Європі. Видобуток об'єднаної компанії склав у 2018 році 215 млн барелів нафтового еквівалента (приблизно 590 тис./добу). BASF і LetterOne планують провести первинне розміщення акцій Wintershall Dea в другій половині 2020 року. За інформацією Reuters, компанія може бути оцінена в 15−20 млрд євро. Вона є акціонером Nord Stream AG, яка будує газопровід Північний потік-2, і надає фінансування проекту.

Підйом Блаватника

Агентство Bloomberg написало про стрімке зростання статків 61-річного бізнесмена Леонарда Блаватника, який народився в Одесі, заробив перший статок у Росії, а зараз має громадянство США і Великої Британії і компанії по всьому світу. За даними агентства, його статки збільшилися за останні п’ять років на 56%. У рейтингу мільярдерів він піднявся з 48-го на 31 місце. Основа статків Блаватника була закладена в 1990-х роках в Росії під час так званих «алюмінієвих воєн». У ті часи він зареєстрував у Нью-Йорку холдингову компанію Access Industries і почав купувати разом з Віктором Вексельбергом пов’язані з виробництвом алюмінію активи. У 1997 році Блаватник разом з Вексельбергом і Фрідманом (також уродженець України) купили 40% компанії ТНК. У 2013 році за свій пакет він отримав $7 млрд, коли TNK-BP купила Роснефть. З російських компаній у Блаватника залишається частка в UC Rusal (другий за величиною виробник алюмінію в світі). Пакет, що належить спільному підприємству Блаватника і Вексельберга Sual Partners, оцінюється в $400 млн. Через Access Industries Блаватнику належить 20,7% компанії LyondellBasell (найбільший в світі виробник поліпропілену) вартістю $6,8 млрд. Він також володіє лейблом Warner Music ($5,7 млрд), який купив в 2011 році за $3,3 млрд. Acess Industies оцінюється в $3,8 млрд.

Блаватник намагається відхреститися від зв’язків з Росією. Представник бізнесмена заявила, що він ніколи не був залучений в російську політику. Бізнесмен активно жертвує гроші на благодійність, а також різним політичним силам в США. Зокрема, він переказав $1 млн інавгураційній комісії Дональда Трампа.

engineering.columbia.edu
Фото: engineering.columbia.edu
Показати ще новини
Радіо НВ
X