генеральний директор видавництва Vivat
Бориса Джонсона, ім'я якого постійно з’являється на перших сторінках новинних видань, часто порівнюють з його ж кумиром — видатним політиком Вінстоном Черчиллем. Чому?
Минулого місяця українська культура та зокрема книговидавці зірвали довгоочікуваний «джекпот».
В сьогоднішніх реаліях одне з найскладніших питань для бізнесу — як зберегти свою команду та триматись гідно зі співробітниками, але при цьому не розоритися остаточно.
Ласкаво просимо на сторінки «451 градус за Фаренгейтом». У відомій антиутопії Рей Бредбері описує суспільство майбутнього, у якому заборонені книги, а новознайдені — спалюються «пожежниками».
Новий рік почав розгін, а книжковий бізнес вже зіткнувся з новим кризовим викликом. І це — глобальна нестача паперу, що стала значною проблемою для вітчизняного книговидання.
Сьогодні міленіали та їхні батьки з покоління Х з подивом озираються на зумерів, які не так давно пішки під стіл ходили. Тепер їм трохи за двадцять, вони займаються full-time блогерством, живуть у форматі фуджитал та задають світові тренди.
Жінка-підприємиця, бізнесвумен — сьогодні ці поняття вже не є виключенням. Це стає нормою. Жінки активно популяризують тренд на жіноче підприємництво, руйнуючи стереотип про виключно чоловічий образ успішного підприємця.
Україноорієнтованість брендів і чому це має стати нормою.
Як так сталося, що в усіх розвинутих країнах Європи та Америки спостерігається зростання продажів друкованих книг, і відповідно, зростання зацікавленості читача саме у друкованих примірниках, натомість у нас — ні?
Нещодавно західний світ здійснив ще один крок до вирішення проблеми гендерної нерівності та боротьби за право жінки залишатися жінкою у чоловічому світі.
Видавничий бізнес, як будь-який інший — це гонитва за потенційним читачем, споживачем, покупцем.
Коли книгарні зачиняються, люди, які живуть поряд, менше читають — до такого висновку дійшли експерти з Лондонської школи економіки. Та карантинні умови накладають свій відбиток, і закриття стає неминучим рішенням для багатьох власників.
Жовтень 1980 року, Василю Стусу виносять вирок. У жовтні 2020 вирок лунає вдруге — вже через заборону книжки Вахтанга Кіпіані, в якій зібрано документи з архіву КДБ щодо процесу над поетом.
Розмір тиражів та кількість нових книг вже зменшилися. Що буде далі?
Лише 31% українців готові платити за контент в інтернеті. Яке майбутнє в електронних книжок в Україні?
Бізнес — постійний виклик. Брак різного виду ресурсів — норма. Як вижити в таких умовах?
НВ Преміум це:
або
Продовжити читати матеріали відкритого доступу
назад до входу
Ми відправили вам лист з посиланням на створення нового пароля
Якщо лист не прийшов протягом декількох хвилин, будь ласка, перевірте папку Спам.
У разі виникнення проблем, будь ласка, напишіть в службу підтримки support@nv.ua