Факапи та досягнення української гуманітарної політики

9 жовтня 2021, 09:30

Як так сталося, що в усіх розвинутих країнах Європи та Америки спостерігається зростання продажів друкованих книг, і відповідно, зростання зацікавленості читача саме у друкованих примірниках, натомість у нас — ні?

Гуманітарна політика є наріжним каменем діяльності держави. Вона є інструментом створення засади для подальшого посилення суспільної згуртованості, покращення соціально-економічного розвитку держави та підвищення рівня людського капіталу. Звичайно, гуманітарна політика, як ключовий фактор підтримки у культурній, освітній, науковій, мовній сфері, безпосередньо стосується і сфери книговидання та книговидавничого бізнесу загалом. Адже книга — це виразник загальносуспільних настроїв та світових трендів, що відображає рівень не лише прогресивності тієї чи іншої держави, а й показує, наскільки ця держава сприяє підтримці та просуванню книжкової продукції у своїй країні.

Відео дня

Розпочнемо з очевидного: гуманітарна політика України однозначно повинна бути спрямована на збільшення саме українського продукту. Тобто, вона має бути на 100% україноорієнтованою.

Тут варто відзначити мовний закон, який безпосередньо стосується сфери книговидання. Так, 26 Стаття Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачає, що не менше половини всіх виданих протягом року видавцем назв книжок має бути українською мовою, також не менше 50% назв книжок, що продають у книгарнях чи інших місцях розповсюдження, мають бути державною мовою. Ми з 2014 року взяв курс на видання книг лише українською. І на сьогодні ми видаємо близько 95% книг державною мовою, підтримуючи розповсюдження української книги та її популяризацію.

Але звідси випливає друге питання: паперова книга та, власне, її конкурентоспроможності у двобої з електронними примірниками. На сьогодні чимало представників книжкового бізнесу та його суміжних сфер мають тенденцію окреслювати ситуацію із паперовим примірниками як невтішну.

Натомість, насправді, паперова книга зараз не стагнує. За даними звіту найбільшого видавництва світу «Penguin Random House» за 2020 рік їхній обсяг дитячої літератури збільшився на 30%. У Британії в 2019 році було продано 250 млн друкованих книг, а у 2020 році — 257 млн саме паперових примірників. В Америці зріс обсяг проданих книг на 8%, в Японії — на 5%.

Але є й невтішні цифри: в Україні обсяг проданих книг впав на 50%. Як так сталося, що в усіх розвинутих країнах Європи та Америки спостерігається зростання продажів друкованих примірників, і відповідно, зростання зацікавленості читача саме у друкованих примірниках, натомість у нас — ні? Можна припустити, що наслідком такого падіння продажів паперових примірник стала коронакриза. Але тут є сенс говорити й про середній книжковий тираж. На сьогодні вітчизняне книговидання має тиражі на рівні Литви та Латвії, де набагато менша кількість населення, ніж в 41-мільйонній Україні. Наш середній тираж — приблизно 900 примірників на одне найменування. Це дуже низькі показники. До прикладу, минулого року тиражі сягали позначки приблизно 1 100 примірників на одне найменування.

Але, попри всі цифри та показники, ситуація не критична. Хоча через загальну економічну кризу вітчизняний книжковий бізнес переживає не найкращі часи, ми можемо спостерігати й позитивні тенденції.

  • Висока якість дизайну та високий рівень професіоналізму українських ілюстраторів, які відповідають європейським стандартам.
  • Висока якість поліграфічних послуг: ми маємо чимало зарубіжних проектів на наших типографіях, і це свідчить про те, що Європа друкує в нас, і її влаштовує українська якість.
  • Якість текстів: у нас вже сформована молода українська література та плеяда авторів не з радянського минулого, і це є дуже важливим фактором.

Це внутрішньо видавничі досягнення. До цього маємо низку позитивних зрушень від держави.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
  • Прийнята стратегія розвитку читання у 2021 році. Наприкінці 2020 року чимало з видавництв отримали інституційну підтримку від держави. Завдяки цій підтримці Vivat зміг надрукувати 72 нові найменування. І, врешті-решт, від цієї підтримки виграв український читач, що отримав 72 нові українські видання.
  • Щороку завдяки Інститут книги відбувається поповнення бібліотечних фондів. Відповідно до цього держава закуповує у видавництв книжки.
  • Інститут української книги має програму підтримки перекладів, для можливості популяризування вітчизняних авторів у світі.
Насправді, паперова книга зараз не стагнує

Українська паперова книга, шляхом доцільних кроків вітчизняної гуманітарної політики, поступово та впевнено переходить до категорії трендів. Книга розширює межі свого існування та впливу. Це арт-об'єкт, а не тільки джерело інформації. Проте, незважаючи на всі здобутки, обраний вектор руху все ще вимагає корекції та плідної співпраці видавничого бізнесу та державних інституцій. І кілька дієвих кроків я маю на озброєнні, про які розповім вже незабаром.

Показати ще новини
Радіо NV
X