Правоохоронці сьогодні провели обшук у найбільшій інвесткомпанії України, Dragon Capital (в число її активів входить компанія Медіа-ДК, яка видає часопис Новое время – НВ Бізнес). Про це під час урядового засідання повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

"Обшук проводився в межах закону та пристойності. Вилучали не всі комп’ютери", - заявила на своїй фейсбук-сторінці керівник прес-служби Dragon Capital Ольга Білобловська. За її словами, суд дозволив вилучати техніку на підставі незаконного використання програмного забезпечення (ПЗ).

Згодом Служба безпеки України (СБУ) повідомила про викриття восьми компаній, які використовували шпигунське ПЗ виробництва Російської Федерації. Відомство підтвердило, що саме ця причина стала приводом для обшуку в офісі Dragon Capital.

НВ Бізнес звернулася до правників з проханням оцінити дії правоохоронців і порадити українським підприємцям, як їм діяти в подібних випадках.

Наталія Соломахіна, керівник юридичного відділу інвесткомпанії Digital Future

Це абсурд – проводити обшуки в інвестиційній компанії. Вилучати техніку – це спосіб блокувати діяльність бізнесу.

Українським підприємцям варто бути завжди готовими до подібних дій правоохоронців. Потрібно завчасно укласти договір з адвокатською фірмою, працівники якої за потреби відразу ж могли приїхати та захищати інтереси компанії, до якої прийшли з обшуком. Необхідно проінструктувати персонал, щоб уникнути паніки. Мінімізувати втрати можна, якщо дуже важливі документи чи сервери не тримати в офісі, а в іншому надійному місці.

Дмитро Гадомський, керівник юридичної компанії Axon Partners

Як діяти в подібній ситуації – розслабитися та отримувати задоволення. Навіть якщо під час обшуку будуть присутні 10 адвокатів, то єдине, чого можна добитися – внести вилучені речі в протокол обшуку.

Щоправда, можна "врятувати" свої власні ноутбук/телефон/гроші, якщо покласти у свій власний рюкзак. На жаль, брутальні обшуки – це якась піґулка, яку мусить проковтнути кожен підприємець України. Так, перебувати всередині процесу (під час обшуку – НВ Бізнес) страшно, але на наступний день чи через тиждень ти розумієш, що це було банальне збивання бабла. І якщо вдалося встояти, то далі вже відбитися буде досить легко.

Як бізнес себе може захистити? Ніяк. Ця стаття (на яку посилається СБУ – НВ Бізнес) не має чітких меж застосування: шпигунським ПЗ можуть бути визнані навіть Outlook чи Telegram. Бо за їх допомогою можна відправляти повідомлення без відома СБУ. Хоча дехто із цим може посперечатися.

Навіть якщо змінити законодавство та заборонити правоохоронцям вилучати техніку, нічого не зміниться. Зрештою, у цих відомств просто нема технічної можливості, щоби робити копії. Потрібно міняти щось у мізках, і не в законодавстві тут справа.

Михайло Федоренко, юрист юридичної фірми Астерс

Законодавство України не забороняє правоохоронцям вилучати комп'ютерну техніку. Дозвіл на її вилучення повинен бути наданий слідчим суддею у відповідній ухвалі про проведення обшуку.

З метою мінімізації шкоди під час обшуків компанії доцільно:

I. Встановити, чи зазначена в ухвалі на проведення обшуку комп'ютерна техніка як речі, що підлягають відшуканню та вилученню; якщо ні, то клопотати про відсутність підстав для її вилучення;

II. Мати документи, що підтверджують законність походження комп'ютерної техніки (право власності та знаходження її на балансі компанії);

III. Заявити про недоцільність вилучення комп'ютерної техніки, пропонуючи здійснити копіювання даних, що на ній зберігаються. Мотивувати це тим, що відповідні дії призведуть до обмеження або зупинення господарської діяльності компанії;

IV. Створювати резервні копії даних на додаткових ресурсах.

На законодавчому рівні необхідно внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, заборонивши правоохоронцям вилучати комп'ютерну техніку та сервери. Це пропонувалося в законопроекті №3719 від 24.12.2015 Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань слідчих дій з метою забезпечення додаткових гарантій законності при їх проведенні. Який 23.02.2017 був відхилений та знятий з розгляду Верховною Радою.

Владислав Шаповал, партнер компанії Лексфор

Я є юридичним представником компанії Microsoft з питань захисту авторських прав. Але в цій конкретній справі жодних дій з нашому боку не було.

Останні десятиліття в Україні склалася цікава ситуація. Коли в пресу потрапляють новини про обшуки та вилучення техніки, то суспільна думка, як правило – на стороні підприємців. Бо це дуже схоже на якісь корупційні дії або на застосування правоохоронних органів у бізнес-конфліктах.

В багатьох випадках формальною підставою виступає порушення авторських прав на ПЗ. Наскільки мені відомо, жоден із цих гучних випадків не закінчився вироком суду чи притягненням до відповідальності. У якихось випадках компанії припиняли роботу, але жодних юридичних наслідків не було. Широко відомий приклад із файлообмінником EX.ua.

Другий аспект цієї ситуації – жоден розробник ПЗ, не тільки Microsoft, в 99,9% випадків не зміг добитися ані санкції суду на такі дії, ані безпосередньо обшуку. Це надскладне завдання для правовласника. Тобто, правоохоронні структури вирішують якісь власні питання, працюють у власних інтересах, а не в інтересах держави, суспільства чи правовласників. На жаль, це сумний, прикрий факт, який не змінюється навіть протягом останніх трьох років.

Як представник Microsoft я можу підтвердити, що більшість справ, які ми ініціюємо, не рухаються з місця через те, що жодної зацікавленості в цьому з боку правоохоронних органів немає. Вони вирішують якісь власні питання.