Курс гривні, фактор Коломойського і загроза рецесії — інтерв'ю з головою Citibank в Україні

8 жовтня 2019, 09:00

Глава Citibank в Україні розповів НВ Бізнес про те, чи близька світова фінансова криза, як інвестори реагують на конфлікт з ПриватБанком і який курс гривні прогнозує банк до кінця року

Citibank в Україні є найбільшим представником зарубіжних інвесторів. Практично весь багатомільярдний обсяг іноземних інвестицій в облігації внутрішньої держпозики (ОВДП) заходить через Citibank. У цьому році завдяки притоку грошей нерезидентів в ОВДП українська гривня увійшла до найбільш зміцнюваних нацвалют щодо долара США.

Відео дня

Голова правління Citibank в Україні Олександр МакВортер в інтерв'ю НВ Бізнес розповів про те, чи близька нова світова криза, які очікування іноземних інвесторів від нової влади, що дав прихід Clearstream в країну, який обсяг інвестицій банк завів в Україну і про реакцію на ситуацію з ПриватБанком і ексголовою НБУ Валерією Гонтаревою.

 — Експерти говорять про те, що ми наближаємося до закінчення економічного циклу, а це говорить про прийдешню фінансову кризу. Чи аналізували ви дані на цю тему і коли, на вашу думку, економічний цикл закінчиться?

 — Citi, глобальний банк і один з найбільших фінансових інститутів у світі, безумовно, уважно стежить за ситуацією в глобальній економіці. Так, спостерігається спад у економічних настроях і зниження темпів зростання світової економіки. Але наші прогнози щодо глобального зростання в 2019 і в 2020 роках ми знизили тільки до 2,7% і вважаємо розмови про рецесію передчасними, тому що бачимо можливості для зростання. Звичайно, певні ризики є, але це ще не рецесія.

Важливо розуміти, що стан ринків і економіки може змінюватися, але для нас вкрай важливо знаходити можливості по всьому спектру фінансових рішень, можливих в різних станах і ситуаціях в світі.

— А які сигнали, на ваш погляд, передуватимуть кризі?

 — Кожен цикл не схожий на попередній. Складно сказати, що може спровокувати наступну кризу. Інвертованість кривої прибутковості, яку вважали провісником кризи, не виправдовує себе в поточному економічному циклі. Звичайно, пильна увага в усьому світі прикута до торговельних воєн, де основними учасниками є США і Китай. У разі ескалації можуть виникнути передумови для матеріалізації ризиків. Швидке уповільнення зростання Китаю так чи інакше позначиться в негативному ключі не тільки на всіх ринках, що розвиваються, але й на глобальній економіці. Але знову-таки, відштовхуючись навіть від цього, рецесії поки що немає, як немає і тих провісників кризи, які були в 2007—2008 і 1997−1998 роках.

 — А як, на ваш погляд, наступна економічна криза відіб'ється на Єврозоні і, зокрема, на Україні?

 — Все залежить від причин, що викликали кризу. Якщо виною тому стане торговий конфлікт, то, найімовірніше, ситуацію, що змінилася, відчують на собі країни з експортоорієнтованою економікою. До них, власне, і відносяться найбільші торгові партнери України. Хоча, вважаю, що в будь-якому випадку непогано себе почуватиме сільськогосподарський сектор, тому що людям потрібно харчуватися. Традиційно від кризи страждають циклічні сектори, наприклад, металургійний. А в цілому криза завжди приносить можливості. Взяти хоча б сектор IT, де інвестиції завжди йдуть в продуктивність. Якщо настане криза, компанії ще більше почнуть інвестувати саме в продуктивність для того, щоб спробувати скоротити свої витрати і створити можливості для зростання. Завжди є хтось, хто почувається краще, хтось — гірше. Все залежить від природи кризи.

Наталя Кравчук / НВ
Фото: Наталя Кравчук / НВ

 — Думаєте, потенційна криза зіграє на руку українському IT сектору?

 — Природно, усвідомлено ніхто рецесії не хоче, і ми сподіваємося, що вона не настане. Однак, як я вже сказав раніше, важливо не здаватися і завжди шукати нові можливості.

В цілому я вважаю, що кожен експортер знає свій ринок і розуміє вплив скорочуваного попиту на ринок, як від цього залежать ціни, як це в свою чергу впливає на попит.

 — Як Україна може підготуватися до потенційної кризи? Можливо, у вас є якась порада для уряду?

 — З нашого досвіду спілкування з інвесторами, ми бачимо, як для них важливі макроекономічна стабільність і продовження взаємодії з МВФ, міжнародними фінансовими інститутами, Світовим банком тощо. Вони хочуть бачити продовження реформ і інтеграції в західний економічний світ.

Банківський сектор зробив величезний крок вперед, і, я думаю, у інвесторів зараз набагато більше впевненості в завтрашньому дні. Україна зробила безліч дій у відповідь на кризу 2014−2015 років. Це таргетування валютного курсу, перехід до інфляційного таргетування, лібералізація міжнародної торгівлі і руху капіталів. Це і ефективне вирішення завдань у банківській сфері, і запуск інших важливих реформ. Жорстка монетарна політика вже дала свої плоди у вигляді зниження девальваційного тиску на курс гривні. Паралельно з цим ми бачимо, що влада хоче нарощувати зовнішній борг у гривні, а не в доларах.

Якщо говорити в цілому про підготовку до потенційної кризи, я думаю, що це, перш за все, проведення реформ і розкриття економічного потенціалу України. Видно, що іноземні інвестори позитивно оцінюють всі зусилля країни в цьому напрямі, і їм подобається те економічне зростання в країні, яке вони спостерігають.

 — Іншими словами, стійкість країни до кризи залежить від того, наскільки швидко ми проведемо необхідні реформи?

— Так, я так думаю. Залучення інвестицій допомагає здоров’ю економіки і служить для інвесторів знаком, що у них все буде добре і їм не доведеться рятувати свої гроші.

 — Які фінансові інструменти будуть прибутковими під час кризи?

 — Усі кризи різні, і, відверто кажучи, ми всі, включно зі мною, хотіли б знати, які фінансові інструменти будуть найприбутковішими в майбутньому. Вважаю, що криза — час, коли йде боротьба за якість. Як показує практика, в складні часи інвестори віддають перевагу менш ризикованим активам: з акцій вони переходять в облігації, з ринків, що розвиваються — в розвинені. Вони шукають умови для більшого захисту, збереження своїх коштів. Але якщо говорити про конкретні інструменти, зараз їх назвати не просто, адже, як я говорив раніше, багато що залежить від природи конкретного кризи.

Наталя Кравчук / НВ
Фото: Наталя Кравчук / НВ

 — Україна ж теж ринок, що розвивається. Чи означає це, що, якщо настануть складні часи, інвестори залишать цей ринок?

 — У минулому такі випадки траплялися. Однак, що дещо змінилося зараз, якщо подивитися на реальних (real money) інвесторів, які побудували бізнеси, фабрики — більшість з них вже пройшли економічний цикл в країні, у них довгострокові інвестиції в існуючі будівлі, в реальних співробітників тощо. Що я бачу зараз і чого не було раніше, так це то, що в цьому році інвестори все більше і більше інвестують в локальний ринок з більш довгим терміном погашення зобов’язань. Раніше мова йшла про інвестиції в трьох і шестимісячні облігації внутрішньої державної позики, що в загальному-то значило, що вони могли досить швидко повернути свої гроші, якщо б щось пішло не так. Зараз же ми бачимо зростання інтересу до облігацій з терміном погашення в 3, 5 і 6 з половиною років. Це говорить про те, що гроші в країні, і інвестори з ними швидко не підуть.

 — Чи аналізували ви річний звіт НБУ з фінансової стабільності за минулий рік, де йдеться про ризики для фінансової стійкості країни? Чи згодні ви з регулятором в тому, що ключові ризики складають скасування націоналізації ПриватБанку і вихід з програми МВФ?

 — Думаю, що два наведених приклади перебувають під пильною увагою інвесторів. Для них надзвичайно важливо, щоб зусилля уряду щодо продовження реформ і щільної взаємодії із Заходом не слабшали. Рішення ситуації з ПриватБанком — одна з умов у домовленостях з МВФ. Це також підтвердження того, що дотримується верховенство закону, що також для інвесторів дуже важливо. На мій погляд, побачивши рух назад за допомогою одного з наведених вами ризиків, інвестиційне співтовариство сприйме це без ентузіазму і особливого оптимізму.

 — Чи читали ви недавню статтю в Financial Times, в якій йдеться про те, що український уряд намагається знайти компроміс із Коломойським у справі ПриватБанку? Ви вважаєте це хорошою чи поганою новиною?

 — Так, я читав цю статтю і намагаюся аналізувати цю ситуацію, як і багато хто, хто не володіє повною інформацією щодо цієї теми. Давати коментарі я тут не можу. Припускаю, у МВФ має бути своє бачення правильної стратегії для вирішення цього питання, і інвестори стежать за розвитком цієї справи.

 — А що ви думаєте про ситуацію навколо Валерії Гонтаревої, колишньої голови НБУ?

 — Американська Торгівельна Палата в Україні, де я є заступником голови ради директорів, випустила спільну заяву з Європейською бізнес-асоціацією, яку я повністю підтримую. Вважаю важливим, щоб усі громадяни в Україні були однаково захищені.

 — Як вам здається, Україна отримає новий транш від МВФ у цьому році?

 — Наші аналітики поділяють думку про те, що Україна може отримати транш від МВФ до кінця року. У свою чергу Україна повинна буде повністю провести виплати за держборгом за 2019 рік, навіть якщо це знизить валютні резерви і чинитиме помірний тиск на гривню.

 — Якими ви бачите ВВП і курс гривні на найближчий рік?

 — Наш офіційний прогноз щодо зростання ВВП на цей рік становить 3,4% і 3,5% на наступний. Що стосується курсу гривні, на нього впливають притоки інвестицій у держоблігації. В цілому ми очікуємо, що до кінця року вартість долара дещо зросте і складе 26 гривень. У 2020 році, приймаючи до уваги менший приплив іноземних інвесторів на ринок і більш високий дефіцит платіжного балансу на тлі зростання внутрішнього попиту, вважаємо, що гривня ще трохи ослабне.

Наталя Кравчук / НВ
Фото: Наталя Кравчук / НВ

 — Що ви очікуєте від нового президента і парламенту України?

— Все, що наш банк робить як в Україні, так і в усьому світі, спирається на цінності, в які ми віримо. Протягом багатьох років наша місія залишається незмінною: сприяти сталому зростанню і економічному прогресу, і для нас велика честь надавати послуги найвищого рівня клієнтам з державного сектора, міжнародним компаніям та інвесторам, які хочуть інвестувати в український ринок. Це те, як ми бачимо свою роль, і, я впевнений, разом з державою ми повинні працювати разом для того, щоб розкрити економічний потенціал країни.

 — А ви вже зустрічалися із Зеленським, Гончаруком, Коломойським?

 — Нещодавно в Нью-Йорку пан Зеленський взяв участь у зустрічі з бондхолдерами і представниками рейтингових агентств, яку організував Citi, і де в складі делегації був присутній я. Що стосується пана Гончарука і пана Коломойського, особистих зустрічей у мене з ними не було.

 — Що входить у ваш інвестиційний портфель в Україні?

— Citi в Україні представлений корпоративним і інвестиційно-банківським бізнесом, у нас немає тут роздрібного бізнесу. У нас більше 400 клієнтів, серед яких і українські підрозділи найбільших міжнародних компаній, і найбільші українські компанії, і деякі компанії державного сектора. Ми надаємо повний спектр послуг, очікуваний корпоративними клієнтами та клієнтами держсектора від великого Світового банку, який працює в країні вже понад 20 років: це послуги з управління грошовими коштами і ліквідністю, документарні і казначейські послуги, фінансування торговельних операцій, корпоративне кредитування, торгівля іноземною валютою, послуги, пов’язані з обслуговуванням операцій з цінними паперами.

Якщо говорити про останній, то одна з найбільш значущих для нас подій сталася в травні, коли міжнародний центральний депозитарій цінних паперів Clearstream підключив український ринок до своєї мережі і зміг безпосередньо пропонувати інвесторам держоблігації України. Citi в цьому випадку виступає як оператор рахунку в цінних паперах Clearstream, який відкритий в депозитарії НБУ, і банку, що обслуговує кореспондентський рахунок Clearstream за операціями з грошовими коштами. Для нас велика честь брати участь в залученні міжнародної інвестиційної спільноти в країну. Адже, по суті, можливість проводити розрахунки за всіма держоблігаціями, деномінованими у гривні, через міжнародну систему Clearstream, означає наближення до міжнародних стандартів з одночасним скороченням витрат для інвесторів. Доречно говорити про те, що все це вже підвищило попит на українські держоблігації, збільшило ліквідність на ринку, знизило вартість запозичень і зовсім точно збільшило привабливість держоблігацій на міжнародному ринку.

 — І скільки грошей ви вже залучили?

 — На сьогодні через Сітібанк в Україні держоблігації куплені нерезидентами на суму близько 4 млрд доларів.

 — За фактом, українському ринку все ще не вистачає ліквідності. Ще й інвестиції в держоблігації впливають на курс…

 — Кожен раз, коли в країну приходять інвестиції в доларах з одночасним продажем гривні, можна очікувати потенційного впливу на курс місцевої валюти. Ви також, напевно, пам’ятаєте, що НБУ активно купує валюту і накопичує резерв. Це якоюсь мірою допомагає стабілізувати ситуацію. Я впевнений в тому, що головне вести бізнес чесно і відповідально, у повній відповідності із законом і якісним управлінням ризиками — взагалі-то це те, як Citi працює в кожному місці своєї присутності.

 — А хто купує українські держоблігації?

 — Я не можу назвати конкретні імена, але серед інвесторів, зокрема, реально великі і глобальні керуючі компанії, хедж фонди, страхові компанії. В цілому, приходять інвестори, які вкладаються в ринки, що розвиваються і які стали додавати українські держоблігації в свій портфель. Це явна ознака їх привабливості на міжнародному ринку.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X