«Чекайте відповідь за свої рішення» — директор департаменту НБУ розповів про погрози, які надходили напередодні затримання співробітників

11 листопада 2019, 08:55
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

НВ Бізнес з’ясував деталі корупційного скандалу навколо НБУ. Директор департаменту ліцензування Олександр Бевз розповів також про прихід PayPal в Україну, про банки-зомбі, ПриватБанк і СПЛІТ

Останні два тижні навколо Національного банку України (НБУ) розгорається корупційний скандал. За цей час правоохоронні органи затримали двох співробітників НБУ за нібито посередництво в отриманні ліцензій. Останнє затримання відбулося на минулому тижні.

Відео дня

На різних онлайн-ресурсах і в акаунтах блогерів з’явилося багато суперечливої інформації, зокрема, про причетність високопосадовців НБУ до організованої корупційну схему з оформлення ліцензій.

НВ Бізнес з’ясував деталі цього корупційного скандалу, зустрівшись з директором департаменту ліцензування НБУ Олександром Бевзом. Він в інтерв'ю НВ Бізнес розповів про те, хто може стояти за цим конфліктом. Також Бевз поділився останньою інформацією про ситуацію на банківському ринку і майбутні угоди, про те, чому PayPal досі не вийшов в Україну, які законодавчі нововведення чекають на банки, як будуть боротися з банками-зомбі і як проходить процес впровадження закону СПЛІТ.

Про затримання співробітників НБУ і медіа-атаки

— Два затримання співробітників НБУ за два тижні і обидва рази за посередництво в ліцензуванні. Як ви можете пояснити свою непричетність до цих справ?

 — Почну з останнього випадку. Затримана співробітниця не працювала в Департаменті ліцензування, вона була фахівцем Юридичного департаменту. Більш того, вона займала декретну посаду і з 15 листопада планувалося її звільнення в зв’язку з виходом на роботу основної працівниці. За інформацією прокуратури Києва, вона «сама запропонувала свою допомогу» фінансовій установі. Ми чекаємо додаткову інформацію від правоохоронних органів і тільки після цього зможемо більш детально розповісти.

НВ
Фото: НВ

Важливо інше — обидва ці випадки кваліфіковані як «шахрайство». Тобто, люди, що не мають відношення до процесів ліцензування, за словами правоохоронних органів, самостійно пропонували свої «посередницькі» послуги. Хочу підкреслити, що вони не є співробітниками Департаменту ліцензування та ніколи не були ними. Більш того, слід зазначити, що ні я, ні Катерина Рожкова не знайомі з ними особисто, і дізналися їх імена і прізвища вже після затримання. Перший затриманий взагалі працює фінансовим контролером у Департаменті забезпечення діяльності НБУ і відповідає за видачу води і товарів зі складу. Тому нам незрозуміло, як сталося так, що ця людина виявилася замішана в історію з ліцензуванням. Паралельно з офіційним розслідуванням правоохоронців ми почали власне службове розслідування для того, щоб зрозуміти, чому це сталося.

Але що насторожує? Те, що буквально протягом години після виходу прес-релізу прокуратури про перше затримання, з’явилося кілька постів у соцмережах ряду публічних осіб.

— Був пост Дубинського.

 — Так, пост Дубинського, пост Юрія Бутусова та інших публічних осіб про те, що нібито ці кошти призначалися або для Рожкової, або для мене, після чого почалися маніпуляції на цю тему з висловлюваннями нічим не обгрунтованих домислів. Крім того, в останній місяць проти мене і Департаменту ліцензування вийшла не одна подібна стаття. Зокрема, на ресурсі strana.ua було кілька неправдивих матеріалів, в яких також зачіпали мою сім'ю. І тут може бути кілька пояснень.

Для багатьох Департамент ліцензування може здатися нудним підрозділом, але насправді він є одним з politically exposed департаментів у Нацбанку, оскільки процеси, з якими ми маємо справу — це складні питання: узгодження власників банків, топ-менеджерів, видача всіх ліцензій і тому, напевно, комусь ми перейшли дорогу. У нас є обґрунтовані підстави так вважати, оскільки за останні кілька місяців ми отримували натяки про те, що своїми рішеннями ми образили певних людей.

Наприклад, тільки за останній рік ми відмовили 26 особам відповідно на посади топ-менеджерів банків — як комерційних, так і державних. Крім того, ми проблематично узгоджуємо власників банків. Після кризи купити банк дуже складно, відповідно це теж не подобається певним особам. І щодо валютних ліцензій не все так очевидно, особливо з небанківськими компаніями. Тому ще одна причина — це «спліт» Нацкомфінпослуг, адже забравши під регулювання близько 1900 компаній, з яких частина мають проблеми з прозорістю та дотриманням законів, створюється певний інформаційний шум.

— Ви вважаєте, що подію вирішили прив’язати до вас і до Рожкової? Це пов’язано з професійною діяльністю?

 — Абсолютно. Очевидно, що ці події зв’язали з однієї причини: ліцензії видає Національний банк з ініціативи Департаменту ліцензування. Раніше в подібних постах це подавалося маніпулятивно, ніби ліцензії я видаю одноосібно, що не відповідає істині.

Я не видаю ліцензії і Рожкова також їх не видає. Так, Департамент ліцензування розглядає документи, але є кілька етапів контролю, які неможливо обійти. По-перше, в департаменті документи перевіряють кілька людей відразу, по-друге, залучаються інші департаменти, а рішення в кінцевому рахунку приймає Правління і підписує голова НБУ. Тобто, звертаю увагу, що прийняте рішення — колегіальне і до моменту внесення проекту цього рішення на засідання Правління він вже узгоджений і підписаний як мінімум десятьма людьми з різних підрозділів НБУ. Можна скільки завгодно намагатися знайти якусь слабку ланку або людину, але в кінцевому рахунку це не має відношення до процесу прийняття рішення. Тому ми часто попереджаємо про осіб, які називають себе наближеними до прийняття рішень, але насправді — це не більше, ніж шахрайство.

НВ
Фото: НВ

— Ви розумієте зараз причини появи звинувачень на вашу адресу?

 — Це той випадок, коли збіглося кілька чинників. За місяць до цієї події на Департамент ліцензування почалася інформаційна атака, яка супроводжувалася випуском ганебних неправдивих матеріалів.

— У вас же є ще конфлікти, наприклад щодо Ощадбанку, де ви не погодили кількох членів наглядової ради?

 — Є кейс з відмовою у погодженні членів наглядової ради Ощадбанку. Але я не маю жодних підстав пов’язувати те, що сталося, безпосередньо з Ощадбанком, з рішеннями, які були прийняті.

— Яка зараз ситуація щодо Ощадбанку?

— У нас йдуть суди, два члени наглядової ради Ощадбанку оскаржують наше рішення в суді, це Шевки Аджунер і Дмитро Власов. Ми готові захищати свою позицію і подали відгуки в суди.

— У якому суді?

 — Окружному адмінсуді Києва, в якому оскаржуються рішення Національного банку. Позов Шевки Аджунера почнуть розглядати днями. Примітно, що його адвокатом виступає Олександр Завадецький, який колись був директором департаменту, який зараз очолюю я. У 2018 році за рішенням суду він був поновлений, але днями знову був звільнений.

Зараз Кабмін затвердив новий склад номінаційної комісії, яка займається відбором членів наглядових рад держбанків замість тих, кого ми відхилили. У найближчі тижні будуть визначені нові кандидати. У комісії вже є список, який підготували рекрутингові компанії. У кожен держбанк призначається шість незалежних членів, на кожну вакантну посаду підбиралося мінімум три кандидати. Тобто список в цілому становить не менше 18 осіб. Є з кого вибирати.

— У вас є багато недоброзичливців, крім Коломойського…

 — Абсолютно. Я безпосередньо отримав мінімум три сигнали від людей, які сказали: «Чекайте відповідь за прийняття своїх рішень».

Є ще один блок питань — це ситуація з фінустановою, що звернулася в правоохоронні органи і щодо якої обидва співробітники НБУ пропонували якусь свою посередницьку допомогу. Я не можу назвати її, але ця компанія дійсно отримала відмову в переоформленні ліцензії за порушення в сфері фінмоніторингу.

— Велика компанія?

 — Ні, це не велика компанія. На ринку обміну валют є кілька великих гравців, але зараз він достатньо диверсифікований — 32 компанії, колись їх було всього три. Так ось, ця компанія має ліцензію, вона, до речі, діє досі, але цього літа компанія звернулася за переоформленням безстрокової ліцензії. І нібито саме в цьому питанні затримані співробітники НБУ пообіцяли їй допомогти, що абсолютно безглуздо з однієї простої причини: для переоформлення цієї ліцензії є тільки одна умова — відсутність протягом останнього року більше двох санкцій за порушення законодавства. У цієї компанії їх було три. До речі, порушення виявляє зовсім інший підрозділ — Департамент фінмоніторингу.

— Ви зараз проводите внутрішнє розслідування. Якихось конкретних висновків дійшли?

 — Воно триває, його проводить Департамент безпеки. У мене особисто, наприклад, буде співбесіда, на якій я буду давати свої пояснення. Таку ж співбесіду пройдуть всі співробітники департаменту.

— Катерина Рожкова теж?

 — Якщо буде необхідно, так.

— Судячи з усього, складно сказати, що в цьому є, скажімо так, тінь Коломойського.

 — Навряд чи.

— Це швидше ваші виключно професійні конфлікти.

 — 100%. Маніпулятивну інформацію також поширювали анонімні telegram-канали, наприклад «Шаурма Зеленського». Там було написано, що насправді затримали мене і я є родичем якогось генерала МВС, який має відношення до справи Гонгадзе, що теж є повною вигадкою. І ця нісенітниця була передрукована деякими ЗМІ.

— Ви ж ще проводите перевірки, наприклад, остання новина була про банк «Січ»

 — Рішення щодо банку «Січ» було вже після цієї історії із затриманням і ніяк не пов’язане з ним. Але кейс цього банку також досить «цікавий», Нацбанк дійсно вперше за багато років визнав контролера банку незалежно від формального володіння. У банку «Січ» є інші акціонери, які дійсно створювали цей банк і тривалий час ним керували, але за набором непрямих факторів ми встановили, що контроль над банком може належати іншій особі.

— У Горбуненка ж немає юридичних прав на управління банком…

 — Так, є два блоки підстав: він дійсно юридично не володіє акціями, але ми бачимо його вплив на призначення топ-менеджменту.

— А як ви бачите це?

 — Ми проводимо співбесіди з усіма членами наглядової ради, виїзні перевірки і ставимо запитання, які нас цікавлять. З огляду на зібрані матеріали, ми бачимо, що ці особи пов’язані і були, можливо, призначені за його ініціативою.

— Ви ці матеріали якимось чином фіксуєте?

 — Безумовно.

— Тобто, — це, як інтерв'ю?

 — Це протоколи співбесід.

— Це офіційні документи, які можна підняти?

 — Так.

— Ви згадали Горбуненка.

 — Так, абсолютно. Другий блок підстав — це діяльність самого банку. Ми бачимо зміни в структурі кредитного портфеля, це відстежує банківський нагляд, а також те, що в банку на обслуговуванні з’явився ряд клієнтів.

— Пов'язаних з ним?

 — Пов’язаних з паном Горбуненком.

— Може і з Фірташем пов’язаних?

 — Є і така інформація, але ми знову ж даємо банку час на відображення цієї інформації, на надання своїх пояснень і на подання паном Горбуненком пакета документів на узгодження. Тобто, ми встановлюємо певну процедуру, яка дозволить цю ситуацію легалізувати. Якщо це категорично не так, ця особа теж може це пояснити, дати свої пояснення.

НВ
Фото: НВ

PayPal, ПриватБанк, СПЛІТ та нововведення в законі про банки

— Давайте тепер перейдемо до ринкових питань. Ви займаєтеся ліцензіями, скільки об'єктів фінансової діяльності в цьому році вже подавалося на ліцензії і які це ліцензії, яка ситуація на ринку? Чи є нові гравці, можливо, очікується їх вихід на ринок?

 — Нацбанк видає чотири види ліцензій: банківську ліцензію; валютну ліцензію, наприклад на обмін валют; ліцензію на грошові перекази; ліцензію на інкасацію.

З 2014 року жодної банківської ліцензії видано не було, крім банків, які були створені Фондом гарантування на продаж. Це був РВС банк, Крісталбанк, банк Агропросперіс (колишній Астра Банк). Ось ці банки відродилися, але відродилися в Фонді гарантування, потім були продані інвестору і повернулися на ринок. Сьогодні в країні 75 банків і нових звернень для видачі ліцензії у нас не було. Створити новий банк досить проблематично.

Але ми постійно видаємо нові ліцензії на обмін валют. Наприклад, на початок 2015 року на ринку було три гравці, ринок був дуже закритий і монополізований. З 2015 до 2019 року ми видали 63 ліцензії. Частина з них вже відкликана, на сьогодні на ринку 32 гравці. Щодо грошових переказів схожа ситуація.

— Щодо грошових переказів скільки ви видали ліцензій?

— На сьогодні ліцензій на грошові перекази десь близько 62.

— Згадав про PayРal, ви спілкуєтеся з ними якось?

— Проблеми, пов’язані з виходом PayPal на ринок України, на мій погляд, не питання регуляторного поля Нацбанку. Якщо PayPal захоче до нас звернутися, я думаю, що дуже швидко отримає тут реєстрацію. Є ряд факторів, які призводять до того, що компанія прийняла для себе рішення поки що не виходити на український ринок. Наскільки мені відомо, Кабінет Міністрів цьому зараз приділяє велику увагу, зокрема веденням цього питання зайнялося Міністерство цифрової трансформації, тому ми очікуємо, що спільними зусиллями вони консолідують ті проблеми, які могли б стати на заваді виходу PayPal на український ринок.

— А в основному ліцензії на грошові перекази хто бере?

 — Невеликі фінансові компанії. Це непоганий бізнес, на якому можна робити якийсь комісійний дохід, заробляти на оплаті комунальних платежів, мобільного зв’язку та інших грошових переказах.

Це абсолютно класична фінансова діяльність. У нас є невеликі прояви фінтеху на цьому ринку, це, коли розробляють якісь нові технології. Це дуже банальна послуга: прийняв через сайт гроші — переказав на відповідний рахунок або прийняв готівку на плату за комуналку, все дуже просто.

НВ
Фото: НВ

— З Webmoney питання вже взагалі закрите?

 — Їх ліцензії, реєстрації скасовані і відкликані. До речі, хотів сказати, що у нас є очікування щодо виходу на ринок ще однієї великої світової платіжної системи — це компанія JCB, найбільша платіжна система в Японії, за деякими показниками вона найбільша в світі.

— На якому етапі зараз прихід цього гравця?

 — Вони задекларували свій намір вийти на український ринок, на тижні з’явилася новина про те, що вони будуть робити кооперацію з Приватом, ми чекаємо їх офіційного звернення.

— Офіційно ще не зверталися.

 — Ні. Ми провели переговори, пояснили, що потрібно для того, щоб вийти на український ринок. Рік тому ми зареєстрували UnionPay International, який хотів кооперуватися з Приватом. Тобто, ми бачимо, що інтерес до ринку з боку великих гравців є і будемо сподіватися, що він буде.

— А в плані злиття і поглинання — цю тему ви відстежуєте?

 — Що ми спостерігаємо на цьому етапі? Це консолідація тих банківських груп, які раніше існували, наприклад, Альфа Банк і Укрсоцбанк. Укрсоц був куплений в 2016 році, закономірно було приєднати його до Альфа Банку. Те ж саме відбулося з банками Індустріал і Експрес, у них один власник. Сказати, що я бачу тенденцію до об'єднання банків з різними власниками — ні, але ми очікуємо кілька угод на ринку, це невеликі банки, які хочуть збільшити свій капітал шляхом об'єднаних зусиль. Тому я думаю, що дві угоди в наступному році ми побачимо щодо злиття банків.

— З якої групи?

 — Це невеликі банки.

— Це ринкові банки?

 — Так, це ринкові банки.

— Назвати не можете?

 — Поки вони самі про це не оголосили, ми не хотіли б впливати на статус переговорів, не дай Бог вони зірвуться.

Ми, може, також побачимо продовження процесу здачі ліцензій банками. Я припускаю, що в наступному році мінімум один-два банки здадуть ліцензії добровільно. Раніше десять банків самостійно залишили ринок.

Наприклад, ми бачимо, що активно згортається Промінвестбанк. Нещодавно була інформація, що банк поступово припиняє роботу з фізособами. Це закономірний процес, він відповідає плану виходу з ринку. За великим рахунком, з російських банків залишиться тільки один державний — Сбербанк. Якою буде стратегія акціонерів Сбербанку — подивимося.

— Схоже, активності немає на ринку?

— Можливо, деякі ринкові угоди відбудуться в зв’язку з тією інформацією, яка публічно стала доступна, ми чули, що акціонер Ідея Банку планує його продати.

— До вас вони зверталися?

 — У нас були робочі зустрічі, але якоїсь конкретної інформації поки що немає. Ми знаємо про те, що це буде можливо відбуватися.

— Кому вони продають свій банк?


 — Тут дуже складно сказати, тому що, на жаль, ті потенційні покупці, яких ми бачили, це не стратегічні інвестори. Стратегічні інвестори можуть з’явитися в держсекторі, мені здається, найбільш очікувані і значущі для економіки угоди можуть відбутися з держбанками. Ми бачимо задекларовані плани щодо входження IFC в Укргазбанк вже в цьому році, ми бачимо плани ЄБРР щодо входження в Ощадбанк. Там були озвучені плани з продажу частки до 20% для початку і, можливо, якщо ринок IPO буде створений в країні, ще 25%. Щодо Приватбанку основне завдання менеджменту і нової наглядової ради — підготувати банк до продажу. Укрексімбанк — навряд чи, тому що, як правило, такі експортно-імпортні банки все ж створені для того, щоб держава представляла інтереси локального бізнесу на міжнародних ринках.

— Знаю, що очікуються законодавчі зміни в цьому році, будуть прийматися зміни до закону про банки. Яких нововведень очікувати ринку?

 — Досить багато новацій, давайте основні. Перше — банківське співтовариство ініціювало, а ми і МВФ підтримали зменшення вимог до статутного капіталу. Це досить важливо для невеликих банків, мінімальний розмір статутного капіталу буде знижений з 500 до 200 мільйонів гривень як для новостворених банків, так і для існуючих банків. Тому банкам не потрібно буде збільшувати капітал до 300 мільйонів, як це було за графіком на наступний рік.

Графік був передбачений до 2024 року: в 2020 — банки повинні були зробити 300 млн, через два роки — 400 млн і ще через два роки — 500 млн. Тепер весь цей графік скасовується, 200 млн грн достатньо. Далі будуть істотно посилені вимоги до корпоративного управління, насамперед мова йде про ризик-менеджмент і систему внутрішнього контролю. Насправді реформа корпуправління — це ключове з того, що ми зараз робимо і це безпосередньо пов’язано з відхиленням ряду кандидатур топ-менеджменту, тому що ми узгоджуємо як всю наглядову раду, так і все правління, і вимоги пред’являємо все більш суворі. Третій блок змін — це зміни, пов’язані з купівлею банків, посилюються вимоги до покупців банку, але у Нацбанку з’являється додатковий інструмент — вимагати продажу банку, якщо він був куплений всупереч законодавству.

Що мається на увазі? Щоб купити більше 10% частки прямо або через якусь компанію, потрібно узгодити це з Нацбанком заздалегідь. Іноді це відбувається всупереч або без цього погодження. У нас є ряд можливостей для того, щоб на це вплинути: штраф, досить великий — до 10% від купленої частки, блокування прав голосу, але, якщо і це не допоможе, в законі з’явиться нова опція — вимагати продажу через суд. Національний банк отримає право звернутися до суду і змусити власника продати частку тому, хто буде відповідати вимогам законодавства. Це досить жорсткий інструмент, крайній захід, але він теж з’явиться. І ряд змін стосуватиметься механізму нагляду і виведення банків з ринку. Дуже складний був процес так званого «банкопаду», виведення банків, тому Фонд гарантування спільно з нами готує ряд змін, спрямованих на так звану систему раннього реагування, раннього втручання для того, щоб змінити систему гарантування.

НВ
Фото: НВ

— А що це буде?

 — Це розширення можливостей Фонду гарантування, пов’язаних з так званою ранньої інтервенцією, але це також посилення відповідальності Національного банку за банк, який перебуває в стадії проблемності. Ми також переглядаємо концепцію проблемності, тому що вона дуже часто критикується. Як прийнято говорити: якщо банк зайшов у проблемність, він рідко з неї виходить. Це, до речі, неправда, за останні два-три роки багато банків побували в проблемності, всі благополучно звідти повернулися, але тим не менше ризик є. Тому ми залишимо проблемність тільки для фінансових проблем. Тобто, якщо у банку проблема з капіталом, з ліквідністю — так, проблемність буде як захід. Але для інших банків це буде інший інструмент, який дозволити згладити цей інформаційний шум, який може спричинити відтік клієнтів і, по суті, неплатоспроможність.

— Яка ситуація з банками-зомбі?

— Є позиція Національного банку, вона говорить про те, що виведений з ринку банк, який перебуває в процесі ліквідації, повернути на ринок неможливо.

— Але тим не менше ж є рішення судів.

 — Сьогодні щодо 10 банків суди прийняли рішення про відновлення їх діяльності або незаконність виведення з ринку. Але виконати ці рішення судів, на думку юристів Національного банку, неможливо з однієї простої причини: всі ці банки тією чи іншою мірою зайшли в процес ліквідації. З якимись банкам вже були створені нові юридичні особи, які вже мають іншу назву і інший правовий статус. Повернути назад цю ситуацію без ризику для ринку неможливо, тому що якась частина зобов’язань погашена державою, якась частина активів продана. Тому в цій частині теж готуються зміни в закон, які врегулюють цю ситуацію.

— А які зміни?

 — Це зміни, які говорять про те, що процес ліквідації не може бути повернутий. Якщо суд вважає, що були порушені інтереси акціонера в процесі виведення банку з ринку, такий акціонер зможе претендувати на відшкодування збитків. Це, до речі, міжнародний досвід.

— А хто буде відшкодовувати збиток?

 — Держава в особі, можливо, Національного банку, але знову ж таки, це предмет того, як це буде врегульовано в законі. Оскільки проблема дуже гостра, була окрема місія МВФ, технічна, яка приїжджала кілька разів, вона займалася саме цим питанням. І ні в одній країні світу немає інструменту повернення на ринок виведених банків.

НВ
Фото: НВ

— Є ж стаття 41-а про Фонд гарантування вкладів, вона ж не має зворотної сили.

 — Абсолютно.

— Але там є свої лазівки.

 — У 41-й статті?

— Так. Була інформація, що юристи Коломойського чіпляються за те, що порушені права акціонера.

 — У справі Приватбанку є кілька юридичних епізодів: оскаржується окремо виведення з ринку, тобто те, як Нацбанк встановив неплатоспроможність, що стало причиною націоналізації, це один правовий спір. Другий правовий спір — це оскарження акціонерами договору про покупку акцій за одну гривню. Я не знаю, про яку лазівку говорите ви, але, можливо, вона криється в одній із цих справ. Також є ряд зворотних процесів, де держава оскаржить дії менеджменту і власників, пов’язані з відшкодуванням збитків державі.

— А що зі СПЛІТ, яка там ситуація?

 — Закон про «спліт» підписаний президентом і вже опублікований. Тобто закон працює, з першого липня 2020 року ми розпочинаємо регулювати небанківський ринок. Частина ринку йде в Нацкомісію з цінних паперів, але це тільки фонди фінансування будівництва та недержавні пенсійні фонди. Ми забираємо все інше. Йдеться про близько 1900 компаній: близько 250 страхових компаній, 340 ломбардів, 970 фінкомпаній і 350 кредитних спілок та інших підприємств. Ми зустрілися з усіма групами ринку і бачимо великий потенціал для зростання. Чому? Законодавство небанківського сектора дуже давно не мінялося: як в страхуванні, так і щодо кредитних спілок. Щодо ломбардів взагалі немає окремого закону, хоча це окремий вид бізнесу; фінансовий лізинг в країні не розвивається нормально, тому що у нас застарілий закон. І до 1 липня ми хочемо розробити і забезпечити прийняття парламентом всіх нових законів, які регулюють сегменти ринку. Ми сподіваємося, що це дозволить створити необхідні точки зростання, тому що той же ринок лізингу каже: дайте нам новий закон і ця послуга стане дуже затребуваною. Вона затиснута і повноцінно почне функціонувати, адже лізинг — це дуже цікавий інструмент. На наш запит проводилося велике дослідження лізингового ринку в світі. І ось, коли в Україні ви чуєте слово «лізинг», то з чим воно у вас асоціюється? Це покупка автомобілів і ще сільгосптехніка, і мабуть все. А в Японії, наприклад, і в Польщі, ринок лізингу безпосередньо пов’язаний з новими технологіями, з IT, з розробкою медичних технологій і покупкою дорогого устатковання.

Простий приклад: йде медична реформа і держава дає сімейним лікарям у регіонах можливість отримувати безпосередньо гроші з бюджету. Ми вже бачили дуже багато сюжетів про те, що це досить великі гроші, які дозволяють: а) отримувати цьому лікарю хорошу зарплату; б) обслуговувати пацієнтів. Але такий лікар не може, наприклад, дозволити собі купити УЗД-апарат або невеликий апарат для флюорографії, для рентгена, або якісь зразки для лабораторних послуг. Насправді лізинг міг би стати виходом, особливо при кофінансуванні, якби держава взяла частину фінансування на себе. Що ми хочемо сказати? Що держава повинна не тільки зарегулювати ринок, але створити певні точки зростання, а їх насправді колосальна безліч.

— На ринку страхування будуть якісь нововведення?

 — Щодо страхового сегмента, наприклад, ми плануємо відмовитися від деяких обов’язкових видів страхування. Учасники ринку говорять, що перелік з 30 обов’язкових видів абсолютно політично мотивований. У різний час, з появою лобі в парламенті або в уряді, цей перелік постійно розширювався для того, щоб певні страховики отримували клієнтів. Ми хочемо цей перелік скоротити в рази, вивівши це все на добровільне страхування і затвердивши систему страхування ризиків, а не видів діяльності. Це буде зовсім інший підхід. І це теж, на наш погляд, дасть можливість комерційним гравцям розвиватися, тому що зараз вони тут заблоковані.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X