Гроші тижня: стрибки гривні, кінець спору за Укртелеком, проблеми Жеваго, відставка Данилюка через Приватбанк

5 жовтня 2019, 09:00

Гривня впала, Данилюк пішов, у Жеваго заберуть 1,5 млрд грн, видобуток бурштину легалізують, а Північний потік-2 обійде Данію. НВ Бізнес вибрав головні новини тижня.

Валютні гойдалки

На початку цього тижня вперше за останні кілька місяців гривня почала стрімко дешевшати. У середу, 2 жовтня, Нацбанк продав на міжбанку $200 млн, щоб згладити падіння нацвалюти. Як наслідок, наступного дня гривня зміцнилася, але в п’ятницю у другій половині дня знову подешевшала. У четвер і п’ятницю Нацбанк вже не продавав валюту на міжбанку.

Відео дня

Всього за тиждень офіційний курс нацвалюти до долара знизився на 3,3% — до 24,88 грн/$. З початку року він зміцнився більш ніж на 10%. У Нацбанку пояснили падіння гривні психологічними причинами. Як зазначив головний стратег з питань суверенного боргу BlueBay Asset Management Тімоті Еш, девальвація української валюти пояснюється побоюваннями через ситуацію з Приватбанком, вплив олігарха Ігоря Коломойського і невизначеність у стосунках з МВФ, яку викликають ці чинники. Крім того, Мінфін минулого тижня оголосив, що більше не планує розміщувати п’ятирічні гривневі облігації внутрішньої держпозики, які користувалися великим попитом у нерезидентів. Під час аукціонів 1 жовтня попит становив усього 86,8 млн грн — антирекорд цього року. У підсумку Мінфін продав ОВДП загалом на 77,2 млн грн, тоді як тижнем раніше залучив 13,2 млрд грн.

Данилюк пішов у відставку через Приватбанк

Президент України в понеділок, 30 вересня, звільнив екс-міністра фінансів Олександра Данилюка з посади голови Ради національної безпеки і оборони. До цього, 27 вересня, стало відомо, що він написав заяву про відставку. Коментуючи причини своєї відставки в інтерв'ю BBC Україна, Данилюк сказав, що «було декілька факторів, але останньою краплею були події навколо Приватбанку». Він зазначив, що в останні тижні сталася низка резонансних подій, які послали «дуже негативний сигнал». Йдеться, зокрема, про обшуки в Приватбанку, підпал машини сім'ї сина екс-голови НБУ Валерії Гонтаревої та її будинку під Києвом, а також під час судових процесів щодо Приватбанку.

За словами Данилюка, під час візиту до Києва місії Міжнародного валютного фонду домовитися про нову програму не вдалося саме через ситуацію з Приватбанком. В інтерв'ю Радіо НВ екс-голова РНБО зазначив, що скасування націоналізації банку буде шоком для економіки України, оскільки налякає інвесторів і призведе до припинення співпраці країни з МВФ.

Нацбанк погрожує стягнути з Жеваго 1,5 млрд грн

Шевченківський райсуд Києва 1 жовтня ухвалив рішення про стягнення з колишнього власника банку Фінанси та кредит Костянтина Жеваго 1,539 млрд грн на користь Нацбанку в рахунок погашення заборгованості банку за наданими раніше кредитами рефінансування. Судовий процес тривав майже 3,5 року. Рішення суду вдарило по вартості акцій гірничорудної компанії Ferrexpo, генеральним директором і мажоритарним акціонером якої є Жеваго. 3 жовтня на відкритті торгів на Лондонській фондовій біржі вони подешевшали більш ніж на 6%, але пізніше відіграли частину падіння.

Раніше, 27 вересня, у Держбюро розслідувань заявили, що заочно вручили підозру Жеваго у справі про розтрату 2,5 млрд грн банку Фінанси та кредит. Ця інформація також призвела до падіння акцій Ferrexpo. Жеваго заперечує будь-які звинувачення.

Зупинка металургійних підприємств

Цього тижня два українські металургійні підприємства заявили про зупинку своїх основних виробничих потужностей. Це Дніпровський МЗ (Дніпро), який входить до групи DCH Олександра Ярославського, і Дніпровський МК (Кам’янське), який формально належить корпорації ІСД, але дуже тісно співпрацює з групою Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського. Одна з причин зупинки потужностей — зниження рентабельності металургів у всьому світі у зв’язку з тим, що вартість готової продукції знизилася, а залізорудна сировина подорожчала. Як розповів НВ Бізнес президент об'єднання Укрметалургпром Олександр Каленков, конкурентоспроможність українських металургів знижує також зростання вартості електроенергії після введення нового ринку, індексація тарифів Укрзалізниці, тимчасове зміцнення гривні до долара, а також намір влади збільшити ренту під час видобування залізної руди та розширити базу оподаткування.

Що Кабмін пропонує робити з азартними іграми і нелегальним видобуванням бурштину

У неділю, 29 вересня, Кабмін схвалив законопроекти, які мають врегулювати питання нелегального видобування бурштину та діяльності з проведення азартних ігор. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук пообіцяв, що незабаром їх зареєструють у парламенті, але цього тижня документи на сайті Ради так і не з’явилися.

Азартні ігри. Проект закону про держрегулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор передбачає нову систему ліцензування: з обмеженою кількістю ліцензій, диференційованим розміром плати за них у залежності від виду азартної гри, кількості ігрового обладнання і розташування грального закладу. Розмір плати за ліцензії визначатиметься за результатами електронних аукціонів. Законопроект також передбачає, що розміщувати казино можна тільки в п’ятизіркових готелях, а ігрові автомати — на території готелів категорії від трьох до п’яти зірок. Крім цього, документом запропоновано створити спеціальний орган з нагляду за всіма видами діяльності у сфері азартних ігор.

Бурштин. Гончарук розповів, що Кабмін пропонує заборонити експорт необробленого бурштину і ввести серйозну відповідальність за порушення цієї заборони. Ділянки, на яких нелегально видобували бурштин, пропонують «цивілізовано віддати білим» видобувачам з умовою, що після завершення видобування буде проведено рекультивацію, повідомив прем'єр-міністр. Кабмін також виступає за зниження ставки рентної плати за видобуток бурштину з 25% до 15%.

Програма уряду

4 жовтня Рада ухвалила постанову про Програму діяльності Кабміну. Вона налічує 121 сторінку. Ознайомитися з документом можна тут. Програма, зокрема, передбачає, що за наступні п’ять років сотні державних підприємств приватизують, більш ніж тисячу — ліквідують. Кабмін хоче розділити Укрзалізницю на три компанії, акції яких розмістять на міжнародних біржах. Згідно з планом, частка держави в економіці зменшиться до 5%, зокрема в банківському секторі — до 20%. У Кабміні прогнозують, що наступного року суверенний рейтинг України підвищиться мінімум до В+, а в 2023 році - до А-. Очікується також, що в зв’язку з запуском ринку землі середня вартість оренди за 1 гектар зросте з 1700 грн у 2018 році до 4000 грн у 2024 році.

Рада в турборежимі: що приніс новий тиждень

Цього тижня Рада продовжила активно ухвалювати закони. Парламент, зокрема, скасував перелік заборонених до приватизації держкомпаній, спростив оренду державного та комунального майна, ухвалив закон про концесію, дозволив приватним компаніям вести космічну діяльність в Україні, запровадив єдиний рахунок для сплати податків з 1 січня 2021 року. Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук на зустрічі з бізнесом зазначив, що Верховній Раді час повернутися до нормального темпу роботи, а не форсувати ухвалення законів. На його думку, цей «турборежим» має піти в минуле.

Ахметов і оточення Фірташа врегулювали спір за Укртелеком

1 жовтня компанії Raga Establishment Limited і SCM Financial Overseas Limited офіційно й остаточно врегулювали спір щодо угоди про Укртелеком, повідомили в компанії СКМ, яка керує активами олігарха Ріната Ахметова. Raga Establishment Limited формально належить бізнесменові Денису Горбуненку. Компанію кредитував олігарх Дмитро Фірташ. У рамках мирової угоди буде припинено всі судові та інші процеси між Raga і SCM, а також їхніми афілійованими особами.

Угода, під час якої СКМ Ахметова купив Укртелеком у компанії Epic (тепер — Raga Establishment Limited), відбулася в 2013 році. Продаж Укртелекому оцінювали в $860 млн, але СКМ заплатив тільки $100 млн, оскільки компанія-продавець не виконала інвестиційні зобов’язання перед державою, взяті у процесі приватизації. У СКМ вирішили не платити Raga наступні транші за угодою і висунули зустрічні вимоги — розірвати договір про купівлю і повернути перший транш за Укртелеком. Після цього почався судовий розгляд у Лондонському арбітражі. Вважається, що цей суд став однією з причин розколу Опозиційного блоку в 2018 році.

Північний потік-2: в яку суму обійдеться впертість Данії

Цього тижня в Газпромі заявили, що будівництво газопроводу Північний потік-2 завершено на 82%. Дном Балтійського моря зараз прокладено 2042 км газопроводу. Завершити будівництво заважає позиція Данії, яка не дала дозволу на прокладення газопроводу в її виключній економічній зоні (ВЕЗ). 2 жовтня міністр енергетики РФ Олександр Новак, голова ради директорів Газпрому Віктор Зубков і президент РФ Володимир Путін послідовно заявили, що Росія розглядає інші варіанти. Глава Кремля назвав Данію «маленькою країною», яка «зазнає сильного тиску». Путін зазначив, що якщо вона не дасть необхідний дозвіл, «є інші маршрути». Водночас він визнав, що в такому разі будівництво обійдеться дорожче.

За словами Зубкова, альтернативний маршрут в обхід данських вод обійдеться в сотні мільйонів доларів. У листі, який виявився у розпорядження агентства Reuters в серпні, оператор трубопроводу повідомив, що проект може бути відкладений на термін до восьми місяців і спричинить за собою додаткові витрати в розмірі 560 млн євро ($615 млн) через труднощі з отриманням дозволів у Данії. Початковий бюджет становив 9,5 млрд євро. Обійти Данію можна або через шведські, або через польські води. Коммерсантъ зазначає, що останній варіант не розглядається, тому що Польща ставиться до проекту вкрай негативно. Джерела газети повыдомляють, що ніякої практичної підготовки маршруту через шведську ВЕЗ не ведеться. Якщо буде прийнято рішення про зміну маршруту, на отримання необхідних дозволів знадобиться як мінімум рік.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X