Битва за маржу: чому українські олігархи зупиняють металургійні підприємства

4 жовтня 2019, 07:55
Автор: Артем Ільїн

Через несприятливу ринкову ситуацію і протистояння з новою владою власники металургійних підприємств знижують прибуток і зупиняють виробництво. Хто може стати наступним?

На тижні, що минає, два українські металургійні підприємства заявили про зупинку своїх основних виробничих потужностей. Це Дніпровський МЗ (Дніпро), який входить до групи DCH Олександра Ярославського, і Дніпровський МК (Кам’янське), який формально належить корпорації ІСД, але дуже тісно співпрацює з Групою Метінвест Ріната Ахметова і Вадима Новинського. НВ Бізнес розбирався в причинах зупинки підприємств. Чого більше: ринкових факторів чи політичних інтриг? І хто може стати наступним?

Відео дня

Дніпровські заводи

Обидва підприємства, які вже заявили про зупинку основних цехів, об'єднує назва — Дніпровський. Вони розташовані в різних містах, випускають різну продукцію і належать різним власникам.

Дніпровський МЗ — колишню «Петрівку» — торік купив харківський бізнесмен Олександр Ярославський у групи EVRAZ, головними акціонерами якої є російські бізнесмени Роман Абрамович, Олександр Абрамов і Олександр Фролов. У 2018 році підприємство виплавило 921 тис. тонн сталі.

Дніпровський МК формально належить корпорації ІСД (основні акціонери нардеп Сергій Тарута, бізнесмен Олег Мкртчан і група інвесторів, яких фінансував російський ВЕБ). Навесні 2017 року підприємство вже повністю зупинялося на кілька місяців через дефіцит обігових коштів. Рестарт стався влітку того ж року після того, як тут з’явилася група топ-менеджерів, які раніше працювали в Метінвесті. Зокрема, ДМК очолив екс-гендиректор Єнакіївського МЗ Олександр Подкоритов. Крім того, комбінат почав відвантажувати готову продукцію переважно через збутові структури Групи Метінвест. Зв’язок із компанією Ахметова/Новинського після того, як вона купила майже 50% акцій Дніпровського КХЗ. Саме цей коксохім торік викупив доменні печі Дніпровського МК і здав їх металургам в оренду. За підсумками 2018 року Дніпровський МК виготовив 2,4 млн тонн сталі. А цього року планував збільшити її виплавку до 3 млн тонн.

Два підприємства торік сумарно виготовили понад 3,3 млн тонн сталі. За даними ОП «Укрметалургпром» українські металурги в 2018 році виплавили 21,1 млн тонн сталі. Тобто частка Дніпровського МК і Дніпровського МОЗ — більше ніж 15%.

Що саме сталося

В останні дні вересня група DCH Олександра Ярославського повідомила, що з 5 жовтня буде зупинено основні виробничі потужності ДМЗ. Офіційна причина: на ремонт. А такий період часу обраний у зв’язку з несприятливою ринковою ситуацією. Що саме зупинять на ремонти — в компанії не повідомили. Але, за даними НВ Бізнес, йдеться про доменне, сталеплавильне та частину прокатного обладнання. Тобто про більшу частину основних виробничих потужностей.

Дніпровський МК (Фото: ДМК)
Дніпровський МК / Фото: ДМК

Дніпровський МК вчора теж повідомив про рішення не виводити з ремонтів дві доменні печі, один кисневий конвертер і одну машину безперервного лиття заготовок (МБЛЗ). Однак, за даними місцевих ЗМІ, підприємство має намір припинити виплавку сталі і випуск готового прокату. Крім того, воно може сконцентруватися на виробництві товарного чавуну. Нагадаємо, що чавун плавлять у доменних печах, які у власності в сусіднього коксохіму. Крім того, цьогоріч стартувала процедура банкрутства Дніпровського МК.

Решта металургів поки зберігають завантаження потужностей. «Поки про масштабне скорочення виробництва оголосили тільки два підприємства української металургії. Про подібні плани інших комбінатів нам поки невідомо. Але через зміни ринкової кон’юнктури останній місяць усі метпідприємства працюють у збиток», — розповів НВ Бізнес Олександр Каленков, президент ОП «Укрметалургпром».

Однак в об'єднанні зазначають, що за оперативними даними, у вересні 2019 року виплавка сталі скоротилася на 9% у порівнянні з серпнем, до 1,76 млн т.

У чому причини зупинки метзаводів

Що ж відбувається? Ще навесні аналітики попереджали, що вартість металопрокату на світових ринках у поточному році може істотно просісти.

Так і сталося. Якщо в листопаді 2018 року ціна квадратної заготовки в портах Чорного моря становила $450 за 1 тонну. То станом на 1 жовтня 2019 року вона подешевшала до $353 за 1 тонну. Падіння — 21,5% рік до року. Плоский прокат подешевшав менш помітно. З початку року ціна холоднокатаного рулону зменшилася з $445 до $423 за тонну. Тобто на 5%. Тому першими відчули удар виробники квадратної заготовки і довгомірного прокату.

«Виробники потрапили в так звані „цінові ножиці“. З одного боку, істотно просіла вартість готової продукції. З іншого — подорожчала залізорудна сировина», — розповідає Олександр Сірик, співвласник аналітичної компанії Metals Consulting International (MCI, Німеччина).

В інвестиційній компанії Dragon Capital повідомили, що на початку жовтня в порівнянні з січнем вартість залізорудного концентрату (вміст заліза 62%) у портах КНР зросла з $73 до $93 за 1 тонну. Тобто зростання становило приблизно 27%.

Це призвело до зниження рентабельності металургів по всьому світу. Деякі з них вирішили вплинути на ринкову ситуацію, скоротивши пропозицію готової продукції.

«У Європі вже кілька місяців багато підприємств працюють не на повну потужність. Тут вводять скорочений робочий тиждень. А ремонти основного обладнання продовжуються в 1,5−2 рази. Наприклад, якщо за регламентом капітальний ремонт доменної печі має тривати 3 місяці, то його розтягують на 5−6. Таким чином, з ринку тимчасово виводять надлишкові потужності», — розповідає Сірик.

У Росії спостерігається аналогічна ситуація. Журнал «Металлоснабжение и сбыт» (МСС) повідомляє, що в жовтні кілька великих виробників арматури вивели обладнання в ремонт. Зокрема, так вчинили Магнітогорський МК, Северсталь, Сортовий завод Балаково і КМК ТЕМП. Це вивело з ринку 120 тис. тонн довгомірного прокату на період зменшення складських запасів трейдерів.

Прокатний цех Дніпровського МЗ (Фото: Артем Ільїн / НВ Бізнес)
Прокатний цех Дніпровського МЗ / Фото: Артем Ільїн / НВ Бізнес

Але це лише одна сторона проблеми. За словами Олександра Каленкова, на тлі погіршення глобальної ринкової ситуації і посилення протекціоністських заходів у всьому світі, в Україні відбулася низка змін, які знижують конкурентоспроможність саме українських металургів. «Це зростання вартості електроенергії після введення нового ринку. Індексація тарифів „Укрзалізниці“. Тимчасове зміцнення гривні до долара. І, що найважливіше, бажання Кабміну і Верховної Ради збільшити ренту під час видобування залізної руди. Якщо Рада ухвалить поправки до Податкового кодексу, то з галузі буде додатково викачуватися 8,5 млрд гривень щорічно», — перераховує виклики галузі президент «Укрметалургпрому».

Коломойский. Атака на ренту

Дійсно, в останні кілька місяців в Україні загострилася дискусія щодо оподаткування видобутку залізної руди. Верховна Рада України нині розглядає законопроект № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Документом, зокрема, передбачається підвищення ставки ренти під час розробки залізорудних родовищ з 8% до 10% вартості товарної продукції гірничорудного підприємства. Це передбачає розширення бази оподаткування — не тільки процесу видобування залізної руди, але і її збагачення.

Першим, хто заявив про необхідність такої реформи, був бізнесмен Ігор Коломойський, у якого дотепер практично не залишилося залізорудних активів. Але зате з’явився великий вплив на владу.

Найбільші гравці ринку ЗРС — Група Метінвест і АрселорМіттал Кривий Ріг (АМКР) — вже висловили стурбованість запропонованими змінами до Податкового кодексу. На їхню думку, ухвалення таких правок призведе до значного зростання рентних платежів.

Це офіційна сторона процесу захисту. Неофіційно в Україні почалася масштабна кампанія проти цих змін, до якої долучилися лобісти і медіа, лояльні до металургів. У Раді вже з’явився альтернативний законопроект № 1210−1, який може привести до появи компромісного рішення.

Не виключено, що складну ринкову ситуацію також буде використано для просування тез проти настільки істотної зміни механізму оподаткування видобутку залізної руди.

І поки що у металургів є ресурси для цього. Чистий прибуток Групи Метінвест у 2018 році становив $1,2 млрд, а в 1 півріччі цього року — трохи більше $400 млн.

Акціонери "АрселорМіттал Кривий Ріг" хочуть виплатити понад 11 млрд грн дивідендів з нерозподіленого прибутку за минулі роки.

Хто наступний

Зазначимо, що хоч Група Метінвест не має прямого відношення до Дніпровського МК, але залежить від роботи цього підприємства. Зокрема, квадратна заготовка ДМК є сировиною для заводу «Промет Стіл» (Болгарія). У 2017 році після втрати контролю над Єнакіївським МЗ і припинення поставок квадрата з Єнакієвого, Група Метінвест навіть припиняла роботу болгарського активу. Але поки такого ризику немає. «Промет Стіл працює у штатному режимі. Якщо будуть проблеми з напівфабрикатами, то налагодимо постачання з інших джерел», — відповіли НВ Бізнес у прес-службі Метінвесту.

Що стосується інших підприємств Групи, то у них, як і у АрселорМіттал Кривий Ріг, який ще відходить від обшуків СБУ, ситуація більш-менш стабільна за рахунок вертикальної інтеграції. Адже вони самі видобувають і переробляють залізну руду, вартість якої зростає на світових ринках. Крім того, Запоріжсталь (Запоріжжя), ММК ім. Ілліча і Азовсталь (обидва Маріуполь) — виробники плоского прокату, вартість якого впала не настільки драматично.

Тому новин про зупинення потужностей інших підприємств у найближчі тижні навряд чи варто чекати. Але заяви про загрозу такого сценарію зараз можуть почастішати.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X