На лікуванні за кордоном — Жеваго пояснив неявку в ДБР
Державне бюро розслідувань заявило про заочне вручення підозри екс-нардепу Жеваго. Він пояснює неявку в бюро лікуванням закордоном
Державне бюро розслідувань (ДБР) вручило підозру бізнесмену Костянтину Жеваго. «Сьогодні заочно вручили підозру колишньому народному депутату Костянтину Жеваго, якого раніше перевіряли на причетність до злочинної схеми з розтрати та легалізації 2,5 мільярдів гривень банку „Фінанси та Кредит“», — написала у facebook перший заступник директора ДБР Ольга Варченко.
За її словами про підозру повідомили за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (організація розтрати чужого майна, яке перебувало у віданні службової особи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах) та ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом в особливо великих розмірах) Кримінального кодексу України.
Про те, що Костянтина Жеваго викликали в Державне бюро розслідувань для вручення підозри та проведення допиту стало відомо 24 вересня. Повістка була опублікована на сайті Генпрокуратури. Він мав прибути в ДБР 27 вересня об 11:00. Жеваго фігурує в кримінальному провадженні № 62 019 000 000 000 888 від 14 червня 2019 року.
«Додатково хочу повідомити й про нові подробиці справи, які з’явилися в ході досудового розслідування. Встановили, що кошти, отримані за порукою банку, були використані на користь іноземних компаній, які належать самому нардепу», — написала Варченко.
В прес-службі Костянтина Жеваго на запит НВ Бізнес відповіли, що бізнесмен «не зміг прибути до Державного бюро розслідувань у зв’язку з проходженням лікувальних заходів закордоном, що є поважною причиною, яка передбачена статтею 138 Кримінального процесуального кодексу України».
Прес-служба Жеваго звертає увагу на той факт, що йому не був відомий процесуальний статус у кримінальному провадженні, з приводу якого Костянтин Жеваго викликається до ДБР. «Не була надана інформація чи він є стороною чи іншим учасником даного кримінального провадження, ніколи не викликався, не надавав пояснення і не допитувався в ньому, навіть в якості свідка», — повідомили у прес-службі бізнесмена.
«Таким чином порушуються вимоги статей 135 та 137 Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку виклику в кримінальному провадженні та його змісту», — повідомилі у прес-службі.
Варченко нагадала, що під час досудового розслідування встановлено, що офшорна компанія у період 2007−2014 років відкрила кредитні лінії в іноземних банках. Згодом, між фінансовими установами (банком «Фінанси та кредит» та іноземними банками) було укладено договори застави на суму понад $113 млн, якими український банк поручався за офшорну компанію власними коштами, що були розміщені на кореспондентських рахунках в іноземних банках-кредиторах.
У 2015 році за невиконання зобов’язань офшорною компанією за кредитними договорами іноземні банки стягнули з рахунків банку «Фінанси та кредит» саме ті $113 млн. Заставу іноземні банки списали одразу після того, як банк «Фінанси та кредит» було оголошено неплатоспроможним.
«Перш ніж повідомити про підозру, слідчі Державного бюро розслідувань, прокурори Генеральної прокуратури України та оперативні співробітники Департаменту захисту економіки Національної поліції України провели масштабну роботу. У межах двох кримінальних проваджень було проаналізовано документи щодо господарської діяльності та фінансових операцій між банківськими установами. У підсумку слідчі зібрали матеріали, які дали підставу вважати, що народний депутат ВР ІІІ-VIII скликань, котрий є бенефіціарним власником банку, причетний до організації злочинної схеми з розтрати грошей фінустанови», — написала Варченко.
Вона нагадала, що у липні, повідомили про підозру двом топ-менеджерам фінансової установи. Також у двох кримінальних провадженнях вже повідомлено про підозру 7 колишнім посадовцям фінустанови, чотири з яких зараз перебувають у міжнародному та державних розшуках.
