Конкретика і популізм економічної програми партії Тимошенко

15 липня 2019, 12:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Експерти Центру економічної стратегії коротко розбирають програми всіх потенційно прохідних до Верховної Ради партій. У цьому матеріалі - партія Батьківщина

Матеріал підготовлений у співавторстві з Дмитром Яблоновським, заступником директора Центру економічної стратегії.

На позачергові вибори 21 липня зареєстровано 22 партії. Перечитати програму кожної, порівняти їх та зробити відповідальний вибір може зайняти уйму часу. Саме тому експерти Центру економічної стратегії випускають серію матеріалів, присвячених економічним програмам усіх потенційно прохідних партій. Ми не лише розкажемо, про що говорять основні політичні сили, підкріпивши наші аргументи кількісними показниками, але й покажемо, наскільки конкретною та доцільною є кожна програма, а також як пропозиції кожної партії впливають на роль держави в економіці. Ви можете прочитати наш аналіз партій Слуга Народу, Опозиційна Платформа — За життя та Європейська Солідарність у попередніх матеріалах, а зараз аналізуємо економічну програму партії Батьківщина.

Відео дня

Програма Батьківщини містить 57 унікальних пропозицій (із них 42 у сфері економіки). Загалом, передвиборча програма Батьківщини на парламентські вибори дуже схожа на президентську програму Юлії Тимошенко. Ми оцінювали лише обіцянки, пов’язані з економікою, та, якщо певна обіцянка стосувалась декількох тем, ми оцінювали її декілька разів (наприклад, введення податку на виведений капітал стосується як податків, так і бізнесу, тому ми оцінювали таку пропозицію двічі). Таким чином, у нас вийшло 49 оцінок. Найбільше Батьківщина згадує про пенсії (8 згадок), податки (6 згадок), банківську сферу (6 згадок) та енергетику (6 згадок).

Батьківщина пропонує підняти мінімальну пенсію до 3 094 грн, а також в деталях розписує плани запровадження «персоніфікованої пенсійної системи». Ми вважаємо, що суттєве підняття мінімальної пенсії без збільшення бюджетних надходжень значно збільшить дефіцит бюджету та створить інфляційні ризики. Пропозиція Батьківщини щодо запровадження персоніфікованої пенсійної системи також має слабкі місця. Діюча солідарна система не здатна забезпечити гідний рівень пенсій, бо зі старінням населення надходження до пенсійного фонду будуть зменшуватись, а видатки збільшуватись. Однак, пропозиція вкладення пенсійних накопичень лише в державні банки створить нерівні правила гри для державних та приватних гравців. Більше того, на думку ЦЕС державні банки варто приватизувати. А в цьому випадку реалізація плану з переведення пенсійних вкладень в держбанки буде в принципі неможливою.

У сфері податків Батьківщина також пропонує багато змін, включаючи заміну ПДВ податком на продаж, введення єдиного податку на гектар землі для аграріїв та заміну податку на прибуток податком на виведений капітал. Точний ефект таких змін у податковій сфері важко передбачити без окремого ґрунтовного економічного аналізу. Податок на продаж замість податку на додану вартість надає конкурентні переваги великому бізнесу, із повним циклом виробництва, порівняно з малим та середнім бізнесом. Також впровадження податку з продажів замість ПДВ протирічить курсу на інтеграцію з ЄС. Податок на виведений капітал замість податку на прибуток зменшить бюджетні надходження.

У банківській сфері Батьківщина хоче запровадити кілька програм з кредитування, зокрема кредити для молодих підприємців та іпотечні кредити. Хоча такі кредити можуть бути корисними з соціальної точки зору, важливо зрозуміти механізм їх надання. Держава не може диктувати банкам, кому та за якими умовами надавати кредити. Вкладення в програми кредитування державних коштів створює корупційні ризики.

У енергетичній сфері Батьківщина пропонує зниження цін на газ для населення вдвічі. Як ми писали раніше, на суттєве зниження тарифів в бюджеті немає коштів, тоді як малозабезпечені українці вже отримують субсидії. Більше того, встановлення різних цін для бізнесу та населення несе в собі корупційні ризики.

Роль держави в економіці

Із 39 оцінок, 85% пропозицій збільшують роль держави (33 збільшують, 6 зменшують). Інші 10 пропозицій або не впливають на роль держави в економіці, або недостатньо конкретні, щоб оцінити їх вплив. Найбільше пропозицій, що збільшать роль держави в економіці, у банківській сфері (6 із 6 пропозицій збільшать роль держави), доходах (5 із 5), сільському господарстві (4 із 4). Найменше таких пропозицій у сфері податків (лише 2 із 6 пропозицій збільшують роль держави) та у сфері торгівлі (жодна з двох пропозицій не збільшує роль держави).

Наприклад, у сфері сільського господарства Батьківщина обіцяє продовжити мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Ми вважаємо таку пропозицію втручанням держави в економіку: мораторієм держава обмежує власників паїв вільно ними розпоряджатися. Через продовження мораторію втрачаються економічні можливості. Відкриття ринку позитивно вплине на власників землі. Завдяки збільшенню ціни за гектар вони зможуть отримувати більші доходи як від продажу, так і від оренди паїв. Відкриття ринку позитивно вплине й на економіку в цілому: ринкові механізми сприятимуть тому, що земля потрапить у руки найбільш ефективного власника. Також, ті хто зараз орендує землю, зможуть її придбати. Коли земля перебуває у власності, а не в оренді, у того, хто її обробляє з’являються додаткові стимули для інвестицій.

Доцільність

Із 27 пропозицій, доцільність яких ми змогли оцінити, ми вважаємо доцільними лише 30%

Із 27 пропозицій, доцільність яких ми змогли оцінити, ми вважаємо доцільними лише 30% (8 вважаємо доцільними, а 19 — не доцільними). Доцільність інших 22 пропозицій ми не змогли оцінити через невизначеність щодо довгострокового впливу на економіку, або відсутність конкретики. Хоча б одна доцільна пропозиція є у сферах бюджету, доходів, енергетики, боротьби з нерівністю, пенсіях та торгівлі. Жодної доцільної пропозиції немає у сферах банківської політики, боротьби із безробіттям, бізнесу, демографічної політики, економічного зростання, житла, кредитування, податків, сільського господарства та соціальної підтримки.

Зокрема, Батьківщина обіцяє змінити політику НБУ у сфері монетарної політики та банківського регулювання, називаючи її неефективною. На нашу думку, такі обіцянки є небезпечними, тому що незалежність та самостійність Національного Банку є ключем до фінансової стабільності. Іншим прикладом недоцільної пропозиції є використання газу українського видобутку на потреби населення. Така пропозиція маніпулятивна — видобутого в Україні газу недостатньо для покриття потреб населення, а держава не може наказувати приватним компаніям, що видобувають газ, кому його продавати за якою ціною.

Конкретика

Програма партії Батьківщина є доволі конкретною порівняно з програмами інших партій: 67% пропозицій у економічній частині програми — конкретні (33 конкретні, а 16 неконкретні). Більшість пропозицій Батьківщини включають кількісні показники, яких вони планують досягти. Наявність таких показників дозволяє простіше визначити доцільність певної пропозиції, а також оцінити результативність роботи партії по закінченню парламентської каденції.

Ми вітаємо конкретику партії Батьківщини порівняно з іншими партіями. Але партія не вказує джерела фінансування додаткових витрат, які передбачені багатьма програмними пунктами Батьківщини. Наприклад, Батьківщина пропонує збільшити виплати на народження дитини. Представники партії називають суми таких виплат, але не вказують, за рахунок чого вони будуть профінансовані: збільшення бюджетного дефіциту, введення додаткових чи збільшення існуючих податків.

Висновок

Перевагою програми Батьківщини є те, що вона є доволі конкретною. Однак,

ми закликаємо Батьківщину показати виборцям як саме вони планують фінансувати збільшення державних витрат для фінансування підвищення соціальних виплат.

Разом з тим, недоцільні пропозиції також можуть бути конкретними, а у програмі Батьківщини багато обіцянок, які ми вважаємо недоцільними та популістськими — вони можуть нести у собі короткострокові вигоди та довгострокові негативні ефекти. Хоча такі пропозиції є популярними серед виборців (наше дослідження показує, що в середньому 84% українців підтримують популістську політику), ми закликаємо виборців мислити критично, роблячи свій вибір 21 липня.

Спеціально для НВ Бізнес

Більше поглядів — у розділі Експерти НВ Бізнес

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X