Дмитрий Яблоновский

Заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії

Матеріал підготовлен у співавторстві з Дарією Михайлишиною, економістом Центра економічної стратегії.

Ви ще не визначилися, за яку партію голосувати? Хотіли розібратися у передвиборчих обіцянках, але немає часу або бажання? Цікавитеся експертною оцінкою планів партій? У нашому циклі матеріалів ми розповімо про основні економічні обіцянки лідерів перегонів та оцінимо їх потенційний вплив на економіку. Починаємо аналіз із програми найбільш рейтингової за даними останніх опитувань партії — «Слуга Народу».

В програмі партії «Слуга Народу» ми виділили 81 твердження. 40 з них містять економічні обіцянки. Якщо обіцянка впливає на декілька аспектів, вона оцінюється окремо декілька разів. Наприклад, введення податку на виведений капітал (ПНВК) впливає на оподаткування та умови ведення бізнесу. Таким чином, для 40 тверджень ми зробили 50 оцінок. Ми оцінили кожну пропозицію з точки зору її впливу на збільшення ролі держави, доцільності - потенційного впливу на економіку, конкретності.

Відповідно до результатів нашого кодування, в програмі партії згадуються 18 аспектів розвитку економіки. Найчастіше «Слугою Народу» пропонуються кроки з покращення умов ведення бізнесу (8 оцінок) та боротьби з корупцією (7 оцінок). Також програма містить кроки (по 4 оцінки за кожним напрямом) з діджиталізації — переведення взаємодії з державою у електронний формат, розвитку конкуренції та демонополізації, змін в оподаткуванні та розвитку інфраструктури — розширення покриття інтернету, контроль за якістю доріг, запуск ринку залізничних перевезень.

Покращення умов ведення бізнесу, зокрема, передбачає зменшення впливу на підприємців з боку силових структур, декриміналізацію відповідальності за порушення, зменшення розміру податків та зборів, спрощення умов відкриття та закриття бізнесу. Серед пропозицій, які також були частиною президентської програми, — введення ПНВК та легалізація капіталів.

Умовою введення ПНВК є наявність необхідних економічних умов, серед яких, очевидно, мають бути компенсатори втрат бюджету через нижчі надходження від податків. Саме їх відсутністю пояснювалося відтермінування запровадження податку попередньою владою. Проблема компенсаторів також буде актуальна для спроби зменшення соціального внеску. Такі ініціативи, як підвищення видатків на оборону до 5% ВВП та зростання зарплат вчителів, можуть вимагати додаткових коштів з бюджету, що ще більше обмежить можливості зниження податків.

Є також сумніви, щодо ефективності ініціативи з легалізації капіталів. Немає оцінок можливих обсягів такої легалізації та надходжень до бюджету. Також є питання стосовно процедури оцінки некримінального походження коштів.

Боротьба з корупцією передбачає повернення відповідальності чиновників за незаконне збагачення, на чому також наполягають наші західні партнери. Президент Зеленський вже подав відповідний законопроект до Верховної Ради, але, схоже, голосувати за нього буде наступний склад парламенту. Серед потенційних новацій у боротьбі із корупцією — система грошової винагороди для громадян за її виявлення. На нашу думку, поточного загального опису не достатньо для того, щоб оцінити доцільність цієї ідеї.

Дайджест головних новин

Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV

Підпишись

Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Роль держави в економіці

З 50 оцінок, у 24 випадках ми не змогли однозначно оцінити вплив цих пропозицій на роль держави, у 14 випадках ми вважаємо, що впровадження ініціативи може зменшити роль держави в економіці, а в 12 — збільшити. Найчастіше зменшення ролі держави передбачено за напрямом покращення умов ведення бізнесу (7 оцінок), збільшення (3 оцінки) — за напрямом боротьби із корупцією. Враховуючи, що Україна знаходиться на 120 місці серед 180 країн зі сприйняття корупції за рейтингом Transparency International, таке втручання може бути обгрунтованим. Але в даному випадку, держава буде боротись сама з собою. Ключовою умовою успішності такої боротьби є незалежність антикорупційних органів, насамперед від інших гілок влади та від бізнесу. Така незалежність є однією з обіцянок програми.

Важливо також боротись не лише з симптомами корупції у вигляді хабарів, а з її причинами — надмірним державним регулюванням та державною власністю. Запуск ринку землі із продажем державних земель та приватизація державних підприємств — реформи, про які заявляв Президент Зеленський, але про які, на жаль, немає згадки в програмі партії «Слуга Народу».

Доцільність пропозицій

З 50 оцінок в 30 випадках ми оцінили пропозиції як доцільні, тобто як такі, що можуть мати позитивний вплив на економіку, в 18 випадках ми не змогли дати однозначну оцінку, в двох випадках ми вважаємо пропозиції недоцільними.

Найбільше доцільних пропозицій у напрямках корупція (6), бізнес (4), інфраструктура (4), політика конкуренції (4), діджиталізація (4), енергетика (3). Основні з доцільних пропозицій вже описані вище, але варто окремо зупинитись на недоцільних.

Перший випадок — запровадження «економічного паспорту українця», за яким всі діти отримають частку від експлуатації природних ресурсів на індивідуальні рахунки. Хоча сама мета — справедливий розподіл доходів від природних ресурсів виглядає як обгрунтована, але, на нашу думку, адміністрування цього процесу може бути досить дорогим та несе корупційні ризики. Ефективніше спрямувати зусилля на розподіл дозволів на видобуток корисних копалин через прозорі аукціони, якісне адміністрування збору рентних платежів. За умов збільшення надходжень можливе їх цільове використання з бюджету на підтримку освіти та підприємництва серед молоді.

Другий випадок — державна прозора підтримка галузей, що здатні стати локомотивом розвитку економіки. Державна допомога — це додаткові корупційні ризики. Також в нас є сумніви стосовно доцільності вибору чиновниками локомотивів розвитку економіки. На нашу думку, держава має створити умови для започаткування та розвитку бізнесу, інвестицій. А ринок сам вирішить, які галузі є найбільш перспективними.

Конкретність

З 50 оцінок у 36 випадках ми оцінили пропозиції як конкретні, у 14 — як загальні. Найбільше конкретики у обіцянках, пов’язаних із покращенням умов ведення бізнесу: зміни у податках, легалізація капіталів, спрощення процедур. Відносно менше конкретики за напрямком розвитку конкуренції та демонополізації. Ми підтримуємо розвиток конкуренції, але, на нашу думку, необхідно більше конкретики. Наприклад, які саме галузі планується демонополізувати, за рахунок чого — зниження бар'єрів входу, дерегуляції умов ведення бізнесу, запуску закупівель через Prozorro; як уникнути ситуації, коли замість регульованих державою монополій виникнуть приватні олігополії із високим ризиком змов та координованих дій.

Зараз запускається ринок електроенергії, є ризик, що через обмеженість конкуренції наявні гравці суттєво піднімуть ціни для споживачів. В програмі партії пропонується відмовитись від Роттердам+, але відкриття ринку без наявності конкуренції може призвести до Роттердаму++. Ці ризики актуальні і для відкриття ринку залізничних перевезень. У програмі міститься відповідь — незалежний та ефективний Антимонопольний комітет. Але питання опису рецептів, як цього досягти, залишається відкритим.

Резюме

Економічна частина програми партії «Слуга Народу» фокусується на боротьбі із корупцією та покращенні умов ведення бізнесу. Також програма містить кроки з переведення взаємодії з державою у електронний формат, розвитку конкуренції та демонополізації, змін в оподаткуванні та розвитку інфраструктури. Більшість запропонованих заходів є доцільними, хоча є й такі, які, на нашу думку, впроваджувати не варто — запровадження економічного паспорту та державна підтримка галузей. Також частина пропозицій носять надто загальний характер, а ми, як виборці, хотіли б побачити конкретні пропозиції, наприклад, у сфері розвитку конкуренції та демонополізації. В програмі немає також згадок про запуск ринку землі та приватизацію.

Наше опитування під час президентської кампанії показало, що українці мало знають про економічні програми кандидатів. Ба більше, респонденти були схильні приписувати політикам обіцянки, які ті ніколи не робили. Сподіваємось, що ця та наступні статті допоможуть вам зробити свій вибір, базуючись на підтримці програм партій, а не за принципом «аби людина була хороша». Можливо навіть, що після прочитання цього експрес-аналізу ви вирішите ознайомитись із повними програмами, що зробить ваш вибір ще більш свідомим і зваженим. Сподіваємось також, що ви поділитись вашими думками із друзями та родичами на кухні за чашкою чаю. Від якості нашого з вами вибору залежатиме майбутнє державної економічної політики, а отже, й наш добробут.