Гроші тижня. Ахметову не заплатили, Сенниченко звільнився, до АрселорМіттал прийшла СБУ, Польща перемогла Газпром
НВ Бізнес обрав головні новини, найцікавіші заяви і показові цифри тижня, що минає.
Сенниченко пішов. Голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко оголосив про свою відставку за власним бажанням 18 листопада, хоча чутки про неї циркулювали кількома днями раніше.
Сенниченко наголосив, що рішення ухвалив добровільно і воно жодним чином не пов’язане зі скандальною приватизацією заводу Більшовик. Водночас, джерела НВ у Фонді держмайна, Верховній Раді та Офісі президента стверджують, що відставка Сенниченка була викликана невдоволенням президента Володимира Зеленського ходом великої приватизації та тим, як її сприймають виборці (усі подробиці - тут).
У той же час, Антимонопольний комітет з формальних причин залишив без розгляду заяву компанії ТОВ Дженерал Коммерс, яка перемогла на приватизаційному аукціоні, щодо придбання акцій Більшовика. У самій компанії же підтвердили плани щодо купівлі заводу.
Остання дата оплати за укладеним договором купівлі-продажу заводу Більшовик — 8 грудня. Термін оплати може бути продовжений покупцем ще на 30 днів, але з виплатою пені (0,1% за кожен день неоплаченої суми).
Передайте 20 грн за проїзд. Прес-служба КМДА, м’яко кажучи, шокувала киян новиною про плани встановити нові тарифи на проїзд у міському транспорті з 1 січня 2022 року: разовий проїзд по 20 грн, за карткою киянина — 12 грн. При цьому заступник голови КМДА Микола Поворозник заявив, що і ці суми не дотягують до «економічно обґрунтованого тарифу» (22 грн — для метро, 22,3 грн — для наземного транспорту).
Після прогнозованого шквалу емоцій мер столиці Віталій Кличко всіх «заспокоїв»: це лише проект, винесений на громадське обговорення. І взагалі, до кінця опалювального сезону тарифи на проїзд не будуть переглянуті. Але ситуація, за словами Кличка, таки критична, — і склалася вона, в тому числі через «постійні борги центральної влади перед містом».
«Зелений скандал», або Куди поділися 3 млрд грн. Скандал із незавершеними розрахунками держпідприємства Гарантований покупець із виробниками «зеленої» електроенергії тягнеться з минулого тижня. Якщо коротко: держава заборгувала виробникам ВДЕ-генерації і, щоб розрахуватися з ними, за поставлену е/е від імені НЕК Укренерго випустила єврооблігації на суму 19,3 млрд грн. Ці кошти було переведено на рахунки ДП ГарПок в Ощадбанку, а звідти надходили виробникам.
16,27 млрд було переведено ще минулого тижня, а 3,04 млрд «зависли», причому серед тих, хто не отримав кошти — компанія ДТЕК ВДЕ бізнесмена Ріната Ахметова. Паралельно було змінено керівництво ГарПоку.
ДТЕК про невиплату коштів заявила на Лондонській фондовій біржі, бізнес-спільнота звернула увагу, що держава не виконує свої зобов’язання. І ось нарешті надійшли пояснення.
У ГарПоку заявили, що на підприємстві проходить перевірка «міжвідомчої робочої групи» — і 3 млрд виплатять лише після її завершення.
В Ощадбанку заявили, що зупинити перерахування коштів компанії Ахметова дав новий керівник ГарПоку, відкликавши платіжні доручення.
У ДТЕК заявили, що «ДП Гарантований покупець фактично визнав ручне втручання у розподіл європейського цільового кредиту на погашення боргів „зеленим“ інвесторам».
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що жодних незаконних вказівок притримати виплату коштів не давав.
IT-мільярдери. Український стартап Grammarly залучив $200 млн інвестицій та збільшив оцінку вартості до $13 млрд. Попередня відома оцінка компанії становила $2,3 млрд. Серед інвесторів раунду були Baillie Gifford, Gerenal Catalyst (яка вже інвестувала в українську AirSlate), та кілька фондів під управлінням BlackRock.
До цієї оцінки компанія підійшла зі щоденною аудиторією у 30 млн осіб. У штаті Grammarly — понад 600 співробітників у офісах Сан-Франциско, Ванкувера та Києва. Зазначимо, що оцінку в $1 млрд компанія подолала у 2019 році.
При цьому немає достовірної інформації про те, як розподілено частки співзасновників Grammarly: Максима Литвина та Олексія Шевченка. Відомо лише, що частка їхнього третього партнера, Дмитра Лідера, становить близько 1%.
Ще одна важлива IT-новина тижня: британський фінтехстартап Revolut з українським співзасновником Владом Яценком зареєстрував юрособу в Україні.
Силовики знову взялися за АрселорМіттал Кривий Ріг. СБУ та Офіс генпрокурора повідомили про підозру фіндиректору АМКР у службовому підробленні та ухиленні від сплати податків на 2,2 млрд грн (цьому передували обшуки в будинку топ-менеджера). За версією слідства йдеться про ухилення від сплати до бюджету рентної плати.
У компанії ж заявили, що справа триває з жовтня 2020 року, а 4 листопада 2021 року суд зняв усі звинувачення з компанії.
В АМКР також вважають дії СБУ черговим прикладом «необґрунтованої ворожості щодо міжнародної компанії» і нагадують, що АрселорМіттал інвестувала в економіку України близько $10 млрд.
Неприємності у металургійного гіганта почалися ще восени 2019-го, коли Володимир Зеленський звинуватив АМКР у невиконанні зобов’язань щодо покращення екологічної ситуації у рідному для президента Кривому Розі. Далі СБУ порушила справу про екоцид, Держекоінспекція наклала штраф у 450 млн грн
Сертифікація Північного потоку-2: перемога Польщі чи трюки Газпрому? Німецьке Федеральне мережеве агентство тимчасово призупинило сертифікацію оператора газопроводу Північний потік-2.
Формальна причина: компанія Nord Stream 2 AG (по суті — «дочка» Газпрому), яка подавалася на сертифікацію як оператор, зареєстрована у Швейцарії. Зараз вона створює власну «дочку» вже з реєстрацією у Німеччині (якщо можна так сказати — «онучку» Газпрому). І ось до завершення створення цієї самої «онучки», яка нібито має відповідати всім вимогам німецького законодавства та керувати виключно німецькою ділянкою ПП-2, сертифікацію і відкладено.
Цікавою є реакція інших зацікавлених сторін. Так, польська нафтогазова держкомпанія PGNiG оголосила рішення німецького регулятора своєю перемогою.
Глава Нафтогазу України Юрій Вітренко хоч і назвав призупинення сертифікації доброю новиною, попередив, що «Газпром вдається до юридичних трюків», оскільки створення таких «дочок» — «глум над європейськими правилами».
До речі, і сам Нафтогаз, і компанію ОГТСУ допустили до сертифікації Північного потоку-2.
Надійніше нікуди. Журнал НВ та інвесткомпанія Dragon Capital (власник журналу, сайту та радіо НВ) склали рейтинг найнадійніших українських банків.
У топ-20 рейтингу — одразу 14 банків із іноземним капіталом, причому вони ж посідають перші чотири місця (Райффайзен Банк, Сітібанк, Інг Банк та Креді Агріколь Банк). Із шести українських банків, що потрапили до топ-20, чотири представляють держсектор: (Укрексім, Приват, Ощад, Укргазбанк) та лише два — приватний капітал: ПУМБ та Універсал Банк.
При цьому укладачі рейтингу зазначають, що за останній рік (з вересня 2020-го) чистий кредитний портфель українського бізнесу збільшився на 44% у гривневому вираженні — таких темпів банки не бачили останні 10 років.
Додамо, що на звітному тижні Нацбанк визнав нову банківську групу в Україні, вже 26-у за рахунком. До складу групи Драгон увійшли: АТ Юнекс Банк, ТОВ ФК Інвесткепітал, ТОВ ФК Артуа та СП ТОВ Драгон Капітал. Її контролером є бізнесмен Томаш Фіала.
Цифри тижня
На 2,4% зріс ВВП України у третьому кварталі 2021 року — це значно менше, ніж у другому кварталі (5,7%). Порівняно з квітнем-червнем українська економіка у липні-вересні зросла лише на 1,4%, з урахуванням сезонного фактора.
6,1 млрд грн іпотечних кредитів видали українські банки за три квартали 2021 року; загалом було видано понад 7,5 тис. таких кредитів.
26,3 грн/$ складе середній курс гривні з жовтня 2021-го до березня 2022 року — прогноз JP Morgan.
Цитати тижня
«Ми захищаємо кордон ЄС тут у Польщі. І якщо говорити про більш глобальну картину, давайте працювати разом заради миру, а не надавати Володимиру Путіну додаткові гроші за рахунок платежів за енергоресурси, щоб він міг продовжити модернізацію (російської армії — ред.)», — прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький закликав Німеччину зупинити процедуру запуску газопроводу Північний потік-2.
«Ми ще не фіналізували варіанти національного перевізника. Я не думаю, що він зможе бути конкурентом для лоукостерів. Тож це явно буде не лоукостер. Це буде гібридніша авіакомпанія. Ми поки не можемо сказати, яку нішу займе новий перевізник, але це буде швидше звичайна авіакомпанія», — Патріс Фазіє, головний консультант французької консалтингової компанії Aerogestion про бізнес-модель нового українського національного перевізника, створення якого анонсував президент Володимир Зеленський.
«Кількість скарг бізнесу до Ради бізнес-омбудсмена стрімко збільшується і б'є рекорди попередніх років уже другий квартал. Однак, таке зростання скарг, на мою думку, не обов’язково свідчить про погіршення бізнес-клімату в Україні. Зростає поінформованість щодо діяльності Ради серед підприємців […] зберігається високий рівень довіри до інституції, багато підприємців звертаються до нас повторно», — бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький.
