Уряд оцінив довіру бізнесу в 100 млн гривень. Чому мобільні оператори виступають проти ресурсного законопроєкту 5600
Прийнятий парламентом в першому читанні ресурсний законопроєкт розкритикували не тільки найбільші бізнес-асоціації, а й мобільні оператори. Вони нагадують: проєкт 5600 суперечить обіцянкам, які влада давала телеком-галузі в 2019 році.
НВ Бізнес з’ясував, чому мобільні оператори незадоволені ресурсним законопроєктом 5600 і до чого це може призвести.
Документ, який позиціонували спочатку як антиахметовський (через підвищення ренти на видобуток руди), крім іншого, вмістив у себе нові податки на нерухомість, збільшення податків для фермерів, зміну схеми сплати роздрібного акцизу на тютюнові вироби і пиво, збільшення повноважень податківців, а також підвищення для операторів плати за користування радіочастотами — на 5%.
Останнє, говорять мобільні оператори, призведе до додаткових фіскальних витрат у більш ніж 100 млн грн на рік для телеком-ринку.
Позиція операторів
Директор з регуляторного забезпечення Київстар Олександр Когут пояснює: законопроєкт 5600 передбачає індексацію (фактично підвищення податків) рентної плати за користування радіочастотним ресурсом на 5% вже з 1 липня 2021 року.
«Ціна питання — зростання податкового навантаження для мобільних операторів на суму 102,5 млн грн на рік. З огляду на це, ми оцінюємо зазначені положення вкрай негативно», — говорить топменеджер Київстар. — «Уряд стверджує, що індексація не проводилася з 2017 року і саме час її провести. Однак, згідно з офіційними даними ДПС, за результатами 2017 р. галузь телекомунікацій оплатила 10,4 млрд грн податків, у 2018 році — 12,6, у 2019 — 14,8, у 2020, кризовому році — 15,8 млрд грн. Тобто без всякої індексації галузь стабільно щороку нарощує сплату податків на 1−2 млрд на рік».
При цьому, додає Олександр Когут, бізнес продовжує інвестувати — капітальні інвестиції тільки Київстару в 2020 році становили 6 млрд грн.
Підвищення плати за частоти відіб'ється не стільки на тарифах, скільки на довірі телеком-бізнесу до обіцянок влади.
«Внесення змін до Податкового кодексу, результатом яких є підвищення податкового навантаження на учасників галузі телекомунікацій, повністю суперечить меморандуму, підписаному між урядом України та операторами, за участю президента України», — стверджують у пресслужбі lifecell.
В україно-турецького оператора нагадують: меморандумом, підписаним у Маріуполі в 2019 році, держава, серед іншого, взяла на себе зобов’язання щодо «забезпечення державної підтримки в частині прогнозованості і обмеження податкового регулювання», і має дотримуватися своїх обіцянок, оскільки оператори свої обов’язки щодо впровадження 4G виконують.
«Будь-які питання зміни підходів до розрахунку рентної плати за користування РЧР можуть розглядатися тільки в контексті розроблення і впровадження Методики розрахунку рентної плати за користування радіочастотним спектром, як це передбачено Законом України «Про електронні комунікації», — вважають в lifecell.
Токсична норма
В Київстар кажуть: оператори неодноразово зверталися до уряду ще на стадії підготовки і узгодження законопроєкту з проханням вилучити положення про ренту, але не були почуті. Зараз «велика трійка» сподівається, що резонансні положення будуть змінені під час другого читання законопроєкту в парламенті.
«Зокрема, Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації в своєму висновку до законопроєкту № 5600 визнавав токсичність зазначених положень про індексацію і не підтримав їх», — каже Олександр Когут.
За його словами, мобільні оператори України розвивають мережі «на тлі значного податкового навантаження» — 35% від загального ринкового обороту, що значно вище, ніж середній аналогічний показник в інших країнах Європи (21%).
«При цьому середній чек з одного абонента мобільного зв’язку в Україні становить 2,8$ на місяць, що є одним з найнижчих показників у світі», — додає топменеджер Київстар.
