Купивши земельну ділянку сільськогосподарського призначення для будівництва заводу чи електростанції, інвестор витрачав в кращому разі рік, а в середньому два — три роки на зміну її цільового призначення, стикаючись при цьому з найрізноманітнішими проявами бюрократії та корупції.

Змінити це становище був покликаний законопроєкт мого авторства 9627 (закон 3563-IX), який був прийнятий на початку 2024 року і запрацював в другій половині того ж року. Він передбачав суттєве спрощення процедури зміни цільового призначення сільськогосподарських земель на землі промисловості та енергетики.

Підставою для зміни цільового є мотивований висновок органу містобудування й архітектури місцевої ради щодо можливості розміщення на земельній ділянці заявленого об'єкта. Цей висновок є підставою для звернення в Держгеокадастр для зміни цільового призначення. На все про все — півтора місяця.

Процедура досить проста, визначена земельним кодексом, але спершу архітектори з обережністю на неї дивились і відверто побоювались застосовувати.

Вперше захотіла її застосувати, на моє здивування, громада — не приватний власник землі. Маленька сільська громада у Волинській області вирішила, що інвестор просто так не прийде і треба його залучити.

Знайшли ділянку біля 10 га с/г землі в комунальній власності, яка цікавила інвестора, і за рішенням громади ініціювали зміну її цільового призначення, щоб здати її інвесторові в оренду. Ніхто не розумів, що і як робити. Навіть Дія на той момент не була належним чином налаштована. Але Олена Касянчук, селищний голова Литовезької громади, вирішила, що їй і її громаді це потрібно.

Як часто буває при запуску складних ініціатив, перший кейс супроводжували основним костяком колективу розробників законопроєкту: Людмила Шемелинець, в той час заступниця міністра аграрної політики, Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад та територій, Олександр Гайду, голова аграрного комітету, Сергій Біленко, радник аграрного комітету. А також голова комітету енергетики Андрій Герус, який взяв на себе роль «інвестняні» для цієї громади.

Залучивши інвестиції завдяки швидким земельним процедурам, громада відтепер має нові надходження від оренди землі та ПДФО у місцевий бюджет, невелику електростанцію і кращу ситуацію з енергозабезпеченням. Цікавий додатковий ефект — інші підприємці стали розглядати сусідні території для своїх інвестпроєктів.

Цей перший кейс дав сигнал іншим підприємцям, громадам і особливо архітекторам, не боятись. Спрощена процедура зміни цільового призначення землі запрацювала — вже без будь-якого поштовху чи допомоги згори.

Станом на третій квартал 2025 року за спрощеною процедурою була задоволена 171 заявка. Саме таку кількість позитивних висновків видали місцеві архітектори із 76 громад з 14 областей.

Читайте також:

Володимир Власюк

Ключова ланка війни

Найбільше позитивних рішень прийняли в Київській, Закарпатській, Рівненській, Житомирській і Кіровоградській областях. Жодного позитивного рішення поки не прийняли в Сумській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Черкаській областях.

Рішення про зміну цільового призначення землі за спрощеною процедурою прийняті для будівництва об'єктів виробничо-складського господарства (75 ділянок), виробництво енергії з відновлювальних джерел (42 ділянки), промислового виробництва та індустріальних парків (26 ділянок), інших об'єктів (28 ділянок).

Загалом за спрощеною процедурою цільове призначення із с/г земель на землі промисловості й енергетики змінено для ділянок сумарною площею 1 050 га. З них:

• 434 га — виробництво енергії з відновлюваних джерел
• 385 га — виробничо-складське господарство
• 121 га — промислове виробництво та індустріальні парки
• 110 га — інше

Нагадаю, що процедура працює для земельних ділянок за межами населених пунктів, де немає розробленої містобудівної документації. І для розміщення переліку визначених законом об'єктів промисловості та енергетики:

• Промислові будівлі та склади
• Трубопроводи, комунікації та лінії електропередач (крім магістральних нафтопроводів та магістральних газопроводів)
• Комплексні промислові споруди (крім підприємств та споруд підприємств зі збагачення та перероблення ядерних матеріалів; споруд та печей для спалювання відходів; електростанцій атомних)
• Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства.

Зміг поспілкуватись і з кількома підприємцями, які скористались цією спрощеною процедурою. Кажуть: кожен місяць економії часу при запуску заводу чи електростанції економить кошти, дозволяє швидше розпочати виробництво товарів та електроенергії, а головне — зберігає віру в те, що в Україні варто інвестувати навіть у війну. Важливий мотив рухатись далі.

Ініціатива спрощеної зміни цільового призначення землі є складовою інвестиційної компоненти політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».