"Вкрадені ліцензії не купують, пацани. Ви будете сидіти з валізою без ручки дуже довго". Головне з інтерв'ю Коболєва Бігусу
Андрій Коболєв розповів в інтерв'ю Bihus.info про мотивацію залишитися на посаді глави правління НАК Нафтогаз України і розбіжності з Кабміном, а також відповів на питання про свою зарплату і політичні амбіції. Наводимо головні цитати з інтерв'ю.
Для чого створили Нафтогаз?
Найчесніша відповідь: створювали Нафтогаз для консолідації корупції. В 1999 році відомий всім діяч в цій галузі (перший голова Нафтогазу Ігор Бакай. - ред.) вмовив пана Кучму обєднати всі нафтогазові активи, які до цього були в різних міністерствах і відомствах, в одній компанії. Все це було загорнуто в дуже таку гарну "фольгу", що ми будемо протистояти Газпрому, імпортувати туркменський газ, забезпечувати цілісність активів, але за ширмою всього цього був інший елемент і Нафтогаз був завжди відомим саме завдяки цьому елементу. Стратегія, яку запропонувала наша команда, полягає якраз у відмові від корупції.
Переговори з Кабміном про продовження контракту
Я не можу коментувати, бо не є стороною цих перемовин, оскільки зняв питання своєї зарплатні, [прийнявши рішення віддавати її на благодійність]. Зараз перемовини відбуваються між наглядовою радою і акціонером, що в принципі є нормальною ситуацією. Я вибачаюся, що немає таких juicy (соковитих. - ред.) і таких сильно емоційних новин, але корпоративний світ насправді нудний і дуже нецікавий, якщо ним правильно займатися. Сподіваюся, що цей простий, нудний і неемоційний процес завершиться якимось результатом, про який ми, сподіваюся, дізнаємося 23 березня.
Претензії уряду
Мені важко сказати, в чому конкретно полягає претензія уряду чи Гройсмана, але, якщо ви слідкували за новинами, то після певного діалогу, який відбувся між урядом і наглядовою радою, Гройсман зробив публічну заяву, що він бачить можливим продовження співпраці зі мною за умови виставлення певних критеріїв ефективності моєї роботи. Перший критерій - анбадлінг. Інші критерії наразі знаходяться в процесі обговорення. Сподіваюся, що ці протиріччя ми зможемо вирішити.
Анбандлінг
В нас є різні точки зору в першу чергу на питання анбадлінгу. По суті, це просто відокремлення частини Нафтогазу в незалежну компанію. Як його робити, коли і яку модель обрати. Чи можна зробити так, щоб Укртрансгаз (компанія, яка відповідає за все транспортування газу магістральними газопроводами, в тому числі за транзит), знаходився в групі Нафтогаз, а керувався не Нафтогазом.
Це не питання боротьби за вплив. Якщо його спростити, це питання виглядає наступним чином. Є відповідальність за певні речі, наприклад, за безпеку газопостачання громадянам України та транзит. І є важелі управління компанією Укртрансгаз. Відповідно, якщо ми за це відповідаємо, то ми повинні мати і повноваження на управління. Не може бути такого, щоб ми залишились відповідальними за щось, але не мали на це впливу. Це головна позиція менеджменту Нафтогазу. Є інша точка зору, підготовлена іншими консультантами.
Про видачу ліцензій на право користування надрами
Ці ліцензії інколи даються якимось вчора створеним компаніям з незрозумілими акціонерами або зі зрозумілими акціонерами, які на акціонерів не схожі зовсім і таке інше. Говорячи простою мовою, вони крадуться. Є багато досі вельмишановних представників українського істеблішменту, які вважають, що вкравши ліцензію, вони потім знайдуть якогось магічного іноземного інвестора, наприклад, якусь велику американську нафтогазову компанію і вони цю ліцезію їй продадуть, тобто вони її тут вкрали, а там продали. Тут для них є зовсім сумні новини: Їх не купують, пацани. Час цей пройшов. Їх просто не купують більше. Ви будете сидіти з чемоданом без ручки дуже довго. Чим раніше ці люди це зрозуміють, тим краще.
Заборгованість облгазів
Борги всього регульованого сегменту становлять понад 70 млрд грн.
Про плани отримати компенсацію від Кабміну за втрати компанії від режиму ПСО
Суми цієї компенсації дуже великі. Наразі накопичена потенційна компенсація - більше ніж 100 млрд грн. Я розумію міністра фінансів (в нас чудові стосінки), яка говорить: "Коболєв, що ти робиш? В нас немає грошей". Я говорю: "Оксана, а що мені робити? Є закон. Закон говорить, що я маю право на цю компенсацію. Яким чином я як менеджер компанії, який зобов'язаний діяти в її інтересах і дотримуватися закону, можу не направити вам запит на отримання цієї компенсації?" Ось і вся проблема.
Зарплата
Сума буде, як завжди, в нашому річному звіті... Ви її побачите, сподіваюсь, десь в кінці квітня. Впевнений, що вона буде більшою, ніж у 2018-му. Далі не готовий коментувати, це буде в звіті. Є певний порядок, є свій час. Ця тема і так надто, мені здається, заїжджена. Вона дійсно, активно використовується нашими опонентами проти нас. Використовується, на моє переконання, несправедливо. Окрім того, що це популістично зручна тема, вона для багатьох є дуже небезпечною.
Якщо державні менеджери в усіх компаніях будуть задоволені своєю зарплатою, то, наприклад, такий казус в компанії Укроборонпром, про який ви зробили розслідування, стане неможливим. Тоді менеджменту нецікаво займатися корупцією, виконувати рішення, які поступають з дзвінків політиків, які на них впливають, тоді менеджмент отримує певний імунітет.
Мотивація залишитися на посаді глави Нафтогазу
Є точно два процеси, які я хочу завершити. Це стягнення грошей з Газпрому по Стокгольму і анбандлінг. Це доведення до кінця двох великих незавершених, на жаль, справ.
Є ризик, що в разі непродовження контракту їх не доведуть до кінця?
Досвід минулих періодів показує, що так. Давайте подивимось на суд в Стокгольмі з компанією РосУкрЕнерго. Його злили. Нафтогаз не просто його програв, його злили, тому що юристи, які представляли інтереси Нафтогазу, прийшли в суд і сказали приблизно таке: "Ми погоджуємося з претензіями іншої сторони". Після цього трибунал очікувано сказав: "Ну, якщо Нафтогаз погодився, то що розглядати? 12 млрд куб. м газу повернули Дмитру Фірташу і на цьому закінчилося. Тому незакінчені процеси можуть конвертувати минулі перемоги в поразки в майбутньому.
З якою політичною силою Коболєв міг би взяти участь в парламентських виборах у випадку розірвання контракту
Думаю, ні з якою. Мені нецікаво... Українська політика, мабуть, як і будь-яка політика в світі, штука дуже важка. В мене є друзі депутати. Я деяким з них чесно говорю, що вони в 2014 році, до парламенту, і зараз - це кардинально різні людини. Мені повертають той самий закид, що Коболєв до Нафтогазу і зараз - дві інші людини, але політика - це дуже важка штука, часто дуже неприємна і часто вимагає велику кількість доречних компромісів, які хтось сприймає, а хтось не хоче.
Чим планує зайнятися після Нафтогазу
У мене немає готової відповіді на це питання. Чесно, його немає.
Я не хочу бути міністром. Прем'єром так само не хочу. Перше питання: а яка там зарплата? Я чесна людина. Вона менша, ніж у мене зараз? Тоді який мій інтерес?
Про участь в конкурсі на главу правління НАК
Там є певні юридичні застереження. Я не хочу зараз їх всі озвучувати, тому що закон все-таки говорить про інше. Закон і постанови уряду говорять, що не можна оголошувати конкурс, не маючи вакансії. Тому поки що не буду говорити, що я буду робити. Але мені ця посада цікава і я сподіваюсь щонайменше цей рік на ній допрацювати.
