Суди за ПриватБанк. Чому Коломойський і Ко активізували судовий тиск на державу

2 грудня 2020, 10:02
Сюжет
НВ Преміум

У понад 500 судових справах ПриватБанк відбивається від колишніх власників і топменеджерів банку, які так чи інакше хочуть визнати незаконною його націоналізацію. НВ Бізнес проаналізував ключові справи найбільшого судового конфлікту країни

Відкат від реформ в Україні, схоже, досягає свого піку — конституційна криза з подачі проросійських політичних сил переросла в бюджетну, і це ще далі відкинуло Україну від можливості домовитися з МВФ. Інвестори не хочуть купувати українські державні цінні папери. Все частіше експерти говорять про те, що Україна ще може обійтися якийсь час без МВФ, але тоді Національний банк України буде змушений запустити друкарський верстат, щоб профінансувати дефіцит бюджету. У Мінфіні озвучили суму — скарбниця потребує додаткових три мільярди доларів, більшість з яких там розраховували отримати у МВФ та інших західних партнерів.

Відео дня

Одночасно з цим триває не менш важливий процес для України — суди Коломойського і Ко проти держави у справі ПриватБанку. Ця тема давно стала тестом влади на залежність від олігархії і потенційно здатна завдати країні не менший збиток, ніж криза навколо КСУ.

З 23 до 27 листопада активізувалася велика судова кампанія Коломойського і Ко проти найбільшої і найприбутковішої державної фінансової установи України — ПриватБанку. Цей конфлікт перебуває під пильною увагою МВФ і міжнародної інвестиційної спільноти.

Цього року на допомогу Ігорю Коломойському підключився ще один колишній мажоритарний акціонер ПриватБанку — Геннадій Боголюбов. Раніше він залишався осторонь судових баталій. Обидва стали фігурантами масштабного розслідування Мін'юсту США про відмивання грошей, виведених з ПриватБанку.

До великих акціонерів долучалися і міноритарні, серед яких ексголова правління ПриватБанку Олександр Дубілет і співзасновник Monobank Олег Гороховський. А також пов’язані особи, серед яких сім'я Суркісів і колишня дружина Боголюбова. Загалом проходить більш як 500 судових процесів, які пов’язані з бажанням колишніх власників оскаржити націоналізацію ПриватБанку. Юристи держбанку, відбиваючи атаки всередині України, почали наступ проти колишніх власників у закордонних юрисдикціях із загальною сумою претензій на $10 млрд.

НВ Бізнес проаналізував те, як пройшли ключові судові засідання у справі ПриватБанку минулого тижня, скільки і які суди проходять у цій справі зараз і які цілі колишніх акціонерів цього банку.

Справа Суркісів

Минулий тиждень ПриватБанку в судах почався 23 листопада 2020-го на Великій палаті Верховного Суду. Палата перенесла на 16 грудня 2020 року розгляд справи Акцент-Банку про визнання протиправними та скасування рішень/договорів, стягнення грошових коштів. Зазначені позовні вимоги на суму понад 360 млн грн були задоволені в повному обсязі. Але 22 травня цього року ПриватБанк подав заяву про перегляд судового рішення у зв’язку з визнанням Суркісом факту володіння і розпорядження часткою у групі телеканалів 1+1 і ТЕТ разом з Коломойським і Медведчуком. Про це стало відомо після того, як з’явилася інформація про те, що Ігор Суркіс і кілька пов’язаних з ним офшорних компаній подали позов до Високого суду Лондона проти Петра Порошенка і Валерії Гонтаревої у зв’язку з тим, що п’ятий президент хотів купити у них частку 1+1, однак потім відмовився через націоналізацію ПриватБанку. З урахуванням такої інформації 15 червня 2020 року Велика палата Верховного Суду відмовилася задовольнити позов сім'ї Суркісів, які вимагали визнати проведену щодо них процедуру bail-in у процесі націоналізації ПриватБанку незаконною. Нагадаємо, в результаті цієї процедури їх визнали особами, пов’язаними з колишнім власником ПриватБанку Коломойським, і конвертували депозити сім'ї Суркісів у капітал банку. Простіше кажучи, якщо в судах України Суркіси вказують, що не мають стосунку до володіння часткою 1+1, то в Лондоні — навпаки.

Під bail-in у ПриватБанку потрапили кошти пов’язаних осіб і вклади інших інвесторів, зокрема кошти власників єврооблігацій, у загальній сумі 29,4 млрд грн.

Також за результатами засідання, пов’язаного з Суркісами, 25 листопада ОАСК у зв’язку з неявкою представників ФК Динамо Київ перейшов до розгляду справи за аналогічним позовом ФК Динамо Київ (№ 826/20288/16) у письмовому провадженні. Ключовим фактором, який буде мати вирішальний вплив на результат у цій справі, є визнання Суркісом у лондонському суді факту володіння і розпорядження часткою у групі телеканалів 1+1 і ТЕТ.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Нагадаємо, що позовні вимоги ФК Динамо Київ про визнання протиправним і скасування рішення НБУ від 13 грудня 2016 року в частині визнання ФК Динамо Київ особою, пов’язаною з ПриватБанком, і наказу ФГВФО задоволені в повному обсязі. Але 22 травня 2020-го ПриватБанк подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, якими є визнання Суркісом в лондонському суді факту спільного володіння з Коломойським часткою в групі телеканалів 1+1 і ТЕТ.

За вище зазначеними справами варто відзначити той факт, що представники Суркісів почали їх повністю ігнорувати. Ймовірною причиною такої поведінки є те, що в цих процесах виникає багато питань, які почали з’являтися після інформації про позов молодшого Суркіса в Лондоні. В цьому випадку братам олігархам ніяк не вигідно підключення до процесів щодо Акцент-Банку і ФК Динамо Київ лондонської справи, тому що перед Великою палатою вони показали, що їхня позиція в українських судах повністю не збігається з їхньою ж версією в Лондоні.

Також 25 листопада відбувся розгляд однієї зі справ Київського апеляційного суду, в рамках позову офшорів Суркісів (755/7499/17-ц) про зобов’язання ПриватБанку виконувати умови депозитних договорів. Справу, яка стосується зобов’язання банку виплатити на користь позивачів понад $350 млн у порядку забезпечення позову, було перенесено на 26 січня 2021 року.

Але тут потрібно підкреслити, що юристи Суркісів на відміну від справи щодо bail-in гіперактивні.

29 жовтня Київський апеляційний суд прийняв рішення відмовити в клопотанні ПриватБанку зупинити дію/виконання ухвали судді Печерського районного суду Києва Сергія Вовка від 2 вересня. Цим рішенням суддя визначив порядок примусового стягнення з державного ПриватБанку на користь компаній-нерезидентів братів Суркісів понад $350 млн. Цей самий суд зупинив розгляд апеляційних скарг до завершення перегляду Верховним Судом самого визначення Печерського районного суду про забезпечення позову від 2017 року.

«Один з найбільших зашкварів в історії судової влади України відбувся сьогодні в Печерському суді у виконанні судді Вовка», — нагадаємо, так відреагував міністр юстиції Денис Малюська 2 вересня, коли Печерський районний суд Києва без розгляду справи по суті задовольнив заяву офшорних компаній братів Суркісів до ПриватБанку. Особливість цього процесу була в тому, що раніше немайнові заходи забезпечення, застосовані судом на користь Суркісів, трансформувалися в майнові — стягнення коштів.

Справи Боголюбова

Показати ще новини
Радіо НВ
X