«Ми не боїмося, але ми не дурні». Перше інтерв'ю голови наглядової ради ПриватБанку Шерон Іскі

30 червня 2020, 08:10
NV Преміум

Голова наглядової ради ПриватБанку в першому в Україні інтерв'ю детально розповіла НВ Бізнес про протистояння з Коломойським, про важливість корпоративної реформи, зарплати і про свій візит в СБУ

Справа найбільшої в Україні фінансової установи — ПриватБанку, стала для Міжнародного валютного фонду та інших іноземних партнерів і інвесторів індикатором того, який шлях вирішила вибрати нинішня влада для країни — реформ або збереження корумпованої олігархії. У ЗМІ почали використовувати поняття «тест влади на справу ПриватБанку».

Відео дня

Міжнародне та українське співтовариство пильно стежить за тим, як розвиваються події навколо справи ПриватБанку в Україні і за кордоном. Після націоналізації ПриватБанку в 2016 році з’ясувалося, що його колишні власники вивели мільярди доларів з цього банку. Як стверджується в матеріалах судових позовів держбанку, ці гроші, зокрема, інвестовані в покупку заводів і нерухомості в США. А держава змушена була рятувати доведений до неплатоспроможності ПриватБанк за рахунок платників податків у сумі 155 млрд грн.

Колишні власники ПриватБанку почали подавати віялові позови в Україні, де суди стали приймати скандальні рішення на їхню користь.

Однак, ПриватБанку якоюсь мірою пощастило. Прийнятий у 2018 році в межах корпоративної реформи закон, дозволив держбанкам створити незалежні наглядові ради. У наглядовій раді Приватбанку була зібрана команда професіоналів з різних країн, яка зуміла вибудувати ефективну стратегію щодо повернення грошей, виведених колишніми власниками. ПриватБанк, захищаючись всередині України, почав подавати позови в зарубіжних юрисдикціях, недоступних тіньовому впливу українських олігархів і політиків — у США, Великій Британії, на Кіпрі і в Ізраїлі. Загальна сума претензій за закордонними позовами вже становить близько $10 млрд. У 2022 році у Високому суді Лондона очікується початок повноцінного процесу проти Коломойського і його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова.

Після переходу в державну власність в 2016 році ПриватБанк почав показувати найкращі фінансові результати за весь час існування, забезпечуючи понад 50% прибутковості всього банківського ринку України.

Повернення в Україну колишнього власника Ігоря Коломойського, після перемоги на президентських виборах його бізнес-партнера Володимира Зеленського в 2019 році, ознаменувалося посиленням атак проти ПриватБанку. На нинішнє правління і НР ПриватБанку подають позови в суди, заяви в поліцію, НАБУ і в СБУ структури і люди, пов’язані з Коломойським. В офісі ПриватБанку проводилися обшуки, керівництво банку викликають на допити, вилучають документи.

Однак за майже дворічний період відсутності колишніх власників в Україні в управлінні банком, очевидно, пройдена точка неповернення. Створена наглядова рада з незалежними директорами стала серйозною перешкодою, яка не дозволяє не те, що повернути ПриватБанк назад, але і ставить під питання отримання олігархами будь-якої компенсації. Особливо, після того як за участю МВФ був розроблений і ухвалений Верховною Радою, так званий анти-Коломойський закон 590-IX, який ще більше знизив шанси олігарха досягти бажаної мети.

Журналісту НВ Бізнес вдалося взяти перше інтерв'ю у голови наглядової ради ПриватБанку Шерон Іскі. У минулому вона працювала міжнародним радником управління технічної допомоги казначейства США, експертом-консультантом МВФ.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

В інтерв'ю НВ Бізнес, Іскі детально пояснила, чому важлива корпоративна реформа в Україні і чим загрожує її згортання, як вона почала працювати в ПриватБанку, яку роботу проводить вона та інші члени наглядової ради, про плани і зарплати. Шерон Іскі прокоментувала висловлювання Володимира Зеленського «дотиснути банки», розповіла, чому не боїться Коломойського і про свій несподіваний візит в СБУ.

Зараз все більше спроб згорнути корпоративну реформу в Україні. У Верховну Раду вже внесено законопроект, який забороняє іноземцям працювати в наглядових радах держкомпаній і банків. Очевидно, ПриватБанку це сильно стосується. З чим це може бути пов’язано? Чи не є це якимось полюванням на відьом?

В Україні зараз багато розмов про реформу корпоративного управління в державному секторі.

І зустрічається різне, іноді не дуже ясне розуміння, що таке корпоративне управління і чому воно існує.

Перш ніж ми перейдемо до викликів, я думаю дуже важливо розібратися в чому суть і мета корпоративного управління.

Ця концепція почала розвиватися в США близько 20 років тому. Можливо, ви пам’ятаєте великий скандал з енергокомпанією Enron, скандал навколо Arthur Andersen, коли одна з найбільших аудиторських фірм зазнала краху через внутрішні конфлікти інтересів і відсутність контролю. Потім було фіаско Lehman Brothers, була глобальна фінансова криза 2008 року, яка почалася в США через конфлікт інтересів, слабкий нагляд за небанківським фінансовим сектором, недостатній внутрішній контроль, і як завжди жадібність — спільний знаменник усіх криз.

Корпоративне управління народилося в США як відповідь на всі ці кризи. Зараз ця практика прийнята і розвивається по всьому світу. Це набір правил і процедур, система стримувань і противаг, яка захищає інтереси організації, її клієнтів, її акціонерів і суспільство загалом.

Дуже важливо, що корпоративне управління почало розвиватися і в Україні. Реформа робить свої перші кроки, і зміни не даються легко. Але незважаючи на складності і помилки, реформа має тривати.

Для стійкої економіки потрібен сильний банківський сектор.

А оскільки банки відіграють особливу соціальну роль і схильні до унікальних ризиків, корпоративне управління у фінансовому секторі вкрай важливе як єдиний антидот корупції.

Якими можуть бути наслідки заборони на участь іноземних громадян у наглядових радах і як це вплине на плани держави щодо приватизації державних банків?

Їх може бути кілька.

Намір керівництва країни реформувати державні банки і компанії — це суттєвий фактор зростання інвестиційної привабливості України.

Якщо реформи відкотяться назад, і не буде людей — незалежних, репутабельних і інформованих — це негативно позначиться на припливі інвестицій у країну. І вплив не обмежиться тільки приватизацією державних банків.

Незалежні іноземні члени наглядових рад — це адвокати й амбасадори України. Ми розповідаємо про позитивні зміни в новій Україні всьому світу. Якщо наш меседж зміниться або нас не буде, це також матиме вплив.

Крім того, іноземні експерти привносять досвід і знання в Україну, щоб підтягти державні підприємства до світових стандартів і підготувати їх до приватизації. Без нас цей процес займе набагато більше часу, а вартість підприємств для акціонера може знизитися.

Я сподіваюся, що хвиля негативу щодо корпоративного управління насправді призведе до більшої уваги до корпоративного управління. Наприклад, це інтерв'ю, правильно?

Ми маємо бути в змозі відповісти на питання: яку цінність ми приносимо. Якщо ми не можемо відповісти, то це проблема.

Якщо реформа корпоративного управління буде згорнута, чи вважаєте ви, що МВФ припинить співпрацю з Україною?

Я не можу говорити за МВФ.

Корпоративне управління необхідне Україні, тому що це добре для України, для її майбутнього. Крапка. Якщо реформа відкотиться, Україна відкотиться назад. Це буде країна без надії побороти один з найвищих рівнів корупції в світі і один з найнижчих рівнів життя її громадян. Ті, хто люблять Україну, не хочуть цього.

В Угоді Stand-by з МВФ є акцент на розвиток реформи корпоративного управління — захист того, що вже було досягнуто і наступні кроки реформи. Для успіху необхідна послідовна підтримка уряду.

Privatbank

Фото: Privatbank

Чи є спроби влади повернути під контроль ті компанії, які ось зараз починають працювати за західними стандартами?

Я не хочу говорити нічого такого, що може сприйматися як політична заява.

Представники держави, з якими я працюю, підтримують реформу і наші зусилля.

Україна трансформується і рухається до європейських стандартів, було досягнуто значного прогресу. Більшість виграють від цього в перспективі. Але є ті, хто не хоче бачити Україну в ЄС або не хоче, щоб Україна була частиною глобальної економіки як рівноправний партнер. Їх влаштовує статус-кво. Вони намагаються перешкодити реформістам змінювати країну. Проте реформи тривають.

Противники реформи використовують термін «зовнішнє управління» і заявляють, що це погано для країни. Як ви поясните різницю між зовнішнім і корпоративним управлінням

Я не знайома з терміном «зовнішнє управління», поясніть, будь ласка…

Через іноземних членів наглядових рад зарубіжні країни, такі як США, закордонні інституції, такі як МВФ, намагаються отримати контроль над стратегічними секторами економіки України та намагаються по суті отримати від України те, що їм потрібно. Навіть президент сказав, що українці в наглядових радах відчувають себе нацменшинами.

Зовнішнє управління — це не корпоративне управління. Можу вас запевнити, що ні МВФ, ні іноземні уряди не намагаються прямо або побічно контролювати ПриватБанк і тим паче через незалежну наглядову раду.

Всі чотири іноземці в наглядовій раді Привату — вихідці з різних країн.

Ми не сприймаємо себе як іноземних ворогів. Ми тут запрошені експерти, найняті урядом, щоб захищати його інтереси, і докладаємо максимум зусиль у роботі.

Є помилкова думка про склад наглядової ради. Більшість у наглядовій раді — українці, всі висококласні експерти, які роблять істотний внесок у роботу.

Ми рівноправні партнери в тому, що ми робимо, ми поважаємо внесок кожного, поділяємо єдині цінності, разом відстоюємо інтереси банку і країни.

Бути незалежними — значить приймати рішення, яким способом ми досягаємо цілей, поставлених акціонером, при цьому в процесі прийняття рішення ми вільні від неналежного впливу. Водночас, звичайно ж, ми повинні враховувати і враховуємо інтереси наших стейкхолдерів.

Наша мета — максимізувати ринкову вартість ПриватБанку, максимізувати дивіденди, при цьому підтримувати достатній рівень капіталу для роботи банку і його розвитку — розвитку кредитування, наприклад. Наша мета — трансформувати банк і підготувати його до приватизації, домогтися грошового відшкодування збитків, завданих банку протиправними діями.

Ці цілі визначені акціонером. Це наше завдання. Ми не обираємо завдання, це робить акціонер — держава Україна. Ми розуміємо і поділяємо ці цілі, а наше колективне знання і досвід допомагають їх втілити.

Можете пояснити, чому добре, що іноземці в наглядовій раді ПриватБанку?

Щоб Україна досягла своєї мети, а саме зробила стрибок до світової економіки в найближчому майбутньому, їй потрібні люди, які вже робили це, допомагали створювати подібні системи по всьому світу. Так що експертиза — це одне. А ще це роки досвіду.

У ПриватБанку дев’ять членів наглядової ради. П’ятеро українців і чотири іноземці. У нас дев’ятьох величезний досвід роботи у фінансовій сфері по всьому світу: Африка, Азія, ЄС, Східна Європа, США, Південна Америка — кожен континент!

Українці мають міжнародний досвід, а іноземці — досвід в українському фінансовому секторі.

Всі разом ми працювали як у розвинених економіках або в економіках, що розвиваються, так і на нових ринках. Ми працювали під час економічного зростання, спаду, кількох серйозних криз. За будь-якого розвитку ситуації, в нашій команді є експерти, які вже стикалися з подібним.

А тепер що привносять іноземці в наглядову раду ПриватБанку.

Сподіваюся нікого не образити, але іноземці трохи старші, тому у нас більше досвіду роботи в різних економічних реаліях і більше досвіду у вирішенні тих проблем, з якими зараз стикається українська економіка і ПриватБанк.

А ще на іноземців менше впливає система відносин, яка існує в Україні. Ми меншою мірою схильні до ризику прямого або непрямого тиску. У нас немає політичних зв’язків або інтересів. Ми тут з конкретною метою.

Тож це ізолює нас від негативного впливу і наслідків, які, можливо, наші українські колеги менш здатні ігнорувати або уникнути.

Давайте розберемося, чому незалежне корпоративне управління настільки принципове саме для банків?

Банк — це фінансовий посередник. Банкінг є найбільш зарегульованим бізнесом у світі. Чому? Банками володіють приватні особи, але банки виконують важливу соціальну функцію.

У банківській справі є поняття морального ризику. Люди, яким довіряють гроші, а точніше, люди, які розпоряджаються моїми грошима, вашими грошима, грошима вашої мами і бабусі, грошима вашого брата, вашої компанії забувають, що це наші гроші, і що вони повинні управляти ними в наших інтересах. Вони починають думати і поводитись так, ніби це їхні гроші.

Без корпоративного управління гроші будуть вкрадені. Це неминуче. Хто-небудь неминуче піддасться такій величезній спокусі і почне діяти в своїх інтересах, а не в інтересах клієнтів, передусім вкладників.

Банківська справа дійсно унікальна в цьому сенсі. ПриватБанк — найбільший банк країни, його роль величезна і керувати ним потрібно правильно, тому для нас бути членами Наглядової ради ПриватБанку в цей час — дуже велика відповідальність.

Три роки тому держава була змушена рятувати ПриватБанк від банкрутства. Це коштувало українським платникам податків 155 млрд грн.

І ви знаєте як можна перешкоджати такій сильній моральній спокусі? Це мільярди гривень, доларів, якими ти управляєш.

Один з ключових елементів корпоративного управління полягає в тому, що жодна людина не має повноважень приймати одноосібні рішення. Більшість рішень попередньо вивчаються і готуються комітетами. Я — голова наглядової ради, але у мене тільки один голос.

У мене є свої ролі і обов’язки, але я не можу сказати голові правління банку видати кредит моєму другові. Цього просто не може бути, коли у вас є система стримувань і противаг.

По всьому світу банки часто використовували для власних інтересів. У тих випадках, коли менеджмент або власник банку, або навіть хтось за межами банку, можуть наказати співробітникам виконати дії, що не відповідають інтересам банку, але відповідають чиїмось інтересам, ці дії в кінцевому підсумку завдають збитків. Саме через це багато банків по всьому світу зазнали краху.

Давайте наведу приклад зі старого ПриватБанку: там, наприклад, було дуже мало внутрішнього контролю. Після націоналізації наглядова рада створила в банку систему ризик-менеджменту і програму внутрішніх контролів — це дуже важливий функціонал. Ми затвердили Кодекс Етики в новій редакції та впровадили політику конфлікту інтересів. Також ми встановили ліміти на типи і розміри транзакцій, рішення за якими можуть ухвалювати комітети банку. Побудували системи — електронні й такі, що працюють в ручному режимі — які моніторять і перевіряють діяльність банку на відповідність законодавству, правилам і процедурам банку.

Отже, корпоративне управління — це не просто операційна концепція, але і операційні практики.

Завдання корпоративного управління полягає в ранньому виявленні порушень, щоб компанії могли виявити і вирішити проблему до того, як збитків зазнають, а організація зазнає краху.

Як працює корпоративне управління в ПриватБанку?

Я вже трохи про це розповіла. Основна робота наглядової ради проходить у комітетах, де глибоко вивчаються і розглядаються питання за напрямами — трансформація і стратегія, IT, корпоративне управління та робота з персоналом, ризики, аудит.

Ми приймаємо рішення щодо бюджету, щодо оргструктури, щодо дивідендів, щодо рівня капіталу, рішення про відповідність нормативним вимогам. Крім того, в ПриватБанку ми повинні приймати рішення про філію на Кіпрі та інших компаніях, акціями яких володіє банк, наприклад, про банк у Латвії. Ми приймаємо рішення з юридичних питань в Україні та за кордоном.

Як ви бачите, бізнес банку широкий і складний. Наш перший обов’язок створити основу: політики, процедури, системи та контролі, за якими банк працюватиме. Також визначити стратегічні цілі для банку, найняти правильних людей з потрібними навичками, які керуватимуть щоденною роботою банку, а потім дивитися, щоб все працювало правильно.

Не впевнена, що все це звучить захопливо, але це важливо і потрібно робити.

Privatbank
Фото: Privatbank

Як ви стали членом наглядової ради? Чи це був той випадок, коли хтось подзвонив вам і сказав: «Привіт, Шерон, чи не хочеш ти приєднатися до наглядової ради ПриватБанку за велику зарплату?»

Якщо чесно, коли я вирішила подаватися на конкурс до наглядової ради, багато людей у рівній мірі сприйняли це і як правильну, і як божевільну ідею.

Я приїхала в Україну не влітку 2019 року, щоб взятися до своїх обов’язків у наглядовій раді Привату, а набагато раніше — якраз у кінці 2014 року, після Революції Гідності. Я була частиною команди, яка надавала технічну допомогу від уряду США Україні. Наша команда допомагала Фонду гарантування.

До цього весь мій професійний шлях пройшов у США в державному агентстві з регулювання збанкрутілих банків, поки я не вийшла на пенсію і не стала працювати за кордоном. Я завжди була державним службовцем, захищала людей, які постраждали від банкрутства банків. Державна служба — це і кар'єра, і покликання.

Моя робота завжди полягала в тому, щоб захищати клієнтів банків і стежити за тим, щоб банки працювали без порушень — в США, Україні та інших країнах.

Ви пам’ятаєте фінансову кризу в Україні в 2014 році? За один рік понад 30 банків збанкрутували, а потім ще 40 банків, поки половина банківської системи не завалилася протягом кількох років. Коли я приїхала до Києва, Фонд гарантування вкладів працював у маленькому офісі. Майже щодня проходили акції протесту, вкладники шикувалися перед будівлею, кидали каміння і цеглу, кричали і протестували, тому що не могли повернути свої гроші з банків.

Моє перше завдання в Україні полягало в тому, щоб допомогти розробити процедури для якнайшвидшої виплати вкладникам грошей за системою гарантування вкладів.

Ми допомагали Фонду гарантування з низки питань. За останні кілька років Фонд гарантування відмінно зробив свою складну антикризову роботу — і я дуже пишаюся ними.

Трансформація українського банківського сектора включала і новий закон про корпоративне управління в державних банках. Цей закон вимагав створення незалежних наглядових рад.

Наскільки я пам’ятаю, було подано понад 600 заявок на відбір членів наглядових рад для трьох державних банків. Це був дуже конкурентний процес.

Я вирішила, що після значного обсягу роботи, зробленого для Фонду гарантування, хорошим наступним кроком буде робота на стороні одного з державних банків із трансформації і підготовки банку до продажу. Це великий виклик, і я подумала, що можу і повинна допомогти. Адже це останній рубіж реформування фінансового сектора України.

Для людей, які люблять виклики і хочуть щось змінити на краще, немає кращого місця, ніж Україна і ПриватБанк.

Показати ще новини
Радіо NV
X