Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Соєві війни: хто кого

27 березня, 11:32
4591
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Міжнародні та російські переробники сої продовжують наполегливу боротьбу на законодавчому рівні за українську сировину. Наступний парламентський тиждень покаже, хто виграв – вони чи Україна?

Поки опоненти з "соєвої поправки" готують свої аргументи для фінального обговорення, подивимося на ситуацію не з позиції "ворогуючих сторін", а очима українців, які так чекають змін, що стимулюють розвиток економіки в країні.

Політика розвинених країн світу з високим рівнем ВВП, яку як приклад так люблять наводити наші народні обранці, яскраво демонструє, що всі ці країни йдуть одним шляхом – обмежують експорт сировини, захищають інтереси внутрішнього виробника, стимулюючи внутрішнє виробництво.

Відповідно до досліджень Міжнародного інституту регулювання ринків їжі, за останні 15 років різні експортні обмеження ввели 65 країн – членів СОТ. Глобально світовий ринок олійних культур дуже зарегульований, країни конкурують між собою за сировину, впроваджуючи все нові захисні заходи. Так, наприклад, виглядають митні обмеження у наших основних країн-конкурентів на міжнародних ринках в частині сої:

В результаті світовий ринок соєвого масла виглядає так:

Як бачимо, Україна, яка вирощує понад 3 млн тонн сої на рік як оператор з соєвого масла на світовому ринку представлена ​​в розділі "Інші" серед десятків дрібних країн – виробників соєвої олії.

У той же час за соняшниковою олією картина прямо протилежна. Маючи мито на експорт насіння соняшнику з 1999 року, Україна протягом багатьох років є незаперечним лідером світового ринку соняшникової олії з часткою близько 50%, і має високий рівень конкуренції українських переробників за сировину всередині країни і, відповідно, досить високі ціни на насіння соняшника. Тобто у виграші всі учасники: і виробники насіння, і переробники, і економіка країни в цілому.

У ситуації з соєю не потрібно нічого винаходити, варто просто піти перевіреним шляхом. За різними оцінками, запровадження в Україні заходів щодо стимулювання внутрішньої переробки сої дозволить створити мінімум 12 тис. робочих місць, залучити $500-600 млн інвестицій, а також принесе додаткову вартість АПК України в сумі $250 млн в рік.

Таким чином, "соєва поправка", яка на перший погляд виглядає неоднозначно для консервативного українського фермера – це світова практика захисту внутрішнього товаровиробника. А дебати на тему утиску інтересів українського аграрія – ні більше, ні менше, маніпуляція сторін, гостро зацікавлених в українській сої, як в сировині для переробки, але не в Україні, а в інших країнах.

Так, на останньому засіданні Податкового комітету, яке відбулося минулого тижня, 22 березня, депутатами і членами комітету, що підтримують "соєву поправку", було винесено на розгляд компромісне рішення, яке було підтримано більшістю учасників. Суть його в тому, щоб залишити повернення ПДВ при експорті і переробникам сої, і аграріям, які її самостійно експортують. Тобто у виробника сої є вибір: або продати свій урожай переробнику, який в свою чергу відшкодовує ПДВ і в умовах високої конкуренції за сировину в змозі заплатити високу ціну, або експортувати товар самостійно.

Здавалося б, ідеальне рішення, яке на 100% захищає внутрішнього товаровиробника і відповідає державним інтересам. Але не тут-то було. Зі схеми як і раніше випадають міжнародні компанії, які не хочуть інвестувати в будівництво заводів в Україні, але вже мають переробку в сусідніх країнах, орієнтовану виключно на українську сою. Саме тому їх лобісти в складі комітету не підтримали компромісну пропозицію.

Що й потрібно було довести

"Соєве" питання лобіюють не українські фермери, а транснаціональні й російські компанії, які зацікавлені у вивезенні української сої як сировини в Європу і Росію для своїх виробничих потужностей. Міжнародні та російські агрогіганти будують заводи не в Україні, при цьому орієнтовані на нашу сою ГМО сортів, яка виробляється тільки в Україні. Саме вони маніпулюють українськими фермерами, формуючи думку про падіння закупівельних цін на сою через скасування повернення ПДВ при її експорті. Насправді фермери отримають вигідну ціну за свій товар за аналогією з насінням соняшника в умовах високої конкуренції за сировину серед українських переробників, оскільки вже сьогодні обсяги української переробки сої перевершують її урожай.

Хто антигерої і кого захищають?

Головний рупор трейдерів, які експортують українську сою, народний депутат Іван Мірошниченко – член партії Об'єднання Самопоміч, багато років пропрацював в американській компанії Cargill, очолив групу депутатів, яка пропонує скасувати раніше внесені зміни до Податкового кодексу України щодо створення умов для стимулювання переробки сої всередині країни. Компромісне рішення щодо захисту інтересів виробників і переробників сої група Мірошниченка також безапеляційно відкидає.

Лобісти міжнародних трейдингових структур зацікавлені виключно в тому, щоб вичавити з України максимум сировини і продати її на зовнішніх ринках. Ключовим інтересантом антиукраїнських поправок в законодавстві є російський агрохолдинг Співдружність, який належить прем'єр-міністру РФ Дмитру Медведєву. Компанія завершує будівництво заводу в Білорусі, орієнтованого переважно на українську сировину, і планує щорічно вивозити з України понад 500 тис. тонн сої.

 

Довідка:

  • Грудень, 2017. Народні депутати України прийняли зміни до українського Податкового кодексу, які зокрема вводять тимчасові обмеження на відшкодування ПДВ при експорті сої і тим самим стимулюють розвиток внутрішньої переробки в Україні.
  • 21 березня, 2018 року. На засіданні Податкового комітету депутати, які лобіюють інтереси міжнародних і російських трейдерів, проголосували за законопроект про повернення експортного ПДВ на сою як сировину. Але голова комітету Ніна Южаніна блокувала передачу цього документа на розгляд ВР і перенесла розгляд питання наступного дня, 22 березня.
  • 22 березня, 2018. Депутати, які відстоюють інтереси українського агросектора, винесли на розгляд компромісне рішення, яке повністю захищає інтереси внутрішнього товаровиробника і передбачає відшкодування ПДВ виробнику сої і переробнику. Ця пропозиція була підтримана більшістю голосів членів Комітету та передана на розгляд ВР.
  • Голосування народних депутатів 3-7 квітня вирішить долю ринку сої в Україні.