Що несуть газові суперечки
Наближення президентських виборів породжують химер популізму в усіх сферах, і в першу чергу – у газовій. Кандидати змагаються немов на аукціоні: знизити ціну на газ для населення в два рази, в чотири... Хто більше?
Тим часом Україна ще не розплатилася за рахунками газового популізму, коли ціни для населення і промисловості відрізнялися в кілька разів, створюючи умови для всіляких схем. У квітні 2019 року Стокгольмський арбітраж – той самий, де Нафтогаз здобув блискучу перемогу над Газпромом – винесе вердикт за позовом міноритарних акціонерів Укрнафти до України. На кону – $5.5 млрд. Предмет суперечки – газ, який держава руками Нафтогазу вилучала в Укрнафти у 2006-2013 роках, як стверджують відповідачі, для потреб населення.
Схоже, що тут перспективи, на жаль, менш сприятливі, ніж у суперечці з Газпромом. Звісно, нам поки невідомі всі перипетії, але на те вказують непрямі ознаки.
Перше. Держава, ймовірно, визнала або готова визнати факт експропріації газу. Таку позицію нещодавно озвучив Сергій Куюн, якого юристи Мін'юсту залучили до стокгольмського процесу як галузевого експерта. Він заявив, що держава газ відібрала і це факт, і визнав, що держава "потрошило" Укрнафту так само, як і міноритарії. Цю позицію держава поки не заявила публічно і офіційно, але зміна риторики показова.
Друге. Заклики змінити керівництво Укрнафти, щоб отримати в його особі союзника в Стокгольмі. Така постановка питання очевидно свідчить про те, що претензії до голови правління Укрнафти М. Роллінса стосуються саме 10.5 млрд м³ газу, вилученого свого часу в Укрнафти, а зовсім не аміаку. Британець Роллінс, імовірно, не готовий грати в типові для України гри і просто списати борг НАКу перед Укрнафтою, а це приблизно 100 млрд грн, якщо брати поточні ціни на газ. Результати перевірок KPMG і ревізійної комісії, мабуть, не дали шуканих результатів і не стали ефективним аргументом у цьому питанні, тому НАК зважує можливості зміни керівника Укрнафти. Правда, з огляду на те, що головною вимогою до кандидата буде списання боргу мажоритарного акціонера і неминучі претензії з боку міноритаріїв, складно уявити, хто наважиться зайняти це крісло.
Розв'язка в арбітражі настане вже в квітні. Показово і те, що головні її учасники лише розсьорбують наслідки рішень політиків, які відповідали за газову сферу тоді, і які не понесуть за це ніякої відповідальності, розплатившись за свою щедрість грошима платників податків. На тлі готовності політиків повторити "дешевий газ для населення" виборцям варто замислитися, у скільки "дешевий" газ сьогодні їм обійдеться завтра.
