Економічні та податкові реформи — куди рухалась країна у 2021 році?
Нещодавно експерти аналітичних центрів оприлюднили огляд роботи Парламенту та КМУ за другий рік роботи — що позитивного зроблено в економічному напрямі, що важливого загальмовано та що прийнято негативного.
Детальний аналіз змін в економічному напрямку за перший рік роботи Парламенту було викладено раніше в аналітичній роботі «Огляд 2019−2020». Другий рік роботи Парламенту розпочався у розпал економічної кризи, спровокованої світовою пандемією коронавірусу, яка призвела до численних обмежень для роботи бізнесу та для громадян. Експертами аналітичних центрів було проаналізовано позитивні та негативні зміни та сформовано Огляд економічних реформ 2020−2021.
За підсумками другого року роботи Парламенту та Кабміну — маємо такі економічні показники:
- Економіка поступово виходить з кризи, після падіння у 2020 році на -4% ВВП. У 2021 році економіка демонструє зростання — за підсумками півріччя ВВП збільшився на +1,7% проти першої половини минулого року. За прогнозами Мінекономіки за підсумками 2021 року очікується зростання ВВП у розмірі +4.1% ВВП, за прогнозами Світового банку очікується зростання у +3.8%
- Середня заробітна плата у 2021 році за півріччя склала $479 на місяць, у порівнянні із першим півріччям 2020 року — $420 на міс, а у першому півріччі 2019 року складала $372. Влітку 2021 року середня заробітна плата у доларовому еквіваленті перетнула позначку $500, що є найвищим показником за всі роки спостережень.
- На 1 вересня 2021 року міжнародні резерви України зросли до $31,6 млрд, що є найвищим значенням за останні 9 років. На кінець 2019 року ЗВР складали $25,3 млрд, на кінець 2020 року ЗВР складали $29.1 млрд.
- Банківська система в період кризи демонструє стабільність — за останні два роки було визнано неплатоспроможними лише три невеликих банки. Внаслідок професійних дій Національного банку та покращення платіжного балансу — національна валюта вже кілька років є стабільною, девальвація за останні роки була в межах статистичної похибки у кілька відсотків.
- Обсяги депозитних вкладів у банківській системі зростають останні роки: на серпень 2021 року склали 1 трлн 389 млрд (715 млрд — громадяни України, 674 млрд — бізнес), на серпень 2020 року обсяги складали 1 трлн 226 млрд, на у 2019 році = 1 трлн 071 млрд грн.
Інституційні реформи
Одна з найбільш дискредитованих у суспільстві реформ — комплексна реформа податкових органів та митниці. Хоча вона розпочалась згідно плану КМУ у 2019 році, проте невдовзі закінчилась несподіваною відставкою керівників відповідних відомств. Процес модернізації протягом 2020−2021 рр. також йде вкрай повільно та невпевнено, з огляду на високу кадрову турбулентність у обох відомствах (податкова служба і митниця), триваючу довгоочікувану ліквідацію податкової міліції (та державної фіскальної служби у цілому), що запланована на кінець вересня 2021 року, та запуск Бюро економічної безпеки України, який розпочато досить неоднозначним кадровим рішенням — Урядом на посаду керівника нового правоохоронного органу призначено строком на п’ять років чинного голову ДФС, що породжує ризики використання старих практик у новому органі.
Робота митної служби не демонструє якісних змін — реформу загальмовано, численні корупційні скандали та відсутність покращень у статистичних показниках свідчать про неможливість нового керівництва налагодити ефективну роботу ДМС.
В той же час у роботі ДПС спостерігаються позитивні зміни — Служба демонструє нову якість роботи, про що зазначають представники бізнесу та свідчать статистичні дані.
Законом 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України» утворено правоохоронний орган з комплексної протидії економічним та фінансовим злочинам, зокрема контрабанді та тіньовому ринку товарів. Закон прийнято в оптимальній редакції, з урахуванням правок бізнесу та експертів. Зокрема Закон передбачає ліквідацію
У судовій реформі відбулись помітні зміни — у 2021 році реалізовано два ключові законопроєкти для запуску судової реформи: 3711д, який передбачає створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів із комісією по відбору кадрів до ВККС, вирішальний голос у якій мають незалежні міжнародні експерти та 5068, який забезпечує перезавантаження Вищої ради правосуддя (ВРП) за участі міжнародних експертів, які матимуть вирішальний голос, а також передбачає перевірку на доброчесність членів ВРП та змінює порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.
Ці два проєкти стали законами та підписані президентом, на цей час триває процес імплементації. Два роки тому створено ефективний Вищий Антикорупційний суд та оновлено Верховний суд України — які два роки демонструють ознаки незалежного правосуддя.
За перші два роки роботи Вищим антикорупційним судом винесено десятки обвинувальних вироків депутатам, суддям, прокурорам та іншим високопосадовцям.
Податкова політика
Податкова політика містить протилежні тренди: з одного боку — чисельні, але, на жаль, не системні позитивні зміни для покращення ділового клімату, а з іншого — Україна все ще залишається найбільш економічно невільною державою Європи (Economic Freedom of the World: 2020 Annual Report), залишається з недружньою, швидко змінюваною та багато в чому репресивною податковою системою.
Одним з ключових недоліків податкової системи України все ще залишається застаріла модель оподаткування прибутку підприємств, яка є дискреційною та обтяжливою для платників податків. Одним з найкращих варіантів її удосконалення є заміна податку на прибуток підприємств інноваційним податком на виведений капітал (ПнВК), що є одним з головних передвиборчих обіцянок чинного президента Зеленського.
Іншим значним недоліком податкової системи — є зависоке навантаження на фонд оплати праці, що призводить до тінізації ринку праці, низьких темпів зростання заробітних плат тощо. Україна є лідером по навантаженню серед схожих за рівнем соціально-економічного розвитку країн.
На сьогодні публічно обговорюються дві законодавчі ініціативи, спрямовані на зниження податкового навантаження на трудові доходи: проєкт, розроблений представниками профільного комітету ВР України (з питань фінансів, податкової та митної політики), і проєкт, підготовлений експертним середовищем — фахівцями Економічної експертної платформи. Перший передбачає об'єднання ЄСВ з ПДФО і поступове зниження ставки об'єднаного податку з поточних 22%+18% до єдиної ставки 25% (єдина ставка). Другий являє собою ініціативу щодо поетапного (2−3 роки) зниження ставок ЄСВ з 22% до 10% і ПДФО з 18% до 10% з відповідною компенсацією втрат бюджету майновими податками, скасуванням знижених ставок ПДФО та переглядом витрат бюджету. Є надія, що до кінця року проєкт закону буде зареєстрований та до середини 2022 року — прийнятий Парламентом.
За останній час було внесено тектонічні зміни до податкового законодавства, які дозволяють суттєво мінімізувати втечу прибутку (капіталів) за кордон. Політика деофшоризації економіки є пріоритетною та важливою, прийняті зміни до законодавства суттєво мінімізують офшорні схеми, впроваджують міжнародні стандарти податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементують норми, передбачені Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS) та реформуванню інституту фінансової відповідальності.
Спрощена система оподаткування
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності останнім часом стала ареною справжніх політичних баталій. З одного боку — платники єдиного податку отримали довгоочікуване збільшення граничних обсягів доходу (Закони 540-IX та 1017-IX), ефективно працюють добровільні програмні реєстратори розрахункових операцій, звільнено від нарахування та сплати ЄСВ ФОПів «сумісників» та тих, хто не веде діяльність певний час. З іншого боку — згідно діючого законодавства — платників єдиного податку 2−4 груп з 1 січня 2022 року чекає примусова фіскалізація розрахунків (Закон України 1017-IX).
В той же час Радою розвитку малого та мікробізнесу при Офісі напрацьовано компромісний проєкт змін до ПКУ, який погоджено Радою при ОП та очікує на реєстрацію у Парламенті. Проєкт передбачає перехід від тотальної фіскалізації 2 та 3 груп ССО до фіскалізації виключно ризикових категорій платників, запроваджує відповідальність для неоформлених підприємців, запроваджує механізми стимулювання покупця отримувати фіскальний чек тощо.
Бюджетна політика
Вирішення проблеми поточного понад критичного рівня перерозподілу ВВП через бюджет до розв’язання питання із пандемією було неможливим — з огляду на масштабні бюджетні витрати 2020 та 2021 років. Але, Уряд, у тому числі з міркувань дотримання зобов’язань перед МВФ, планує (згідно Бюджетної декларації на 2022 — 2024 роки) політику скорочення бюджетного дефіциту до 3,5% ВВП у 2022 році (зазначений показник закріплено й у проєкті Державного бюджету на 2022 рік, законопроєкт 6000), до 3% ВВП — у 2023 році та до 2,7% ВВП — у 2024 році. Зазначені маяки, за умови не нарощування видаткової частини бюджету, повертають завдання скорочення ступеня втручання держави в економіку у площину практичної реалізації на середньострокову перспективу.
Водночас, законодавчі ініціативи Уряду на цей час спрямовані виключно на збільшення окремих податків та акцизів, без відповідного зниження найбільш шкідливих прямих податків.
Фактично рівень перерозподілу через публічні фінанси — за останні 5 років зріс, і Уряд не виявляє бажання його зменшувати скільки-небудь суттєво — дефіцит планується звужувати переважно за рахунок збільшення податкового навантаження.
Економічна політика
Кабінетом міністрів напрацьовано Стратегію економічної безпеки, метою якої є визначення ключових загроз економічній безпеці України та плану заходів для їх нівелювання. Влітку 2021 року Стратегію економічної безпеки 2025 затверджено РНБО та введено у дію наказом президента. На цей час розпочато імплементацію Стратегії Кабінетом міністрів.
Процеси по приватизації держпідприємств — загальмовано кризою, що викликана світовою економічною кризою та пандемією. На цей час процес приватизації розблоковано, планується проведення аукціонів у 2021 році.
Ринок сільгоспземель запущено (Закон 552-IX), створено необхідні умови для його функціонування, зокрема передано на місця всі важелі управління землею на території громади, запроваджено електронні аукціони, забезпечено наповнення державного земельного кадастру, забезпечено доступ малих та середніх фермерів до дешевого кредитування тощо:
На цей час ринок працює, кількість угод купівлі-продажу зростає щомісяця.
З метою мінімізації обсягів тіньового ринку оренди сільгоспземель та сільгосппродукції депутатами було напрацьовано оптимальний законопроєкт 3131-д, норми якого було перенесено Кабміном до проєкту 5600, який на цей час суттєво доопрацьовано до другого читання та чекає на прийняття Парламентом вцілому.
Фінансовий сектор
Реалізовані у 2015−2019 роках кроки щодо реформування фінансового сектору започаткували стабілізацію та оздоровлення фінансового сектору, забезпечили незалежність регулятора банківского сегменту та відносну стабільність національної валюти. На даний час прозорість та фінансова стійкість банківської система є вищою, ніж до реформ останніх років. В той же час повноцінному розвитку кредитування реального сектору економіки під прийнятні ставки заважає недосконалість законодавчої бази з захисту прав кредиторів та судової системи.
Завдяки стійкому фінансовому сектору та незалежності НБУ — кризу 2020−2021 років фінансовий сектор пройшов майже без втрат, події на валютному ринку відбувалися в цілому в межах поточної концепції гнучкого курсоутворення, при якій НБУ згладжує надмірну волатильність, не змінюючи трендових напрямів. Переглянуто облікову ставку центробанку у бік значного зниження, із подальшим підняттям на кілька відсотків — що сприяло здешевленню кредитних ресурсів.
Протягом останнього року Парламентом було прийнято вцілому необхідний для осучаснення фінансового сектору закон Про платіжні системи, а також у першому читанні прийнято важливі для сектору проєкти — Про страхування, Про кредитні спілки, Про фінансові компанії та фінансові послуги.
Демонополізація та реформа енергетичного сектору
У енергетичному секторі майже не відбулось суттєвих покращень, ключові реформи, які аналітичні центри вважають необхідними — не було реалізовано:
— Визначення кросс-галузевих монополій на ринку вугілля та електроенергії і умов їх примусового поділу, стимулювання видобутку газу та спрощення доступу у сфері газовидобутку.
— Термінове проєктування та будівництво вставок постійного струму з метою забезпечення вільного обміну електроенергією з країнами Європейського союзу та обмеження монополії на ринку електроенергії.
— Забезпечення екологічності енергетичної галузі шляхом створення системи публічного моніторингу викидів великих спалювальних установок, розробки та втілення квот, введення значного екологічного податку на викиди.
— Забезпечення постійного доступного та достатнього фінансового ресурсу для реалізації енергоефективних проєктів в індивідуальних та багатоквартирних будинках.
За рік, що минув — було прийнято лише кілька проєктів, які спрямовані на точкове реформування сектору: в першому читанні законопроєкт 3790, який передбачає відкриття угод і контрактів у видобувному секторі. Також напрацьовано та прийнято у першому читанні базовий законопроєкт «Про енергетичну ефективність» 4507 та прийнято вцілому закон про спрощення підключень до енергомереж ( 5009).
Спрощення адміністрування, цифровізація
У цьому напрямку відбулось кілька позитивних змін — прийнято Закон 1368-IX, який прирівняв е-паспорти до паперових, що створює можливість використання е-паспортів на постійній основі. Е-паспорт зможуть отримати всі, хто має паперовий біометричний паспорт або ID картку. Станом на листопад 2020 року загалом на різних вебресурсах доступно понад 120 цифрових послуг, причому станом на квітень 2021 року на порталі «Дія» доступно 50 е-послуг, а самим порталом послуговувалися понад 4,5 млн користувачів.
Законодавчо визначено принцип «відкритості даних за замовчуванням» та встановлено обов’язок розпорядників оприлюднювати всю публічну інформацію у формі відкритих даних — у 2020 та 2021 рр. відбулася низка оновлень постанови КМУ № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».
В той же час — Національну стратегію «Цифрова держава 2025» та відповідні нормативно-правові акти на її виконання, які мають співвідноситися з пріоритетами European Commission Digital Strategy — не ухвалено. Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність — не ратифікована. Зміни до законодавства з питань кібербезпеки відповідно до рекомендацій Директиви NIS та нових регуляторних актів Європейського Союзу — не реалізовані.
Трудове законодавство
В Україні трудові відносини досі регулюються застарілим Кодексом законів про працю, прийнятим ще у СРСР та розробленим в умовах радянської адміністративно-командної економіки, в якій єдиним роботодавцем була держава, зокрема державні підприємства.
Важливим є осучаснення трудового законодавства, запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення адміністрування податків та звітності, спрощення документального оформлення працівника. Відповідні законопроєкти зареєстовано у Парламенті та підтримано Комітетом соцполітики — 5371 (очікує на перше читання) та 5388 (очікує на друге читання).
Зі стислого огляду змін за останній рік можна побачити, що відбуваються певні позитивні зміни, низка важливих реформ — застрягли, ще кілька реалізованих змін — були не дружніми для бізнесу та економіки.
Залишається сподіватись, що у третій рік роботи Парламент пришвидшить прийняття позитивних проєктів щодо податкової політики, трудового законодавства, економічної політики, фінансового сектору тощо, про які йшлося вище, та виправить ті кілька негативних норм, які було прийнято минулого року.
