Що потрібно бізнесу. Три запитання економічному націоналісту Шмигалю

24 липня 2020, 08:31

П’ять бізнесменів у формі запитань прем'єру прокоментували НВ Бізнес економічну політику другого уряду Зеленського. Як виявилося, їх хвилює не зовсім те, про що говорять у Кабміні

Денис Шмигаль — другий прем'єр-міністр при президенті Володимирі Зеленському. Екс-голова Івано-Франківської обласної держадміністрації отримав схвалення Верховної Ради на початку березня і обійняв високу посаду. Перед голосуванням з парламентської трибуни Шмигаль говорив про необхідність посилити економічний блок уряду, про шкоду зміцнення гривні, про скорочення виплат міністрам і членам спостережних рад.

Відео дня

Минуло більше чотирьох місяців. За цей час виконавчій владй вдалося витіснити опонентів з керівництва НБУ, зачистити від незгодних митницю і податкову, створити нове міністерство стратегічних галузей промисловості і заснувати пост ще одного віце-прем'єра. Риторика міністрів Шмигаля призвела до того, що деякі вразливі аналітики назвали політику нинішнього уряду «економічним націоналізмом». Чи так це?

Судячи з відповідей бізнесменів, економічний націоналізм в діях Кабміну поки що знайти складно. Як і взагалі будь-яку стратегію. Принаймні, щодо стимулювання зайнятості, експорту та інвестицій.

НВ Бізнес попросив п’ятьох бізнесменів, що працюють в різних секторах, назвати три головних запитання до нинішнього уряду і/або оцінити його економічну політику.

Ігор Ніконов

Засновник девелоперської компанії KAN Development

Ігор Ніконов (Фото: прес-служба KAN Development)
Ігор Ніконов / Фото: прес-служба KAN Development

Коли буде проведена амністія капіталу?

Розбудова держави неможлива без інвестицій. Найбільший інвестор для країни — це самі українці, але щоб вкладати кошти в економіку, нам вже давно потрібна нульова декларація. Необхідно легалізувати капітали. Без цього в бізнесі відбувається мракобісся, адже у нас як і раніше немає точки відліку. А потім доводиться дивуватися, чому у бабусі виявляється $1 млн…

Чому інвестори повинні вкладати гроші в Україну?

Це запитання, яке уряд повинен поставити, перш за все, собі. Україна — не найпривабливіша країна для інвестицій. У нас є питання з судами, правоохоронними органами та іншими. Потрібно створити умови, за яких інвестувати і створювати нові робочі місця буде вигідніше, ніж в інших країнах або хоча б не гірше, ніж у сусідніх. Найкращими інструментами стимулювання інвесторів будуть амністія капіталу, секторальні пільги, пільги на створення робочих місць, зниження ПДВ і ЄСВ і т. д. Наприклад, ЄСВ у нас становить 22%, а податок на прибуток 18%, тоді як у багатьох країнах Європи останній дорівнює 10%. Уряду необхідно вже зрозуміти, що при поточних українських реаліях інвесторам невигідно привозити кошти в нашу країну. Популістські заяви без реальних дій зазвичай нікуди не приводять.

Коли буде спрощена міграційна політика?

В Україні можна залучати талановитих підприємців з країн СНД. Для цього достатньо розробити програму, яка дозволяє надавати громадянство в обмін на інвестиції. Це призведе до гарної динаміки. В Україну будуть переїжджати кращі уми, перевозити сюди свої сім'ї, купувати нерухомість і вкладати гроші в нашу економіку. Це дозволить збільшити кількість підприємливих людей і принести державі хороший результат.

Олександра Томашевська

Партнер Київського центру підтримки і розвитку бізнесу

Олександра Томашевська (Фото: facebook Томашевської)
Олександра Томашевська / Фото: facebook Томашевської

Чому ніхто не бореться зі скручуваннями?

Скручування — це можливість купити документи на товари, включно з ПДВ, хоча самого товару при цьому може не бути. Товар завозиться, а потім на нього окремо оформлюються документи. Проблема полягає в тому, що купити ці документи можна в телеграм-каналі, доступ до якого можуть отримати всі, хто захоче. Чесно скажу, я не пригадаю, щоб документами торгували настільки відкрито.

Чому немає підтримки для малого бізнесу?

Я розумію, що Україна — небагата країна. Але це не привід відмовитися від підтримки бізнесу. Наприклад, у Польщі звільнили від сплати ЄСВ до кінця цього року не тільки для приватних підприємців, а й весь бізнес. В Україні це послаблення для малого бізнесу діяло тільки в березні, квітні і травні. Багато підприємців запитують мене про сплату ЄСВ за червень. Його доведеться заплатити. Хоча дсі свою роботу відновили ще не всі підприємці.

Чому податкова інспекція посилила тиск на малий бізнес?

Підприємці масово отримують штрафи від податкової інспекції, які виписувалися ще рік або два роки тому. За кожен документ, в якому була допущена помилка, в середньому потрібно заплатити 1 тис. грн. Багато підприємців оплачують штрафи, оскільки це дешевше, ніж наймати юристів і подавати позови. Державним органам необхідно наповнювати бюджет, але не за рахунок бізнесу.

Олександр Соколовський,

засновник групи компаній Текстиль-Контакт

Олександр Соколовський (Фото: facebook Соколовського)
Олександр Соколовський / Фото: facebook Соколовського

Чому з Кабміну не виходить ініціатива ухвалення ВР законопроєкту 2509?

Його суть — уніфікація митних зборів при імпорті сировини для швейних підприємств та, насамперед, тканин. Більшість ставок зараз варіюється від 0 до 5%, іноді до 8%, різницю візуально розрізнити неможливо і тому імпортери змушені постійно отримувати лабораторні підтвердження відповідності обраному коду. Це дорого і довго. І в результаті призводить до того, що простіше завести за вагою через операторів «карго» простіше — сірою контрабандою).

У разі прийняття 2509 понад 2,5 тисячі українських виробничих підприємств легпрому отримають можливість імпортувати сировину за уніфікованими митами (наприклад всі тканини під 1%), що спростить контроль при оформленні, позбавить від простою, детінізує ринок і здешевить готову продукцію.

Чому КМУ продовжує підтримувати нульовими митом і ПДВ імпорт готових засобів індивідуального захисту, а про вітчизняних виробників ЗІЗ при цьому ніхто й не подумав, незважаючи на всі наші прохання, «симетрично» звільнити при імпорті сировини від ПДВ і мит?

Наприклад мито 4,3% досі доводиться платити при закупівлі швейниками нетканих матеріалів, використовуваних у пошитті медичних і захисних халатів і комбінезонів. При цьому в Україні ці матеріали практично не виробляються.

Незважаючи на всі наші прохання повністю дозволити експорт захисної продукції, поки на неї ще є попит у світі навіть у разі держзакупівель можливості виробництва в 10 разів перевищують внутрішні потреби), з 1 червня заборона Кабміном постановою 423 була частково (на маски і захисний одяг 6 типу захисту згідно ДСТУ EN 14 126) продовжена до 1.07.20.

При цьому у експортерів можуть виникнути проблеми, тому що в постанові Кабміну посилаються на стандарти, відповідність яким в Україні не може перевірити жодна лабораторія.

Коли з’являться такі лабораторії? І чи не простіше, поки немає потреб, зняти заборони на експорт? Які потім можна швидко повернути в разі потреби.

Антон Сакович,

голова ради директорів DEZEGA

Антон Сакович (Фото: прес-служба Dezega)
Антон Сакович / Фото: прес-служба Dezega

Одне з ключових підприємств групи компаній DEZEGA (виробництво дихального обладнання для гірської, хімічної промисловості та рятувальних служб) було розташоване в окупованому Донецьку, компанія повністю втратила над ним контроль. Однак, новий завод компанія запустила не в Україні, а в Туреччині.

Чому? Відповідь СЕО DEZEGA предметно показує, як українські уряди програють конкуренцію за інвестиції і створення робочих місць

DEZEGA провела глибокий аналіз турецького ринку на предмет локалізації власного виробництва, вивчила кілька потенційних виробничих майданчиків і зупинилася на Егейській вільній економічній зоні в Ізмірі. Там створені всі умови для роботи: індустріальний парк, податкові пільги, хороші умови для довгострокової оренди землі, юридична і правова підтримка від вільної економічної зони.

Основні переваги вільної економічної зони в Туреччині такі:

  • звільнення від імпортних мит, податку на прибуток для виробничих майданчиків, ПДВ на товари і послуги, що надаються в зоні;
  • пільги зі сплати внесків до фондів соціального страхування;
  • немає обмежень на зберігання імпортних товарів у транзитному митному режимі;
  • привабливі тарифи на енергоресурси у порівнянні з іншими країнами;
  • преференційне валютне регулювання;
  • висока продуктивність праці (9-годинний робочий день, середня щорічна оплачувана відпустка — 14 робочих днів);
  • сприятливе середовище для залучення іноземних інвестицій.

Якби в Україні створити хоч частково схожі умови для роботи і розвитку бізнесу, то, звичайно ж, запуск нового заводу відбувся б у нашій країні.

Андрій Колодюк,

голова Української асоціації венчурного і приватного капіталу

Андрій Колодюк (Фото: facebook Колодюка)
Андрій Колодюк / Фото: facebook Колодюка

Як в умовах світової кризи залучити інвестиції? Навіть популістам очевидно, що $50 млрд не залучити, дай бог $2 млрд в 2020 році.

Проблема в тому, що плани Кабміну до короновірусу щодо залучення $50 млрд інвестицій залишилися на папері і в програмі Кабміну. Надії на велику приватизацію вже немає. Навіть президент України Володимир Зеленський сказав, що в нинішніх умовах в світі продати підприємства не зможемо. Питання до Кабміну — що робити будемо? Який новий план із залучення інвестицій в економіку? І як закрити дірки в бюджеті від недоотримання податків?

Дефіцит Пенсійного фонду на кінець травня 2020 року вже становить близько 32 млрд гривень. Пенсійний фонд просив виділити з «Фонду боротьби з COVID-19» 15,2 млрд на первинне покриття дефіциту. ПФ трошки запізнився — ВР України вже закопала гроші в ремонт доріг.

В цьому і полягає суть проблеми — без інвестицій економіка не виживе. Тоді як?

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X