Україна створила High Tech Office за взірцем Ізраїлю та Канади
В Україні з’явився високотехнологічний кластер High Tech Office (НТО). Про це сьогодні повідомив перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів. Засновниками виступили найбільші підприємства в галузі телекому та інформаційних технологій – Київстар, Vodafone та ЕРАМ.
"Підтримка на ранніх стадіях ідей і стартапів, коли жоден інвестор чи фонд інвестувати не готовий", - так окреслив завдання High Tech Office Кубів. За його словами, взірцем стали найкращі практики Ізраїлю – Офіс головнго вченого, та Канади – Communitech. Він висловив сподівання, що НТО стане справжнім прикладом державно-приватного партнерства.
Кубів очікує, що High Tech Office буде стимулювати появу та запровадження інновацій в галузях сільського господарства, інфраструктури, кібербезпеки, виробництві високотехнологічного обладнання. "Нема ніяких обмежень щодо галузей, - водночас зазначив перший віце-прем’єр-міністр, - Підтримка талановитих винахідників і підприємців допоможе втіленню новаторських ідей".
"Це реально працюючий кластер високих технологій, заснований бізнесом", - зазначила Олена Мініч, директор департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності Мінекономрозвитку. Вона назвала появу НТО початком створення екосистеми, необхідної для інноваційного розвитку України.
Виконавчий директор High Tech Office Андрій Бірюков повідомив НВ Бізнес, що представництва крупних іноземних ІТ-компаній розглядають можливість приєдання до НТО. Зокрема, він назвав Microsoft, Oracle, Intel, Hewlett-Packard, Cisco.
Тарас Кицмей, засновник і керівник SoftServe – однієї з найбільших аутсорсингових компаній України – повідомив про можливу участь його підприємства у діяльності НТО. Однак він зазначив, що у програмі High Tech Office потрібно чіткіше прописати стратегію розвитку ІТ-індустрії. На його думку, необхідно змінити підхід до системи освіти, яка готує трудові резерви до галузі інформаційних технологій.
По-перше, держава мусить створити умови, коли вищі навчальні заклади (ВНЗ) почнуть конкурувати між собою, а не за розподіл державного фінансування у коридорах Міносвіти, підкреслив Кицмей. По-друге, необхідно змінити підхід до державного замовлення. За його словами, в Україні є попит на 30 тис. програмістів, але відповідне держзамовлення – набагато нижче. Водночас держзамовлення на економістів і юристів значно переважає попит на ринку праці, вважає топ-менеджер SoftServe. По-третє, дуже важливо реформувати систему управління у ВНЗ, оскільки зараз ректорів вибирає трудовий колектив, а, на думку Кицмея, потрібно, щоби це робили наглядові ради навчальних закладів.
