Вихід з тіні. Партнер холдингу Parimatch про деталі легалізації азартних ігор в Україні, бізнес-модель компанії і мільярди в бюджет

13 вересня 2020, 09:30
НВ Преміум

Закон про легалізацію азартних ігор вже прийнятий парламентом і підписаний президентом, але великий гральний бізнес тримає паузу. Що не так з новим законом і скільки грошей бюджету принесе гральна індустрія?

Ще недавно гральний бізнес в Україні перебував у тіні, під прикриттям лотерейних ліцензій і заступництвом чиновників і силовиків. Використовуючи досить агресивний маркетинг, ці компанії, проте, не бажали привертати до себе зайвої уваги. Така увага могла закінчитися обшуками з вилученням техніки і тривалими судовими баталіями. Але в серпні президент України Володимир Зеленський підписав закон про легалізацію азартних ігор. Завдяки документу, діяльність букмекерів, казино і залів ігрових автоматів — як в офлайн-форматі, так і онлайн — вже найближчим часом буде узаконена і ліцензована.

Відео дня

В одному з найбільш статусних бізнес-центрів столиці майже поверх займає офіс Parimatch. Tech — R&D-центр міжнародного букмекерського холдингу Parimatch. На інтерв'ю з журналістом НВ Бізнес топ-менеджмент компанії погодився тільки після того, як Зеленський підписав необхідний галузі закон — до цього навіть короткі коментарі про ринок в компанії давали неохоче, перевіряючи кожну озвучену цифру і кожне слово. А в публічній площині як спікер лише зрідка фігурував CEO компанії Сергій Портнов, який встиг за шість років дати лише кілька інтерв'ю і «засвітитися» в кількох прес-релізах.

Незважаючи на тепер уже повну легалізацію, ні в холі бізнес-центру, ні на самому офісі компанії ви не побачите вивіски Parimatch, а в приміщенні, де перебуває як менеджмент, так і частина IT-команди, на дверях немає ніяких табличок або розпізнавальних знаків. Журналіста НВ Бізнес зустрічає партнер Parimatch Максим Ляшко. Маневруючи одноманітними коридорами, ми підходимо до непримітних дверей, за якими виявляється кімната для переговорів.

З IT-командою компанії, попереджає Ляшко, сьогодні не познайомлять (хоча вона розташована тут же):

«Думаю, ми окремо і детально поговоримо про наші технології і командуі вже коли ліцензії будуть на руках», — пояснює партнер Parimatch.

Максим Ляшко відповідає за юридичний, фінансовий і комунікаційний напрями діяльності холдингу Parimatch. З 2016 року він очолював юридичну команду, а в 2018-му став партнером. У Parimatch Ляшко займається реалізацією корпоративної стратегії холдингу, а також не з чуток знає, як писався Закон про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор.

Про прийнятий закон і регулятора ринку


— Чи задоволена українська індустрія азартних ігор і ваша компанія зокрема прийнятим законом?

— Сам факт того, що такий закон прийнятий — величезний прорив. Україна стала останньою в Європі і однією з останніх країн у світі, де легалізований цей вид бізнесу. Якщо не враховувати країни, в яких з релігійних причин беттинг (ставки — НВ Бізнес) або онлайн-казино заборонені, у світі залишилося не так багато держав, де це питання не врегульоване. Всі цивілізовані країни вже врегулювали діяльність індустрії: хтось сорок років тому, хтось — більше, але скрізь це абсолютно нормальний вид бізнесу. Однак те, що більше ніж десятиліття гральний бізнес був поза законом, призвело до певного осуду та пильної уваги до цієї індустрії в Україні. В інших європейських країнах ми не стикаємося з таким акцентом на галузі: вона рівно така ж, як і інші галузі розваг.

Якщо говорити про конкретні пункти прийнятого закону, то ми як компанія вважаємо дуже прогресивним, що в документі врегульовані всі види бізнесу, що ми не пішли шляхом наших найближчих сусідів, де, наприклад, беттинг дозволений, а, онлайн-казино — ні. Наприклад, у Білорусі довгий час був дозволений тільки онлайн-беттинг і всього півтора року тому там дозволили оперування для онлайн-казино: усвідомили, що всі гравці, які хотіли б отримати цю послугу, отримують її за кордоном за допомогою Інтернету. Звичайно ж, краще робити це на своїй території. Все, що забороняється, формує тіньовий бізнес, офшорний бізнес, а це — збитки державі.

Іншим важливим і правильним кроком стала прив’язка бренда до ліцензії. Це свідомо нівелює практику, коли одна компанія може отримати одну ліцензію, але оперувати безліччю брендів, здаючи їх в оренду або суборенду. З точки зору держави, це правильний підхід: якщо ти хочеш оперувати кількома брендами — купуй ліцензії. Цей підхід не так часто зустрічається за кордоном, але в тих країнах, де він є, набагато вище дисципліна операторів — і щодо публічних умов, які вони пропонують гравцям, і у взаєминах з регулятором. Коли у тебе один бренд, ти втрачаєш бізнес у країні, коли у тебе 20 брендів — ти втрачаєш лише один з 20 брендів, диверсифікація активів дуже висока.

У кожного оператора будуть виникати питання як заходити на ринок України, якщо податкове поле не врегульоване.

Єдине, що для нас є темною плямою в історії з легалізацією грального бізнесу, — той факт, що закон прийнятий і підписаний (хоча вимагає деяких технічних уточнень), але немає позиції держави щодо оподаткування індустрії. Зміни до Податкового кодексу так і не були прийняті, хоча ми не раз чули в риториці держави, що прийняття закону і зміни до Податкового кодексу будуть йти одночасно. Сьогодні фактично закон прийнятий, а зміни в податкове законодавство пройшли розгляд комітету, але навіть не були розглянуті Радою в першому читанні.

Тому, в майбутньому у кожного оператора в іноземного насамперед) виникатимуть питання як заходити на ринок України, якщо податкове поле не врегульоване. У тому вигляді, в якому воно знаходиться зараз, бізнес розвивати неможливо.

— Чому?

— Змінами до Податкового кодексу, прийнятими ще кілька років тому, були встановлені ставки оподаткування доходів від гральної індустрії. Але ці зміни приймалися під іншу концепцію: коли платяться спеціальні податки, але сама плата за ліцензії — незначна. Поточний же закон встановлює дуже високу вартість ліцензії — вона входить у ТОП-5 найдорожчих у світі і дорожча, на око, лише в деяких штатах США (а якщо брати співвідношення ВВП і чисельності населення, то, думаю, ми — світові лідери за вартістю ліцензії). За вкрай високої вартості ліцензії зараз Податковий кодекс передбачає (у беттинговому бізнесі) 18% податок на валовий ігровий дохід (GGR), 18% податок на прибуток, 18% повинен заплатити гравець за виграш, ну і, звичайно, військовий збір. Це, повторюся, на додачу до високої вартості ліцензії для компаній.

У таких умовах ми не віримо, що іноземний капітал прийде на територію України. Та й гравцеві нема чого приходити і грати на майданчику з вітчизняною ліцензією, якщо на ній потрібно платити податок, у той час як можна грати, наприклад, у Білорусі чи Польщі, за будь-якою світовою міжнародною або навіть офшорною ліцензією, і не платити нічого. Як мотивувати такого гравця перейти і грати далі під ліцензією України — складно припустити. Матеріальні фактори мотивації гравця — негативні.

— Що має змінитися?

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X