Ба більше, зміцнення економічного потенціалу — серед пріоритетних завдань нового уряду. Четвертий раз поспіль Україна разом з партнерами провела Ukraine Recovery Conference — міжнародну подію, покликану залучити міжнародний капітал до процесу відбудови. Та попри очікування зовнішньої підтримки, справжній імпульс до розвитку й економічного зростання є всередині країни. Йдеться про детінізацію, без якої неможливо ані відновити економіку, ані побудувати справедливу конкуренцію. Лише на прикладі ринку побутової техніки Україна щороку втрачає мільярди гривень, які могли б працювати на відновлення інфраструктури, енергетики чи оборони. Іншими словами, починати відновлення та економічне зростання варто з самих себе.

Ми, в COMFY, чудово знаємо, де знайти мінімум 13 млрд грн додаткових податкових надходжень на рік, а як максимум — до 150 млрд грн. Саме стільки Україна втрачає на контрабанді, що нелегальними шляхами потрапляє на ринок, у всіх сегментах товарів і послуг. Це третина коштів, яких оборонному бюджету не вистачає на цей рік, а в майбутньому вони могли б стати серйозним фінансовим стимулом до відновлення, наприклад, енергетичного сектора чи повернення боргів.

Одним словом, це величезні гроші, щороку. Фінансові надходження, що може отримати бюджет без підвищення податків. І є чітке розуміння, що з цим робити. Розповім на прикладі галузі, в якій працюю.

Сірий ринок техніки — масштаб

У 2024 році українці купили побутової техніки та електроніки на 203 млрд гривень. Частка сірого ринку за оцінками наших аналітиків — 26%. Втрати держави від сірого ринку лише на ПДВ минулого року склали понад 10 млрд гривень. До того ж сірі продавці здебільшого не працевлаштовують персонал і платять зарплату в конвертах. Втрати держави тут — ще мінімум 1 млрд гривень.

У 2025 році ситуація лиш погіршується. За нашими прогнозами в цьому році продажі техніки виростуть до 230 млрд грн, частка сірого ринку складе 29%, а втрати держави лише на ПДВ сягнуть 13 млрд грн.

Для розуміння масштабів, обсяг сірого ринку дорівнює масштабу найбільшого гравця офіційного ринку. При цьому важливо вказати, що цей ринок не ховається: у деяких з компаній мережі з півтори сотні магазинів по всій Україні, точки на центральних площах та у найбільших ТРЦ країни. Лише у пʼятірки найбільших учасників сірого ринку більше 250 магазинів по Україні. У кожний з них можна зайти і придбати нелегальну техніку, зокрема в кредит.

Найбільший попит на сірому ринку має дорога і компактна техніка, як от iPhone. Його на відміну від великих холодильників чи пралок легко масово возити бусами через кордон. Сьогодні в Україні 4 з 5 проданих смартфонів Apple — це нелегально ввезена техніка. Лише з одних iPhone у 2025 році не буде сплачено 10 млрд грн ПДВ, а весь ринок сірої техніки складе 66 млрд грн. Для порівняння, держава закуповує дронів приблизно на 50+ млрд грн на рік.

І це лише ринок техніки та електроніки. Без урахування іншого типу контрабанди, який поставляється до України у величезних обʼємах щороку.

Що з цим робити?

Розблокувати економічне зростання України — означає навести лад там, де ресурси вже є. Ми вже знаємо місце, де лежить мінімум 13 млрд гривень на рік. Як його розблокувати? Відповідь очевидна і на поверхні.

Важливо почати з того, що галузь, в якій працює COMFY, як і багато інших компаній, не має жодних пільг, податкових послаблень чи якихось преференцій від держави. Ми не просимо створити спеціальний податковий режим, чи надавати допомогу. Прохання лише одне — прозорий ринок з однаковими для усіх правилами ведення бізнесу та верховенством права. Яким же може бути шлях до них?

Перший крок, з якого можна почати, це дії Національного банку. Незалежний орган має посилити контроль фінансового моніторингу, зокрема, хоча б у державних банках. Їхні платіжні термінали стоять у «сірих» мережах, і там ви можете розрахуватися карткою за контрабандний айфон чи навушники. А можете купити цю техніку в кредит чи в оплату частинами від тих самих державних банків. Іншими словами, техніку, що нелегально потрапила до України, можна завдяки державі купити на вигідних умовах.

Крок другий — закон про ІМЕІ. Створення реєстру IMEI-кодів мобільних пристроїв, що ввезені офіційно. Це допоможе не лише зупинити сірий імпорт, але й запобігти імпорту вкрадених смартфонів та боротися з крадіжками смартфонів.

Крок третій — скорочення кількості платників податків, які користуються спрощеною системою оподаткування. Ризикую нарватися на критику, але держава вже має тут плани та зобов’язання згідно з Національною стратегією доходів та меморандуму з МВФ. «Спрощенцям» вже заборонено продаж підакцизних товарів та ювелірних виробів. Було б добре заборонити й продаж вартісної побутової техніки та електроніки.

Непростий четвертий крок — реформа митниці та запровадження автоматичного онлайн-обміну інформацією між митними органами з сусідніми країнами при імпорті та експорті товарів. Це вирішує не лише «проблему порожніх фур» та підміни товару в документах, але й проблему із заниженням цін. Реформа митниці - це той вектор руху, який вкрай необхідно почати, зокрема на шляху до членства в Європейському Союзі. Нагадаю, йдеться про 150 млрд грн щороку, які держава може отримати та посилити оборону, але наразі просто втрачає.

Детінізація — це спосіб знайти кошти через низку радикальних, але вкрай необхідних економічних реформ та важливий сигнал для світу. Бо що таке 150 млрд гривень? Це фінансування всієї програми оновлення державної Укрзалізниці — вагони та локомотиви. За підрахунки KSE, сектор охорони здоровʼя зазнав збитків на $4+ млрд — це фактично повне його відновлення. Освітній сектор — $7 млрд, тобто за два роки його можна було б відновити. Зрештою, в моменті, це можливість профінансувати замовлення в оборонних компаніях на майже $4 млрд, збільшивши обсяги виробництва на 50%. А для цього треба лиш почати боротись з тіньовим сектором економіки.