Ведмідь в капкані. Як Київ вперше дав відсіч Газпрому в газовій війні
Україна вперше за всю історію змогла дати вражаючий відсіч Газпрому і перемогти в газовій війні з Росією. Але якщо спочивати на лаврах, перемога може вислизнути.
Тиждень тому глава Нафтогазу України Андрій Коболєв вибухнув подяками на адресу споживачів газу, які обмежили витрату палива, відгукнувшись на заклик монополії, який пролунав днем раніше. «Українці - ви неймовірні! Дякую за вашу допомогу і підтримку», - написав Коболєв на своїй сторінці в Facebook і підкреслив, що споживання газу всього за день було скорочено на 14% тільки за рахунок самообмежень покупців.
Публічно закликати економити газ Нафтогаз змусила чергова газова війна з Росією, яка, схоже, тільки почалася.
Хроніка бойових дій
Початок новому витку газового конфлікту між Газпромом і Нафтогазом поклало рішення Стокгольмського арбітражу щодо транзитного контракту. 28 лютого арбітри ухвалили, що за вісім років з моменту укладення контракту на транзит газу українська компанія недоотримала $4,63 млрд. Починаючи з 2009 року Газпром жодного разу не прокачав через українську трубу мінімальні 110 млрд куб. м газу, прописані в контракті. У тому числі в 2009-2010 роках, коли не існувало першого газопроводу Північний потік. Газпром пояснював це коливаннями попиту на російський газ. Але аргументи російської компанії арбітрів не влаштували. І недоотриману Нафтогазом плату за транзит Стокгольм розрахував, виходячи з максимально можливих значень. Крім того, Газпром зобов'язали до закінчення дії контракту (в 2019 році) оплачувати Нафтогазу транзит з розрахунку $2,35 млрд за 110 млрд куб. м щорічно.
Кількома місяцями раніше, в грудні 2017 року, Стокгольм виніс рішення за зустрічними позовами «Газпрому» і «Нафтогазу» за іншим контрактом - про постачання газу самій Україні. З точки зору кінцевих виплат рішення було винесено на користь «Газпрому»: українську компанію зобов'язали компенсувати $2 млрд. При цьому умови контракту Стокгольм переглянув, а обсяг обов'язкового до покупки у «Газпрому» газу знизив більш ніж в 10 разів. Підставою для цього стало «різке погіршення стану української економіки», до чого апелював «Нафтогаз».
Рішення Стокгольма стало для Росії справжнім фіаско і буквально розлютило Москву, зазначає директор російського Фонду національної енергетичної безпеки Костянтин Симонов. Глава російської монополії Олексій Міллер заявив, що рішення суду асиметричне, політично мотивоване, і вони не мають наміру за свій рахунок відновлювати економіку сусідньої незалежної держави. І, як наслідок, вирішив розірвати всі контракти.
Зрозуміло, що таке рішення «Газпром» не може прийняти самостійно без схвалення президента Володимира Путіна. І може так статися, що Стокгольм по-своєму підніс подарунок Кремлю - для держави-агресора це прекрасний привід до жорстких дій.
Перейшовши до «військових» дій, Газпром повернув Нафтогазу більше $150 млн за передплачений газ, знизив обсяг прокачування по території України, а також повідомив Україні та Стокгольмському арбітражу про бажання розірвати контракт. «Газпром діє у неправовий спосіб. Так як незалежно від того, якими є його наміри і бажання - розірвати контракт, переглянути його - він повинен виконати рішення Стокгольмського арбітражу», - каже Михайло Гончар, президент центру глобалістики «Стратегія XXI».
В українських підземних газосховищах достатньо газу для того, щоб пройти опалювальний сезон до кінця. Але тиск в підземних сховищах газу не дозволяє відбирати на добу більше певного обсягу і тому Україні довелося кілька днів економити газ, до чого і закликав Коболєв. Кабмін навіть скасував заняття в школах, хоча буквально за пару днів їх знову відновили. «Пікові морози пройшли, до квітня нічого поганого не передбачається. Температура була аномальною, тому можна говорити про проблему в минулому часі», - говорить директор консалтингової компанії ExPro України Геннадій Кобаль.
Щоб компенсувати відсутній обсяг поставок, Нафтогаз уклав договір з європейськими постачальниками газу. Але їх ціни на паливо виявилися на третину вище «газпромівських». В результаті вже цього тижня українська газова компанія підготувала новий позов проти російської монополії - з вимогою компенсувати різницю в ціні. У Росії цей позов сприйняли насторожено. «Якби ви мені поставили це питання до останнього рішення Стокгольмського арбітражу, я б сказав, що це абсолютно безперспективно і Нафтогаз в суді «пошлють». Але рішення Стокгольмського арбітражу показало, що європейські суди жорстко стають на бік України, так що, я думаю, у Нафтогазу є шанс виграти ще раз. Що обернеться ганьбою для Росії», - говорить Симонов.
Нафтогаз вже покрив ці поточні потреби, вони відновили імпорт з Польщі, також сильно впали ціни в Європі. «У Європі ціни зараз впали. Вони виросли в п'ять разів, а потім впали до попереднього рівня. Тобто зараз, якщо замовляти газ, він вже буде за нормальною ціною. Просто кілька днів були шалені ціни, які доходили до 1325 доларів за тисячу кубометрів», - розповідає старший аналітик ІК Dragon Capital Денис Саква.
Навіть якщо всі суди стануть на бік України, виконати їх рішення буде непросто. Максимум на що ми можемо розраховувати - це на арешт активів Газпрому за кордоном з подальшою їх передачею Україні. Президент Петро Порошенко вже доручив Раді національної безпеки і оборони відпрацювати такий сценарій.
Очевидно, що в цьому раунді перемога на боці НАКу, говорить директор консалтингової компанії ExPro України Геннадій Кобаль. Але з огляду на те, що Україна сильно залежить від транзиту російського газу і дуже зацікавлена в його збереженні, радіти перемозі зарано.
Співзасновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук, вважає, що Нафтогаз вчинив вкрай необачно, не законтрактувавши потрібних обсягів газу в Європі заздалегідь. Тепер Україна переплатить за брак газу. За підсумками року це виллється в зростання середньорічної ціни з $300 до $320-340 за тис куб м. А значить уряд вже не зможе стримувати зростання цін на газ для населення.
Втім, старший аналітик ІК Dragon Capital вважає, що в української компанії не було вибору. «Ситуація насправді дивовижна. Є рішення Стокгольмського арбітражу. Газпром виставив рахунок на оплату Нафтогазу. Нафтогаз сплатив цей рахунок. Тобто в цей момент передбачити, що Газпром візьме і скаже, що "ми не будемо вам постачати газ і повернемо гроші", було неможливо. Ніхто при здоровому глузді так себе вести не став би. Та й Нафтогаз, якби закупив газ в двох місцях, витратив би на цьому набагато більше грошей, ніж треба. Це економічно недоцільно», - говорить Саква.
Щоб потік не пересох
Оголосивши про розрив контрактів з Нафтогазом України, «Газпром» пішов шляхом випереджаючої ескалації конфлікту, який не раз успішно застосовував в інших спорах. Не вплинувши в моменті на жодну зі сторін, інструмент, ймовірно, покликаний вирішити два ключових завдання. По-перше, мінімізувати для Газпрому в ході переговорів з Нафтогазом наслідки рішень Стокгольмського арбітражу, по-друге, поставити Європу перед реальною загрозою зупинки українського транзиту, зробивши її більш лояльною до проектів обхідних газопроводів, в першу чергу другої гілки Північного потоку.
Якщо Північний потік-2 буде побудований, Україна втратить як мінімум половину свого транзиту, який сьогодні досягає 90-95 млрд куб м на рік. А в разі будівництва другої гілки Турецького потоку українська ГТС і зовсім може залишитися без роботи, що позбавить країну $3 млрд валютних надходжень.
«Шанси домогтися такого розвитку ситуації у Кремля 50/50, хоча ще років зо два-три тому вони були вищі. Позиція Газпрому зараз "сприяє" тому, що Євросоюз все більш обережно ставитиметься до його пропозицій. Політика РФ і самої компанії сприяє тому, що все більше питань виникає щодо правильності та необхідності його будівництва», - каже Кобаль.
«Вплинути на ЄС в питанні будівництва може, по-перше, позиція США, які в цьому протистоянні є найголовнішим гравцем і навіть, я думаю, Німеччина буде до них прислухатися; по-друге - самих європейських країн, в тому числі Польщі, Литви, Данії. Газпром проігнорував, розтоптав святая святих для європейців - дотримання правових шляхів при вирішенні проблемних питань. Порушується старий принцип римського права - Pacta sunt servanda (договори повинні виконуватися). Для німців це шок», - розповідає Гончар.
Зброя проти потоків - це також європейські компанії, які будуть долучені до консорціуму з управління ГТС і будуть зацікавлені купувати газ через кордон України і РФ.
Нафтогазу вже зараз потрібно вступати в новий переговорний процес і домовлятися про новий контракт в контексті того, що буде після 2020 року. «Єдиний варіант зберегти транзит - знайти європейського партнера, який домовиться з РФ. І договір буде між умовними, наприклад, Eni, Eon, Eustream, французами і т.д. А вони вже в свою чергу матимуть договір з МГУ (Магістральні газопроводи України - ред.). Фактично вийде таке-собі РосУкрЕнерго, тільки європейське», - каже Корольчук.
Що далі
Михайло Гончар побоюється, що після того, як Москва не отримала бажаного шляхом зниження прокачування газу, можна очікувати диверсій, кібератак на ГТС з тим, щоб вони отримали можливість говорити про необхідність Північного потоку-2. «Росіяни вміють маскувати диверсійну операцію під технічний інцидент, як це було в 2014 році, коли були два підриви труби на місцях зносу на Франківщині та Полтавщині», - каже Гончар. Віддаючи собі звіт в тому, з ким мають справу, керівництво Нафтогазу вже посилило заходи безпеки при охороні ГТС.
Україна повинна зробити далекосяжні висновки з ситуації, що створилася, зазначає Геннадій Кобаль. Перш за все, потрібно вкластися в будівництво інфраструкутри сполучних газопроводів. Треба оптимізувати роботу ПСГ, зробити перемички з Румунії. «В України зараз немає можливості постачати з цієї країни газ фізично, але ж саме Румунія є великою газодобувною країною, плюс в перспективі 2021 року вона готова експортувати, плюс там будується газопровід TANAP, і ще мільярдів 10 газу з'явиться на Балканах і в Італії. Так що це цікавий регіон, плюс він далеко від Росії, тому є можливість отримувати ресурс звідти», - говорить експерт.
Виконавчий директор Асоціації газодобувних компаній Роман Опімах вважає, що незайвим для України буде і розвиток власного газовидобування. «Ситуація з відмовою Газпрому однозначно ще раз підтверджує ту аксіому, про яку ми постійно говорили, - внутрішній видобуток потрібно розвивати, виходити на формулу нульового імпорту, не закуповувати імпортний газ за кордоном. Потенціал досить вагомий: Україна займає 3-е місце за запасами газу в Європі. Є всі передумови для енергосамодостатньої держави», - каже Опімах.
Останні законодавчі зміни в частині стимулюючого фіскального режиму, дерегуляції дозвільної системи однозначно сприятимуть зростанню видобутку. «Уже миттєво можна бачити реакцію ринку на це: Якщо в минулому році зростання видобутку склало 2,4%, то в цьому очікується за консервативним сценарієм 7%, - розповідає керівник Асоціації газодобувних компаній. - Крім цього, ринку однозначно не вистачає нових площ для розвитку, уряд повинен здійснити план з видачі ліцензій на розробку родовищ. На відкритому прозорому аукціоні».
Втім, за останні 1,5 року українська влада фактично не надала жодного нової ділянки. Це йде в розріз з міжнародною тенденцією. Румунія надає не менше 20-ти нових ділянок в рік. В Україні ж поки за надра точиться судова боротьба, коли оточення Петра Порошенка намагається відібрати ліцензії у державних і приватних компаній. Про останній такий випадок розповіла програма «Схеми»: юрист з команди Порошенка через суд забрав ліцензії на нафтовидобуток у Укрнафти.
На думку Юрія Корольчука, якщо уряд не забезпечить залучення інвестицій в ГТС за рахунок приходу західного партнера, а також не почне проводити прозору політику видачі ліцензій у сфері нафтовидобутку, здобута такою працею перемога в Стокгольмському арбітражі може виявитися марною.
