Міністерство аграрної політики збільшило прогноз експорту зернових з України. Цього року на зовнішні ринки потрапить на 2,5 млн тонн зерна більше ніж минулоріч. Тим часом ціни на зерно на зовнішніх ринках зростають.

Головне, щоб це зерно можна було вивезти. І тут знову далися взнаки проблеми Укрзалізниці. Про те, як вони вплинуть на експорт, і що з цим робити, йдеться у сюжеті економічного щотижневика Перша Шпальта.

Мінагрополітики збільшило прогноз врожаю зернових з 60 до 63 млн тонн. З цього приводу перший заступник міністра аграрної політики і продовольства Максим Мартинюк, написав на своїй сторінці у фейсбук наступне: «Гарна новина сама по собі, а світова кон’юнктура (неврожаЇ в країнах-постачальниках, зростання цін) підвищує її статус до «чудова». Поєднання цих факторів дає шанс на дуже хороший заробіток.

Нашим аграріям пощастило. У зв`язку з підвищенням цін на всі зернові групи, Україна отримає на 20 % більше грошей виторгу, валютних надходжень від експорту зернових.

Щоб вивезти це зерно з України, аграрії значно збільшили свій парк зерновозів. Хоча і в Укрзалізниці їх достатньо. За словами директора філії Центру транспортної логістики Укрзалізниці Сергія Підгородецького, у власності державного перевізника зараз близько 11 тис. напіввагонів, а також на ринку близько 10 тис. зерновозів інших власників.

Здається, такої кількості цілком достатньо для обсягів, запланованих до експорту. Але є ще одна невирішена проблема. «Якщо коротко, то її можна описати дуже простою формулою: вагони є, тягнути немає чим», – каже Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій.

У державній залізничній компанії погоджуються: «Укрзалізниця усвідомлює той факт, що сьогодні ми дійсно технологічно неспроможні надати тягу». Вирішити технологічні проблеми Укрзалізниця запропонувала за рахунок так званого “маршрутування”.

Тобто, рухомий склад для перевезення зернових подаватиметься лише до кількох станцій у регіоні. Зерно для доставки завантажуватимуть за певним маршрутом у конкретний порт. А зернотрейдери муситимуть підлаштовуватися під таку роботу.

За такою схемою цього року планують перевезти 80% зернових – наголошують в Укрзалізниці. Хоча учасникам ринку це не дуже подобається. «Проблема у збірних маршрутів така, що в одній частині країни завантажується зерно, яке потім піде в різні порти. Якби вони всі йшли в один порт, це б, звичайно, покращило ситуацію. Але дуже важко підібрати маршрути так, щоб вони всі йшли з одного місця в один пункт призначення. це практично нереально», – каже Микола Горбачов, президент Української зернової асоціації.

Маршрутизація по-українськи також має потенціал для корупції. Вовк вважає, що зараз дуже важливо забезпечити рівний доступ всіх компаній до маршрутних перевезень. «Тобто все, що вимагають приватні оператори від Укрзалізниці: покажіть, будь ласка, унормований порядок формування маршрутів. Нехай буде десь на сайті чітка покрокова інструкція, що потрібно для того, щоб отримати ось цей маршрут. На жаль, цього немає», – жаліється Вовк.

Вочевидь, аграріям доведеться пристосуватися. Щоб закупити локомотиви у достатній кількості, Укрзалізниця не має грошей. А тому компанія шукатиме, як їх використати більш оптимально. Навіть, якщо комусь із гравців це завдаватиме клопоту.

Крім того, дивіться у програмі репортаж про те, як працює нова система розрахунків криптовалютою на продовольчих ринках країни, а також ексклюзивне інтерв'ю Володимира Цоя, президента групи компаній MTI.

Завершує випуск огляд економічних подій за тиждень від блогера та ділового журналіста Дениса Безлюдька.

Програма Перша Шпальта виходить на каналі UA:Перший у партнерстві з журналом Новое Время.