Гроші з ідей. Як українські стартапи заробляють за кордоном

Гроші з ідей. Як українські стартапи заробляють за кордоном
Фото: pexels

Якщо в Україну не йдуть іноземні інвестори, можна піти до них і запропонувати свій продукт на закордонному ринку. Найкраще у цьому знаються представники IT-галузі, адже їхні продукти та ідеї можна легко експротувати через Інтернет.

За даними Української асоціації венчурного та приватного капіталу, вітчизняні стартапери залучили щонайменше $265 млн.

До прикладу, київський підприємець, засновник і президент Neuromation Максим Прасолов запустив IT-стартап завдяки захопленню анімацією. Кілька років тому він працював над фільмом Кобзар-2015, після чого виникла нова ідея.

Прасолов та його партнер Костянтин Гольцев створили маркет-плейс  для побудови штучних нейронних мереж. А саме - інструменту для створення штучного інтелекту, який використовується не лише в анімації, а й у медицині, роздрібній торгівлі, біотехнологіях. Так з`явилася компанія Neuromation, що автоматизувала процес створення таких мереж, та зробила його дешевшим завдяки технології блокчейн.

“Щоби нейромережа розпізнавала щось на фото, вам треба взяти всі об’єкти на фотографіях, розмітити їх спочатку  та показати нейромережі багато разів - тисячу, два. Кожен об’єкт треба показати не менш ніж тисячу разів, а краще - дві, а ще краще - п’ять. І це все робиться вручну. Ми пішли іншим шляхом. Ми створюємо симуляції, а саме - малюємо 3D. Тобто створюємо всю реальність у 3D”, - пояснює Прасолов.

У січні цього року Neuromation провела ICO (Initial Coin Offering) та залучила $73,2 млн. І це не єдиний приклад. За словами керуючого партнера AVentures Capital Андрія Колодюка, за 2017 рік венчурні інвестиції в Україну збільшилися втричі та сягнули позначки $265 млн.

“Багато хто каже, що це невелика цифра, та я можу сказати багатьом скептикам, що це вдвічі більше, ніж було венчурних інвестицій у Росію”, - відзначив він.

Окрім Neuromation, на ICO вийшли і  платформа для геймерів DMArket та маркет-плейс для реєстрації нерухомості  Propy. Компаніям вдалося залучити $19,1 та $15,4 млн відповідно.

Зазвичай  спочатку з’являється ідея, а згодом підприємці намагаються масштабувати її на весь світ.  Саме так зробив засновник компанії Template Monster Давид Браун.

“З повного нуля, трикімнатна квартира  в Миколаєві, 4 людей придумали божевільну ідею робити шаблони для сайтів. У той час такої категорії не існувало. Ми спробували. Взяли одного дизайнера, він намалював нам 30 шаблонів. І ми по всьому світі почали різними методами людей залучати та говорити: купіть шаблони, навіщо вам робити дорогі сайти”, - розповів він.

Браун запропонував клієнтам отримувати сайт за $10 на місяць або $600 - за  середній термін життя сайту. У цю ціну входить вартість домену та підтримка.

“Ми витратимо на створення сайту десь $70-80. Бо в нас є спеціальна система, що дозволяє це робити масштабовано. Ми, умовно кажучи, інвестуємо в вас, як у клієнта, на вході $80, а на виході через 5 років отримуємо $600. Ось і вся модель”, - пояснює він.

Така ідея зацікавила інвестора, і компанію вдалося продати. Отримані кошти дали поштовх для подальшого розвитку. Однак Брауну, як і решті стартаперів, довелося реєструвати юридичні особи за кордоном: у США, Естонії, Ізраїлі. Адже суверенний рейтинг України дуже низький, тому інвестори закладають ризик у свій відсоток, і кошти обходяться українським компаніям набагато дорожче, ніж закордонним.

За словами президента компанії Український інвестиційний холдинг Марка Гінзбурга, західні інвестори не зацікавлені створювати кінцевий продукт в Україні з низки об’єктивних причин. Одна з причин такої поведінки інвесторів -  законодавство. В Україні воно не враховує потреби інноваційних компаній.

“До прикладу, як я можу провести платіж, якщо в мене в 50-ти юрисдикціях знаходяться обчислювальні можливості. І вони знаходяться в різного типу вендорів, різного типу власників. Це приватні особи, це юридичні підприємства. Я  не можу використовувати взагалі банківську систему для того, щоби платити. Бо мені їхні потужності потрібні на одну годину. Обслуговування цих контрактів з’їсть абсолютно весь прибуток. Чисто операційна діяльність неможлива. Їм можна платити лише у криптовалюті на підставі смарт-контракту. А для цього тут просто немає законодавчої бази”, - пояснює Прасолов.

Іншою проблемою для IT-стартаперів є те, що Україна не єдина країна, де народжуються вдалі ідеї. Як розповідає керуючий партнер інвесткомпанії StandartNV Карен Чіфталарян, для стартапу в будь-якій країні отримати перші інвестиції - великий виклик і праця.

“Якщо ми візьмемо Instagram, то, наскільки мені відомо, приблизно дві тисячі інвесторів, дві тисячі фондів на початку відмовляли в інвестиціях Instagram. Потім усе відбулося. Наполегливість і праця. Бити в одну точку”, - розповідає він.

98% IT-стартапів, що починаються в Україні, не досягають позитивного фінансового результату. Утім, шанс усе-таки є. В Україні високий рівень математичної освіти і невисока заробітна плата програмістів – нижча у три-чотири рази, ніж у Кремнієвій долині. Тому це й надалі надихатиме вітчизняних підприємців випробувати свої сили на непростому ринку венчурних інвестицій.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: