Чи росте українська економіка насправді
Відновлення економіки України сповільнюється, не зважаючи на те, що у поточному році спостерігається економічне зростання. Такі висновки зробив зі статистичних даних керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
За оцінками аналітиків ICU, за перше півріччя поточного року, порівняно із аналогічним показником 2015-го, ВВП України зріс на 2,4%. «А, з огляду на консенсус-прогноз, за підсумками 2016 року ВВП складе 1-1,5% – за прогнозами МВФ економіка виросте на 1,5%, Світового банку – на 1%, НБУ прогнозує зростання у розмірі 1,1%. Тож виходить, що процес відновлення економіки України впродовж 2016 року сповільнюється», – каже він.
Враховуючи скорочення реального ВВП, який з кінця 2013 року впав на 17%, можна говорити, що Україна досі знаходиться у серйозній глибокій рецесії.
За словами економіста Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Олександра Жолудя, поки що про уповільнення росту ВВП у річному вимірі говорити зарано. Хоча визнає, що по окремих компонентах економіки, скорочення приросту є.
Так, якщо зважити на ті процеси в економіці, які не пов’язані із сезонністю, зростання у поточному році буде меншим, порівняно із другим півріччям 2015-го. Справа у тому, як пояснює експерт, що падіння промисловості у минулому році скорочувалося щомісяця, а у поточному негативний вплив чинить падіння цін на український експорт на світових ринках.
«По інших компонентах, наприклад, на ринку будівництва наразі ми маємо потужне зростання, – каже Жолудь, і одразу ж констатує, що ці два сектори мають не рівний вплив на зростання економіки. – Якщо обробна промисловість складає 17% ВВП, а будівництво – 2% ВВП».
По торгівлі, за його очікуваннями, ВВП зросте на 1,2%. В осінньо-зимовий період зростатиме і експорт, в першу чергу за рахунок зростання експорту агропродукції, і імпорт, що пов’язано у т.ч. із закупівлею газу на зиму.
Варто зазначити, що на початку поточного року консенсус-прогноз щодо зростання вітчизняної економіки також складав 2%, проте кон’юнктура цін на світових ринках змінилася. Так, наприклад, з початку року експортні ціни на зерно знизилися, у порівнянні з минулим роком, на 22%, експортні ціни на соняшникову олію – на 9%, ціни на руду впали практично на 50%. Зниження цін позначилося на об’ємах виручки українських експортерів, тож прогноз росту ВВП у поточному році довелося скорегувати.
Про продовження рецесії, за словами Вальчишена, свідчить і той факт, що частка економічно активного населення в Україні в останні три роки скоротилася, хоч і на фоні деякого покращення ситуації із безробіттям в цілому. За його оцінками, частка активного населення скоротилася до 42% (або на 3,9 млн осіб) по відношенню до загальної кількості населення.
За даними Держстату, рівень безробіття в Україні станом на 1 липня 2016 року склав 9% (9,9% на початку року). Економічно активного населення в Україні 17,9 млн осіб, а кількість безробітних складає1,7 млн людей.
Рівень безробіття у другому кварталі, за оцінками головного економіста Dragon Capital Олени Білан, знизився переважно за рахунок сезонного збільшення попиту на робочу силу на час посіву і збору врожаю. Динаміка безробіття в річному вимірі, за її словами, вказує на те, що ринок праці заспокоївся в умовах загальної економічної стабілізації.
Зменшення рівня безробіття, як пояснюють експерти, надзвичайно важливий показник для зростання економіки. Зростання доходів населення стимулює як внутрішнє виробництво українських товарів та послуг, так імпорт.
Проте вони відмічають й негативну динаміку. В перебігу останніх трьох років помітно зросла різниця між окремими регіонами щодо показників як безробіття, так і працездатного населення. Так, рівень безробіття в Луганській і Донецькій областях, які постраждали через військовий конфлікт, виріс до 16,4% і 14,2%, відповідно. У той же час, рівень безробіття в Одеській, Харківській та Київській областях залишився практично незмінним і значно нижчим – близько 6%.
Зі структури безробіття також випливає, що найбільше від безробіття в останні три роки постраждала машинобудівна галузь, яка і була переважно зосереджена на Сході України, і яка також була експортоорієнтованою.
Проблема українського машинобудівного експорту в тому, що дві третини його йшло на територію РФ, а на територію СНД – 3/4. Це $7-8 млрд, або 7% нашого ВВП на сьогодні, розповідає виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко.
Після того, як галузь була відрізана від своїх основних шляхів збуту, з’ясувалося що підприємства машинобудівної галузі були надзвичайно чутливими до свого ринку. Вони реалізовували свою продукцію на пострадянському просторі по вибудуваному за часів СРСР ланцюгу, не шукаючи інших ринків збуту. Справа у тому, що продукція компаній була неконкурентоздатною на європейському чи інших світових ринках, адже будучи основними постачальниками продукції на схід від українського кордону, вливати інвестиції в удосконалення процесів виробництва учасники ринку не поспішали. Тож, коли від Росії та СНД їх відрізали, на відміну від інших галузей вітчизняної економіки, вони не змогли оперативно переорієнтуватися на інші ринки збуту.
Тепер машинобудування буде тягнути вниз за собою реальний сектор економіки, і негативно впливає на соціально-економічну ситуацію в країні
«Є у цій ситуації негативний аспект не економічного характеру. Зосередження [депресивної] галузі в одному, східному регіоні країни означає, що автоматично там буде рости соціальне напруження через відсутність роботи. І це серйозний аргумент для термінового запуску реформ, які активізують економічну діяльність, зокрема і на Сході країни», – підмітив Устенко.
За його словами надзвичайно важливо для розвитку економіки країни та зменшення соціальної напруги у східних містах, створити умови, за яких підприємства промислової галузі мали б можливість зараз залучати інвестиції на активізацію їхньої діяльності, або перепрофілювання.
