В зоні особливого тяжіння. Завдяки чому зростає кількість іноземних туристів в Україні

13 жовтня 2019, 10:00

Україна стрімко піднімається у рейтингу туристичної конкурентоспроможності, вже сягнула рівня Домінікани та Шрі-Ланки, пише журнал НВ

Залишилося конвертувати цей результат у збільшення кількості прийнятих іноземців і залишених ними у країні грошей

У середині вересня президент Володимир Зеленський взявся змальовувати перед країною прекрасні туристичні перспективи: виступаючи на форумі YES у Києві, він повідомив про плани будівництва нового міста-курорту на узбережжі Чорного моря, перетворення Карпат на східноєвропейські Альпи й зведення парку розваг, аналогічного знаменитому іспанському Port Aventurа. Голова держави навіть запросив у ці проекти іноземних інвесторів — під свої особисті зобов’язання.

Відео дня

Утім, привабливість вітчизняної туристичної інфраструктури й без зобов’язань президента підвищується. В останньому профільному звіті Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) її конкурентоспроможність експерти оцінили досить пристойно: у списку з 140 держав Україна посіла 78-е місце, піднявшись із минулого року одразу на десять позицій. Країна опинилася на одному рівні з такими визнаними центрами міжнародного відпочинку, як Домініканська Республіка, Шрі-Ланка, Туніс і Албанія, яка стрімко набирає бали популярності.

Туристична конкурентоспроможність за версією ВЕФ — це не тільки галузеві показники на зразок культурної спадщини або авіаінфраструктури, але й оцінка стану бізнес-середовища, а також рівня безпеки.

І хоча Україна поки у другій половині списку, опитані НВ експерти ринку впевнені: позитивна динаміка — це вже позитивний сигнал. Враховуючи інформаційне тло, в якому країна живе останні п’ять років, певен Іван Ліптуга, керівник Одеської туристичної асоціації.

«Такі звіти [як у ВЕФ] переглядають бізнесмени, світові ЗМІ й інші авторитетні люди», — пояснює ексдепутатка Анна Романова, яка в минулому скликанні парламенту очолювала підкомітет із питань розвитку туризму.

І про Україну в світі вже говорять інакше — не про бої та втрати, а про оновлення влади й економіки. Цей факт відзначила Юлія Алексєєва, власниця туроператора Zabugor.com і менеджерка одного з проектів розвитку внутрішнього туризму. «Це ще не мейнстрім [зміна тональності згадувань України], але зрушення є», — зазначила вона.

Злетіли

Н айбільше підтягнув Україну вгору в рейтингу ВЕФ показник «безпека» — він покращився одразу на 20 пунктів. Це значно більше за зростання інших врахованих експертами факторів, пояснили в Мінекономрозвитку.

Країна за останній рік ще й залишила топ-10 найнебезпечніших місць для подорожей у світі. Для туристичної галузі від цього один позитив. «Адже про нас часто думають, що тут війна йде на всій території», — запевняє Романова. Тепер в англомовній новинній пресі повідомлень про надзвичайні події, пов’язаних з Україною, стало менше.

Свою позитивну роль у покращенні української позиції в рейтингу зіграв і розвиток авіаперевезень. У 2018 році на вітчизняний ринок вийшов найбільший лоукостер світу — RyanAir. А ще один масштабний і недорогий міжнародний перевізник — WizzAir — істотно розширив тут географію й кількість польотів.

Так Україна стала доступнішою для іноземців, які відкрили в ній безліч недорогих задоволень на кшталт їжі й випивки, а також розмаїття кафе-ресторанів і вражаючі об'єкти культурної спадщини.

Олександр Бабич, керівник одеського екскурсійного агентства Тудой-Сюдой, на власному досвіді переконався: як тільки з міста біля моря запустили авіарейси до Польщі й назад, на Дерибасівській і сусідніх вулицях одразу стало помітно більше поляків. «Така ж історія була в минулі роки: з’явилися [естонська й латвійська авіакомпанії] Nordica й Air Baltic — ми відразу побачили зростання потоку туристів із країн Балтії», — пояснив він.

Показовою є ситуація з британцями. Кількість туристів із Туманного Альбіону подвоїлася після запуску декілька років тому кількох лоукост-авіарейсів. І за перше півріччя 2019 року, за даними Держприкордонслужби, Україну відвідали майже 60 тис. туристів з островів.

Активно — 116 тис. за шість місяців — цікавляться країною німці, яким тепер доступні одразу кілька маршрутів від RyanAir.

До України ще частіше стали навідуватися і громадяни Туреччини: за півроку — майже 126 тис. туристів. Просто тому, що авіакомпанії Turkish Airlains і Pegasus, які представляють цю країну, збільшили кількість польотів.

ЗАМІНА НА ХОДУ: Потік російських туристів до України збіднів. Їх місце, за спостереженнями Володимира Царука з Центру розвитку туризму, посіли білоруси (Фото: НВ)
ЗАМІНА НА ХОДУ: Потік російських туристів до України збіднів. Їх місце, за спостереженнями Володимира Царука з Центру розвитку туризму, посіли білоруси / Фото: НВ

Колишні та нові

За торік, за даними прикордонників, іноземці 14,2 млн разів перетинали кордон України. Цей показник можна порівняти з Польщею — 19,6 млн разів. А для Чехії рекордом стали 13,7 млн перетинів. Але частка мандрівників-відпочивальників у цьому потоці в Україні помітно менша, ніж у сусідніх із нею західних країнах, хоча вона і неухильно зростає.

За даними туристичного підрозділу Київміськдержадміністрації (КМДА), торік столицю відвідало 1,8 млн інтуристів. А якщо поточна динаміка збережеться, то за підсумками нинішнього року їх вже буде 2 млн. За перші 6 місяців 2019-го Київ уже відвідали майже 900 тис. іноземців.

І все ж чистих туристів могло бути і більше. Володимир Царук, директор Центру розвитку туризму України, наводить як приклад мандрівників із Молдови, потік яких у країну найбільший: за перше півріччя молдовани перетнули кордон майже 1,8 млн разів. Але переважну більшість поїздок у даному разі здійснили люди, які прямували до Одеси на шопінг або на заробітки.

А ось більшість білорусів приїздять в Україну саме як туристи: за півроку з півночі прибуло майже 900 тис. таких гостей-відпочивальників. За підрахунками Віктора Пермякова, комерційного директора львівської компанії Tour U, білоруси в цьому сезоні становлять до чверті туристів, які користуються послугами його компанії.

Білорусь — вона зовсім поруч, рівень життя там зростає, а люди хочуть подорожувати, пояснює Олександр Лієв, керівник Асоціації індустрії гостинності України. Водночас до більшості країн білорусам потрапити складно. Ось вони і їдуть на південь, замінивши собою росіян, пояснює Царук: гостям із півночі цікаві як Львів і Трускавець, так і море в Затоці та на Херсонщині.

Але й російських мандрівників — йдеться про справжніх, а не про «их там нет», — у країні все ще вистачає: за півроку Україну відвідало понад 0,5 млн людей із паспортами РФ. Утім, серед них теж переважає нетуристична категорія — родичі тих, хто живе в Україні.

Якщо ж звернутися до європейських країн, то з того боку найчастіше в'їжджають поляки — 514 тис. відвідувань за півроку. А ще на береги Дніпра зачастили — потік збільшився на 60% за три роки — ізраїльтяни. Втім, зроостає й потік німців: як нагадує Лієв, вони — найбільш мандрівна нація у світі.

Back in USSR

Н айчастіше інтуристів, особливо старшого віку, в Україні цікавлять прояви спадщини Радянського Союзу, пояснює Царук. «Не варто все знищувати в рамках боротьби з радянським минулим, — каже він. — На цьому можна заробляти».

Авторитетний сайт про подорожі Lonely Planet рекомендує туристам відвідати столичний Хрещатик із його архітектурою сталінських часів і станції метрополітену, виконані в радянській естетиці. А також ознайомитися із будівлею колишнього КДБ (зараз — СБУ) на Володимирській, в якій колись знаходилося гестапо.

А в британській пресі співвітчизникам, які їдуть в Україну, рекомендують відвідати в Києві пам’ятник Батьківщині-матері, Музей Чорнобиля і залишене місто атомників Прип’ять.

27-річний Шон Джонс із Вельсу торік поїхав у тур Східною Європою. Він заглянув і до України — аби побувати на місці катастрофи, що сталася у 1986 році на ЧАЕС. «Мені з ранніх років розповідали про те, що сталося у Чорнобилі», — зізнається Джонс. Та й його сусід у Вельсі колись приймав у себе радянських дітей, які постраждали від вибуху на атомній станції.

«Прип’ять» і «Чорнобиль» — ці два слова стали магнітом для багатьох західних туристів. За даними Мінекології, яка опікується зоною відчуження навколо ЧАЕС, у 2015 році місце аварії відвідало близько 10 тис. осіб, а торік — 70 тис. А всього за вісім місяців цьогоріч — уже 75 тис. Половина гостей закритої території — іноземці.

Одним із головних драйверів для зростального інтересу західних туристів став британо-американський серіал Чорнобиль, присвячений аварії на ЧАЕС. Він вийшов на початку 2019-го й отримав найвищий рейтинг серед серіалів усіх часів на глядацькому ресурсі IMDb.

Допоміг зоні залучити нових гостей і недавній указ президента про розвиток територій із радіоактивним забрудненням. Цей момент став знаковим, запевняє Ярослав Ємельяненко, директор компанії Чорнобиль-Тур, що возить туристів до зони відчуження. У документі вперше на офіційному рівні прозвучало словосполучення «чорнобильський туризм». «На це позитивно відреагувала міжнародна спільнота, — розповів Ємельяненко. — Після указу до нас звернулися багато серйозних міжнародних туроператорів».

Ще один серіал, але вже український, сподіваються осідлати у своїх інтересах місцеві туркомпанії. Йдеться про телевізійну мильну оперу Кріпосна, яка з величезним успіхом йде в Польщі. У тамтешніх ЗМІ прогнозують, що поляки ось-ось потягнуться в українське місто Ніжин, де відбуваються головні події костюмованої мелодрами з життя XIX століття.

ДИВІТЬСЯ І ПЛАТІТЬ: За рік потік інтуристів до України, на думку ексдепутатки Ганни Романової, яка займалася темою туризму, можна подвоїти, бо Україні є що показати (Фото: НВ)
ДИВІТЬСЯ І ПЛАТІТЬ: За рік потік інтуристів до України, на думку ексдепутатки Ганни Романової, яка займалася темою туризму, можна подвоїти, бо Україні є що показати / Фото: НВ

Більше грошей

У структурі вітчизняного ВВП туристична галузь займає менше 2%, водночас у масштабі світової економіки вона генерує більше 10% доходів, або $8,8 трлн.

Україна могла б підтягнути значимість в'їзного туризму, але для цього треба розвивати не тільки самі об'єкти для відвідування або готелі. Необхідно будувати хороші автошляхи, пояснює Алєксєєва з Zabugor.com, удосконалювати супутню інфраструктуру, навчати іноземним мовам працівників сфери обслуговування. І підвищувати рівень сервісу, який часто все ще невисокий.

Романова впевнена: всього лише рік зваженої «роботи над собою» дасть можливість Україні потрапити до топ-50 рейтингу ВЕФ. А за п’ятирічку країна цілком може увійти до двадцятки міжнародного списку.

Це не просто питання престижу, а й реальний приріст грошових надходжень. Інтуристи в середньому, за оцінками КМДА, витрачають на день до $100−150. Із цих крапель утворюється серйозна річка: за 2017-й гості країни залишили в її економіці $1,3 млрд, а наступного року — $1,5 млрд. І це лише в сегменті безготівкових розрахунків: операції з готівкою навіть експерти не беруться оцінити.

За місцевими мірками подібні суми виглядають солідно. Але якщо поглянути на них хоча б із протилежного берега Чорного моря — з Туреччини, вони виявляться занадто скромними: до турецької економіки туристи щорічно додають близько $25 млрд.

Тому місце в рейтингу — не підстава для заспокоєння: на переконання Романової, всього за рік виваженої роботи Україна може подвоїти фінансові надходження від інтуристів.

Головні туроб'єкти країни

Топ-10 пам’яток України за версією одного з найавторитетніших у світі туристичних порталів Lonely Planet

Lonely Planet
Фото: Lonely Planet

1. Софійський собор — найстаріша з київських церков. Для огляду доступні мозаїки і фрески 1017−1031 років — періоду будівництва собору. Бонусом йде 76-метрова дзвіниця, з якої відкривається кругова панорама історичної частини Києва.

2. Києво-Печерська лавра. Найбільша православна святиня країни, заснована в 1051 році. Сьогодні це 28 га церков, вуличок і садів монастиря. Найекзотичніша частина лаври — підземні ходи з муміфікованими тілами ченців.

Lonely Planet
Фото: Lonely Planet

3. Кам’янець-Подільська фортеця. Спочатку збудована у X-XIII століттях із дерева. Після руйнації фортецю в XVI столітті відбудували вже з каменю італійські військові інженери. Будівля має змішаний стиль. Усередині працюють музеї та кафе, періодично проходять різні фестивалі.

Lonely Planet
Фото: Lonely Planet

4. Приморський бульвар в Одесі. «Елегантний фасад Одеси», як назвав бульвар Lonely Planet, це обсаджена деревами алея з неокласичною архітектурою. Уздовж вулиці знаходяться декілька інших основних одеських туроб'єктів: Потьомкінські сходи, пам’ятники Пушкіну й першому губернатору герцогу Рішельє, а також Стамбульський і Грецький парки й Воронцовський палац із колонадою.

5. Вервольф під Вінницею — ставка фюрера Адольфа Гітлера часів Другої світової війни. Підземний бетонний об'єкт, що колись був надсекретним, зруйнований німцями під час відступу.

Lonely Planet
Фото: Lonely Planet

6. Чернівецький університет — об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: архітектурний ансамбль, виконаний із червоної цегли. На території університету є аж кілька цікавих об'єктів: церква, колишня резиденція митрополитів і дендропарк.

7. Личаківський цвинтар у Львові. «Не залишайте місто, не відвідавши цей дивовижний цвинтар на площі 42 га», — закликають укладачі Lonely Planet, називаючи старе львівське кладовище з його надгробками і мавзолеями Пер-Лашез Східної Європи. Цвинтар закладено в XVIII столітті, де поховано багато видатних особистостей.

8. Львіварня (Львів). Оновлений у 2017 році музей пива, що належить Львівському пивоварному заводу. Експонати розповідають про історію пивоваріння. Наприкінці екскурсії туристів чекає дегустація пінного напою.

Lonely Planet
Фото: Lonely Planet

9. Замок Паланок у Мукачево. Фортеця XIV століття. Саме в ній угорська принцеса Ілона Зріні три роки тримала облогу проти військ Габсбурґів, перш ніж капітулювати.

10. Майдан Незалежності у Києві. «Чи це свято, чи революція, коли українці хочуть зібратися разом — а вони часто це роблять — Майдан стає місцем зустрічі», — так описує головну площу країни Lonely Planet. Укладачі згадують усі революції, що відбулися на цьому місці, а також нічне шоу фонтанів.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X