Як пише Financial Times, за останні пів року сотні довірителів та директорів подали у відставку, побоюючись американських санкцій. Влада Ліхтенштейну створила спеціальну робочу групу для розв’язання проблеми зомбі-трастів.

Країна опинилася перед загрозою серйозної фінансової кризи через масову відставку керівників трастів і фондів, пов’язаних з російськими активами.

Проблема виникла після посилення санкційного тиску з боку США.

Криза торкнулася трастів з активами на мільярди доларів: яхтами, літаками, нерухомістю та готівкою. Більшість цих структур належить непідсанкційним російським громадянам, які проживають у Франції, Італії, Дубаї та інших країнах.

«Ми говоримо про багатомільярдні зомбі-трасти без управління. І рішення поки що немає. Я ніколи не бачив нічого подібного», — сказав юрист з Вадуца.

Проблема почалася, коли США попередили Ліхтенштейн про можливі вторинні санкції проти місцевих фінансових установ, які працюють з російськими клієнтами. Фінансовий регулятор князівства (FMA) відповів політикою «нульової толерантності», порекомендувавши компаніям розірвати відносини з проблемними клієнтами.

Без швидкого рішення проблема може поширитися на весь фінансовий сектор країни, який є основою економіки Ліхтенштейну.

Міністерство юстиції працює над пошуком ліквідаторів та призначенням нових керівників для «осиротілих» структур, але процес ускладнюється правовими обмеженнями та ризиками подальших санкцій.

Раніше повідомлялося, що ЄС шукає «більш агресивні» способи конфіскації заморожених активів центрального банку Росії.

ЄС разом із країнами G7 та Австралією заморозили близько $280 млрд російських активів у вигляді цінних паперів і готівки, переважно через бельгійську клірингову палату Euroclear.

За даними Міністерства фінансів США, санкції проти впливових російських осіб додатково заморозили активи на суму близько $58 млрд, включно з елітною нерухомістю, яхтами і приватними літаками.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що країни G7 і ЄС 2025 року виділять Україні $50 млрд, забезпечених замороженими російськими активами.

У січні 2025 року ЄС уперше передав Україні 3 млрд євро, забезпечених доходами від заморожених активів РФ.

25 лютого керівниця дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що наразі відсутній консенсус усіх членів Євросоюзу щодо конфіскації заморожених у ЄС російських активів.

Санкції щодо заморожених російських активів мають подовжуватись кожні шість місяців за згодою всіх 27 країн ЄС. Водночас у Брюсселі побоюються, що цього літа Угорщина може заблокувати їх пролонгацію.