Укрзалізниця, порти та платні дороги. Інтерв'ю міністра інфраструктури Владислава Криклія

29 жовтня 2019, 20:26

Міністр інфраструктури Владислав Криклій дав інтерв'ю головному редактору Радіо НВ Валерію Калнишу.

— Давайте почнемо з питань інфраструктури на Донбасі. Які проекти, передбачається, почнуться після цього інвестиційного форуму? Які у вас плани і розрахунки?

— Якщо говорити саме про Донбас і те, що в частині Міністерства інфраструктури, то, насамперед, це стосується морського торговельного порту Маріуполя. Вчора на уряді ми нарешті узгодили території акваторії та цього порту. Тому що тільки один порт — Білгород-Дністровський — мав визначені чіткі території, якими він міг оперувати. Тепер лишаються ще 12, межі яких нам доведеться визначити, щоб можна було проводити нормальну господарську діяльність.

Відео дня

Також у жовтні місяці стартували два перші пілотні концесійні проекти. Це морські торговельні порти Ольвія та Херсон. У нас на конференції було понад 30 учасників, потенційних інвесторів, які демонструють жагу прийняти участь у цих концесіях. Так історично склалося, що якщо ми візьмемо топ-100 найбільших світових портів, то з них 87 — вже в концесіях. Тобто весь світ вирішив, що держава гірше оперує, ніж приватний інвестор, який має певні зобов’язання. Він залучатиме більший вантажопотік, ефективніше використовуватиме маркетингові можливості, ніж це робить держава. Починаємо з двох портів. Маріупольський, Бердянський та Одеський порти в нас теж будуть на підході, ми плануємо теж готувати їх до концесій. Звісно, що це певний час. Якщо я як політична особа сказав, що «все, концесії бути», це не означає, що просто завтра ми починаємо приймати заявки на концесії, але ми даємо старт і починаємо це готувати. Ми робимо підготовку по техніко-економічному обґрунтуванню, розрахункам, що ми очікуємо. А, власне, очікуємо ми на те, що інвестор зможе більше заводити інвестицій до країни, краще інвестувати в портову інфраструктуру і не залежати від бажання або небажання урядовців або передбачених фінансувань, інвестувань.

— А чи є вже якісь ділові партнери, які зацікавилися саме концесією і концесією в українські порти?

— Звісно є по двом портам, які ми розпочали. В нас під час форуму було понад 30 учасників. Вже ми отримали чотири чи п’ять заявок, тому що там теж процедурні певні моменти, вони їх готують. До кінця грудня буде фактично тривати прийом цих заявок. Я розраховую, що заявляться принаймні два десятки на обидва порти. Є бажаючі стосовно Маріупольського регіону, те, що цікавить більше Азовського і Донбаського регіону. Ми бачимо, як активно китайці інвестують у зернові термінали. Мені дуже імпонує те, що Маріупольський порт перестав бути таким класичним, займатися виключно транспортуванням металургійних різних виробів. Він почав диверсифікацію, вже зерновими займається, вже там приблизно третина від вантажообігу — це зернові. Це дуже добре, оскільки тоді він не залежить від того, як себе буде поводити світовий ринок металу.

— І президент, і прем'єр-міністр, коли починали свої виступи, згадували трасу Запоріжжя-Маріуполь Н-08, казали, що це рекорд, 68 днів знадобилось на добудову цієї дороги. Як скоро такі дороги з’являться в інших містах? Як скоро почнеться глобальний ремонт українських доріг? Кожен уряд каже, що це буде пріоритетом, а потім, коли закінчується каденція, виявляється, що не всі плани, які планувалися, вони здійснилися. Що у вас стосовно доріг? Які перші плани?

— Плани в нас дуже амбітні. Про це ми озвучували і в програмі уряду. 24 тисячі кілометрів, які ми маємо побудувати за чотири з половиною чи п’ять років. На наступний рік те, що вже закладено, і ми плануємо з Дорожнього фонду утримати, це відновлення 4,5 тисяч кілометрів доріг, тобто отримаємо якісно нові зручні дороги, які забезпечуватимуть комфортні умови. Плюс ми будемо ефективніше співпрацювати з міжнародними фінансовими організаціями для того, щоб краще залучати і реалізовувати їх можливості. Це для місцевих доріг, насамперед, з органами місцевого самоврядування, з облдержадміністраціями. Вони готові інвестувати, вони кажуть: «Ви бодай щось зробіть!» Знаєте, як в тому анекдоті: «Придбайте хоча би лотерейний квиток». Так само і тут. Є певні технічні бар'єри, тому Міністерство інфраструктури буде брати на себе координацію, допомагати їм з підготовкою документів, супроводжувати, щоб і на місцевому рівні дороги будували краще.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

— Як ви відноситесь до платних доріг? Чи є перспектива в Україні?

— Це третій напрям щодо доріг. Це платні концесійні дороги. Насправді, їх не може бути дуже багато, тому що концесійні дороги — це, в першу чергу, про зобов’язання держави, тому що має бути певний пасажиротрафік, інтенсивність. Мінімум за розрахунками — це 13−15 тисяч автівок щоденно за цим напрямком. Інакше це буде збитковий напрямок, і тоді вже держава буде вимушена проводити дотації, щоб цей напрям підтримувати. Але ми розглядаємо наразі кілька напрямків: Львів-Стрий, Львів-Тернопіль, Львів-Краківець, плюс Біла Церква-Київ і ще велика кільцева по Києву. Останнє - це найбільший проєкт, він найдорожчий, але дуже цікавий. По-перше, там велика інтенсивність. По-друге, це дозволить взагалі розвантажити кільцеву, об'їзну.

— Є якісь прорахунки попередні, скільки буде коштувати українцям проїзд платною дорогою?

— Є рекомендації. Ми повинні мати техніко-економічне обґрунтування цього проекту. Його ще немає. Ми тільки погодили зі Світовим банком, щоб вони це замовили. Але те, що звучало, — це сім євроцентів за кілометр платної дороги. Але в реаліях України, коли будемо вже мати конкретні розрахунки, яка це буде окупність, тому що є ж специфіка дороги, кращі умови, в гірській місцевості, наприклад, завжди дорожчі.

— Зрозуміло. До речі, будуватимуть іноземні бригади? Це будуть іноземці, чи це є українські компанії, які готові і можуть будувати дороги в Україні?

— Ми побачили приклад траси Запоріжжя-Маріуполь, де за 68 днів, в рекордні терміни, побудували 134 кілометри дороги. І тут, на диво, чотири фактично українські компанії. Одна працювала з турецькими інвестиціями. Знаєте, ніхто ні за що не змагався. Це дуже дивно для дорожньої галузі, бо вони завжди між собою сваряться — антимонопольні комітети, суди, оскарження. В результаті ніхто нічого не будує і нічого не отримує з фінансування, але так по-українськи зробити сусіду гірше. Щодо концесійних доріг, у них досвіду такого, звісно, що немає. Це великі гроші, які треба вкласти. І проекти ці не швидко окупні. Окупність цих проектів приблизно понад десять років. Світова практика, звісно, є і у Франції, хто займається, і у Португалії, і в Німеччині, і в Швейцарії.

— Давайте поговоримо про Укрзалізницю. Укрзалізниця повернулася у підпорядкування міністерства. Меморандум, який підписаний на цьому форумі, що він передбачає? Яке майбутнє Укрзалізниці, що ви бачите?

— Меморандум, який буде підписаний на цьому форумі, це неймовірний сигнал, поштовх для Укрзалізниці, тому що це з ЄБРР ми підписуємо про наміри щодо публічного розміщення акцій. Ви знаєте, нещодавно був прийнятий якраз закон, який прибрав з переліку підприємств, які не підлягають приватизації, Укрзалізницю та Укрпошту. Власне, ми і розраховуємо на те, що там будуть з’являтися як стратегічні інвестори, так і буде з’являтися можливість виходити на біржу з публічними розміщеннями акцій. Це нам дасть можливість конвертувати цю частину акцій при їх нормальній оцінці, інвестувати у рухомий склад, у локомотиви. Тобто інвестувати у ті речі, якими в першу чергу має займатися Укрзалізниця. По-друге, це збільшить вартість компанії, її капіталізацію однозначно після цього. Тому що якщо ЄБРР інвестує, це дуже добрий і позитивний сигнал. То значить, інші учасники ринку, інвестори, вони теж будуть вже по-іншому дивитися на цю компанію. І найголовніше, що ми зможемо під різні проекти, і кредитні ресурси, і експортні-імпортні операції, залучати під кращі умови. Тому що нещодавно, за рейтинговим агентством S&P, Укрзалізниця отримала рейтинг В з позитивним прогнозом, але я думаю, що буде і В-плюс.

— Що мається на увазі під публічним розміщенням акцій?

— Це означає, що, умовно кажучи, компанію оцінюють в 15 мільярдів доларів. Якщо ми продаємо 10%, це означає, що виходячи на біржу, ми розміщуємо 10%, і в ту вартість, за якою будуть купувати ці акції, і оцінюється компанія. Якщо ці акції почнуть добре торгуватися і на них буде попит, а є, в принципі, вже якісь базові речі, сигнали для того, щоб попит з’являвся, компанія зможе коштувати більше. Наприклад, 20 мільярдів.

— На яку біржу ми виходимо?

— Це ще процес, я наразі не готовий сказати, але хотілося би, звісно, на якусь велику, там франкфуртська, лондонська, принаймні.

— Це дуже гарна і велика новина саме для бізнесу.

— Да.

— Як цю новину будуть відчувати на собі прості громадяни? Ті, хто їздять, як зміниться їхнє життя після публічного розміщення акцій?

— Саме після публічного розміщення акцій в ту ж хвилину, звісно, що ніяк. Але з’явиться капітал, з’явиться ресурс, на який можна буде купувати рухомий склад. Тобто це в тому числі нові потяги, локомотиви, пасажирські вагони. Звісно, що бізнесова складова Укрзалізниці, насамперед, у вантажоперевезеннях, пасажирські перевезення — це завжди про певні соціальні зобов’язання. Саме тому ми теж напрацьовуємо зараз законопроєкт про залізничний транспорт, яким передбачаємо розмежування цих функцій між оператором, який займається пасажирами, вантажоперевезеннями і управлінням інфраструктури. І будемо ефективніше працювати з органами місцевого самоврядування, переймати європейську практику, коли до пасажирських перевезень долучаються в тому числі і міста. Тому що вони своїх мешканців, своїх пільговиків теж мають дотувати, і тоді в нас з’являється можливість надавати значно кращій і якісніший сервіс, а не постійно робити субсидіювання, коли дуже збиткові пасажирські перевезення ледве-ледве перекриваються за рахунок прибуткових вантажних перевезень.

— Я правильно розумію, що перший пакет — це буде 10%?

— Я зараз вам не скажу про відсотки. Сьогодні там мова не про відсотки, сьогодні мова просто про намір.

— Але я саме про це.

— Невеликий буде.

— Тобто Укрзалізниця не буде приватизована, вона залишатиметься у держави?

— Саме так.

— Але вона буде мати публічне розміщення, акції котируватися будуть, все добре?

— Частина акцій також. Тобто там буде 50+1%, як мінімум, це державна власність, а частково також ми будемо розміщуватися на біржі, розміщувати акції, залучати ресурси, які будемо теж вкладати в розвиток Укрзалізниці.

— Яку надціль ви для себе поставили на посту міністра інфраструктури?

— Об'єднати всю Україні різними транспортними сполученнями. Тому що інфраструктура — це єдиний живий організм. Коли питають, «з чого першого ви почнете, будете дороги робити чи залізницю, чи авіа-сполучення», тут не можна відповідати «чи». Тут мають бути і дороги, і авіа-сполучення, і решта. По програмі дій уряду можна побачити наші амбітні цілі. Я не сумніваюсь в тому, що ми їх будемо виконувати досягати, у нас буде зростати і авіамобільність громадян, і заводитись нові інвестиції в інфраструктуру. І скажу дуже важливо, що інфраструктура — це взагалі фундамент для розвитку економіки. Тому що всі експортні і імпортні операції пов’язані з інфраструктурою, і в залежності від того, працює вона чи ні, ми отримуємо розвиток економіки чи ні. І кожна гривня, інвестована в інфраструктуру, через рік вона дає плюс дві гривні, така мультиплікація.

Показати ще новини
Радіо NV
X