У 2020 році світ може впритул підійти до глобальної кризи — Парамжит Калон, гендиректор АМКР

23 листопада 2019, 11:19

Що СБУ шукало на АрселорМіттал Кривий Ріг і про що завод домовився зі своїм земляком Володимиром Зеленським — про це НВ розповів гендиректор підприємства Парамжит Калон.

Д ля гендиректора найбільшого українського металургійного заводу, який випускає чавун, сталь і прокат, ця людина має вельми несподіваний вигляд: борода, хустка на голові, масивний браслет на руці та чималий перстень із каменем на одному з пальців. Але якщо знати, що підприємство називається АрселорМіттал Кривий Ріг, і володіє ним компанія індійського мільярдера Лакшмі Міттала, все стає зрозуміло.

Відео дня

47-річний Парамжит Калон, керівник криворізького гіганта, на якому працює майже 30 тис. осіб (із врахуванням дочірніх підприємств та підрядників — НВ Бізнес), належить до етнорелігійної групи сикхів, які мешкають переважно на півночі Індії. Чоловіки у них не стрижуть волосся, прикриваючи його величезною хусткою, не голять борід і носять особливий одяг, зокрема вкорочені штани. «Сикхи є воїнами і носять головний убір, — пояснює Калон. — До того ж навіть більшого розміру, ніж у мене, бо він захищає під час битви». Ще одним атрибутом цієї групи є меч.

Калон, який уже 10 років працює в Україні, одягнений у цілком європейський костюм, його головний убір невеликий, і меч на його поясі відсутній. Але міркування топ-менеджера про ситуацію, що склалася навколо АрселорМіттал, різкі, як у воїна. І не випадково.

У 2006 році держпідприємство, що називалося тоді Криворіжсталь, на відкритому приватизаційному конкурсі купила транснаціональна компанія Міттал Стіл, що стала згодом АрселорМіттал. Вона заплатила за завод рекордні для сучасної української історії $4,8 млрд.

Справи у підприємства йшли з різним рівнем успішності, але торік його чистий дохід становив $2,5 млрд, чистий прибуток — $0,35 млрд, а сума річних інвестицій — $443 млн.

Влітку цьогоріч, уже після того, як головою держави став виходець із Кривого Рогу Володимир Зеленський, на завод прийшли з обшуком правоохоронці: СБУ завела на підприємство кримінальну справу за статтею «екоцид». Мовляв, завод не тільки труїть місто, але ще й використовує у виробництві радіоактивні елементи. Переслідування найбільшого інвестора викликало несхвалення у діловому та експертному середовищі.

Комбінат справді є одним із найбільших забруднювачів повітря у країні. Але з 2017-го до 2018-го він скоротив викиди, за даними Мінекології, майже на 55 тис. т на рік, до 208 тис. т. Водночас ще один топ-забруднювач — маріупольський меткомбінат імені Ілліча, що входить до групи Метінвест мільярдера Ріната Ахметова, за той же період збільшив аналогічний показник із 195 тис. т до 263,6 тис. т.

Саме з теми «екоциду» НВ і почав розмову з Калоном у його скромно обставленому кабінеті, розташованому в заводоуправлінні криворізького гіганта.

У телевізорі безперервно йшли новини CNN. Під їхній акомпанемент гендиректор, безуспішно борючись із власною емоційністю, розповідав, із чим його підприємству доводиться стикатися в Україні. І чашка еспресо в його руці — а каву Калон пив нескінченно — часом блищала, немов рукоять сикхського меча.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

— На якому етапі зараз кримінальна справа за екоцид, через яку на Арселор приходила СБУ?

— Вони перевірили все, зазирнули в кожен куточок. Не знаю, чому вони це називають екоцидом. Ми не зробили нічого протизаконного. Радіоактивні компоненти, елементи, про які вони казали, — це деталі, встановлені на обладнанні нашої машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ). Такі агрегати працюють на багатьох підприємствах, їх використовують у багатьох країнах світу. І в Україні теж.

Ба більше, це обладнання завозили в країну через українську митницю, воно пройшло необхідну перевірку, і його визнали технічно придатним для використання. Цю технологію розробили в Німеччині, і постачання здійснювала німецька компанія. Тому я не розумію, чому саме нова МБЛЗ стала предметом цікавості спецслужб.

Так, цьому заводу 85 років. І зараз ми його модернізуємо. Десятки років можуть на це піти. Є два варіанти модернізації такого великого підприємства. Перший — повністю зупинити все, і люди в такому разі не працюватимуть. Замінити стару технологію на нову, демонтувати старе обладнання і чекати встановлення нового, а це займе чимало часу. Є і другий варіант — модернізація відбувається поступово, крок за кроком, паралельно з виробничим процесом. У такому разі й люди продовжують працювати, й обладнання поступово змінюють на нове.

Ми боремося зі спробами крадіжок на підприємстві й, звичайно, отримуємо зворотну реакцію у вигляді тиску на наших керівників

Всі компанії на світі обирають другий варіант — поетапну модернізацію. До 2019 року ми інвестували в це $4,5 млрд. І протягом наступних п’яти років інвестуємо ще $1,8 млрд.

— Який зараз статус у справи, через яку до вас приходила СБУ?

— Розслідування ще триває.

— У медіа писали, що між підприємством і президентом України було досягнуто згоди. І компанія взяла на себе зобов’язання зменшити шкідливі викиди на 50−55%. Чи так це?

— Так казати не зовсім коректно. Мету щодо скорочення викидів заклали в нашу стратегію ще до переговорів і зустрічей із президентом. Ми почали модернізацію в 2008-му і зараз продовжуємо її, що дасть нам можливість досягти європейського рівня вже до 2024−2025 років.

Насправді, на зустрічі з президентом ми підтвердили наші інвестиційні зобов’язання та терміни їх виконання, зокрема щодо зниження промислового навантаження на довкілляе. Детально розповіли президенту, що вже зроблено, і презентували план наступних дій та інвестпроектів.

— Деякі експерти казали, що вас змусили фінансувати онкологічну клініку в Кривому Розі.

— Я не коментуватиму припущення експертів і журналістів. Але хочу нагадати, що з часу нашої появи в Кривому Розі ми регулярно надавали підтримку місту, фінансували низку соціальних проектів, окрім тих податків, які платимо. І ми продовжуємо це робити. Так, у нас було різне бачення щодо фінансування цього проекту. Але ми знайшли компроміс. Хоча для нас він непростий з урахуванням складного фінансового становища підприємства цьогоріч — я маю на увазі падіння цін на світових ринках.

— Президент говорив, що Арселор домагався відтермінування екологічних зобов’язань. Таке вже траплялося в історії підприємства в 2011 році. Чи були ще випадки?

— Так, виконання деяких природоохоронних зобов’язань відкладали. Але за всім цим стоять певні причини. Це і брак кваліфікованих підрядників, і відсутність необхідної технології, і складна ситуація на світових ринках. У 2012, 2013, 2014 роках ми мали великі збитки. За таких умов складно було фінансувати великі інвестпроекти. Складні проблеми, як правило, не мають простих рішень. І ці рішення пов’язані з великими грошима. І навіть коли ви їх маєте, і підприємство працює з прибутком, не все залежить винятково від вас. Наведу приклад. У нас є три проекти, загальна вартість яких близько $250−260 млн. Їх мали реалізувати ще в середині 2018 року. Але ми не закінчили їх дотепер. Зокрема через брак кваліфікованої робочої сили і хороших підрядників в Україні. Буває й так, що навіть іноземні постачальники технологій вас підводять, і терміни виконання проектів зміщуються.

СПОКІЙ ТЕПЕР ЛИШЕ СНИТЬСЯ: У роки роботи Кабміну Володимира Гройсмана (у центрі праворуч) топ-менеджер підприємства Парамжит Калон (ліворуч від експрем'єра) не мав проблем із силовиками (Фото: НВ)
СПОКІЙ ТЕПЕР ЛИШЕ СНИТЬСЯ: У роки роботи Кабміну Володимира Гройсмана (у центрі праворуч) топ-менеджер підприємства Парамжит Калон (ліворуч від експрем'єра) не мав проблем із силовиками / Фото: НВ

— У тексті угоди з президентом, за даними медіа, ви відзначили, що необхідні однакові умови для всіх. Ви, ймовірно, мали на увазі, що Арселор у Кривому Розі — не єдиний забруднювач повітря? І що треба перевіряти й інші підприємства?

— Так, АрселорМіттал — не єдине підприємство, яке працює на території Кривого Рогу. І мова не тільки про Кривий Ріг, металургійні підприємства є і в інших містах України. І підхід до них має бути однаковим, а не вибірковим.

Водночас не треба думати, що ситуація не змінюється. Наші інвестиції у $4,5 млрд теж приносять позитивний результат. Порівнюючи з 2007 роком на 80% скоротилося забруднення водного басейну, на 48% зменшилися викиди в атмосферу і майже на 33% — розміщення відходів. І через 4−5 років ми плануємо за рівнем викидів досягти таких же показників, як у підприємств Франції, Бельгії.

— Чи змінилися плани компанії після дій СБУ?

— Ні, не змінилися. Я вже казав, що ми маємо інвестиційну програму ще на $1,8 млрд. І її нині реалізують. Ми не піддаємося жодному тиску. Ми — міжнародна компанія.

— Чи пов’язана виплата дивідендів із тиском на компанію? Планували ці гроші залишити в Україні?

— Ми маємо інвесторів. І час від часу нам потрібно виплачувати дивіденди. Їх платять своїм акціонерам багато компаній. Востаннє ми це робили ще до кризи 2008−2009 років. У 2016−2018 роках ситуація була стабільнішою, і компанія отримала можливість спрямувати частину нерозподіленого прибутку на виплату дивідендів. Тут своя логіка в ухваленні рішення, не пов’язана з тиском. Якщо зараз є можливість виплатити дивіденди, то за підсумками 2019-го її, найімовірніше, вже не буде через незадовільні фінансові результати. У першому півріччі цього року ми відпрацювали зі збитками в 79 млн грн.

— Коли був кращий, а коли гірший час роботи вашої компанії в Україні?

— Ми завжди стикалися з труднощами. Коли ми приїхали в Україну в 2005 році, була Помаранчева революція, а після цього в 2008-му сталася світова криза. Тільки-но ми оговталися від її наслідків, як в Україні почався конфлікт. Ми почали втрачати стабільність: позбулися багатьох джерел сировини. Наприклад, ми закуповували великий обсяг вугілля та вапняку в Криму і на сході.

Коли почалися воєнні дії, продовжували залишатися тут, збільшувати обсяги виробництва, аби підтримувати економіку країни. Водночас допомагали всім нашим працівникам, яких призвали в армію, та їхнім сім'ям. 16 наших працівників загинули в зоні конфлікту, 26 — дістали поранення. Ви можете собі уявити, які настрої були в колективі під час воєнного конфлікту, коли в зоні АТО воювали 500−600 наших людей?

Відповідаючи на ваше запитання, — коли нам було краще, — можу назвати три роки: 2016-й, 2017-й, 2018-й. У той період була відносно сприятлива кон’юнктура цін на світових ринках. І в той час влада не чинили на нас сильного тиску.

— А які прогнози на 2019-й?

— Ви стежите за станом світового ринку? У другій половині року ціни ще більше впали. Четвертий квартал поки теж не обіцяє нічого хорошого, наші результати будуть негативними. Ситуація з продажами погана, нам довелося знизити обсяги виробництва. Ціни зараз дуже низькі, ми не покриваємо навіть наших постійних витрат.

— У світі вже почалася економічна криза?

— Цілком можливо, що для світової металургії рецесія вже почалася. Що стосується глобальної кризи, яка може охопити багато галузей і споживчий сектор, то його очікування зростають. У 2020 році світ може впритул до неї підійти. І ця криза, ймовірно, стане глибшою, ніж у 2008-му, яку спровокувало недостатнє регулювання фінансового сектора.

— На заводі трапляються внутрішні конфлікти: кілька років тому побили директора підприємства, спалили машину аудитора. Чи триває це?

— Це не внутрішні конфлікти. Це результат дії нашої антикорупційної програми. Ми боремося зі спробами крадіжок на підприємстві й, звичайно, отримуємо зворотну реакцію у вигляді тиску на наших керівників.

— Чи зіткнулося підприємство з відтоком кадрів? І як із ним бореться?

— Люди масово виїжджають до Польщі й інших країн Європи. І ми зіткнулися з нестачею кваліфікованих працівників і взагалі персоналу. Це, звісно ж, впливає і на наші інвестиції, і на наше виробництво. І ми вже зверталися до держави з проханням провести реформу в сфері трудового законодавства.

Показати ще новини
Радіо НВ
X