Природний відбір. Навіщо український агробізнес інвестує 35 тисяч євро в один гектар
Зростаючий світовий попит на органічну продукцію змусив вже не тільки українських фермерів, а й великі національні агрохолдинги звернути увагу на цей сегмент
У підсумку загальна площа земель, на яких вирощують органіку, за 10 років зросла в 200 разів, а продажі всього за декілька останніх років подвоїлися.
Настане літо, і 55 га земель ягідної ферми СВК Ягідки поблизу Києва наповняться людьми — з'являться десятки сезонних працівників, які збиратимуть урожай лохини. Не простої, а органічної.
Поки ж на підприємстві порожньо — декілька фахівців нещодавно обрізувала ягідні кущі.
Ферма заснована в 2016-му. Та лише в минулому році тут зібрали тестовий урожай, каже співвласник підприємства Олег Науменко. На повну потужність компанія вийде за три роки, і левова частка продукції буде доправлена на експорт.
Саме з розрахунком на зовнішні ринки в СВК Ягідки зареєстрували красномовну торгову марку BigBlue organic blueberry farm і випустили англомовний буклет про свою продукцію.
Щоб вважатися органічною, ферма Науменка отримала всі необхідні документи на землю і вирощувану на ній ягоду від сертифікаційного органу Органік Стандарт. Задоволення це не з дешевих: компанії довелося інвестувати близько 35 тис. євро в кожен гектар. "Сюди входить все: і підготовка грунту, і саджанці, і система поливу, свердловина і все інше", — пояснює Науменко. Та й догляд за 1 га обходиться мінімум в 38-40 тис. грн на рік, що в 2,5-3 рази більше, ніж витрати на виробництво звичайної лохини.
Євгенія Нечитайло, директор з маркетингу компанії Liqberry
Але отримана ягідка, судячи з усього, усього цього варто. Проблем зі збутом не буде, впевнений Науменко: на Заході органіка популярна. Він відмовився розкривати рентабельність і прибутковість вирощування своєї повністю натуральної лохини, але впевнений, що вже до 2023-2025 років окупить всі вкладені в неї кошти.
За даними консалтингової компанії Pro-Consulting, рентабельність виробництва органічних ягід може сягати 200%. А ось у вирощених за звичайними технологіями плодів цей показник помітно нижчий: за даними Держкомстату, рентабельність таких плодових і ягідних культур у фермерських господарствах — 47,5%.
А до того ж чиста продукція надто популярна: у світі на неї спостерігається стабільно зростаючий попит.
Особливо добре купують органіку в Європі, каже Олена Березовська, керівник громадської організації Органічна Україна. І тому в Українінею займаються дедалі більше господарств: до 90% виробленої в країні чистої продукції прямує на експорт.
За словами Ольги Трофімцевої, в. о. міністра аграрної політики і продовольства, Україна вже опинилася за обсягами на четвертому місці в ЄС серед країн — постачальниць органічних аграрних і харчових продуктів. Попереду тільки Китай, Еквадор і Домініканська Республіка.
За попередніми оцінками Мінагрополітики, в 2018 році загальний експорт української органіки перевищив $130 млн, хоча ще декілька років тому цей показник становив лише $65 млн.
Не дивно, що на сьогодні площа земель, зайнятих в Україні під органічне сільгоспвиробництво, сягнула приблизно 300-400 тис. га. У масштабі країни — мізер: трохи більше 1% від всього глобального посівного наділу. Але для цієї сфери це справжній успіх: ще років 10 тому під органікою було десь 2 тис. га, каже Березовська.
Поки українці постачають на зовнішні ринки — а це ЄС, США, Канада та деякі країни Азії — переважно сировину: зернові, олійні та бобові культури, фрукти і дикорослі ягоди, наприклад, чорницю. Але є у вітчизняному списку і продукти переробки: соняшникова олія і шрот, борошно, яблучний концентрат, горіхи і березовий сік. А для внутрішнього ринку вітчизняні фермери випускають ще й органічну молочну продукцію, а також трохи м'ясної.
Стадія зростання
Найбільшим органічним земельним банком в країні є у компанії Арніка: на 15 тис. га вона вирощує сою, нут, кукурудзу, сочевицю, коноплю, льон, пшеницю, соняшник. Майже все скеровується на експорт — до країн ЄС, США і навіть до Нової Зеландії.
Трохи менші наділи у компаній Агроекологія — 9 тис. га і Галекс Агро — майже 8 тис. га.
Останнім часом органічне сільське господарство почало привертати до себе увагу не тільки вузькопрофільних підприємств, а й великих вітчизняних агрохолдингів, сконцентрованих на традиційній сільгосппродукції.
Наприклад, один з них, Астарта, із земельним банком на 250 тис. га, виділив під органічні проекти 1,8 тис. га. З 2017 року підрозділ компанії в Полтавській області розпочав перехід на органічне землеробство і вже придбав додаткову сільгосптехніку.
За зазначеної ситуації перехідний період триває три роки, протягом яких аграрії обмежують застосування хімічних засобів захисту рослин. Раз на рік органічні інспектори перевіряють господарство. Якщо все триватиме нормально, то вже в 2020-м Астарта планує зібрати перший урожай натурпродукту: пшениці, гороху, гречки, вівса і кукурудзи.
Про наміри розвивати органічний напрям заявляли і в іншому гіганті галузі — компанії МХП Юрія Косюка.
Курс на захід
П ри вирощуванні продукції, яка претендує на звання органічної, потрібно виконати вдвічі більше операцій, пов'язаних з обробкою землі, ніж зазвичай. Про це розповідає Олена Ворона, операційний директор холдингу Агротрейд.
Наприклад, стандартно бур'яни на полях аграрії знищують за допомогою хімічних препаратів — гербіцидів. При вирощуванні органіки такі процеси заборонені. А дозволена лише механічна обробка різними боронами. "Доводиться більше часу проводити в полі", — розповідає Ворона. На ягідних фермах такі операції загалом роблять вручну.
Органічні аграрії не можуть також боротися з хворобами або шкідниками за допомогою хімії. Зрештою вони отримують урожайність, яка вдвічі поступається показникам традиційного землеробства, пояснює Олена Дейнеко, директор Organic Business School.
"При боротьбі зі шкідниками хімічна обробка найліпше підходить: вона ефективніша і набагато швидша, — розводить руками Науменко з господарства Ягідки. — Та коли у вас органічне виробництво, то її застосовувати не можна".
Чому ж фермери і навіть сільгоспгіганти беруться за настільки непросту справу? Експерти запевняють: справа в перспективах.
Агротрейд, що обробляє земельний банк в 70 тис. га, на сертифіковану органічну ріллю виділив 2,5 тис. га. І вже зібрав два врожаї сої, льону, сочевиці і кукурудзи.
У ЄС ця продукція спрямовується на виробництво органічних масел і кормів для тварин. "Європа — основний споживач. Попит на таку продукцію там постійно зростає", — каже Ворона.
Саме зростаючі можливості для експорту стали однією з причин, чому компанія взялася за таку справу. І тепер навіть має намір подвоїти відведені під цей напрям землі.
Якщо в 2013-му світовий ринок органіки оцінювався, за даними Мінагрополітики, в $68,5 млрд, в минулому році його обсяг перевищив $97 млрд. З них $40 млрд припадало на країни ЄС.
Такі ось дані змусили переглянути позицію щодо повністю натуральних продуктів й українську групу компаній T.B. Fruit — одного з найбільших переробників ягід і фруктів в Європі. Понад п'ять років тому тут почали виробляти органічний яблучний концентрат. Як розповідає Олег Мочалюк, директор з виробництва компанії, він становить 5-8% від їх загального виробництва цього продукту, тобто від 100 тис. т.
Усю органічну продукцію T.B. Fruit продає в Європу і США. За словами Мочалюка, в цих регіонах цінник на такий товар може вдвічі перевищувати вартість звичайної продукції.
Але ж постають питання перспективи: за оцінкою консалтингової компанії Zion Market Research, до 2022 року світові темпи зростання попиту на натурпродукт сягнуть майже 15% річних. У підсумку ринок в цілому сягне позначки $327,6 млрд на рік.
У деяких країнах темпи зростання ще швидші. Наприклад, Китай за минулий рік спожив органічної продукції на суму 7,6 млрд євро, що на 30% більше, ніж в 2017-му.
Вітчизняний ринок на цьому тлі просто десь удалині. Хоча експерти не беруться оцінити його ємність, гравці впевнені: частка вітчизняних споживачів органіки в загальному кошику мізерна. "Заможні люди віддають перевагу здоровому харчуванню, але треба пам'ятати про те, в якій [бідній] країні ми живемо", — зазначає Андрій Олефіренко, керівник підприємства Organic Original, яке постачає крупи й іншу бакалію під брендом Екород. Він упевнений, що внутрішнє споживання залежить від економічної ситуації в країні.
Втім, сьогодні гравці ринку відчувають деяке зростання попиту. Так, за словами Євгенії Нечитайло, директора з маркетингу компанії Liqberry, яка випускає органічні ягідні пасти, у них продажі зросли в минулому році приблизно на 20%. "Посилюється культура споживання. Якщо п'ять років тому на органіку мало хто зважав, то зараз це окремі полиці у ритейлі", — стверджує вона.
Щоправда, в основному асортимент ритейлерів складається з іноземної, а не локальної сертифікованої органічної продукції. Про це НВ розповіли в Fozzy Group — компанії, що об'єднує мережі супермаркетів Фора, Fozzy і Сільпо.
Проте, зі слів очільника Мінагрополітики Трофімцевої, це не проблема, а можливість для розвитку. Мовляв, на місцевому ринку є цілі сегменти, де конкуренція відсутня. І вітчизняні виробники рано чи пізно перейматимуться цим питанням.
