Платежі з біометрією, штучний інтелект у банках і проект для ФОПів в Україні — інтерв'ю з головою Visa в Україні і СНД (відео)

11 грудня 2019, 09:30

Старший віце-президент компанії Visa в країнах СНД і Південно-Східної Європи Віра Платонова — про платежі майбутнього і проекти в Україні

В Україні кожна п'ята активна картка, а таких 60% від загальної кількості (64,7 млн штук) — безконтактна. Половина операцій з картками за обсягом — це безготівкові операції, яких 49,7%. Їх обсяг складає 1 282,6 млрд грн.

Відео дня

За останні роки Україна стала місцем для експериментів глобальних платіжних систем. За рахунок запуску безконтактних платежів у Київському метрополітені Україна увійшла в топ-10 країна світу за кількістю платежів через NFC.

Цього року Visa запустила унікальну технологію, аналогів якої ще немає в Європі — платежі через Face ID.

В інтерв'ю НВ Бізнес старший віце-президент компанії Visa в країнах СНД і Південно-Східної Європи Віра Платонова розповіла про те, як зміняться технології платежів через кілька років, про конкуренцію в Україні, проекти для ФОП і про штучний інтелект для банків.

Платежі майбутнього

Що зараз відбувається в світі з платіжними технологіями? Чи залишаться банки і пластик?

— Зараз один з найпомітніших трендів — це бум розвитку безготівкових платежів, який викликаний декількома факторами. Головний — підвищення рівня фінансової грамотності в світі. Коли ми говоримо, що звичайна пластикова картка може піти в минуле, ми маємо на увазі, що це відбудеться природним еволюційним шляхом. Але сам платіж при цьому нікуди не дінеться. Платити в недалекому майбутньому ви зможете за допомогою мобільного телефону або розумного пристрою як у фізичному світі, так і в цифровому. Зараз однією з найбільш значущих тем є розвиток торгівлі в інтернеті. В Україні обороти електронної комерції ростуть більш ніж на 100% щорічно. І це не тільки локальний тренд — він притаманний і багатьом іншим країнам. В цілому зараз активно відбувається перехід від фізичних платежів, тобто в магазинах, до онлайн платежів — у інтернет-магазинах, застосунках тощо.

Чи побоюєтеся ви ініціатив, наприклад, Цукерберга — запустити криптовалюту і свої платіжні рішення? Глобальні інтернет-компанії хочуть зайняти ваш ринок?

— Нам здається, що конкуренція — це завжди добре. Якщо подивитися в цілому на обсяг безготівкових розрахунків у світі, то цифра все ще досить маленька. Навіть якщо ми візьмемо Україну, зі 100 гривень на безготівкові оплати припадає тільки 30. Тому чим більше глобальних корпорацій буде намагатися зрушити цей «камінь» готівки з мертвої точки, тим краще. Але сьогодні оплата за допомогою пластикової картки або за допомогою мобільного телефону є найзручнішим і найоптимальнішим рішенням. Зміна споживчого досвіду, як правило, займає десятиліття. Нині час це відбувається швидше. У 1996 році в Україні ми фактично з нуля починали впроваджувати платіжні картки, і зараз, як ви бачите, є значний прогрес.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Зараз всі банки націлені на віртуальний світ, але я особисто вірю в те, що традиційні банківські відділення в якомусь форматі все-таки залишаться, тому що на психологічному рівні споживачеві важливо розуміти, що є десь фізична точка його банку, де зберігаються гроші, або де був узятий кредит. Хоча згідно з останніми трендами розвитку цифрових банків, клієнти воліють скоротити кількість візитів у фізичне відділення банку.

Раніше вважалося, чим більше відділень у банку, тим крутіше. А зараз, напевно, кількість філій вже не відіграє таку важливу роль?

— Ситуація залежить від стану економіки. Чим стабільніша економіка, тим більше споживачам цікавий цифровий банкінг в освітньо-ігровій формі. Або, наприклад, бонусні програми, зручні програми. Чим нестабільніша економіка, тим важливіша для клієнта фізична присутність банку і його багаторічний стабільний досвід. Але у нас, мені здається, прекрасно уживаються як великі класичні банки, так і цифрові банки. Всі знаходять свою аудиторію.

Можете назвати в Україні ті банки, які перебувають у тренді в плані легкості проведення розрахунків?

— Є лідери ринку за кількістю карт і за кількістю транзакцій. Це ПриватБанк, Райффайзен Банк Аваль, Ощадбанк. найвідоміший на сьогодні «модний», так званий необанк — Монобанк, який однозначно є успішним фінтех-стартапом, які працюють в регіоні СНД. Банк залучив ту аудиторію, яка чекає крутого цифрового користувацького досвіду, гейміфікації, «розваг».

 Якщо банк не буде рухатися в бік розвитку цих діджитал напрямів, то він змушений буде піти з ринку?

— Ще багато-багато років тому сказали, що якщо вас немає в інтернеті, то вас немає в принципі...

У нас 70 банків...

— Практично у всіх є мобільний застосунок. Власний застосунок для смартфона присутній у топ-20 банків. Це не класична ситуація для Європи або інших регіонів. У нас дійсно банки дуже багато вкладають в інновації. Приват, який був законодавцем інновацій багато років і зараз продовжує ним залишатися, поставив дуже велику швидкість розвитку цифрової технології. Приват 24 досі є одним з найбільш зручних і наповнених банківських застосунків у Східній Європі. І ми наводимо його в приклад багатьом нашим клієнтам в інших країнах.

В ЄС задумалися про те, щоб створити свою платіжну систему. Чому це питання виникає? Їх не влаштовує сервіс MasterCard і Visa?

— Періодично на рівні країн або на рівні регіонів виникають такі ініціативи від урядів або від банківських асоціацій. В Україні є своя локальна система, в Узбекистані є своя. Для Євросоюзу це також цілком очікувана ідея. Інша справа, чи легко це здійснити.

Їх не влаштовує вартість ваших послуг? Чи це політичний тренд, що «давайте створимо свою платіжну систему, щоб у нас було»?

— З точки зору ціноутворення завжди дорожче побудувати щось локальне, ніж скористатися глобальним і масштабним. Visa обробляє мільйони транзакцій за секунду. Ця цифра швидше за все буде набагато менша на рівні ЄС, і значить, вартість операції буде вище.

Якщо повернутися до технологій, ви сказали, що безготівкове — це сьогодні топ, платежі за допомогою мобільних телефонів — це тренд. Але, якщо буквально повернутися на десять років назад, то ніхто б і не міг подумати, що хтось буде з мобільним телефоном розраховуватися в магазинах. Про що зараз ми можемо «не думати», що може статися через десять років? Які можуть бути технології?

— Я пам'ятаю, коли починалася епоха безконтактних технологій, і ми тільки спільно з банками випускали перші карти і обладнали точки продажів першими безконтактними терміналами, ніхто не вірив у майбутнє такого тренду. Проте, це сталося. Потім багато говорили про те, що платіж може перейти в мобільний телефон, і як цього досягти. Великі зміни відбулися після того, як платіжні системи об'єднали свої зусилля з рішеннями iOS і Android. Власники телефонів відкрили для себе нову можливість оплати за допомогою телефону. Це важливий ривок, але тільки початок. Україна запустила Apple Pay і Google Pay більше року тому, в багатьох країнах ця послуга приходить тільки зараз. У Грузії технологія була запущена три місяці тому, наприклад, в Білорусі — місяць тому. Я думаю, що протягом найближчих двох-трьох років 70% транзакцій буде здійснюватися з телефону. В Україні сьогодні кожний п'ятий платіж здійснюється за допомогою безконтактної карти. І, найімовірніше, незабаром і ці транзакції «перейдуть» у мобільний телефон.

Інша велика тема — це біометрія — ідентифікація особистості через розпізнання відбитків пальців і обличчя. Ми вже запустили в Україні в 2019 році два пілотних проекти, коли людина може зробити платіж обличчям. Я думаю, що це теж стане новим трендом. Можливо, не зараз, можливо, ще через два-три роки. Але в якийсь момент, найімовірніше, і мобільний телефон буде не потрібен для оплати.

— Ви згадали про біометрію. Якийсь результат вже є у вас зараз, є якісь перші показники?

— Ще пройшло мало часу. Потрібно почекати хоча б шість місяців. Звичайно, будь-яка нова технологія цікава насамперед людям, які готові на експерименти.

Ми запустили цей проект з ModnaKasta, однією з продуктових ритейл-мереж, і разом з ПриватБанком. У Грузії ми, до речі, минулого тижня запустили в метро Face ID, при якому за допомогою розпізнавання обличчя можна оплатити проїзд у метро. І це цікавий тренд, який буде, найімовірніше, рости в сегментах швидкого обслуговування. Щодо фізичного світу, думаю, що технологія біометрії буде тільки розширюватися, особливо розпізнавання обличчя. У цифровому світі теж, найімовірніше, біометрія буде основним способом оплати, коли у вас приєднана карта, але ви користуєтеся декількома способами забезпечення безпеки при оплаті, одним з яких стане біометрія. Ще одне нововведення — це можливість перетворити ваш смартфон на термінал для прийому платежів (Tap to Phone). Для Visa це нова технологія. Зараз є цілий ряд банків, які виходять з цією технологією на ринок. В Україні ми запустили її з Ощадбанком у форматі тесту. Це відкриває абсолютно нові можливості для розширення інфраструктури прийому платежів.

Проекти для ФОПів, конкуренція і результати в Україні

Ви маєте на увазі для ФОПів, яких чекає фіскалізаіція?

— Так, для ФОПів. Для дрібних підприємств, для ринків.

Ви, до речі, берете участь у цьому проекті? Міністр фінансів Оксана Маркарова говорила, що кілька компаній беруть участь у розробленні програми для ФОПів.

— Ми співпрацюємо з урядом, але у нас своя задача — ми повинні надати можливість оплати. А уряд має завдання фіскалізації за допомогою РРО (реєстраторів розрахункових операцій).

Так, і подача звітності.

— І інші завдання. Це не наша зона відповідальності, швидше держави. Але, коли стане можливим відмовитися від покупки терміналу, а також оплати його оренди, обслуговування його в банку або в сторонній компанії, то можливість зробити зі смартфона термінал відкриває для бізнесу абсолютно унікальні можливості. Це тренд наступних двох-трьох років, думаю, в світі, не тільки в Україні. Існує багато країн, де питання оснащення терміналами для прийому платежів є особливо гострим, наприклад, в країнах Африки.

Африка ж пішла зовсім іншим шляхом, там мобільні гроші використовують...

— Так, через мобільні гроші. Але все одно це рішення дуже просте, легке і зрозуміле. І воно отримає своє застосування навіть на найскладніших ринках.

— Ви маєте на увазі, що є ФОП і у нього буде мобільний застосунок на телефоні, через який він зможе приймати платежі?

НВ
Фото: НВ

— Так. Це повинен бути смартфон певного рівня. Як правило, більшість споживачів вже придбали смартфони в останні два роки. Необхідно буде встановити застосунок, який буде пропонуватися банком. До цього застосунка повинна бути прив'язана картка торговця, у якого є поточний рахунок в банку. І торговець буде використовувати свій телефон як термінал. Буде доступна опція введення піна за технологією PIN-on-Glass — коли клієнт може ввести пін на терміналі торговця, фактично на його телефоні, абсолютно безпечно. Ми віримо, що на наших ринках, у невеликих містах і у всіх найвіддаленіших точках України буде реалізована ця технологія.

Тобто, це пов'язано з цією масштабною фіскалізацією?

— Це світова тенденція, вона просто збіглася в часі, але куди б я не приїхала, це питання актуальне — на глобальних зустрічах Visa простежується інтерес до нової технології від країн Латинської Америки до Азії і Африки.

— З ким ви зараз цей проект реалізуєте?

— Ми зараз реалізуємо цей проект з Ощадбанком, поки що тільки в форматі тесту. Українське законодавство повинно бути враховане при розробленні та впровадженні цього рішення, над цим зараз йде робота.

Ви — найбільша платіжна система у світі, але в Україні у вас частка, за даними НБУ, близько 30%. Чому?

— Підхід до бізнесу у Visa — фундаментальний, ми фокусуємося на створенні цінності для клієнтів, партнерів і споживачів у довгостроковій перспективі, працюємо над подальшим збільшенням частки безготівкових платежів у споживчому і бізнес сегментах, і впевнені, що на шляху до безготівкової економіки на платіжному ринку вистачить місця для всіх. Крім того, ми переглянули стратегію Visa в регіоні протягом останнього року. І локалізували глобальну стратегію, тому що, думаємо, вона була недостатньо адаптивна до реалій ринку. Ми вже бачимо позитивний тренд. Якщо ви подивитеся на статистику Нацбанку, частка поступово збільшується.

За рахунок чого?

— За рахунок локальних рішень, більш кастомізованого підходу як до банків, так і до власників наших карт. Ми запустили ряд цікавих рішень. Наприклад, для преміального сегмента ми відкрили ряд пропозицій в аеропортах, якими може скористатися будь-який власник преміальної картки Visa. Ми забезпечуємо підтримку власників карток через наші чат-боти, консьєржі тощо. І, звичайно, для масового сегмента ми сфокусувалися на створенні рішень, які дадуть перевагу картками Visa. Це платформа лояльності, маркетингові активності. Наша команда сильно зросла з точки зору кількості співробітників, які працюють з клієнтами та партнерами.

Можете назвати, наприклад, наскільки за два роки ви хочете збільшити частку?

— Варіантів стояти на місці у нас немає. Дуже важко передбачити динаміку, якщо чесно. Але я сподіваюся, що ми будемо рости, як мінімум на 10%, подивимося.

Можете назвати фінансові показники Visa в Україні?

— Visa — глобальна корпорація, публічно торгує на біржі, тому доступні тільки цифри, які публікуються на біржі глобально, а не за регіонами. Інформації по Україні немає у відкритому доступі.

А які напрями зараз найбільш прибуткові?

— Ми розуміємо, що часи змінюються, наша задача на сьогодні — не просто продавати класичні продукти Visa нашим банкам, клієнтам, а допомагати їм розвивати їх бізнес. Тому ми дуже багато уваги приділяємо розвитку сервісних послуг. Наприклад, розробляємо і пропонуємо рішення, які убезпечать транзакцію, будуть використовуватися в боротьбі з шахраями, а також технологічні рішення на наших глобальних біг-дата платформах, які дійсно є унікальними з точки зору точності розпізнавання. Послуги консалтингу, аналітика, яка буде корисна нашому банку-клієнту для надання кращого сервісу власникам карт. Ми дуже багато уваги зараз приділяємо переказам з картки на карту. В Україні цей сервіс дуже популярний серед населення і бізнес, що швидко зростає, у банках. Ми зараз намагаємося дати банкам рішення, які ще більше спростять призначений для користувача досвід. Наприклад, перекказ не з картки на картку, а з мобільного телефону на мобільний телефон, коли замість номера картки ви використовуєте номер мобільного телефону для переказу коштів. Тобто ми намагаємося поліпшити існуючі платформи, надавши додаткові рішення для банків.

З мобільного на мобільний, це ви маєте на увазі, щоб людина вводила номер, який прив'язаний до якоїсь картки певної?

— Так. Коли Visa зберігає у себе на хості не тільки номер картки, але й інформацію про прив'язку картки до конкретного мобільного номера.

А це вже працює?

— Є такі рішення всередині банків. Наприклад, у ПриватБанку, Монобанку, у деяких інших. Але перекази між різними банками за цією технологією сьогодні відсутні. Ми працюємо над цим завданням. Мені як користувачу було б дуже легко вибрати номер телефону у себе в адресній книзі замість введення номера картки. Крім того, ми дуже багато уваги приділяємо розвитку безготівкової оплати на транспорті. За останні кілька років ми зробили можливою оплату на транспорті в 15 містах України. Останній з них — у Вінниці. Тепер і там можна оплатити карткою поїздку на громадському транспорті.

Це муніципальний транспорт?

— Так, це наземний державний транспорт. І ми розуміємо, наскільки обладнання затратне для держави, наскільки це важко для банків, тому ми взяли на себе місію навчити людей з невеликих міст користуватися карткою, перейти до безготівкових платежів. Це зручно, безпечно, швидко. Досить один раз спробувати заплатити карткою за проїзд, щоб перетворити навик на корисну звичку. Соціальні проекти для нас теж дуже багато значать.

Ви можете назвати, якщо не цифри в грошовому вираженні по Україні, то як мінімум у кількісному?

— Можна сказати, що сьогодні в Україні обсяг безготівкових розрахунків — це рівно половина від загальної грошової маси. 49,9% операцій відбувається в безготівковій формі. Як я вже сказала, кожна п'ята транзакція є безконтактною. Практично всі термінали в країні — безконтактні — цей показник становить 98%. Практично всі банки можуть приймати і обслуговувати токенізовані транзакції. Тобто 90% банківського ринку на сьогодні надає можливість використання сервісів Apple Pay або Google Pay.

ПриватБанк і штучний інтелект, безпека платежів

У вас був проект з ПриватБанком, пов'язаний зі штучним інтелектом. Ви збиралися створити платформу, яка буде аналізувати транзакції. На якому етапі цей проект?

— Ми в процесі. Є технологія, яка дозволяє нам аналізувати поведінку клієнтів і пропонувати їм ті чи інші знижки, або бонуси, або якісь можливості, які для них цікаві. З Приватом ми ще перебуваємо на етапі бета-тестування цієї платформи. Ми сподіваємося, що найближчим часом вже запустимо кілька пілотних промо для клієнтів.

Це буде продукт для банків?

— Створювати новий продукт вже не настільки ефективно. Якщо ми подивимося на статистику, то в середньому на кожного українця припадає півтори-дві картки. Тобто картки у них є. Тепер потрібно просто наповнити їх пропозиціями, вигідними для клієнтів.

А що ця платформа буде давати банкам?

— Сервіс. Можливість проаналізувати клієнтську базу і зрозуміти, що ось цим людям, наприклад, цікаві тільки знижки, які стосуються їжі, а іншим цікавий спортивний одяг. Можливість домовитися банку і торговцю, який надає цю знижку, і дати максимально цікаві пропозиції для власника картки.

Будь-який банк зможе потім брати участь у цьому проекті?

— Якщо хоче підключитися до цього рішення. У багатьох банках вже є подібні історії. Ми просто намагаємося допомогти їм максимально ефективно аналізувати свою клієнтську базу.

— Скільки ви інвестуєте в проекти України щорічно?

— Це внутрішня інформація.

Обчислюється мільйонами?

— Значна частина того, що ми заробляємо в країні, інвестується в Україну знову.

Ви інвестуєте в стартапи?

— Глобально Visa постійно інвестує в світові стартапи зі сфери аналітики даних, поведінкової аналітики, ІТ-рішень. В Україні поки що таких прикладів не було. На сьогодні одним з найбільш яскравих прикладів нашого стратегічного партнерства не з банками є Портмоне. Це провайдер карткових переказів, з яким ми тісно працюємо над запуском рішень для населення. Наприклад, одне з найяскравіших рішень — це чат-бот у месенджері Viber, який працює вже близько півроку і дозволяє переводити гроші з картки на картку дуже легко. Ми оголосили кілька тижнів тому про партнерство з цифровим банком у Грузії — Space Bank. Грузія є другою країною в світі після Австралії за кількістю безконтактних транзакцій на душу населення. Там з десяти транзакцій — дев'ять з використанням безконтактної технології, при цьому всі термінали також безконтактні. Тому ми впроваджуємо там дуже багато інноваційних рішень.

Якщо до вас прийде якийсь стартап і скаже, що «у нас є рішення», то він не знайде якоїсь можливості залучити інвестиції?

— Якщо ми бачимо, що це цікавий стартап, який шукає партнера, ми допомагаємо йому знайти партнера в особі банку. У нас є глобальна програма, яка називається Visa Everywhere Initiative. Ми проводили такий конкурс в цьому році в Казахстані. Це фактично конкурс ідей серед фінтех-стартапів. Найкращі ідеї ми відбираємо спільно з банками, а стартапам-переможцям допомагаємо знайти партнера і реалізувати рішення. В інших регіонах, так, іноді розглядаємо інвестиції. Поки що в Україні таких прикладів не було.

Є стереотип, що дані, які пов'язані з картками у людей, легкодоступні. Чи дійсно дані в безпеці?

— Це дійсно міф. Напевно, не існувало б платіжних систем з 50-х років минулого століття, якби не було абсолютно безпечної системи. Україна є однією з найбезпечніших країн у світі, якщо дивитися за рівнем шахрайства. Особливо з переходом на безконтактні карти і технології розрахунків у телефоні рівень ризику того, що хтось зчитає дані картки або інформацію з чипа, однозначно прагне до нуля. Все, що стосується зберігання даних, наприклад, при розрахунку в інтернеті через технологію Visa Checkout, (це глобальний гаманець, де люди можуть зберігати свої карткові дані), — зберігаються і захищені найнадійнішим рішенням Visa. Тому витоку інформації не було ніколи. Сьогодні найбільший ризик в Україні — це соціальна інженерія, коли люди добровільно передають свої персональні дані шахраям. І з цим ми намагаємося боротися. В основному це, звичайно, відбувається з людьми старшого віку, які не так вільно володіють сучасними технологіями. Але шляхом величезних зусиль цей тренд скорочується. Що важливо донести ще раз до всіх — ваша безпека у ваших руках. Якщо ви не повідомляєте нікому свої персональні дані, пін-код, CVV і так далі, ваша картка в безпеці.

Показати ще новини
Радіо НВ
X