Несподівано. Нацбанк знизив облікову ставку і це тільки початок
Правління Нацбанку ухвалило рішення знизити облікову ставку з 15% до 14,5% з 15 березня 2024 року.
«Подальше сповільнення інфляції, збереження стійкої ситуації на валютному ринку, а також позитивні зрушення у питаннях отримання зовнішньої допомоги дають підстави раніше відновити цикл пом’якшення процентної політики», — заявили у НБУ.
Так, на початку 2024 року інфляція сповільнювалася швидше, ніж очікував НБУ. У лютому-2024 інфляція сповільнилася до 4,3% у річному вимірі. Цьому серед іншого сприяли більша пропозиція окремих продуктів харчування та ефекти від значних минулорічних врожаїв. Зокрема, завдяки теплій погоді та активізації продажу продукції зі сховищ знижувалися ціни на деякі овочі. Певний ефект на продовольчі ціни мала й переорієнтація окремих виробників на внутрішній ринок. Крім того, інфляцію надалі обмежував мораторій на підвищення низки тарифів на житлово-комунальні послуги.
Базова інфляція також сповільнилася — до 4,5% рік до року.
«Стійка ситуація на валютному ринку, забезпечена, зокрема, заходами монетарної політики та валютного нагляду НБУ, сприяла поліпшенню інфляційних і курсових очікувань більшості груп респондентів. Це обмежувало фундаментальний ціновий тиск. Різниця між офіційним та готівковим курсом гривні майже нівельована, а курс гривні помірно коливався як в один, так і в інший бік, як і передбачає керована гнучкість обмінного курсу», — додали у Нацбанку.
За оцінками НБУ, інфляція залишатиметься в межах цільового діапазону 5% ± 1 в. п. у найближчі місяці та лише помірно пришвидшиться в другому півріччі. Поступове зростання доходів українців і підвищені витрати бізнесу в умовах війни підживлюватимуть інфляційний тиск
Водночас фіксація окремих житлово-комунальних тарифів і монетарна політика НБУ, спрямована на підтримання привабливості гривневих активів і курсової стійкості, й надалі обмежуватимуть зростання споживчих цін.
«Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни», — заявили у НБУ.
Січневий макропрогноз Нацбанку ґрунтувався на припущенні щодо суттєвого поліпшення безпекової ситуації з 2025 року, однак ризик затяжної агресії Росії проти України зберігається. Тривала війна гальмуватиме економічне відновлення та ускладнить завдання НБУ щодо утримання інфляції близько до цілі 5% упродовж 2025−2026 років.
Зберігається також ризик недостатності міжнародного фінансування.
Водночас актуальними залишаються такі ризики:
— виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності чи покриття значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері;
— суттєві пошкодження інфраструктури, передусім портової, що обмежуватиме експорт;
— продовження часткового блокування кордонів з деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що обмежуватиме експорт та здорожчуватиме імпорт;
— поглиблення негативних міграційних тенденцій.
«З іншого боку, можуть реалізуватися і позитивні сценарії. Так, суттєве розширення потужності морського коридору може посприяти швидшому відновленню українського експорту, а враховуючи підвищення ефективності заходів валютного нагляду, — й збільшенню обсягів надходження валютної виручки, — додали в Нацбанку.
НБУ продовжуватиме цикл пом’якшення процентної політики за умови сталого зниження ризиків для інфляції та курсової стійкості
Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 25 квітня 2024 року.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року НБУ знизив облікову ставку з 20% до 16%.
У грудні НБУ знизив облікову ставку до 15%, а у січні-2024 залишив її незмінною.
Облікову ставку з 10% до 25% було підвищено у червні 2022 року. З того часу НБУ вісім разів залишав її незмінною. 27 липня НБУ вперше за 13 місяців знизив облікову ставку до 22%.
У вересні-2023 облікову ставку знизили до 20%.
