Низьких кредитних ставок не буде, поки частка сірої економіки є такою високою — Володимир Лавренчук

9 вересня 2019, 10:30

Голова правління Райффайзен Банк Аваль Володимир Лавренчук у інтерв'ю НВ Бізнес розповів про свого наступника, оцінив роботу Нацбанку, перспективи денаціоналізації ПриватБанку і курс гривні

Киянин Володимир Лавренчук є одним з найдосвідченіших українських банкірів. На банківському ринку працює з 1982 року. Почав кар'єру економістом в Українській республіканській конторі Держбанку СРСР. З 1988 до 1997 року працював в Ощадному банку України на посадах від головного економіста до заступника голови правління. У 1997—2002 роках був головою правління «Укрінбанку».

Відео дня

З 2002 року призначений членом правління банку «Аваль», після купівлі якого австрійським Raiffeisen Bank International, з жовтня 2005 року стає головою правління Райффайзен Банк Аваль.

У 2017 році, після відставки Валерії Гонтаревої, Лавренчук був одним з головних претендентів на посаду голови Національного банку України (НБУ). Однак у підсумку ним став Яків Смолій.

НВ Бізнес поговорив з Лавренчуком про його рішення залишити теперішню посаду, про те, як йому вдалося зробити банк один із найприбутковіших, про інвестиції у IT, як він оцінює роботу НБУ в часи Гонтаревої та зараз, про ситуацію на валютному та банківському ринку, про головну проблему економіки України, СПЛІТ, а також про загрозу денаціоналізаціі ПриватБанку.

Причини звільнення з банку і плани на майбутнє

— Те, що ви йдете з Райффайзен Банк Авалю було значною новиною для банківського ринку, адже ви пропрацювали там 14 років. У такому банку, такі рішення приймаються заздалегідь. Коли ви вже дізналися, що будете йти з банку?

— У 2018 році мій контракт, який було лонговано декілька разів, в черговий раз завершився, при кожному завершенні контракту є розмова з акціонерами стосовно подальших планів, чи виконано місію і завдання. Банк демонструє рекордні фінансові результати (повернення на капітал за рік склало 62%), покращилися процеси і якість обслуговування. Тоді ж була досягнута взаємна домовленість про пошук наступника. Процес зайняв рік. Отже, для мене це не є дивиною і для банку теж. 14 років на одній посаді - ось що може здивувати (сміється). Мені приємно звітувати про завершення своєї місії у цьому банку, коли він знаходиться «on the top», на хорошій вершині свого розвитку.

НВ
Фото: НВ

— Наскільки позитивно ви оцінюєте ту людину, яка прийде після вас?

— Дуже позитивно. Я переконаний, що якби я мріяв про наступника, то саме про таку кваліфікацію і особисті характеристики, які має Олександр Писарук.

— Які у вас плани на майбутнє?

— Знаєте, я налаштувався працювати в банку до останнього дня і спеціальних «аеродромів» не готував. Якщо ж задуматися над майбутнім, то досвід трансформації банку Аваль у міжнародну банківську групу Райффайзен Інтернаціональ може бути цікавим, у тій чи іншій ролі, банківським організаціям в Україні, які також таке планують.

НВ
Фото: НВ

— Тобто ви бачите себе на банківському ринку? Бо ви знаходитеся в шорт-списках на посаду глави Національного банку, це було при Гонтаревій, зараз теж про це на ринку заговорили. Чи розглядаєте ви такий варіант стати главою НБУ? Чи були у вас щодо цього контакти з новою владою, з тим же Богданом або Зеленським?

— Я до цього із посмішкою ставлюся, бо напевно вже десяток років я у такому шорт-листі. Два роки тому я навіть мав досвід бути майже номінованим, я не кажу затвердженим, тому для мене ця річ не є дивною. Чи були розмови? Ні, але я і не чекаю розмов по Національному банку. Місія Національного банку зі стабілізації цін виконується добре: інфляція в однознаковій величині, ринки стабільні як грошовий, так і валютообмінний ринок. Коливання регулюються механізмом, прозорим і рівнодоступним всім операторам ринку. Тому я не бачу причин, щоби такі розмови могли зараз початися.

Я зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським і з главою його Офісу Андрієм Богданом разом із іншими банкірами. Ми поділилися нашим баченням розвитку банківського сектора. Була така ж зустріч із Олексієм Гончаруком. Тому я можу сказати, що ми знайомі, але в мене не було розмови один на один з цими людьми.

— Національний банк не узгодив деяких членів ради Ощадбанку і голову ради Укрексімбанку. Чи розглядаєте варіант працювати в таких банках? До вас зверталися?

— Ні, ніхто не звертався. Ця перспектива в професійному сенсі видається цікавою: нова модель корпоративного управління, високі очікування, відсутність або обмежена кількість гарних ефективних прикладів… є поле для професійного пошуку, творення, впровадження.

Якщо ж задуматися над майбутнім, то досвід трансформації банку Аваль у міжнародну банківську групу Райффайзен Інтернаціональ може бути цікавим, у тій чи іншій ролі, банківським організаціям в Україні


— Або головою правління…

— Я головою правління вже був тривалий час (посміхається), тому я якраз налаштований на інше. Але в будь-якому разі мій досвід, у тій чи іншій формі, може бути корисним. Я з радістю поділюся знаннями і вміннями.

— Тобто ви маєте на увазі, зараз саме рада банку?

— Так.

Доходи банку, ОВДП, інвестиції у технології

— Зараз Райффайзен є одним із найбільших приватних банків. І за прибутком він зараз на другому місці, після Приватбанку. Сьогодні аналітики критикують банки за те, що вони дуже часто купують ОВДП, замість того, щоб видавати кредити бізнесу. У портфелі Приватбанку дуже багато ОВДП…

— Переважно…

— Тож за рахунок чого Райффайзен заробляє гроші, чи є теж ОВДП, які напрямки зараз найбільш прибуткові?

— Я думаю, що я перейду зараз на конкретику, але скажу, що на питання «за рахунок чого банк заробляє» є два основних базових ціннісних фактори. Перший і другий ціннісний фактор складається з того, що нашому банку вдалося зберегти і примножити експертизу, розвиваючи свій персонал. Я вважаю, що по цілому ряду напрямків ми маємо одну з найкращих експертиз у банківському секторі.

— Ви маєте на увазі кадровий…

 — Так, кадровий склад фахівців, менеджменту.

 — А друге, очевидно, що ми застали дуже драматичний період в економіці України і в фінансовому секторі: криза 2008−2009 років і криза 2014−2015 років, очевидно, це сильні потужні удари, які могли би розхитати будь-який фінансовий інститут. Наш вистояв. Зокрема і завдяки тому, що ми завжди мали високий рівень довіри клієнтів. У нас до 3-х мільйонів клієнтів, які були з нами всі ці кризи. Думаю, що ця частина експертизи і відповідальності, клієнтський респект разом склали той фундамент, який дозволяє нам тепер бути одним із найбільших кредиторів української економіки. У 2016−2018 роках наші кредити для бізнесу зростали майже 30% щороку, при тому що цей же показник по банківському сектору був на рівні 3% зростання. За обсягами та кількістю кредитів для бізнесу ми в трійці найбільших кредиторів. Ми лідер у фінансуванні агробізнесу в Україні - кожен п’ятий фермер є нашим клієнтом, це майже 40% нашого портфелю. Кожна 5-та компанія України обирає нас партнером у проведенні своєї зовнішньо економічної діяльності. Також Банк є лідером ринку (45%) авалювання векселів, тощо

— Це за останні роки…

НВ
Фото: НВ

— Так, ми раніше інших «очистилися» від токсичних кредитів (їх доля зараз впала до рівня менше 10%, тоді як на ринку ще близько 50%) і звісно у банку зростає смак до більшої активності на ризикованих операціях. Це відображається в наших стратегіях, направлених тепер на зростання.

Окремою позитивною історією є наш ритейл, що спирається на концепцію Phi-gital. Новий формат наших діджитал-відділень, амбасадори діджиталізації, нові аплікації для mobile-banking, Apple-pay, новий парк сучасних банкоматів по всій території країни, застосування lean-методології у організації процесів — це тільки мала частина впроваджень за останні 2 роки, що зроблено банком також дякуючи партнерству з VISA та MasterCard, інші. Бути в ринку, намагатися задовольнити клієнтські очікування у якості і зручності операцій, наше завдання. Водночас це формує значну частину наших операцій і відповідно добрий внесок у дохідність банку.

Тепер щодо ОВДП. Ми теж не цураємося таких активів. Вони є високодохідними і високоліквідними, що просто необхідно для банку для підтримання/забезпечення його поточної ліквідності. В нашому портфелі складає зараз приблизно 4,3 мільярдів ОВДП, порівняно з 56 млрд грн кредитів. Пропорція говорить сама за себе.

— Коли була криза, в якийсь момент до вас зайшов у капітал Європейський банк реконструкції та розвитку, правильно?

— Так.

— Це все ж таки був ключовий фактор, який допоміг вам пережити кризу?

— У 2014−2015 роках ринки капіталу були закриті. Інвесторів, бажаючих внести кошти в банківський сектор фактично не було. Друге, що вимоги до рекапіталізації були дуже високі, і ми знаємо наслідки — в Україні закрито майже 100 банків саме тому, що не було знайдено капіталу. Ми дуже цінуємо, що в той час Європейський банк прийняв рішення про інвестицію в Райффайзен Банк Аваль. Щодо переваг, то присутність Європейського банку в капіталі не дає прямих бізнесових переваг, на то є відповідні строгі регламенти діяльності наших установ, крім звісно, репутаційної.

— Кредитного рейтингу.

—  Зараз ми не випускаємо боргових зобов’язань, не формалізуємо рейтинги, але в цілому сприйняття нашого банку, очевидно, від цього тільки посилюється.

— Якщо повернутися до результатів, чому Приватбанк розвиває різні сервіси, і я дуже часто чую, що Райффайзен — такий надійний банк, а от технологічна частина чомусь не дотягує до якихось інших показників?

— Я вам вдячний за запитання, тому що воно дає мені можливість довести свою думку. Вона буде складніша, ніж із одного речення.

Ваше твердження було дуже справедливим: я маю визнати і погодитися, що ще 2 роки тому відставання від Приватбанку, який справедливо називався технологічним лідером в галузі, було великим і очевидним.

Але тепер, з надбанням достатності капіталу, зроблено великий технологічний прорив і ця відстань скорочується. З допомогою міжнародних радників в особі Accenture, ми розробили діджитал стратегію. Пізніше створили IT-hub (спеціальний IT підрозділ), де ми залучили багато людей із ринку і не стільки з банківського сектора, скільки з суміжних секторів, щоби змінити не тільки кваліфікацію, а і змінити культуру взаємодії креативної частини банку, з метою швидкого впровадження нових (переважно цифрових) рішень для постійного покращення клієнтського досвіду. Тільки за цей рік у новому Райффайзен онлайн зареєструвалось більше 900 тис клієнтів. Близько 75% всіх платіжних операцій виконується онлайн каналами.

Отже, на моє переконання, великий геп у технологіях — це вже (або ще) міф. Ми рішуче налаштовані на постійну модернізацію процесів, для чого інвестуємо в знання і технології.

— А скільки було інвестовано?

— Зараз можу назвати цифру бюджету капітальних інвестицій ІТ цього року — це 40 мільйонів євро.

— Зараз ви вже бачите, який відсоток клієнтів уже користується саме он-лайном?

— Я бачу два основних блоки по яких треба звітувати в цьому питанні. Перший великий блок — це скільки сьогодні онлайн-платежів і скільки у нас паперових платежів. Практично в нашому банку 99,6% платежів наших клієнтів, компаній і організацій взагалі по банку є безготівковими. Ми вже зробили продаж ряду продуктів через мобільні аплікації і через інтернет-банкінг для приватних осіб. Вже 40% кредитів готівкою для фізичних осіб видаються в онлайн каналі. Бачимо неабиякий попит на онлайн обмін валюти. За перші тижні включення функціоналу більше 10% всіх операцій з валютообміну здійснюється саме онлайн каналами і динаміка зростає щодня.

НВ
Фото: НВ

Оцінка роботи НБУ, прибутковість банківського бізнесу, олігарх-банкінг

— Хотів би повернутися детально до питання Національного банку. Як ви оцінюєте роботу сьогоднішньої команди, враховуючи і період Гонтаревої. Зараз є багато критики, особливо від тих людей, банки яких були виведені з ринку. Чи вважаєте ви справедливим, що майже 100 банків було виведено з ринку?

— Це дуже просторе питання, я хотів би зараз легко відповісти вам: «оцінюю добре». Але у мене в голові така легка відповідь не виходить. відбувається багато змін, часто неочікуваних…

Але повертаючись до вашого запитання стосовно банків, я в тих умовах був, позаяк ми тоді розуміли, що альтернативи ре-капіталізації немає. Це була поведінка Групи Райфайзен не тільки по Україні, а по інших ринках, де виникла потреба в капіталі. Поведінка інших міжнародних банківських груп була подібною. Тому я в Україні сприймав цю вимогу як таку, яку дуже важко виконати, але яка не підлягає оскарженню.

Тому питання чи це було правильно зроблено — а яка була альтернатива? У моєму розумінні, банківська справа не носить локального характеру, вона міжнародна. Банки не можуть вижити, обмежившись тільки локальним ринком. А міжнародний ринок вимагає відповідності міжнародним регламентам. І капітал — є найпершою вимогою. Також в останні роки фактор санкцій\штрафів за відхилення від вимог, особливо фінансового моніторингу, наводить страх щодо наслідків невідповідності до політики нульової толерантності до такого ризику. Тут можна згадати багато прикладів, включаючи балтійські країни, або багато інших платіжні системи, тощо, що понесли колосальні фінансові і репутаційні втрати…

Звісно, я не знаю історію всіх 100 українських банків, щоб сказати, що я точно знаю, що всі 100 треба було вивести з ринку. В емоційному сенсі це велика біда, мільйони клієнтів втратили гроші, особливо підприємства та організації або великі вкладники. Сказати, що хтось від цього радіє або експерт Лавренчук говорить «так це ж добре», — нічого хорошого тут немає, просто питання моє професійне, що я просто не бачив альтернативу цій масовій невідповідності, що відкрилася. Думаю, що альтернативи не було.

Тепер щодо змін в оцінках… Наприклад багато експертів ще півроку тому чекали підйому процентних ставок. Федеральна резервна система про це заявляла теж… також ми чули про незалежність центрального банку, як фундаментальну цінність. Але втручання\вимоги адмінресурсу вплинули на рух ставок вниз… ставки падають, в Європі вони досягають за деякими продуктами або за деякими банками від'ємної величини.

— Від'ємна — це у данських банках.

— Тому в якійсь мірі однозначно говорити, що та стратегія або тактика однозначно позитивна, а ця однозначно шкідлива, з часом це так не виглядає.

— Чи пройшли ми точку неповернення щодо повернення олігархічних банків?

— З вами настільки цікаво, на кожне запитання у мене по три пункти, отже, перше — для того, щоб повернутися до моделі oligarh banking, треба дати визначення цій моделі. Визначення не існує, воно емоційне, що якийсь банк належить якомусь заможному власнику, який мав титул олігарха і це в Україні вважалося погано. Але у світі існують банки, які належать приватним особам (чи сім'ям), і це не означає, що це погано або добре. Зараз майбутнє банку залежить від того, наскільки суспільство користується його послугами, наскільки захищені гроші в цьому банку і чи відповідає установа вимогам. В установах формату колишніх олігархічних банках (які обслуговували свого олігарха) зараз більше ніхто не зацікавлений: ні суспільство України, ні олігархи, як я їх собі уявляю…

Друге: банківська справа сильно змінилася. Зараз це установи, які регламентуються, регулюються такою кількістю регуляторів і кількість звітів та контролів така, що я не думаю, що комусь із олігархів зараз захочеться створювати банк. Це доволі бюрократично складна конструкція.

Третє: дохідність банківської справи є невисокою, за винятком хіба що України де поки що є високі маржі і високі ставки, але це короткострокова перспектива.

— Скільки зараз дохідність банківської справи в Україні, якщо порівняти з іншими країнами?

— У нас зараз рекордні доходи, якщо не у світі, то для Європи точно. Повернення на капітал у п’яти великих банків складає близько 45% в рік. А банк, який ви назвали номер один по дохідності, у нього 126% на рік на капітал…

— Чи вдається Нацбанку виконати місію, яку він на себе взяв — вільний курс, на який орієнтується облікова ставка, яка орієнтується на інфляцію? Чи виходить у них створення ринкової моделі в Україні? Раніше все адміністративно регулювалося: і курс, і облікова ставка…

— Я зараз скажу якісь речі, які швидше неоднозначні. Звісно, в стратегіях треба спиратися на моделі і дослідження. Таргетування інфляції, як консолідований пріоритет спрацював добре: досягнута макроекономічна стабільність в найскладніших умовах. З іншого боку ринки залежать у великій мірі від ірраціональної поведінки людей «вірю — не вірю», «довіряю — не довіряю», «інвестую — не інвестую» і як результат купую ОВДП чи відкриваю ресторан або інвестую у фабрику. Тут є великий позитив в діяльності Національного банку в тому, що за багато років цей фетиш валютообмінного курсу зараз зменшився або не став таким домінуючим фактором поведінки суспільства. Зараз вільний курс і зараз можна валюту купити легко в банках, і черги немає, і курс падає.

З іншого боку високі процентні ставки, тільки лежень про них не говорив, про те, що вони мають піти вниз при такому курсі, тим більше під час посилення гривні. Очевидно, такі ставки довго не можуть бути високими. Треба відмітити, що Національний банк презентував план \прогноз зниження процентної ставки до однознакової величини вже наприкінці 2020. Коли це відбудеться, то це буде мати значний позитивний вплив на бізнесову активність. Також зниження депозитних ставок мотивуватиме людей брати більше ризику і інвестувати в бізнес. Великим знаком запитання є тіньова економіка. І допоки її доля буде такою великою, і допоки доля чорного чи сірого імпорту буде такою великою, то чесний бізнес багато не заробить, а це означає, що ставки будуть ще високі.

— Так, може, це і є причина того, що Національний банк не знижує цю ставку …

— Ні, я прив’язав це не прямо і вам економісти, які будуть читати це інтерв'ю, скажуть, воно прямо не в’яжеться, але це моє спостереження за багато років. Я думаю, що воно не прямо, але дуже добре в’яжеться, тому що доля сірої економіки і сірого ціноутворення є рекордно великою. Чим швидше буде приватизація об'єктів державної власності, чим швидше ми запровадимо ринок землі, тим менше простору для тіньової економіки, більше вартісних активів, нижча ціна грошових ресурсів.

— Яка зараз доля тіньової економіки?

— Офіційно називають 35 або 37%, але окремі експерти по галузях економіки називають до 50%.

— Експерти говорять, що ставка буде знижуватися, тому що вибори пройшли, зараз уряд сформується і якихось політичних ризиків немає, залишилося закрити питання з МВФ, тому що досі це питання відкрите. Вони не підвищили тарифи на газ і не збираються цього робити, хочуть домовлятися про те, щоби взагалі це питання виключити. Залишаються такі питання, які не вирішені, тому, мабуть, це теж впливає.

НВ
Фото: НВ

— Думаю, що в таких організаціях є два важливих компоненти, більше ніж два, але два важливих: один — це передбачуваність і поведінка партнерів, з ким ідуть переговори, передбачувана. Бо нічого немає сталого, і ситуація може змінюватися, але коли поведінка передбачувана, зрозуміла і її можна пояснити. Україна має хороший досвід якісних переговорів, обслуговування державного боргу в цей найскладніший рік відбувається якісно і в строк, зобов’язання виконуються, економіка зростає - є добра переговорна база.

— Якщо будуть знижуватися ставки, то буде знижуватися дохідність ОВДП, відповідно, іноземні інвестори вже не будуть стільки грошей вкладати в ОВДП, курс гривні вже не буде так зміцнюватися як зараз. Зараз виникла навіть дискусія між Національним банком і Мінфіном, щодо того, що Національний банк недостатньо контролює зміцнення гривні, вони вважають, що воно дуже стрімке…

— Занадто пасивно…

— Мінфін просто прописали в бюджеті 29,4 грн/$, а зараз уже менше грн/$. Який ваш прогноз, у вас є якесь бачення з цього питання?

— У нашому бюджеті ми не прогнозували зміцнення гривні, це і для нас є дуже приємним сюрпризом. Рух цього курсу і вгору, і вниз, він дуже потрібний.

Стосовно ОВДП. Я би сказав, загроза не буде існувати у разі зниження ціни, бо сподіваюсь виникає багато інших факторів залучення інвестицій: ринок землі, приватизація, тощо. Також із покращенням інвестиційного клімату, інвестори і переважно внутрішні інвестори будуть інвестувати у створення компаній, особливо малий і середній бізнес. Це створить той необхідний внутрішній попит на товари та послуги. Поки що інвестиції в ОВДП — це незрівнянно з дефіцитом прямих інвестицій у капітал компаній в Україні. FDI до двох мільярдів доларів для такої країни як ми — це дуже мало, за останні, здається, чотири роки ми більше не піднімалися. Зараз час.

— Мабуть заяви Зеленського про зростання ВВП в майбутні роки 5−7% мають сенс, якщо вони справді ці реформи втілять, то це буде впливати, тому що, наприклад, ринок землі — це від 0,5 до 3% прискорення ВВП.

— Сподіваюся є моделювання такого завдання. Також важливі довіри населення, як швидко вона буде відновлена для масових інвестиційних активностей. Тут багато залежить від комунікацій, прозорості\передбачуваності реформ, мотиваційних програм для підприємництва.

НВ
Фото: НВ

— Тобто в цілому ці прогнози щодо ВВП мають якесь підґрунтя.

— Мені видається що реформи, які зараз озвучуються, матимуть великий вплив на пожвавлення економіки. Складністю є кількість задач і якість впровадження, але як говорять: «краще робити і помилитися ніж не робити і помилитися».

— До речі, Європейська бізнес-асоціація проводила опитування, то війна не на першому місці, на четвертому місці у інвесторів серед страхів, які їх лякають інвестувати в Україну.

— Я знаю, я бачив.

Ризики для фінансової стабільності України, денаціоналізація ПриватБанку

— Національний банк аналізує фінансову стабільність країни і було озвучено два основних ризики: перший — дуже швидке зростання споживчого кредитування і другий — це ситуація щодо Приватбанку. Споживче кредитування — це зрозуміло, вони бояться повторення ситуації 2008 року, коли люди просто не змогли обслуговувати кредити. А другий — це Приватбанк, скасування націоналізації Приватбанку — це просто порушення законодавства, і, до речі, в Національній академії правових наук нам заявили про те, що в цілому вони бачать зараз інтервенцію судової системи в державну владу, тобто коли судова влада вирішує питання, в яких вона взагалі не компетентна тощо. Чи погоджуєтеся ви з цим висновком Національного банку, що це два виклики для фінансової системи України?

— Я не зовсім погоджуюсь. Я думаю, що загроза споживчого кредитування в тій формі, в якій це зараз, для мене не є очевидною. За обсягами споживче кредитування не порівняти з іпотечними житловими кредитами, які призвели до страшної кризи 2008−2009 років. І за своїм впливом на економіку, я думаю, споживче кредитування має менший вплив. За рівнем споживчих кредитів у фінансовому секторі Україна відстає від 2-х до 5-ти разів у порівнянні з країнами сусідами. В моєму уявленні найбільша загроза — це тіньова економіка. Мені видається, це найбільша загроза для фінансового сектора не в сенсі процентних ставок, а в сенсі взагалі досягнення мети, проведення реформ, стабілізації ринків, підтримання тощо, бо це річ, на яку банківський сектор прямо не дуже впливає, а вона все одно існує. Стосовно Приватбанку і цієї перспективи денаціоналізації, я думаю, що яке би рішення не було прийнято судом, технічно це виконати неможливо. Тоді треба повернути капітал державі…

— Так про це ж і говориться.

— В практичному сенсі це рішення не можна виконати, я не йду зараз у деталі самого судового процесу тощо, бо це мені невідомо…, і це моя відповідь на запитання.

НВ
Фото: НВ

— Тобто загроза цього є? Тому що держава…

— Який результат? Його неможливо виконати.

— Збанкрутує банк.

— Я думаю, що це швидше суто теоретично можна обговорювати, а не практично.

— Можна сказати, що це одна з реформ, яку має провести влада — судова…

— Я якраз сюди не дуже це закидаю, мені видається, просто в умовах глибокої політичної, економічної, організаційної, військової кризи, напевно, не всі закони були прописані, не всі порядки були регламентовані.

— Якщо повернутися до ризиків, то банкіри, з якими я спілкувався, говорять про те, що дуже високими темпами росте кредитування небанківських фінансових установ. Зараз є питання щодо закону про СПЛІТ. Національний банк хоче забрати і контролювати ці установи, тому що вони не бачать всієї картини на ринку. Як ви ставитеся до того, щоби цей закон прийняти?

— Сьогодні у фінансовому секторі банківський сектор домінуючий, інші небанківські установи — пенсійні фонди, страхові компанії, лізингові, кредитні спілки та інші значно менші, їх вплив на економіку незначний. Підпорядкування цього сектора Національному банку? Це добре, але ефект буде довгостроковий. Я думаю, великою мірою роль цього сектора залежить від його величини. Поки він маленький, на жаль, навряд чи сильно буде впливати в на ринок найближчі роки.

— Господарський суд міста Києва відкрив провадження, пов’язане з позовом Сбербанку Росії. Вони хочуть розблокувати рахунок у цінних паперах, який знаходиться в Райффайзен Банк Аваль, пов’язаний із їх активами в Україні, це Промінвестбанк та інші банки тощо. Ви в курсі цієї ситуації?

— Я в курсі. Ми мали зустріч. І пояснили позицію нашого банку. Ми дотримуємося вимог закону. Щоб розблокувати рахунок необхідно рішення суду. Нас зрозуміли контрпаті.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X