Курс гривні, зменшення субсидій та витрати на чиновників. Головне з проекту держбюджету-2020

20 вересня 2019, 07:45

20 вересня Кабмін представить у парламенті законопроект про держбюджет на 2020 рік. НВ Бізнес виокремив головне з документа. Важлива деталь — податків с бізнесу і громадян планують зібрати більше

Курс, зростання цін, ВВП

При написанні законопроекту про держбюджет-2020 використовувався макроекономічний прогноз, затверджений Кабміном Гройсмана в травні. Прем'єр-міністр Олексій Гончарук сказав 15 вересня, що прогноз буде переглянуто в жовтні — між голосуваннями в першому і в другому читаннях. Згідно з прогнозом, номінальний ВВП в 2020 році збільшиться на 3,3% і становитиме 4,55 трлн грн. Інфляція сповільниться до 6%, зростання експорту і імпорту сягне 7,6% і 8% відповідно. Бюджет побудовано на прогнозі середньорічного курсу гривні до долара в 28,2 грн/$. Міністр фінансів Оксана Маркарова наголошувала, що потрібно уникнути повторення ситуації 2018−2019 років, коли прогнозний курс — як середньорічний, так і на кінець року — значно відрізнявся від фактичного. Наприклад, бюджет 2019 року розроблено на прогнозі, що середньорічний курс становитиме 28,2 грн/$, а на кінець року — 29,4 грн/$, але гривня дуже зміцнилася і зараз курс нижче позначки 25 грн/$. Це негативно вплинуло на надходження в бюджет доходів від ПДВ, акцизу на імпортні товари і ввізного мита.

Відео дня

Головні показники

Доходи держбюджету встановлені на рівні 1,079 трлн грн, витрати — 1,170 трлн грн. У порівнянні з попереднім роком зростання сягне 5,2%. Дефіцит встановлено на рівні 95,13 млрд грн. Планується, що він не перевищить 2,09% ВВП. У бюджеті на цей рік граничний обсяг дефіциту становить 90 млрд грн (максимум 2,28% ВВП). Згідно із законопроектом, платежі за держборгом зростуть на 20,7 млрд грн — до 438,1 млрд грн. З них обслуговування — 145,2 млрд грн, погашення — 292,9 млрд грн.

Пропонується підвищити мінімальну зарплату з 1 січня 2020 року на 550 грн — до 4723 грн. Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць з 1 січня становитиме 2027 гривень, з 1 липня — 2118 гривень, з 1 грудня — 2189 гривень. Зараз він становить 1936 грн.

У проекті закону також зазначено, що Кабмін має зробити «рішучі кроки щодо наближення в 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка розрахунково може становити майже 4251 грн».

Як зміняться витрати

Скільки виділять міністерствам

Відповідно до законопроекту бюджет Мінсоцполітики істотно збільшиться, а Мінфіну — зменшиться. Це пояснюється тим, що витрати на виплати допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, особам з інвалідністю та іншим категоріям громадян наступного року пропонується включити в бюджет Мінсоцполітики, а не Мінфіну, як цьогоріч. Витратити на це хочуть 59,5 млрд грн порівняно з 63 млрд грн у держбюджеті-2019.

Законопроектом також пропонується, щоб в наступному році всі субсидії розподілялися через бюджет Мінсоцполітики. В цьому році субсидії на купівлю пічного палива та скрапленого газу (майже 3 млрд грн) розподіляються через бюджет Мінфіну, а на придбання природного газу — через бюджет Мінсоцполітики (55 млрд грн). На 2020 рік на субсидії пропонується виділити 47,6 млрд грн зі 100%-ю монетизацією. Це на 10,5 млрд грн менше, ніж у цьому році. У Кабміні наголосили, що в травні уряд перерозподілив видатки Мінсоцполітики, зменшивши витрати на субсидії на 8 млрд грн. З огляду на це, зменшення в 2020 році може становити 2,4 млрд грн.

Проектом закону передбачається, що зміниться фінансування медицини. Оскільки на 2020 рік заплановано запуск медреформи на вторинному рівні, витрати на програму медичних гарантій (Нацслужби здоров’я) зростуть на 58 млрд грн — до 72,3 млрд грн. При цьому законопроектом пропонується запровадити медреформу на вторинному рівні з 1 квітня, а не з 1 січня. У зв’язку з цим медсубвенція поки залишається. На неї планується виділити 14,6 млрд грн.

Ще одна зміна торкнеться підтримки аграріїв. За словами Гончарука, законопроект про держбюджет-2020 скасовує дотації великим агропідприємствам. Натомість планується виділити 4,4 млрд грн на здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення.

Як пояснила 19 вересня міністр фінансів Оксана Маркарова, ця програма почне виконуватися раніше, ніж буде відкрито ринок землі, щоб «в агровиробників була можливість попрацювати з банками і станом на жовтень було розуміння, як можна отримати дешеві і довгострокові кредити за спрощеною і прискореною процедурою».

«Ви можете піти в будь-який банк, який є учасником програми. І якщо ваші документи відповідають всім вимогам, то ви отримаєте дешевший кредит, тому що держава витратить власні кошти для того, щоб ви заплатили не 20% ставки, а менше 5%», — розповіла вона.

Суди, правоохоронні й антикорупційні органи

У відсотковому значенні передбачається суттєве збільшення фінансування антикорупційних органів та Держбюро розслідувань.

Крім того, пропонується виділити 1,3 млрд грн на Бюро фінрозслідувань, законопроект про створення якого Рада поки не прийняла, але має намір зробити це найближчим часом.

Парламент, Кабмін і президент

Відповідно до законопроекту, в 2020 році на Верховну Раду, Кабмін і Держуправління справами (відоме як ДУСя, що забезпечує роботу президента і його адміністрації, фінансує державні санаторії, курорти) буде виділено 6,2 млрд грн — на 51 млн грн менше, ніж роком раніше. Витрати на Раду і Держуправсправами несуттєво збільшаться — на 3 і 1 млн грн відповідно. Витрати на Кабмін — на 55 млн грн, або 3% нижче, ніж минулого року. Це пояснюється, зокрема, тим, що Нацагентство з питань електронного урядування, яке минулого року фінансувалося з бюджету Кабміну, реформували в Міністерство цифрової трансформації з окремим бюджетом.

Податкова і митниця стануть дорожчими

В Україні цього року відбувається поділ ДФС на Податкову та Митну служби. Згідно із законопроектом, на них виділять 9,355 і 4,131 млрд грн відповідно. Це на 2 млрд грн, або 17,8% більше, ніж передбачили в бюджеті поточного року для Держфіскальної служби — 11,4 млрд грн.

Дороги

У проекті держбюджету витрати на Укравтодор пропонується збільшити на 11 млрд грн, або 33% — до 44,6 млрд грн. На субвенцію місцевим бюджетам на будівництво і ремонт доріг передбачили 22,2 млрд грн (+7,5 млрд грн, або 50%).

За даними Мінфіну, дорожній фонд наступного року становитиме 69,7 млрд грн порівняно з 50,4 млрд грн цьогоріч. З 2020 року в нього буде скеровано 100% надходжень акцизу з пального та транспортних засобів, а також ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби.

Доходи

Доходи держбюджету-2020 розраховані за чинною законодавчою базою. Ставки ренти за користування надрами для видобутку газу, нафти і газового конденсату не зміняться. Передбачається, що з 1 січня підвищувальний коефіцієнт 1,1 до ставки ренти за видобуток залізної руди застосовуватися не буде. В результаті ставка сягне 8%, а не 8,8%, як зараз. При цьому глава парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в серпні зареєстрував у Раді законопроект № 1210, відповідно до якого пропонується збільшити ренту на видобуток залізної руди з 8% до 10%. Парламент цей проект закону поки не розглядав.

У законопроекті прогнозується суттєве зростання надходжень податку на доходи фізосіб, податку на прибуток підприємств й імпортного акцизу.

Дивіденди держкомпаній і відрахування НБУ

Планується, що в 2020 році надходження частини чистого прибутку та дивідендів державних і комунальних підприємств становитимуть 32,4 млрд грн — на 12,1 млрд грн, або 27% менше, ніж в минулому році.

У бюджеті на минулий рік було передбачено 44,5 млрд грн надходжень за цією статтею доходів. Прогнозується, що фактичні надходження сягнуть 35,9 млрд грн. Базовий норматив відрахувань встановлено Кабміном на рівні 50%, для компаній з чистим прибутком від 50 млн грн — 90%, а для Ощадбанку, Укрзалізниці, Укренерго та ОГХК — 30%. У Нацбанку закликали знизити нормативи. Агентство Moody’s в липні вказало на високі дивіденди держбанків, що є однією з причин погіршення прогнозу для банківської системи України. Нафтогаз звертався до суду і домігся тимчасового призупинення дії відповідної постанови Кабміну, але пізніше виплатив дивіденди в повному обсязі після розміщення єврооблігацій.

Прогноз надходжень на 2020 рік засновано на прогнозі, що норматив відрахувань буде встановлено на рівні 50%, а для підприємств концерну Укроборонпром, інших підприємств оборонно-промислового комплексу та Ощадбанку — 30%.

У законі про держбюджет передбачається, що відрахування Нацбанку становитимуть 40,709 млрд грн — на 3,8 млрд грн, або 8,6% менше плану на цей рік. При цьому в поточному році НБУ перерахував значно більше плану — 64,9 млрд грн.

Зовнішні та внутрішні позики, приватизація

Законопроектом передбачається, що Україна цьогоріч позичить 383,8 млрд грн, з них на внутрішньому ринку — 242,1 млрд грн, на зовнішньому — 141,7 млрд грн. На погашення боргів буде витрачено 292,9 млрд грн.

Цього разу план надходжень від приватизації істотно зменшено — до 5 млрд грн порівняно з планом в 17,1 млрд грн на цей рік і 18,8 млрд грн в 2018-му. У минулі роки ці плани не виконувалися. За сім місяців поточного року приватизація додала до бюджету 351,8 млн грн, в 2018-му — 268,8 млн грн.

Показати ще новини
Радіо НВ
X