Під обстрілами та без електрики. Як працюють телеком-оператори під час війни
Чи вдається телеком-командам забезпечувати безперебійне надання послуг, з якими викликами їм довелося стикнутися та як убезпечуються від потенційних загроз.
Українська співпраця з Європою поглиблюється і важливу роль відіграє розбудова телекомунікаційної інфраструктури, що пришвидшує інтеграцію в єдиний цифровий ринок ЄС і всього світу. Україна мала успіхи в цій площині, проте внаслідок російської агресії багато телеком-вузлів було пошкоджено і провайдери мали швидко вживати відповідних заходів. Випробування на міцність пройшли, роботу відновили, але руку на пульсі тримаємо постійно.
Ситуація до війни
Цифровізація стрімко інтегрується у всі сфери глобальної економіки, навіть найконсервативніші, як-то банківська та муніципальна системи. Для ЄС концепція «Гігабітного суспільства» є одною з ключових стратегій розвитку до 2025 року. Цифрова адженда ЄС спрямована на забезпечення мереж високої пропускної здатності та заохочення використання послуг і додатків в рамках Єдиного цифрового ринку. Політика зосереджена на трьох стратегічних цілях: гігабітний зв’язок для основних соціально-економічних рушіїв, покриття 5G для міських районів та основних транспортних маршрутів, а також універсальний доступ до широкосмугового зв’язку зі швидкістю не менше 100 Мбіт/с.
Телекомунікації в Україні — це одна з найбільш розвинених й інноваційних галузей економіки, і як прогресивна європейська країна, ми активно розбудовуємо телеком-інфраструктуру. Зусилля дають свої плоди — в 2021-му інтернет-покриття мало 90% території та швидкість трафіку щороку збільшується. І це при тому, що в Україні доступ в інтернет досі найшвидший та найдешевший в Європі.
Робота телеком під російськими ракетами
Російська агресія на початку 2022 року викликала гуманітарну кризу і завдала, та все ще завдає значних інфраструктурних руйнувань. Це прямопропорційно вплинуло на згасання темпів розвитку телеком-потужності в порівнянні з минулими роками. Питання денне не про розвиток індустрії, а отже розвиток, збільшення податків та ін., а забезпечення функціонування критичної інфраструктури телекомунікацій. Щобільше, наявні та потенційні загрози завдають збитків провайдерам послуг. Як і для всіх українських підприємців, одночасно із падінням доходів у телеком-операторів зросли операційні витрати.
В перші тижні постраждала логістична сторона: через черги на кордонах, затори на дорогах і щоденну змінність маршрутів доставка телекомунікаційного обладнання в Україну значно ускладнилась. Логістичні маршрути перелаштувалися неодноразово і хоча перевірених шляхів багато, досі планувати важко — ситуація в країні змінюється щохвилини. Наразі, оскільки елементи телекомунікаційної інфраструктури включені до критичного імпорту, логістика стабілізувалася, немає обмежень чи проблем з його ввозом в Україну. Єдине, часу треба більше, наземна доставка швидше, ніж за 7 днів фізично неможлива. Саме тому важливо розумно планувати наявні ресурси, враховувати, що залишилося в операторів, та, за потреби, змінювати підхід до формування складських запасів.
Технічні можливості операторів залишаються високими, але інфраструктура постійно страждає через обстріли, відсутність електроживлення, пошкодження оптичних ліній, кабелів і телеком-обладнання. Все це погіршує можливість забезпечення безперервного доступу в інтернет, що критично важливо для українців в межах і поза межами країни. Вони мають залишатися на зв’язку зі своїми сім'ями та друзями, користуватися інтернетом для роботи та мати доступ до інформації.
Адаптація до більшості можливих сценаріїв
Почнемо з того, що досвіду керувати телеком компанією під ракетними обстрілами та в умовах війни в Україні не мав ніхто. Через активні бойові дії телекомунікаційне обладнання було пошкоджено чи втрачено і ризики зберігаються, адже атаки по інфрастуруктурі відбуваються щодня. Крім цього провайдери стикнулися з обривами фізичної оптичної мережі, недостатньою пропускною здатністю по каналах зв‘язку між різними регіонами, чи за зовнішніми каналами. А через те, що люди постійно моніторять новини, довелося оперативно змінювати маршрути, щоб підтримувати глобальне підключення за більшого навантаження на мережу.
Для стабільної передачі трафіку телеком-оператори мали першочергово попіклуватися про безпеку опорних телеком-вузлів (core site) — щоб навіть при ураженні значної частки інфраструктури надавати мінімально необхідні послуги. Не менший виклик для операторів — це підтримувати високу швидкість інтернету в Україні та знаходити нові способи забезпечення стійкості мереж за більшого навантаження, адже користувачі споживають більше новин, медіаконтенту на стримінгових платформах, навчаються онлайн і при цьому використовують декілька девайсів водночас.
Покращити передачу даних дозволяє використання новітнішого та потужнішого обладнання, оптимізація та скорочення маршрутів звʼязності, розбудова резервних фізичних оптичних ліній передачі даних. Щоб зробити мережу стійкішою, ми, наприклад, вдвічі у порівнянні з 2021 роком збільшили пропускну здатність магістралі, а також запустили новий оптичний магістральний маршрут «Одеса-Варшава», оминаючи Київ, і таким чином створили додаткове резервування для клієнтів з півдня країни. При цьому, деякі підсилювальні вузли постраждали через ворожі обстріли, тож резерви суттєво скоротилися. Рятує те, що необхідне обладнання зазвичай є на нашому складі в Латвії та ми можемо його відносно швидко доставити в Україну.
Оператори стикнулися і з нестачею кваліфікованих інженерів, адже багато хто на фронті, багато хто переїхав з одного регіону в інший. Як наслідок, оптимізуємо ресурси та розширюємо компетенції команди. Так, якщо хтось із інженерів за певним напрямком недоступний, інші спеціалісти мають базові навички і, яких має вистачити для ремонту на випадок аварії. Щобільше, у фахівців з інших департаментів є детальна інструкція, що робити в разі недоступності всіх спеціалістів технічного відділу.
Великі кроки для стабільності завтра
Для стабільної роботи телеком-операторам надзвичайно важливо мати достатні резервні потужності дуже дорогого та специфічного обладнання та збільшувати пропускну спроможність. Як і решта операторів, ми розширюємо ємність, постійно забезпечуючи наявність додаткових акумуляторів на вузлах, переходимо на порти більшого інтерфейсу, закуповуємо найсучасніші маршрутизатори, щоб впоратися зі зростанням трафіку та мати альтернативу при аваріях чи пошкодженнях. В тому числі залучаємо додаткові ємності та кооперуємося з іншими операторами. Наприклад, з одним партнером нам вдалося налагодити постачання дизельного пального до генераторів на критичних напрямках магістральних ліній, а з іншим, Атраком, — розробити додаткові процедури, що адаптовані до військових реалій, і прорахувати час реакції залежно від типу аварії та регіону.
Кооперація стала як ніколи важливою. Український бізнес об'єднав зусилля, а компанії допомагають одна одній, хоча до повномасштабної війни могли конкурувати між собою. Гравці телеком-ринку стали також тісніше взаємодіяти між собою та партнерами. І це, напевно, найбільша зміна. При цьому в Україні тренд на укрупнення телекому був вже декілька років. Багато компаній здійснювали злиття, як-то кейс придбання холдингом «Датагруп» провайдера Volia, чи коли один оператор поглинав іншого. Для висококонкурентної та затратної галузі як телеком це — логічний крок за для економічного розвитку.
Водночас європейська спільнота дуже допомогає українському телекому зараз і зацікавлена інвестувати в його якомога скоріше відновлення. Іноземні телеком-компанії як можуть підтримують українських операторів і донатять обладнання. Переважно такі кейси непублічні, а один із найвідоміших — ініціатива NogAlliance під назвою #keepUkraineConnected, що має на меті підтримку операторів необхідним обладнанням для допомоги в забезпеченні технічної працездатності українських мереж.
Україна стала прикладом для світу — як можна продовжувати працювати, залишатися стійкими та боротися задля перемоги. Українські телеком-оператори ще на початку війни проявили незламність, швидко реагували та впроваджували складні процедури в умовах обмежених ресурсів і фізичної загрози життю та швидко відновлюють пошкоджену інфраструктуру без вихідних і перерв.
