Win-win рішення для суспільства і банків
Вона вигідна державі й банкам, адже дозволяє економити значні кошти на емісії, інкасації та утилізації банкнот, а також економіці й суспільству, бо сприяє поліпшенню контролю за проведеними транзакціями й ефективній боротьбі з тіньовою економікою.
Світ: сashless – це модно
Світовими лідерами у відмові від готівки є скандинавські країни: в період з 2000 до 2015 року частка платежів паперовими грошима в регіоні знизилася в 2,5 раза, до 25%; понад 80% громадян розраховуються за товари і послуги платіжними картами або використовуючи мобільні додатки; в Швеції та Норвегії обіг готівки становить 3-5% ВВП. У Швеції платіжним додатком Swish користується 55% населення, обсяг операцій додатку складає $9 млрд.
У Європі емітовано понад 500 мільйонів безконтактних карт, а, згідно з прогнозами, близько 40% усіх карткових платежів здійснюватимуться тут до 2022 року безконтактно.
У країнах Центральної та Східної Європи міграція дрібних платежів з готівкових операцій на платіжні карти стимулює загальне зростання кількості карткових платежів.
У cashless-тренді йде й Азія: наприклад, Південна Корея в 2017 році запустила проект "Суспільство без монет", у межах якого за умови готівкових розрахунків вся решта перераховується покупцеві на спеціальну карту. Метою 5-річного проекту є переведення понад 85% населення на електронні платежі.
Україна: cashless-успіхи і перспективи
Національний банк ще у 2016 році озвучив амбіційну мету скорочення обсягу готівки в обігу з 14,3% ВВП у 2015 році до 9,5% ВВП у 2020-му. Повсюдне упровадження безготівкових платежів може допомогти вирішити ключове для України питання – скорочення обсягу тіньової економіки, частка якої офіційно оцінюється Міністерством економіки у 37% ВВП! Успішним прикладом для нас у цьому плані є сусідня Польща, де співвідношення готівки до ВВП становить 7,5%, а рівень тіньової економіки оцінюється в 25% ВВП.
Регулятор зазначає, що успішна реалізація цього проекту можлива лише за умови ефективних узгоджених дій за чотирма напрямами: розвиток безготівкових платежів, зниження попиту на готівку, розвиток платіжної інфраструктури, а також зміна платіжної культури та ментальності громадян як елемента фінансової грамотності.
Аналіз динаміки безготівкових розрахунків додає певного оптимізму: зростання карткових платежів в Україні за останній рік склало близько 30% у кількісному і понад 40% у грошовому вираженні, випереджаючи за темпами зростання Великобританію, Чехію, Угорщину, Польщу, Іспанію, Францію, Італію. Сьогодні 3/4 усіх операцій із платіжними картами – безготівкові, в грошовому вираженні їхній обсяг складає майже 40%. Ще 5 років тому цифри були набагато скромнішими: 32% і 12% відповідно.
Найдинамічніше зростає випуск безконтактних карт – у 7 разів швидше, ніж інших. У цьому сегменті Україна показує чудові результати: третє місце в Європі за кількістю платежів на одну безконтактну картку, п’яте місце за кількістю POS-терміналів із підтримкою PayPass/PayWave, обігнавши за кожним показником Великобританію, Францію, Естонію, Норвегію і Росію.
Бурхливе зростання інтернет-комерції значно посприяло загальному зростанню активності розрахунків платіжними картами: саме сегмент розрахунків у мережі Інтернет має найбільшу питому вагу в структурі безготівкових операцій, він зріс до 38%, посунувши розрахунки в торговельній мережі, частка яких становить 33%. Середній чек інтернет-платежу в 2017 році збільшився на 23%, до 321 грн. На третьому місці за популярністю (26%) йдуть перекази з картки на картку, середня сума P2P-переказу складає 1483 грн. Також на 50%, до 512 грн, зріс середній чек операцій у терміналах самообслуговування.
Активне проникнення технологій у повсякденне життя українців підвищує затребуваність послуг інтернет- та мобільного банкінгу як найбільш зручних інструментів для здійснення повсякденних фінансових операцій у віддаленому режимі у форматі 24/7. В інтернет-банкінгу клієнти перевіряють баланс карт, оплачують товари, комунальні та сервісні послуги. У мобільному банкінгу найпопулярнішими операціями є перевірка балансу, поповнення мобільних телефонів, перекази між картками/рахунками. Згідно з результатами досліджень клієнтських переваг, користувачі особливу увагу звертають на зручність і простоту інтерфейсу банківських додатків, безперебійний режим їхньої роботи, швидкість проведення операцій, можливість мінімізації особистих візитів у банк, рівень безпеки, можливість працювати з електронними грошима, тарифи, нарахування відсотків на залишок по рахунку.
Також драйверами популяризації безготівкових платежів є smartcity-проекти – «розумні» транспортні та інфраструктурні рішення: впровадження оплати безконтактними платіжними картами в громадському транспорті Києва, Житомира, Мукачева, що не тільки зручно для місцевих мешканців, а й підвищує туристичну привабливість міст для зарубіжних туристів. Наприклад, у київському метро картами розраховувалися пасажири з 55 країн світу. Відвідувачі київського зоопарку також можуть оплатити візит картою на турнікеті.
Результати дослідження, проведеного Mastercard, свідчать, що 74% українців підтримують проникнення цифрових технологій у різні сфери життя, 72% хочуть розраховуватися за допомогою смартфона, який вже сміливо можна назвати близьким родичем власника відповідно до тієї кількості уваги, яку йому приділяють, – українці проводять зі своїм смартфоном в середньому 4 години щодня, даючи фору деяким членам родини. Потенціал смартфона як платіжного інструмента важко переоцінити: рівень проникнення смартфонів уже досяг 44%, із перспективою перевищити 70% до 2020 року. Зростання популярності NFC-гаманців і прихід до України технології Android Pay свідчать: смартфон-оплати набирають обертів і все більше впливають на рішення для smartcity-проектів, спрямованих на поступову відмову від готівки і розвиток прозорої, зручної, безпечної та ефективної cashless-економіки.
Труднощі зростання: що гальмує розвиток безготівкових платежів?
По-перше, активно чинить опір сама "сіра" економіка, яка, як відомо, прагне до готівкових розрахунків. Легалізація доходів і витрат, прозорість фінансових потоків їй украй невигідна. І тут не обійтися без законодавчого складника, зокрема, подальшого зниження порогу обов’язкових безготівкових розрахунків із нинішніх 50 тис. грн. До речі, у Франції й Португалії аналогічний ліміт становить € 1 тис., хоча рівень офіційних доходів французів і португальців значно вищий, ніж в українців.
По-друге, поки що шкутильгає і платіжна інфраструктура: в цілому по країні тільки 41% торгових і 25% сервісних підприємств приймають оплату платіжними картами. Для бізнесу бар’єрами є висока вартість обладнання, превалювання готівкових розрахунків у сфері роботи підприємства, побоювання щодо можливих технічних проблем з оплатою у випадку доставки товару клієнту. Не варто недооцінювати й небажання продавців товарів і послуг показувати свої реальні торгові обороти.
В результаті, деякі зони розрахунків до цього часу не мають альтернативи оплаті готівкою під час проведення повсякденних платежів, що потребує посилення контролю за обов’язковим встановленням платіжних терміналів (закон передбачає цю норму для торговельних точок площею понад 20 кв. м у населених пунктах із чисельністю мешканців понад 25 тис. осіб) і посилення відповідальності порушників, а також низки недобросовісних продавців, що встановлюють термінали номінально, до того ж, ці термінали де-факто основну частину часу не працюють. Ключовим стимулами для підключення еквайрингу може і повинна стати можлива втрата клієнтів у разі відсутності можливості оплати карткою.
Суттєвим гальмом розвитку cashless-культури є все ще невисокий рівень довіри споживачів до безготівкових платежів, особливо у старшої вікової групи. У зв’язку з цим важко переоцінити важливість для банків невпинного підвищення рівня фінансової грамотності існуючих і потенційних клієнтів, наочне і переконливе роз’яснення того, що карткові розрахунки – це просто, зручно, безпечно і вигідно! Наприклад, можливості кредитної карти дозволяють використовувати кошти банку і не платити за це відсотки, якщо погашати заборгованість у пільговий період. Різноманітні спільні акції банків у партнерстві з платіжними системами і торговельними мережами – знижки, бонуси, кешбек, розіграші цінних призів – роблять платіжну карту ще більш економічно вигідним інструментом, мотивуючи клієнта поступово мінімізувати готівкові розрахунки.
Окремої уваги заслуговує соціально-громадянський чинник. Оплачуючи покупки платіжною карткою, а не готівкою, споживач виводить її в офіційне поле, тим самим вносить свій невеликий, але важливий внесок у боротьбу з тіньовою економікою. Нехай це прозвучить дещо пафосно, але маленький шматок пластика у цьому випадку є інструментом боротьби кожного з нас проти "сірих" розрахунків, навмисного заниження торгових оборотів, нелегальних доходів, ухилення від сплати податків – усього того, що підживлює тіньову економіку, гальмує зростання легального прозорого соціально відповідального бізнесу, добробуту країни та її громадян.
