Вічний бій за "паливний" акциз

9 листопада 2016, 17:03
Скільки існує паливний ринок, стільки йде боротьба за акциз. Обчислюваний мільярдами гривень, цей трофей вабить величезну кількість джентльменів удачі, які намагаються позбавити його державу

Боротьба ця вкрай захоплива. Вона бере початок з горезвісних підприємств з іноземними інвестиціями, через які йшов весь імпорт нафтопродуктів до країну наприкінці 90-х. Хто пам'ятає, їх ще називали «бізонами» (велике ПІІ тих часів мало назву «Бізон»). Свої пільги при розмитненні підакцизних товарів ці підприємства відстояли в непідкупних українських судах, які визнали за ними право на використання податкового та митного режимів 1991-1992 років, коли в Україні не було ані ПДВ, ані акцизу.

Відео дня

Ці «відрижки» траплялися аж до 2010 року, коли з небуття на сцену вийшла дочірня компанії одного з ПІІ – «Лівела». За лічені місяці через неї почало заходити без податків більше 30% всього палива. Правда, тоді цю лавку досить швидко прикрили, мабуть, далася взнаки юність президентської команди Віктора Януковича. Як ведиться, на місці фірмулі знайшли три столи і три стільця, зрозуміло, ніхто не сів.

На зміну «Лівелі», яка хоч якось намагалася обкластися паперами про своє шляхетне ПІІ-шне походження і на цій основі здійснити безподаткове ввезення, прийшли зовсім брутальні схеми контрабанди. Група компаній під кодовою назвою «Газ Україна 2020» завозила мільйони тонн нафтопродуктів нібито для подальшого експорту, але насправді розпродувала їх без розмитнення всередині країни. Чим це все закінчилося, знають всі.

На зміну масовим контрабандним схемам у 2014-2015 роках прийшли менші контрабандні схеми, переважно через периферійні порти на Чорному морі (Скадовськ, Миколаїв, Очаків, Гола Пристань, Кілія, Рені тощо). Проблему було розв'язано в травні-червні 2015 року після зміни команди Державної фіскальної служби і СБУ, зокрема керівника відділу «К» (нещодавно з'ясувалося, що звільнений володіє різнокаліберною елітною нерухомістю в особливо великих розмірах).

Проте головною проблемою в 2014-2015 році був фальсифікат. Бензин почали «бодяжити» всі кому не ліньки. Благо, для цього були створені всі умови: вдосталь було як сировини (прямогонні фракції, стабільний бензин і навіть звичайний газовий конденсат), так і октанопідвищувальні присадки і компоненти. Центри виробництва «бодяги» відразу стали помітними по залізничних станціях надходження компонентів для виробництва моторних палив – Васильків, Миронівка, Переяслав-Хмельницький, Дніпродзержинськ... Одне з таких великих виробництв розкрилося, коли влітку 2015 року загорілася нафтобаза БРСМ у Василькові...

Проблему фальсифікату багато в чому розв'язали учасники паливного ринку. (Чи ви думали, що у нас реформи роблять чиновники?). В рамках закону про бюджет на 2016 рік вони ініціювали збільшення і введення акцизів на компоненти кустарно вироблених палив, тим самим зробивши їх випуск економічно невигідним. Другим ударом став запуск з квітня 2016 року системи електронного адміністрування акцизного збору на нафтопродукти, який був покликаний створити прозорий ланцюжок руху нафтопродуктів від кордону або НПЗ до «пістолета». Раніше ж невідомо звідки на ринок випливали величезні обсяги бензину. Система ускладнила «бодяжникам» життя, але не позбавила їх його. Безумовно, залишився і зовсім «чорний» сегмент, де весь бізнес робиться за кеш.

Зай там як, а поки що комплекс заходів, ініційований найбільшими нафтотрейдерами, дав наступний результат: обсяги «безподаткового» ринку бензину в 2016 році оціночно становитимуть 195 тис. т, тоді як у 2015 році ця цифра була в два рази вищою – 440 тис. т, а в 2014 році – в 3,5 рази (675 тис. т).

Сутичка за «паливні» акцизи триває і сьогодні. Як не дивно, але цей бій іде з тими, хто найбільше зацікавлений у наповненні скарбниці. З Мінфіном. Об'єднання нафто- і газотрейдерів, Держфіскальна служба і «податковий» комітет Южаніної в парламенті одностайно закликають Міністерство фінансів ліквідувати так званий роздрібний акциз, який призвів до розквіту нелегальних заправок скрапленим газом та дизпаливом і створив величезний корупційний потік готівки (торгівля ведеться без касових апаратів), який здебільшого йде в кишені чиновників за право вести нелегальний бізнес. За даними київського міського голови Віталія Кличка, Київ недобере в 2016 році 222 млн грн роздрібного акцизу з палива. Загаолом же в країні «мінус» може розтягнутися на 2 млрд грн.

Що пропонується зробити? Податок з заправок перенести в базовий акциз, що стягується на кордоні і на митниці, а потім «розщеплювати» по регіонах, яким цей податок належить (у 2016 році становитиме в середньому 1,20 грн/л). Протягом усього року Мінфін начебто підтримував ініціативи бізнесу і самих регіонів в особі КМДА і Асоціації міст України, але на стадії бюджетного процесу несподівано для всіх відмовився імплементувати ці напрацювання. При цьому ніяких своїх пропозицій ані сам міністр Данилюк, ані його профільні заступники Капінус і Марченко не представили. А мова йде не тільки про виведення з тіні 2 млрд грн для місцевих бюджетів, але ще і про отримання центральним бюджетом близько 6,5 млрд грн...

Такий дивний етап боротьби за акцизи, коли бізнес вирішує за уряд завдання збільшення бюджетних надходжень, теж закінчиться і закінчиться успішно. Але шкода часу і грошей, які втратить і бізнес, і скарбниця, поки в «мінфінівських» головах станеться просвітлення.

Показати ще новини
Радіо НВ
X