Управління державою – це не експеримент

17 квітня 2018, 16:15

Чим відрізняється управління державою від лабораторного експерименту? Все просто – масштабом і ціною помилки. Про це і поговоримо.

Перед нами чергова версія проекту закону про податок на виведений капітал (ПВК), яким пропонується замінити існуючу класичну модель податок на прибуток підприємств.

Відео дня

Я переконана, перш ніж впроваджувати нову модель оподаткування (будь-яку, не тільки ПВК) необхідно мати відповіді на цілий ряд питань.

Частину питань повинні обговорювати вчені-економісти. Наприклад, Якими будуть бюджетні втрати? За чий рахунок втрати будуть компенсуватися (які податки підвищать, які бюджетні витрати скоротять, якою буде інфляція)? Якою буде фіскальна ефективність нового податку (скільки коштів надійде до бюджету)?.

Частину питань повинні обговорювати психологи і соціологи. Наприклад, як новий податок вплине на мотивацію різних категорій платників податків? Чому віддадуть перевагу платники податків: користуватися старими схемами ухилення, винайти нові або платити чесно новий податок?

Однак не менше значення мають технічні питання, які будуть впливати і на мотивацію бізнесу, і, в підсумку, на доходи бюджету. Як практик, що займається оподаткуванням, я сконцентруюся на них.

Причому буду говорити насамперед про ризики нової моделі, про які забувають сказати політики і не поспішають написати соціальні мережі.

Відмова від податку на доходи нерезидентів істотно полегшує "виведення капіталу"

З введенням ПВК податок на доходи нерезидентів буде скасований. Таким чином, створена Україною система захисту від недобросовісних платників стане більш вразливою.

Зараз зменшити податок на доходи нерезидентів можна на підставі Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Однак Конвенції містять ряд умов, які ускладнюють доступ до переваг Конвенцій для недобросовісних платників.

Наприклад, недобросовісні структури часто не в змозі продемонструвати, що їх нерезиденти-"пустушки" є бенефіціарними власниками виплачуваних з України доходів. Як наслідок, виплати на адресу таких "пустушок" будуть обкладатися в Україні податком на доходи нерезидентів за повною ставкою (15%). Також такі нерезиденти-"пустушки", як правило, не мають податкових зобов'язань з податку на прибуток в країні їх формальної резиденції, проти яких вони могли б зарахувати податок на доходи нерезидентів, сплачений в Україні.

Відповідно, скасування податку на доходи нерезидентів буде вигідне, насамперед, недобросовісним структурам, які зараз не в змозі скористатися перевагами конвенцій через передбачені конвенціями захисні механізми.

Без податку на доходи нерезидентів і без захисних механізмів конвенцій "виведення капіталу" істотно полегшиться і подешевшає, а, значить, стане доступнішим і привабливішим. В результаті буде досягнуто результат, що прямо суперечить задекларованим цілям.

Часто прихильники нового податку задають запитання: "А яка буде мотивація "виводити капітал" після введення нового податку? Адже податки на нерозподілений прибуток не сплачуються". Мотивація збережеться через ряд причин, як мінімум, через такі: бажання заощадити на сплаті податків при виведенні коштів на споживання (особливо якщо споживання за кордоном), необхідність інвестувати за кордоном, прагнення захиститися від валютних ризиків в Україні, недовіра до банківської системи в Україні тощо.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Дискримінація нерезидентів, які інвестують в українські підприємства

Згідно із законопроектом, виплата дивідендів юридичній особі-нерезиденту тягне за собою застосування ПВК, в той час як виплата дивідендів українським акціонерам – платникам ПВК не призводить до оподаткування.

Це може призвести до обтяженого оподаткування українських підприємств з іноземним капіталом, учасниками яких є іноземні юридичні особи, в порівнянні з оподаткуванням підприємств з локальними учасниками.

Доводилося чути, що ніякої дискримінації немає, оскільки нерезиденти-юрособи в своєму статусі неплатників ПВК прирівняні до інших юросіб – неплатників цього податку (неприбуткових організацій, суб'єктів, що використовують спрощену систему оподаткування).

Цей аргумент важко вважати коректним. Не можна порівнювати юридичних осіб – нерезидентів, діяльність яких спрямована на отримання прибутку, з неприбутковими організаціями, або з суб'єктами господарювання на спрощеній системі оподаткування, які вже користуються пільговим режимом оподаткування.

Наслідком дискримінації можуть стати суперечки між державою та іноземними інвесторами. Якщо з цієї причини зменшаться іноземні інвестиції, або будуть "видавлені" з України існуючі іноземні інвестори, то це точно не сприятиме економічному зростанню.

Оподаткування податком українських інвестицій за кордон

Законопроект пропонує обкласти податком українські інвестиції за кордон 20%-ним податком, незалежно від джерела коштів, що інвестуються (кредитні кошти, залучені інвестиції інших осіб). Цю пропозицію можна залишити без коментарів, досить просто виставити її на загальний огляд потенційних українських інвесторів.

Несправедливе оподаткування відсотків

Законопроект визначає як об'єкт оподаткування відсотки, виплачені на користь пов'язаних осіб – нерезидентів. Ставка податку – 5% або 20% – залежить від співвідношення боргових зобов'язань і власного капіталу.

Залучення позикових коштів від пов'язаних осіб-нерезидентів, здійснюване на звичайних ринкових умовах, є абсолютно нормальним способом фінансування діяльності українських підприємств.

Ключовим при цьому має бути ринковий розмір процентів, що виплачуються. Вимога платити податок навіть щодо відсотків, які відповідають ринковому рівню, стане ударом саме по тим платникам податків, які вкладають залучені кошти в розвиток бізнесу в Україні, але ще не отримали прибутку. Їх збираються "покарати податком" тільки за те, що вони, залучаючи кредити за ринковими ставками, не отримують негайно прибутки?

Доводилося чути: "А нехай вони не кредити беруть, а інвестиції отримують". Поради космічного масштабу. В результаті таких порад не буде ні інвестицій, ні позик.

На мій погляд, якщо умови кредиту відповідають принципу "витягнутої руки", відсотки не повинні підлягати оподаткуванню ПВК. Окремо відзначу, що порівнювати чинні правила, що передбачають часткове обмеження вирахування відсотків для цілей НПП, з пропонованою моделлю ПВК, некоректно (про це потрібно писати докладніше).

Цікаво, що пропоновані правила оподаткування ПВК відсотків можуть стати вигідним для "ухильників". Наприклад, прибуткове українське підприємство має "свого" нерезидента. Нерезидент – "пустушка", і не зміг би довести, що він бенефіціарний власник відсотків, якби застосовувалася конвенція. Українське підприємство бере кредит у нерезидента "пустушки" під максимально дозволений відсоток. Оскільки у прибуткового українського підприємства співвідношення боргових зобов'язань і власного капіталу цілком може не перевищувати 3.5, таке підприємство буде обкладати виплачувані відсотки за низькою ставкою 5%.

Разом:

  • податку на доходи нерезидентів немає (його відміняють), конвенції можна не боятися
  • низька ставка податку 5%
  • відсотки – неринкові, але поки податкова застосує до "ухильників" правила ТЦО, багато води витече (при цьому податковій ще треба буде сильно постаратися).

Несправедливе оподаткування роялті

Законопроект передбачає застосування ПВК до роялті на користь нерезидента, якщо сума роялті перевищує 4 відсотки чистого доходу від реалізації за попередній рік.

У цьому, на відміну від чинних правил ПВП, законопроект не передбачає можливості не обкладати ПВК роялті розмір яких відповідає принципу "витягнутої руки".

Такий підхід несправедливий. Від оподаткування ПВК потрібно звільнити роялті, які виплачуються на ринкових умовах.

Окремо скажу, що норми, які фактично вимагають оподатковувати лише роялті на користь нерезидентів, є дискримінаційними і суперечать більшості конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Питання буде особливо гострим, оскільки ПВК, який сплачується в Україні в зв'язку з виплатою роялті, найімовірніше, не буде зараховуватися в країні одержувача роялті.

Широкі можливості для "виведення капіталу" без сплати податку

Варто зазначити, що законопроект створює масу можливостей "вивести капітал" без сплати податку, особливо при здійсненні операцій з резидентами – неплатниками податку на виведений капітал.

Зокрема, об'єктом оподаткування податком на виведений капітал є операції платників податку з тими неплатниками-"спрощенцями", що є пов'язаними особами. У цьому ні для кого не секрет, що для цілей ухилення від оподаткування використовуються податкові структури із залученням саме непов'язаних (фактично або формально) осіб.

Відповідно, законопроект створює бездоганний спосіб масового ухилення від податку на виведений капітал через операції з неплатниками-"спрощенцями" (звичайно ж, непов'язаними).

Наслідком такого підходу, цілком можливо, має стати скасування "спрощенки" в нинішньому вигляді.

Замість висновку

Перелік запитань до ПВК можна продовжити: від "наскільки якісно сформульований законопроект" до "скільки часу буде на підготовку та впровадження і скільки це буде коштувати", від "чим будуть компенсуватися втрати бюджету" до "чи є доведений причинно-наслідковий зв'язок між податком на виведений капітал і економічним зростанням".

Насправді, ці запитання повинні були бути проаналізовані набагато раніше і відповіді на них повинні були бути подані не у вигляді гасел і "заклинань".

Але зараз хочу нагадати тільки про одне. Управління державою – це не експеримент, який проводиться в лабораторії, за строго контрольованих обставин, невдалі наслідки якого можуть обмежитися стінами лабораторії.

Сподіваюся, що здоровий глузд переможе над помилками. Ви теж сподіваєтеся на це ж, правда?

Показати ще новини
Радіо NV
X