Уанет проти Рунета: життя після заборони

23 травня 2017, 11:19
Будь-які заборони в епоху інтернету – явище безглузде. Але для українських паблішерів заборона російських ресурсів буде мати прямі наслідки

От тільки чи зможуть українські інтернет-ЗМІ скористатися точкою зростання?

Заборона російських сайтів серйозно змінить український медіаландшафт. Перехід користувачів і грошей з російських майданчиків на українські тепер неминучий і, безсумнівно, вигідний українським паблішерам. Вони давно програвали популярним майданчикам рунету, і на те були об'єктивні причини. Питання в тому, чи зуміють українські паблішери продемонструвати гнучкість і використати шанс по максимуму.

Відео дня

Чому в топі найпопулярніших в Україні сайтів – всього кілька українських? Причин, якщо відкинути історично-мовну, дві: тут мало грошей і небагато професіоналів.

Українські медіаресурси, в яких, безсумнівно, багато талановитих людей, при цьому постійно економлять і чекають закінчення чергової економічної кризи, вони не технологічні, не найякісніші та не інноваційні.

Тут, звичайно, є гроші на пропаганду, джинсу та політичне замовлення, і немає – на створення крутих продуктів, впровадження інноваційних ідей, виховання професіоналів. Немає грошей – немає ідей – немає професіоналів – немає грошей – немає ідей – немає професіоналів. Все. Коло замкнулося.

«Де гроші, Зіно?» Чому в українських майданчиків немає ресурсів?

Так, в останні років 10 криза і штиль на рекламному ринку «вирують», скільки я себе пам'ятаю. Як тільки криза закінчується – відразу починається нова. Але це лише видима верхівка айсберга. Ось ще причини:

  • Рекламні бюджети, яких і так небагато, розподіляються між гравцями ринку абсолютно непропорційно їх внеску у створення продукту – контенту. Лише 20% рекламних грошей клієнтів доходить безпосередньо до паблішерів. 80% тануть і розмазуються в довгому ланцюжку посередників, який зазвичай пролягає між рекламодавцем і сайтом – це два-три агентства, кілька сейлсхаусів, посередники.
  • Хороші програмісти, дизайнери, маркетологи та інші професіонали працюють на аутсорсі на іноземні компанії, дорого коштують і отримують там цікавіші задачі плюс зарплати в баксах. Щоб отримати такого в штат, ЗМІ потрібно бути... Ні, не так: не потрібно бути ЗМІ.
  • Логічно, що при таких розкладах українські паблішери технологічно програють як мінімум тим же російським.
  • Відірваність від світового контексту очевидна. Найпростіший приклад: поки весь світ використовує новітні технології для продажу реклами в мережі, українські сайти по-старому користуються російським допотопним продуктом або ж взагалі самописними сервісами.

В країні, де мало грошей, а ті що є, розмазуються між посередниками, неможливо створити крутий інноваційний медіапродукт. Не можна створити без грошей – Медузу. Хоча б Медузу. Бо щоб створити Медузу, потрібно 10 програмістів. І в Україні з такими витратами і таким, як є рекламним ринком, такий проект відіб'ється... ніколи.

Гроші є у сайтів, за якими стоять політики. Але їм, на жаль, не потрібна Медуза. Їм потрібен рупор, а рупору не обов'язково бути крутим і високотехнологічним. Рупор повинен бути масовим і простим. А раз так, то простіше влити гроші в джинсу або в новинні агрегатори, де 100.500 переглядів забезпечуються клацанням пальців.

Недобросовісним паблішерам простіше вкласти гроші не в розвиток контенту, а в закупівлю бот-трафіку. І нікого з них не хвилює, що це підриває довіру рекламодавців до Інтернету взагалі. І знаходить відображення в бюджетах, які ріжуть і жаліють.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ще один важливий момент. Неможливо заробити на якісному контенті, якщо будь-хто може його безкарно вкрасти і продати. А піратство і кіберзлочинність чверть століття цвіли в Україні буйним цвітом і не регулюються законодавчо, незважаючи на благання і загрози Держдепу і стогони місцевих музикантів.

Що говорити – на ринку немає єдиного і якісного дослідника, а у тих, що є – різні дані і підходи до оцінки трафіку, і домовитися учасники ринку не можуть навіть про те, щоб на ринку котирувалася одна валюта.

У підсумку ринок схожий на хаос, борсання, боротьбу без правил «кожен сам за себе». Урвати і втекти. Або намагатися донкіхотствувати, що самогубство в середовищі, де не працюють закони і моральні обмеження.

Якщо ми намагаємося будувати якісну країну, з якісно новими інститутами і якісними медіа, незалежна якісна преса – це одна з найважливіших опор демократії. І якщо її немає, то демократії – теж нібито немає.

Спільноті українських паблішерів давно варто обзавестися власним «НАБУ», яке буде боротися з нечесними практиками, джинсою і добиватися перерозподілу бюджетів між учасниками рекламного «харчового ланцюжка» на користь тих, хто створює якісний контент. За умови, що ми домовляємося на березі, що якісний контент нам в принципі потрібен.

Про все це ми будемо говорити на Львівському медіафорумі в п'ятницю, 26 травня, на панелі Діджітал. Є набір ідей, які допоможуть паблішерам бути крутішими і заробляти більше. Приходьте. Їх потрібно терміново обговорювати.

Показати ще новини
Радіо NV
X