Стартапи наступають. Що робити корпораціям, щоб вижити

25 листопада 2019, 15:10

Зважаючи на стартап-лихоманку та те, що у списку S&P500 компанії тепер живуть у 3 рази менше, ніж минулого століття, усе частіше можна почути, що стартапи вб’ють традиційні корпорації

За виступом на Lighthouse Corporate Innovation Conference від Civitta та Grape, адаптовано і доповнено спеціально для НВ Бізнес

Наївно думати, що стартапи протиставлять величезним механізмам із купою ресурсів та відточеними традиціями. За 2018 рік було інвестовано $207 млрд венчурного капіталу. Для порівняння, ринок private equity — 582 млрд, ринок акцій — 67 трильйонів. Стартапи — крапля в морі.

Відео дня

Те, що у парадигмі світу діджитал-євангелістів корпорації мають померти від рук стартапів — це хибне трактування дуже реальної тенденції.

Корпорації помруть від нерелевантності

Головний актив будь-якої компанії — люди. Працівники та клієнти. В обидвох групах зростає вага молодих, сучасних, digital поколінь. І вони фундаментально відрізняються від попередніх.

Міленіали — колись популярна тема для обговорення — вже є мейнстрімом і привнесли зміни у поведінку планети. CB Insights зробили напівсатиричну підбірку повсякденних речей, які ця генерація вже перевернула: пластівці на сніданок, ресторани, рітейл, пиво, спортзали. Загроза для старих брендів — не самі міленіали, а молоді, більш адаптивні бренди, які супер точно орієнтуються у звичках і уподобаннях міленіалів.

Але це квіточки, бо вони народилися без гаджетів. А вже підростає - випускається зі школи, заробляє перші гроші та стартує кар'єру — Generation Z. Ось вони повністю digital natives. І під цим впливом у них сформувалися інші цінності, їхня пам’ять працює у іншому режимі. Вони живуть на TikTok — зайдіть, подивіться.

За 10 років вони будуть активними учасниками економічного життя. Morgan Stanley оцінює, що вже найближчими роками міленіали та Gen-Z за своїми видатками перевищать найбагатше покоління — бебі-бумерів — і при цьому їхній споживацький портрет суттєво відрізняється. Міста, до яких прагнуть Gen Z, притягують більше венчурного капіталу та вирощують кращі таланти.

Вишенька на торті - нові покоління у ролі працівників. У світі набирає обертів неформальна дискусія навколо наступної тези: «усе більша частина із топових талантів молодих генерацій не сприймає традиційний бізнес, а надає перевагу підприємництву, малим креативним організаціям, або ж місії покращення життя».

Тепле місце у великій поважній компанії найкращих цікавить усе менше, натомість росте популярність стартапів

Тепле місце у великій поважній компанії найкращих цікавить усе менше, натомість росте популярність стартапів. Серед нещодавніх випускників МВА у найкращих бізнес-школах планети кількість підприємців за останні роки зросла у 3−5 разів. Стартапи не сплять — і вже складають 62% роботодавців, готових наймати таких випускників (при тому, що рік тому ця цифра була 45%).

Навіть у колисці кращих корпоративних лідерів — McKinsey — змінюється портрет колишнього працівника. Тепер кожен п’ятий йде працювати у сектор технологій та інновацій. І це ще покоління Z тільки приходить у компанію стажерами.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Це — бомба сповільненої дії для традиційного бізнесу. Сьогодні вони себе почувають комфортно та імітують «молодіжний» ремонт кріслами-мішками. Завтра розумна і креативна молодь їх проігнорує та піде працювати у стартапах.

Сьогодні банки насміхаються з молодих «хіпстерів», яких котом можна заманити принести свої гроші на віртуальний рахунок. Завтра у цих хіпстерів грошей стане більше, з’явиться потреба у прибуткових продуктах — і підуть вони по це до кота. Про преференції молоді говорять цифри: в Україні людей віком 16−35 років — 26%, а серед клієнтів Monobank ця група складає 75%.

Схожу історію можна уявити у медицини: молодь купить ліки, поговоривши із чат-ботом Уляною, через її ж інтерфейс або через Ліки24. Аптеки та лікарі, куди фармакомпанії вкладають великі маркетингові бюджети, перетворяться на інфраструктуру.

Якщо корпорації все ж захочуть вижити.

Тренувати пенсіонера пробігти марафон — не найбільш раціональна ідея. Набагато кращою є ідея знайти молодь-підлітків та виростити з них олімпійських чемпіонів. При цьому, досвід тренера-пенсіонера може бути вкрай корисним.

Раціональний вихід — не противитися цим змінам, а відкритися до них. Один із найдієвіших методів — відкриті інновації. Закон Джоя каже про те, що ким би ти не був — найкращі люди працюють не на тебе. Тому, щоб використати їх потенціал, треба не боятися розказувати про виклики свого бізнесу і приймати ідеї від радикально інших гравців.

Якщо тебе з'їдає молодий challenger бренд і ти не можеш на такому ж рівні задовольнити користувачів — набагато продуктивніше стати частиною нового і підсилити його своїм масштабом, аніж воювати чи закривати. Закрити конкурента не означає закрити потребу користувача.

Усе більше західних корпорацій стають платформами для росту стартапів та створюють навколо себе відповідну екосистему. Вони використовують свої ресурси, знання, вміння для того, щоб допомагати запуститись чи вирости стартапам. Багато хто створює власні акселератори чи інкубатори. Зростає популярність копроративних венчурних фондів. Один із найбільш передових підходів — запускати власні «корпоративні» стартапи запрошеною підприємницькою командою.

Кілька компаній в Україні почали працювати із подібними ініціативами: ДТЕК, Укрсиббанк, Київстар, МХП, ОККО, Таскомбанк. Їхні перші успіхи говорять про те, що модель в Україні робоча, у тому числі - завдяки досвідченим екосистемним гравцям, які підтримують українські корпорації.

Тому почати працювати із відкритими інноваціями — задача для усього традиційного бізнесу. Це створює хоча б якийсь шанс залишатися релевантними у майбутньому та монетизувати роботу з новими поколіннями. Навіть якщо перші спроби не принесуть хорошого чи зрозумілого результату — це усе одно краще, ніж повторити шлях Kodak чи Nokia, які подібні зміни проспали та померли.

Показати ще новини
Радіо NV
X