Дія.City: Резиденти, бронювання військовозобов'язаних та плани на майбутнє
Як працює проєкт Мінцифри і які плани розвитку.
8 лютого минулого року, за 2 тижні до російського вторгнення, ми запустили масштабний та амбітний проєкт Дія.City. Масштабний — бо не має меж, поєднує в собі великий пласт інструментів для розвитку ІТ-бізнесу. Амбітний — бо має на меті перетворити нашу країну на найбільший європейський ІТ-хаб.
Переважну частину свого життя проєкт функціонував в умовах війни. Але те, що він не лише вижив, а й постійно поповнюється новими резидентами, означає - простір потрібен бізнесу. І запроваджена рік тому модель сьогодні дає свої результати.
Як усе починалося
Все почалось з ідеї. Ми хотіли, щоб Україна стала найкращою у світі юрисдикцією для ведення ІТ-бізнесу. Ми бачили ті процеси, які навколо відбувались. Все більше держав включались у боротьбу за технологічні компанії та таланти. Їх приваблювали найрізноманітнішими «плюшками» — низькими податками, спрощеними умовами реєстрації бізнесу. Україні, на жаль, в законодавчому плані особливо не було чого запропонувати. Ми переважно продавали послуги наших розробників. І були у цьому успішними.
Але для того, щоб в країну зайшов потужний технологічний бізнес і розвивався власний, великої кількості талановитих айтівців замало. Потрібно мати такі умови, від яких ні інвестори, ні компанії не зможуть відмовитись. Так виникла концепція Дія.City. Держава мала бути надійним партнером, а не регулятором.
Від зародження ідеї до її реалізації прошло приблизно півтора роки. Ми багато дискутували, обговорювали усі деталі з індустрією, вносили правки. І в підсумку, була реалізована модель, яка зараз успішно працює.
Тому, озираючись назад, можу впевнено сказати, що це було вірне рішення. І сьогодні воно допомагає багатьом компаніям не лише вижити, а й розвиватись та залучати інвесторів. І все це в умовах воєнного стану. Низькі податки, нова гнучка форма найму — гіг-контракти, податкові стимули для інвесторів — усі ці інструменти на практиці довели свою ефективність.
Що отримала від Дія.City ІТ-індустрія
Простір — це його резиденти. Їх наразі 479. Майже кожна п’ята ІТ-компанія долучилась до Дія.City. Це бізнес різного масштабу і направленості. Від стартапів, їх 100, до технологічних гігантів, від аутсорсерів до виробників «оборонки». У компаніях-резидентах працює більше 36 тисяч спеціалістів — понад 10% від загальної кількості айтівців України.
Стати резидентом Дія.City — просто та швидко. В середньому від подачі заяви до отримання статусу проходить не більше двох діб.
У 2022 році резиденти Дія.Citi перерахували до держбюджету 4,142 млрд грн
Простір — це також гнучко і вигідно. Його резиденти можуть вибирати який корпоративний податок сплачувати — податок на прибуток (18%) чи податок на виведений капітал (ПнВК, 9%). ПнВК — це модель оподаткування, яка дозволяє компаніям реінвестувати в свій розвиток і нею наразі користуються 195 резидентів (більше 43%).
Незважаючи на низькі податки в Дія.City, його резиденти активно наповнюють державну казну. За даними голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, у 2022 році вони перерахували до держбюджету 4,142 млрд грн.
Водночас Дія.City — це не лише податки. Є інші інструменти. Нова гнучка форма найму спеціалістів — GIG-контракти — набирає все більшої популярності. Зараз маємо понад 5 тисячі GIG-спеціалістів. Вони працюють на гнучких умовах як ФОПи, користуються соціальними гарантіями як штатні працівники. Компанії в свою чергу отримують можливість будувати прозору корпоративну структуру для залучення інвестицій.
Наразі маємо успішні M&A історії резидентів Дія.City. Хоча продавати чи купувати бізнес під час війни ризиковано, але відрадно, що в Україну вірять, а українському ІТ довіряють. Впевнений, що далі буде.
Про майбутнє простору
Простір Дія.City буде розширюватися і надалі. Ми уже після початку російського вторгнення додатково надали можливість користуватись його перевагами military-tech компаніям, міжнародним платіжним системам, хмарним рішенням. І на цьому не будемо зупинятись. Плануємо розширити перелік кваліфікованих видів діяльності, щоб якомога більше технологічних компаній могла активно розвиватись. Це сьогодні важливо для країни, її економіки. Серед важливого — це розроблення та виробництво БПЛА. Сподіваємось на підтримку урядом нашої ініціативи.
Ми будемо і надалі відстоювати інтереси ІТ-індустрії. Уже зроблено чимало. Закуповуємо термінали Starlink, ведемо перемовини з потенційними інвесторами, створюємо та розвиваємо фонди для фінансування стартапів.
Розуміючи, що питання бронювання військовозобов'язаних працівників — одне із найгостріших, разом з іншими міністерствами та відомствами розробили новий порядок. Він нещодавно був затверджений урядом. Резидентство в Дія.City — один із критеріїв для отримання підприємством статусу «критичне» і можливості відстрочки від мобілізації критично важливих для нього працівників.
Ми будуємо плани, і не відмовляємось від своєї мрії. Україна обов’язково стане найкомфортнішою юрисдикцією для ІТ-бізнесу та найбільшим ІТ-хабом Європи після нашої перемоги.
