Віталій Гончарук

Підприємець і експерт в сфері штучного інтелекту, DeepTech

З огляду на недавню гучну статтю AI Nationalizm про домінування в найближчому майбутньому тільки країн з розвиненими штучним інтелектом (ШІ) і перетворення всіх інших на об'єкти зовнішнього управління, ми вирішили виділити час на публічну дискусію про те як "дешево і сердито" в країнах Східної Європи збільшити кількість і якість вчених і інженерів у сфері ШІ і зупинити їх масову міграцію в США, Західну Європу і Китай.

Учасниками дискусії були як представники української системи освіти в сфері ШІ (Віктор Сдобников і Дмитро Кордубан), так і університетів Чехії та Польщі (Джеймс Прітс і Богдан Кволек).

На правах модератора дискусії і організатора конференції я дозволю собі викласти деякі загальні тези та висновки, які ми плануємо впроваджувати в Україні:

1. Всі країни Східної Європи стикаються з від'їздом найкращих студентів на навчання та здобуття ступенів PhD у сфері ШІ в найкращі університети Західної Європи і США, але частина з них повертається. І насправді ефект від невеликого відсотка тих, що повернулися, більше ніж якби всі студенти залишилися у себе на батьківщині. Тому локальним урядам потрібно працювати над умовами повернення найкращих студентів зі ступенями PhD назад. Наприклад, 10 років тому в Китай поверталося лише 10% студентів із західною освітою, а зараз 50%.
2. В системі освіти України в сфері ШІ завдяки загальному тренду відбуваються позитивні зміни. Наприклад, в КПІ була відкрита спеціальність для магістрів "комп'ютерний зір" (професор М. І. Шлезінгер, Віктор Сдобников), вперше за всю історію України, група студентів ВНЗ (факультет прикладних наук УКУ, Ярослав Притула і Олексій Молчановский) домоглася публікації на № 1 конференції в світі з ШІ, науковий керівник Дмитро Мишкін), восени буде анонсовано відкриття лабораторії в сфері ШІ при одному з вузів без участі державного капіталу тощо.
3. Основна проблема державної освіти України в підготовці вчених і інженерів у ШІ – відсталість освітніх програм і тривалий цикл їх розроблення та впровадження. Учасники конференції (270+ осіб з 12 країн світу) однозначно підтримали ідею про масове впровадження у ВНЗ курсів Coursera з комп'ютерного зору, машинного навчання тощо. Це б дозволило в найкоротші терміни навчати українських студентів за світовими програмами і на виході отримати відмінних експертів в ШІ.
4. Державним і приватними вузам України потрібно активніше брати участь у Європейських грантових програмах і кооперуватися з європейськими університетами в сфері ШІ. Тільки так можна тримати в тонусі і на потрібному рівні викладацький склад і отримувати гідне фінансування освіти в сфері ШІ. І це не просто побажання – одна з доповідей на конференції в сфері робототехніки була заснована на результатах якраз такої кооперації між українськими, польськими та німецькими вузами.
5. Українським вузам необхідно за аналогією з європейським розробити відкриті й прозорі умови для роботи з компаніями в сфері ШІ. Дуже багато українських і західних компаній хотіло б брати участь у розробленні навчальних програм, визначенні тем випускних і навіть спонсорування лабораторій у вузах, щоб готувати собі кадри, але більшість з них відлякує відсутність зрозумілих і прозорих правил на ринку.

В цілому розвиток штучного інтелекту – це глобальний і комерційно вигідний тренд, тож в Україні в будь-якому випадку будуть відбуватися позитивні зміни в сфері освіти навіть завдяки приватним вузам і приватним ініціативам.

Але дуже хотілося бачити більш проактивну позицію в сфері державної освіти, тому що саме в цій системі знаходиться найбільша кількість студентів, а значить зміни в державних ВНЗ матимуть найбільший ефект (т.зв. "ефект великих чисел") на якість підготовки майбутніх поколінь вчених і інженерів в сфері ШІ, що прямо впливає на конкурентність і суб'єктність України в світі через 10-20 років.