Що врятує друковану пресу
Інформація має вартість – цей ресурс чітко встановлює співвідношення між ціною та якістю.
Маєр Амшель Ротшильд, що походив з бідної родини дрібних крамарів Франкфурта, започаткував бізнес, що нині називають єдиною збереженою імперією людства. Його справу перейняли сини, які вирішили масштабувати бізнес на всю Європу та працювали в п'яти її найбільших містах: Амшель залишився у Франкфурті, Соломон працював у Відні, Натан відкрив офіс в Лондоні, Калман у Неаполі, а Якоб відправився до Парижу. Аби діяти чітко та злагоджено брати Ротшильди витратили чималий ресурс задля побудови власної систему збору та обміну інформації, можна сказати що вони створили власну експрес-пошту. Цінна для них інформація передавалась шифрами та майже з рук в руки. Сьогодні ми всі знаємо про досягнення представників цієї родини та впевнені в успішності їхніх вчинків.
Ця історія підкреслює, що інформація має вартість – цей ресурс чітко встановлює співвідношення між ціною та якістю. Як Ротшильди в ХІХ ст витрачали кошти задля отримання цінної інформації, так і сьогодні споживачі своїми грошима обирають лише цікавий їм контент серед запропонованих на ринку.
В ХХІ сторіччі все більше видань обирає електронний формат, Україна виключенням не стала. Згідно з дослідженями КМІСу, навесні 2017 року 63% дорослого населення України були користувачами мережі Інтернет. А результати опитування Research & Branding Group у 2017 р. свідчать, що новини українці дізнаються переважно з двох джерел: ТВ (58%) та інтернет (30%). Газети, на жаль, залишились далеко позаду. Багато хто, напевно, пам’ятає доволі популярні ділові видання Коммерсант, Экономические известия, Дело, Ділова столиця та ін. Де вони? Правильно, якщо і залишилися, то в інтернеті. Більшість європейських видань також вже давно розміщують свої матеріали в мережі. За даними WAN-IFRA (Світової асоціації видавців та розповсюджувачів преси), оприлюдненими у доповіді World Press Trends 2017, падіння тиражів щоденних друкованих видань у Європі за останні 5 років склало 20%. Найбільше падіння продемонстрували Швеція (49,3%), Румунія (48,3%), Словенія (45,8%), Хорватія (41,5%).
Вартість доставки
Як і будь-яка послуга – доставка газет має свою собівартість. В нашому випадку майже 90% від неї складають заробітна плата персоналу та паливо.
Міністерство інфраструктури прийняло рішення про двоетапне підвищення тарифів на приймання та доставку преси: з 1 липня 2018-го року і з 1 січня 2019 року. У середньому тариф зросте на 20 копійок на доставку одного номера обсягом 8 сторінок А3 - на першому етапі, і на 20 копійок – на другому.
Причина: Укрпошта довгий час доставляла друковані видання за нерентабельними тарифами, фактично отримуючи збитки від надання даної послуги. Жодної копійки дотацій від держави компанія не отримує. Внаслідок цього за п'ять років роботи підприємство просубсидувало періодичні видання на суму близько 500 млн гривень (різниця між собівартістю і тим, що отримано за доставку).
Лише передплатна кампанія у 2016 на 2017 рік завдала підприємству збитків на 149 млн гривень. Двоетапне підвищення тарифів дасть можливість вивести їх на рівень собівартості.
Задля підтримки розповсюдження періодичних друкованих видань за передплатою на території України ми вдвічі збільшили розмір мотивації для наших працівників за передплату на 2018 рік та запровадили знижки на приймання редакційної передплати (до 15% від річного тарифу) за умови укладання редакціями додаткових угод. Компанія намагається підтримати падаючий ринок, але без якісного контенту споживачі ще більше будуть відмовлятись від передплати паперових медіа. І чи має саме наше підприємство, за власні кошти, підтримувати "свободу слова" в державі? В світі є приклади ефективно діючих механізмів державної підтримки преси, відтак Пошта Франції отримує €160 млн на доставку періодичних видань.
Ми не прагнемо стати дотаційним підприємством, нехай фінансова підтримка йде напряму видавцям і вони вже вирішують як цими коштами скористатись – обрати варіант доставки номерів підписниками нашою компанією або іншим логістичним оператором, а може витрачати їх на фахівців що створять гідний контент.
Так держава буде підтримувати свої ж редакції, а ми будемо працювати на ринкових засадах та здійснювати доставку видань за ринковим, економічно обґрунтованими тарифами.
За що готові платити споживачі?
Так, більшість новин в інтернеті є безкоштовними, адже вони миттєві та розповсюджуються всіма можливими способами. Це як би у вас спитали "котра година" - навряд чи ви будете просити заплатити вам за це повідомлення, адже цією інформацією вже також хтось володіє, не говорячи вже про існування інформаційних табло на вулицях. А от якщо у вас запитають прогноз ситуації на фондовому ринку, або про події, що на неї вплинуть, а ви при цьому будете єдиним знавцем – ось тут ви точно без будь-яких вагань назвете ціну вашої інформації. Для приклада, наведу історію тих самих Ротшильдів: Битва при Ватерлоо стала поворотним пунктом в історії клану. Агенти Ротшильдів пильно стежили за розвитком подій на континенті. Увечері 15 червня 1815 року агент, який отримав повідомлення про результат битви, перетнув Ла-Манш з секретним повідомленням про перемогу над французами. На ранок десятки брокерів, які діяли на лондонській біржі за вказівкою Натана Ротшильда, почали продавати акції по злегка зниженими цінами. Біржа затремтіла: "Ротшильд знає! Веллінгтон програв!" Незабаром торгівля акціями перетворився в загальну панічний розпродаж. І тут Ротшильд скупив чи не всю біржу за викидними цінами. За один біржовий день він збільшив свій капітал в 20 раз. Остаточне падіння Наполеонівської імперії ознаменувало народження імперії Ротшильдів. Я знаю що й досі сперечаються щодо дійсності цього факту, але ж ситуація чітко дає зрозуміти, що лише унікальний та цікавий контент здатен конкурувати на ринку та приносити її власникам прибуток. Оплачують не папір – передплату оформлюють на інформацію, в якому б вона вигляді не була представлена.
