Що робити зі збанкрутілими банками
Після значного погіршення економічної ситуації навесні 2014 року банківська система України вкотре отримала відчутний удар, який призвів до серії колапсів банківських установ. На сьогодні, за даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в стані ліквідації перебувають 79 банків. Така велика кількість збанкрутілих банків може вкрай негативно позначитись на всій банківській системі, і для того, аби відновити довіру вкладників до банківської системи і якомога швидше очистити ринок від збанкрутілих підприємств, державі доводиться застосувати спеціальні засоби.
За кордоном існують різні способи боротьби із банками-банкрутами, проте безпосередньо ліквідація банку є швидше крайньою мірою, ніж щоденною практикою. Наприклад, у США існує Федеральна корпорація страхування вкладів, яка допомагає банківським установам, що опинилися на межі банкрутства. Найчастіше ФКСВ застосовує тактику злиття, за якої активи та зобов’язання неплатоспроможного банку продаються стабільним великим банкам. При цьому вкладники майже не стикаються з проблемами, оскільки їхні вклади просто переходять до іншої установи, ліквідований банк та його інвестори отримують певні кошти, а банк-покупець отримує нових постійних клієнтів, і, як показує практика, такий спосіб ФКСВ застосувала до майже 85% всіх випадків банкрутства банків.
Ще одним способом регулювання платоспроможності банку є його примусова реструктуризація, яку часто застосовують до банків із “групи ризику” в Німеччині, Франції, Швеції та Польщі. Ця процедура по-різному функціонує в зазначених країнах, однак суть її зводиться до переоцінення наданих кредитів, зміни тактики керівництва банку і залучення державних коштів або гарантій для збереження платоспроможності банку. Крайньою мірою є ліквідація банку після визнання його банкрутом, що призводить до розпродажу його майна і повернення коштів у першу чергу вкладникам, адже відновлення довіри до банківської системи є основою її здорового функціонування.
В Україні з низки причин серед засобів боротьби з кризовими явищами банківської системи в переважній більшості випадків застосовується лише оголошення банку неплатоспроможним постфактум, після чого його активи переходять до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. За українським законодавством, на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб покладена відповідальність із відшкодування вкладів збанкрутілих банків-учасників фонду фізичним особам, які здійснювали вклади. Проте повернення цих вкладів відбувається дуже повільно, і якщо в США ФКСВ гарантує вкладникам повернення коштів протягом 3-5 робочих днів, в Україні цей процес може тривати роками.
Станом на сьогодні, ФГВФО сплатив українцям більше 79 мільярдів гривень, з яких 60 мільярдів було запозичено з державного бюджету, лише 14 мільярдів належали Фонду з фондових внесків банків-учасників і 5 мільярдів Фонд заробив, погасивши кредити збанкрутілих банків і розпродавши їхнє майно. При цьому активи збанкрутілих банків, за різними даними, сягають 450 мільярдів гривень, з яких понад 20% - близько 100 мільярдів - складає саме майно.
Як видно зі статистики, розпродаж банківського майна міг би значною мірою, якщо не повністю, задовольнити потреби Фонду гарантування вкладів і забезпечити вкладників коштами, які вони втратили після визнання банку неплатоспроможним. Проте наразі розпродаж цього майна проходить вкрай неактивно і приносить мізерний прибуток порівняно з тим, як це могло би бути. Серед причин, які пояснюють таку низьку активність в розпродажі цього майна, можна виділити низьку купівельну спроможність населення, низький рівень інформаційного забезпечення щодо можливостей придбання майна збанкрутілих банків та упереджене ставлення до “арештованого” майна. Проте основною причиною є відсутність єдиної, прозорої та доступної системи купівлі майна ліквідованих банків.
Наразі Фонд гарантування вкладів не має такої системи, яка запобігала би корупції та забезпечувала вільний доступ учасників під час проведення аукціонів. Для подолання цього явища державна система публічних електронних закупівель ProZorro запускає проект “ProZorro.Продажі”, який буде діяти за принципами системи електронних закупівель - відкритість, прозорість, конкуренція та чесність вибору переможця, але для сфери продажу державного майна. Проект було запущено системою “ProZorro” за сприяння організації “Transparency International”, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та майданчиків - учасників системи “ProZorro”. На “ProZorro.Продажі” вже акредитовані 12 майданчиків, які будуть користуватися єдиною відкритою базою даних і матимуть єдиний тариф, але пропонуватимуть користувачам власний інтерфейс та функціонал.
Зручна система розпродажу банківського майна не може комплексно вирішити наявні проблеми банківської системи і створити ефективний механізм захисту вкладів, адже, як показує закордонний досвід, ліквідація банку і розпродаж майна є крайньою мірою.
Проте за відсутності інших можливостей і за необхідності якнайшвидшого повернення коштів звичайним вкладникам, які і без цього знаходяться в скрутному становищі, створення зручної та ефективної електронної системи реалізації активів неплатоспроможних банків може стати засобом, який дозволить у найкоротші терміни повернути вклади фізичних осіб.
